Ухвала суду № 56394874, 09.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.03.2016Справа № 910/32287/15За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про спонукання до вчинення дій

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Ковальчук О.О. (дов. №155/1/03-54 від 06.01.2016);

від відповідача: ОСОБА_1, Слівінський А.О., договір про надання адвокатських послуг від 15.01.2016;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача відновити у первісний стан нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_1, а саме демонтувати відокремлену стіну частини санвузла та демонтувати цегляну кладку дверного отвору до місць спільного користування та виходу до запасної (пожарної) сходової клітини.

Позовні вимоги мотивовані фактом самочинного перепланування та перебудови відповідачем без згоди власника майна у будинку АДРЕСА_1 санвузла та вмивальника шляхом відокремлення стіною частини санвузла площею 3, 2 кв. м та приєднання до власних приміщень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2015 порушено провадження у справі №910/32287/15, розгляд справи призначено на 19.01.2016.

16.01.2016 відповідачем через загальний відділ суду подано відзив на позовну заяву, згідно із змістом якого відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що даний спір в розумінні ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України не є господарським та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки на момент укладення Договору купівлі продажу нежилого приміщення від 12.07.2005, посвідченого державним нотаріусом 14-ої Київської державної нотаріальної контори Жук М.П. та зареєстрованого в реєстрі за №2-1856, відповідач виступала як фізична особа та не була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності. Крім того, відповідач зазначає, що зазначений Договір купівлі-продажу та реєстраційний напис про реєстрацію права власності не містять відомостей щодо часток інших співвласників на спірне майно, а також звертає увагу на ненадання позивачем жодного правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності позивача на спірне майно.

В судовому засіданні 19.01.2016 відповідачем на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України було подано клопотання про припинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що даний спір в розумінні ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України не є господарським та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні 19.01.2016 судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 26.01.2016.

21.01.2016 представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення на відзив на позовну заяву, згідно із змістом яких проти тверджень відповідача в частині відсутності правовстановлюючих документів на спірне майно позивач заперечує та з урахуванням доданих до письмових пояснень доказів підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2016 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено на 23.02.2016.

19.02.2016 представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення на клопотання відповідача про припинення провадження у справі згідно із змістом якого позивач проти поданого клопотання заперечує, вказуючи на те, що відповідач здійснювала підприємницьку діяльність та в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності 30.01.2006, а самочинне перепланування нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 відповідач проводила в 2015 році, тобто коли мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, а тому, на думку позивача, клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

22.02.2016 відповідачем через загальний відділ суду було подано письмові пояснення, відповідно до змісту яких відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності.

В судовому засіданні 23.02.2016 сторонами подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 23.02.2016 строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що предметом спору є вимога позивача про зобов'язання відповідача відновити у первісний стан нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_1, а саме демонтувати відокремлену стіну частини санвузла та демонтувати цегляну кладку дверного отвору до місць спільного користування та виходу до запасної (пожарної) сходової клітини.

При цьому відповідач посилається на неможливість користування місцями загального користування (санвузлом) у будинку АДРЕСА_1 (приміщення санвузла № 9 та № 8 площею відповідно 1,6 кв. м та 4, 4 кв. м) саме внаслідок зазначених вище дій відповідача, а також послався на заблокування виходу до запасної (пожарної) сходової клітини. Також відповідач зазначає про порушення інтересів ТОВ «Таніта-Центр» як орендаря суміжних нежилих приміщень поряд із нежилими приміщеннями відповідача.

До матеріалів справи позивачем надано Акт обстеження нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 за підписом керівника позивача та керівника ТОВ «Таніта-Центр» (орендаря частини нежитлових приміщень у будинку), яким зафіксовано зазначені вище перебудови та перепланування. Крім того, матеріали справи містять договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 20.07.2005, відповідно до умов якого ОСОБА_1 придбала у приватного підприємця ОСОБА_5 нежиле приміщення площею 184, 2 кв. м (в літ. А), що знаходиться у АДРЕСА_1. Купівлі-продаж вказаного нежилого приміщення здійснено із підтвердженням площі відчуженого об'єкта планом нежилого приміщення на другому поверсі будівлі, складеним Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 20.10.2003.

