Рішення № 56394833, 01.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.2016 Справа № 905/3517/15

Господарський суд Донецької області в особі головуючого судді Гринько С.Ю., розглянувши

при секретарі судового засідання Татарині Б.Т. у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ

про стягнення 14174,74 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 14174,74 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 7684,54 грн., пеня в розмірі 2173,77 грн., індекс інфляції в розмірі 3955,50 грн., 3% річних в розмірі 360,94 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором постачання теплової енергії за період з жовтня по грудень 2013 року, з січня по квітень 2014 року, з жовтня по грудень 2014р., з січня по квітень 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір постачання теплової енергії № 974 від 1 грудня 2009 року, за яким позивач зобов'язується постачати теплову енергію відповідачу до точки продажу теплової енергії згідно Додатку №1 до договору, що є його невід'ємною частиною, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами в строки та на умовах цього договору за наданими позивачем актами-рахунками за кожен період надання послуг с теплопостачання.

Від відповідача 13.01.2016 року на електронну пошту господарського суду надійшла заява відповідача про перенесення судового засідання в зв'язку зі станом здоров'я відповідача та заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

Від позивача до господарського суду 15.01.2016 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача в зв'язку з відсутністю фінансування службових відряджень на підприємстві позивача через значну заборгованість договірних контрагентів.

Розгляд справи був відкладений на підставі ст. 77 ГПК України на 25.01.2016 року

Розгляд справи не почався за відсутністю представників сторін і невиконання ними дій, покладеними судом попередніми ухвалами.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.02.2016 року.

15.02.2016 року на електронний адрес господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач не погоджується з сумою заявленого боргу та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, так як зазначені у актах-рахунках об'єми спожитої відповідачем теплової енергії не співпадають з об'ємами у наданому позивачем розрахунку ціни позову. Позивач посилається на незаконне нарахування позивачем пені, так як відповідно до статті 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року накладено мораторій на нарахування пені громадянам України, проживаючим у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, до яких зокрема відноситься м. Краматорськ.

18.02.2016 року за клопотанням позивача продовжений строк розгляду справи на 15 днів відповідно ст. 69 ГПК України.

26.02.2016р. та 01.03.2016 р. до господарського суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких зазначено, що через відсутність у приміщенні відповідача прибору комерційного обліку спожитої теплоенергії на опалення за умовами пункту 5.1 договору № 948 постачання теплової енергії від 01.12.2009р. її об'єм визначався позивачем за розрахунковим методом за правилами «КТМ 204 України 246-99». Підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представники сторін не скористались своїм законним правом на участь у судовому засіданні, про час і місце якого були належним чином повідомлені.

Господарський суд вважає достатніми надані сторонами документи для вирішення спору по суті без участі представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору постачання теплової енергії № 974 від 1 грудня 2009 року, а також 3% річних, інфляційних втрат та пені нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір про постачання теплової енергії та гарячої води № 974 від 1 грудня 2009 р., відповідно до п.1 якого теплопостачальна організація (позивач) зобов'язується постачати теплову енергію споживачу (відповідачу) до точки продажу (або до точки її розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 до договору, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки та на умовах, передбачених договором.

П. 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається на об'єкти відповідача в обсягах згідно Додатку № 2 до договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, горяче водопостачання - протягом календарного року, за умовами договору.

Відповідно до Додатку №1 до договору № 974 від 01.12.2009 р., додатковій угоди № 1 від 01.03.2014 року та Додатку № 2 до договору № 974 від 01.12.2009 р, додатковій угоди № 2 від 01.11.2014 р., об'єкти опалення відповідача - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» загальною площею 43,80 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та комп'ютерний салон «ІНФОРМАЦІЯ_2» загальною площею 114,50 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Розділом 6 договору встановлений порядок розрахунків, а саме:

- споживач здійснює розрахунок протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідачем акту-розрахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача: за фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих відповідачем навантажень ( у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 780,00 грн. за 1 Гкал ( у тому числі ПДВ 20%);

- у разі відсутності у позивача даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або ненадання відповідачем теплових навантажень за вимогами п.п. 32.13, 5.3 договору, виходячи з опалювальної площі відповідача за тарифом (ціною): 23,46 грн. за 1 квадратний метр опалювальної площі (у тому числі ПДВ у розмірі 20%);

- у випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами;

- сторони мають право використовувати інші форми розрахунків відповідно до чинного законодавства України, про що між сторонами укладається письмова угода.

Відповідно до п. 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 8.2.4 договору, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в гарячій воді за умовами цього договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-XIV від 20.05.1999 року.

Відповідно до п. 11.1 договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання, договір вважаться продовженим на наступний рік.

Таким чином, договір про постачання теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкта відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення від та відключення опалення.

