Рішення № 56394810, 01.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.2016 Справа № 905/1657/15

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

судді Мельниченко Ю.С.

судді Кротінової О.В.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: ОСОБА_2 фірми «Діловий дом», м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь»,

м.Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 289939,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 176763,05 грн., 3%річних у розмірі 22853,58 грн. та пені у розмірі 11105,79грн.

та за зустрічною

позовною заявою ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь»,

м.Маріуполь Донецької області

до ОСОБА_2 фірми «Діловий дом», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення неустойки в сумі 394800,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не зявився

від відповідача за первісним позовом: не зявився

СУТЬ СПРАВИ:

26.08.2015року Приватна фірма «Діловий дом», м. Маріуполь Донецької області (далі - ПП «Діловий дом») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області (далі - ПрАТ«Азовелектросталь») про стягнення 502 127,35грн., а саме, заборгованості за договором підряду у розмірі 289939,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 179372,48грн., 3%річних у розмірі 21709,71грн. та пені у розмірі 11105,79грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2015року позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 905/1657/15.

Розгляд справи відкладався, строк розгляду справи продовжувався.

Заявою від 10.09.2015 року ПП«Діловий дом» звернулось до суду з заявою про уточнення позовних вимог, яка у відповідності з приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) приймається судом як заява, якою зменшено розмір інфляційних втрат і збільшено розмір 3%річних - позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Азовелектросталь» заборгованість за договором підряду у розмірі 289939,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 176763,05 грн., 3%річних у розмірі 22853,58 грн. та пеню у розмірі 11105,79 грн., у загальній сумі - 500661 грн. 79 коп.

08.09.2015 року засобами поштового звязку ПрАТ«Азовелектросталь» звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ПФ «Діловий дом» про стягнення неустойки у розмірі 394800,02 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2015року зустрічна позовна заява ПрАТ «Азовелектросталь» до ПФ «Діловий дом» прийнята до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 905/1657/15.

Ухвалою від 22.10.2015року суд призначив у справі комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу і на підставі ст.79 ГПК зупинив провадження по справі №905/1657/15 до закінчення її проведення та повернення справи до господарського суду Донецької області.

26.01.2016року провадження у справі поновлено, матеріали справи надійшли до суду без проведення судової експертизи внаслідок несплати її вартості ПрАТ «Азовелектросталь».

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 11.02.2016 року призначено колегіальним розгляд справи та визначено наступний склад суду: головуючий суддя Осадча А.М., судді Мельниченко Ю.С., Кротінова О.В.

Судом встановлено, як позовна (в частині стягнення основного боргу та пені), так і зустрічна позовна заяви подаються вдруге у відповідності до розяснень викладених в пункті 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з відповідними змінами і доповненнями).

Зокрема, первісно 28.03.2013року ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження по справі № 905/2104/13 за позовом ПФ «Діловий дом» до ПрАТ «Азовелектросталь» про стягнення заборгованості за невиконання зобовязань за договором підряду і пені у загальному розмірі 312264 грн. 12 коп.

11.04.2013 року ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження по справі № 905/2104/13 за зустрічним позовом ПрАТ«Азовелектросталь» до ПФ «Діловий дом» про стягнення неустойки у розмірі 394800,02 грн.

Згідно даним канцелярії господарського суду Донецької області справа №906/2104/13 до закінчення судового розгляду втрачена внаслідок проведення на території міста Донецьк Донецької області активної фази антитерористичної операції.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі укладеного договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 року та додаткових угод № 9 від 11.06.2012 р., № 10 від 14.11.2012 р. та № 12 від 14.11.2012 р. позивачем за первісним позовом належним чином виконані будівельні роботи з облаштування приямку та фундаментів під обладнання сушила та реконструкції експрес-лабораторії (електроосвітлення і загальнобудівельні роботи) в цеху № 108 ПрАТ«Азовелектросталь». Факт виконання цих робіт підтверджується оформленими сторонами актами. Примірники актів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, розрахунку загальновиробничих витрат і відомості матеріалів, разом з фінансовими рахунками в установленому порядку направлені ПрАТ «Азовелектросталь», отримані відповідачем та підписані, після чого повернуті позивачу. Разом з тим відповідач у порушення умов договору оплату вартості виконаних підрядних робіт не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальній сумі 289939,37 грн., що стало причиною для звернення позивача до суду за захистом порушеного права. У звязку з відмовою Замовником у односторонньому порядку від виконання грошового зобовязання по оплаті вартості виконаних за договором і додатковими угодами робіт відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з лютого 2013 року по червень 2015 року у розмірі 176763,05 грн., а також 3%річних за період з 24.01.2013року по 10.09.2015 року у розмірі 22853,58 грн., а також пеню у розмірі 11105,79 грн.