Відповідно до зазначеного плану станом на момент купівлі відповідачем нежилих приміщень на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 зафіксовано факт побудови стіни у приміщеннях санвузла № 9 та № 8 площею відповідно 1,6 кв. м та 4, 4 кв. м, в той час як відповідно до наданого позивачем плану нежилих приміщень другого поверху будинку АДРЕСА_1, складеним за замовленням ТОВ «Таніта-Центр» як орендаря частини нежилих приміщень Київським міським бюро технічної інвентаризації, у приміщенні санвузла № 8 площею 4, 4 кв. м наявна відмітка про розташування дверей.

Відповідно до частини першої статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення.

З урахуванням характеру спору слід встановити факт наявності або відсутності порушення відповідачем у справі прав позивача як власника частини нежилих приміщень на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 та, відповідно, дослідити питання перебудови спірних приміщень санвузла, а також факту відсутності чи наявності порушення будівельних норм та правил з боку відповідача у справі.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Пунктами 2, 3, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 року роз'яснено про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. На підставі пункту 5 частини 1 статті 65 та пункту 1 частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України судову експертизу може бути призначено судом як в порядку підготовки справи до розгляду, так і в процесі розгляду.

Враховуючи викладене, а також фактичні обставини справи суд вважає за доцільне призначити у справі будівельно-технічну судову експертизу.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

На підставі вищезазначеного, з урахуванням вимог постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизизи", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення будівельно-технічної судової експертизи, проведення якої доручається Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Таким чином, витрати з оплати експертизи покладаються на позивача.

Згідно з пунктом 1 частини 2 та частинами 4, 5 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала.

У зв'язку з призначенням судом судової експертизи провадження у справі № 910/32287/15 підлягає зупиненню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Призначити у справі № 910/32287/15 будівельно-технічну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення будівельно-технічної судової експертизи поставити такі питання:

1) чи входять приміщення санвузла № 9 та № 8 площею відповідно 1,6 кв. м та 4, 4 кв. м до 184, 2 кв. м (в літ. А) загальної площі нежилих приміщень на другому поверсі будинку АДРЕСА_1, придбаних ОСОБА_1 у приватного підприємця ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 20.07.2005?

2) чи входять приміщення санвузла № 9 та № 8 площею відповідно 1,6 кв. м та 4, 4 кв. м до місць загального користування усіх співвласників нежилих приміщень другого поверху будинку АДРЕСА_1?

3) чи мало місце зведення стіни (або закладка дверного отвору) приміщень санвузла № 9 та № 8 площею відповідно 1,6 кв. м та 4, 4 кв. м, що межує із стіною приміщення № 4 площею 8, 6 кв. м на другому поверсі будинку АДРЕСА_1? Якщо так, то чи порушено будівельні норми та правила та інші вимоги будівельного законодавства України за наслідками зведення стіни приміщень санвузла № 9 та № 8 площею відповідно 1,6 кв. м та 4, 4 кв. м, що межує із стіною приміщення № 4 площею 8, 6 кв. м на другому поверсі будинку АДРЕСА_1?

3. Оплату витрат з проведення комплексної будівельно-технічної та оціночно-земельної судової експертизи покласти на позивача - Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код 34880663).

4. Зобов'язати експертну установу направити на адресу позивача - Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а, оригінал рахунку на оплату експертизи.

5. Зобов'язати позивача - Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», надати експертній установі докази здійснення оплати послуг з проведення судової експертизи.

6. Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

7. Зобов'язати учасників процесу на вимогу судового експерта надати до суду всі необхідні документи, результати випробувальних експертних висновків, звітів для проведення судової економічної експертизи та попередити сторони щодо обов'язковості забезпечення експерта доступом до об'єкта дослідження для надання відповіді на поставлені судом питання.

8. Зобов'язати експертну установу після проведення будівельно-технічної судової експертизи надати суду висновок судового експерта.

9. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

10. Провадження у справі № 910/32287/15 зупинити до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

11. Матеріали справи № 910/32287/15 надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Cуддя В.О. Демидов