Позивачем, з метою належного виконання умов договору, за отримані відповідачем послуги виставлені наступні акти-рахунки:

- № 974-10 від 31.10.2013р. за жовтень 2013р. на суму 179,82 грн.;

- № 974-11 від 30.11.2013р. за листопад 2013р. на суму 250,19 грн.;

- № 974-12 від 31.12.2013р. за грудень 2013р. на суму 447,04 грн.;

- № 974-1 від 31.01.2014р. за січень 2014р. на суму 846,92 грн.;

- № 974-2 від 28.02.2014р. за лютий 2014р. на суму 1145,72 грн.;

- № 974-3 від 31.03.2014р. за березень 2014р. на суму 3014,94 грн.;

- № 974-4 від 30.04.2014р. за квітень 2014р. на суму 4025,03 грн.;

- № 974-10 від 31.10.2014р. за жовтень 2014р. на суму 4759,84 грн.;

- № 974-11 від 30.11.2014р. за листопад 2014р. на суму 5118,78 грн.;

- № 974-12 від 31.12.2014р. за грудень 2014р. на суму 5627,65 грн.;

- № 974-1 від 31.01.2015р. за квітень 2015р. на суму 6097,91 грн.;

- № 974-2 від 28.2.2015р. за лютий 2015р. на суму 6737,69 грн.;

- № 974-3 від 31.03.2015р. за березень 2015р. на суму 7384,63 грн.;

- № 974-4 від 30.04.2015р. за квітень 2015р. на суму 7684,53 грн.

Доказом направлення та отримання даних рахунків відповідачем є прохання відповідача від 24.06.2015 року про розстрочення заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 7684,53 грн. за поставлену теплову енергію наступним чином: липень 2015 року - 2000,00 грн., серпень 2015 року - 2000,00 грн., вересень 2015 року - 3684,53 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони п. 6.1 договору погодили, що споживач здійснює розрахунок протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідачем акту-розрахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача: за фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку або на підставі наданих відповідачем навантажень ( у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку), за тарифом (ціною) 780,00 грн. за 1 Гкал ( у тому числі ПДВ 20%).

Відповідно до п. 6.4 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідач, в порушення умов договору, частково не сплатив отримані послуги про що свідчать залишкові суми (сальдо) розрахунків на початок місяця у наданих позивачем актах-рахунках. Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського суду за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 7684,53 грн.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 7684,53 грн. заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив отримані послуги в строк, передбачений договором, позивач просить стягнути з нього 360,94 грн. 3% річних за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року та 3955,50 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з жовтня 2013р. по березень 2015р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційних втрат.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань, вважає цю вимогу доведеною і такою, що належить задоволенню в повному розмірі.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного: відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони передбачили пунктом 8.2.4 договору, що за порушення строків оплати спожитої теплової енергії в гарячій воді за умовами цього договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення у відповідності з Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» № 686-XIV від 20.05.1999р.

Чинне законодавство не містить вимоги щодо обов'язкового посилання в тексті договору при встановленні відповідальності на норми конкретного нормативного акту. Крім того, як Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", так і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлюють межі відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань.

Оскільки сторони визначились у виді відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, за яке повинен відповідати споживач, визначились і з нормою закону, який передбачає розмір неустойки за невиконання грошового зобов'язання, тому має застосовуватися саме той закон, який регулює передбачені наслідки невиконання договору.

Приймаючи до уваги, що сторонами договором передбачені: а) строк виконання грошового зобов'язання; б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені, а також доведено факт прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд вважає законними вимоги позивача в частині стягнення пені.

Відповідач у запереченні на позов посилається на ст. 8 Закону України «При тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якою накладено мораторій на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електро- і теплоенергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство), нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Кошти, стягнуті з громадян України у вигляді пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, зараховуються у майбутні платежі за житлово-комунальні послуги. Але дана правова норма застосовується лише до фізичних осіб та не вживається до суб'єктів господарювання фізичних осіб-підприємців, тому господарський суд не враховує заперечення відповідача щодо незаконності нарахування пені відповідачем.

Судом встановлено що позивачем нарахована пеня за період з жовтня 2013 р. по квітень 2015 р. в розмірі 2173,77 грн. Зробивши власний розрахунок господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 2173,77 грн., так як позивачем нарахована сума пені менша, ніж дозволена чинним законодавством, що є його законним правом.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, на нього покладається судовий збір в розмірі, сплаченому позивачем при зверненні до господарського суду.

На підставі Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", Закону України «При тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, статей 193, 275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м. Краматорськ в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», ЄДРПОУ 23176575, м. Краматорськ - 84305, Донецька область, вул. Орджонікідзе, 5 заборгованість в розмірі 7684,53 грн., 3% річних в розмірі 360,94 грн., інфляційні втрати в розмірі 3955,50 грн., пеню в розмірі 2173,77 грн., судові втрати в розмірі 1218,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя С.Ю. Гринько