В якості правової підстави заявлених вимог ПФ«Діловий дом» посилається на статті 16, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 837, 853, 854, 882, 886 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин ПФ«Діловий дом» надала суду належно завірені копії: договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 року, додаткових угод до нього, договірних цін, локальних кошторисів, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, звітних відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, рахунків, супровідних листів, описів вкладення у цінний лист, повідомлень про вручення поштових відправленнь, виписок з банківського рахунку, процесуальних документів у справі № 905/2104/13, витягу з ЄДРПОУ щодо відповідача, договору про надання правової допомоги від 20.07.2015року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001063, акту прийому-передачі наданих послуг від 24.07.2015року, квитанції до прибуткового касового ордеру №24/07 від 24.07.2015року.

Не погоджуючись із заявленими первісними позовними вимогами, ПрАТ «Азовелектросталь» у письмовому відзиві від 13.10.2015року зазначило, що строк проведення підсумкових розрахунків за виконані роботи по додатковим угодам № 9 від 11.06.2012 р., № 10 від 14.11.2012 р. та № 12 від 14.11.2012 р. не наступив, оскільки в актах приймання виконаних будівельних робіт не вказані дати їх підписання, відсутні підписи генерального директора ПрАТ «Азовелектросталь» та вони не скріплені печаткою підприємства. Тим самим, на думку відповідача за первісним позовом, не наступив момент, з якого у відповідності до умов договору можна відраховувати початок строку для оплати, тому на даний момент у відповідача відсутнє зобовязання з оплати виконаних підрядних робіт. Сторона відповідача вважає неправомірним нарахування позивачем пені в розмірі 11105,79 грн., оскільки відповідно до вимог статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Умовами договору № 76 АЕСр від 09.02.2012року відповідальність Замовника у формі сплати пені за прострочку оплати підрядних робіт не передбачена.

У письмових поясненнях від 10.09.2015року та 03.02.2016року ПФ «Діловий дом» стверджує, що примірники всіх актів виконаних робіт форми КБ-2в за спірним договором і додатковими угодами до нього, відповідні довідки відправлялись Замовнику. Документи були підписані, на його погляд, уповноваженою особою відповідача, оскільки ця цей підпис був завірений штампом цеху № 108 ПрАТ «Азовелектросталь», та повернуті позивачу. Відповідно до норм діючого законодавства саме підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між Замовником і Підрядником. Обовязкової наявності печатки чи штампа юридичної особи на цих документах умовами договору не передбачено, чинні нормативно-правові акти не вимагають. Спростування стороною відповідача належності підпису в спірних актах і довідках генеральному директору ПрАТ «Азовелектросталь» у відповідності до положень частини 1 статті 853 ЦК України, якою передбачено обовязок Замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до умов договору, свідчить про ухилення відповідача від її прийняття. Оскільки зі сторони відповідача за первісним позовом як Замовника були відсутні заяви про відмову від підписання актів, то у наявності обєктивні підстави для оплати виконаних робіт за договором.

ПрАТ «Азовелектросталь» свої вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки мотивувало тим, що передбачені умовами договору роботи були виконані останнім з порушенням встановленого у договірних зобовязаннях строку, внаслідок чого на підставі п. 7.2 договору, який передбачає, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт з вини підрядника він виплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт за договором за кожний прострочений день, за прострочку виконання робіт за договором, додатковими угодами №2, №5,№6,№9 нарахована неустойка в сумі 394800,02 грн.

ПрАТ «Азовелектросталь» нормативно обґрунтовує позовні вимоги посиланням на статті 15, 16, 525, 526, 549, 610, 611, 846, 875 ЦК України, статті 1, 2, 54-57, 60 ГК України.

На підтвердження доводів зустрічного позову ПрАТ «Азовелектросталь» надав суду належним чином засвідчені копії договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 року, додаткових угод до нього, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, рахунків, відомостей матеріалів, акту приймання-передачі матеріалів.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ПФ «Діловий дом» просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки Замовник своєчасно не надав Підряднику матеріали для виконання робіт, має місце прострочка кредитора що спричинило порушення строків виконання останніх. Зазначена обставина підтверджується відсутністю актів приймання-передачі матеріалів, що свідчить про порушення п.1.3 договору.

Щодо бази обчислення неустойки ПФ «Діловий дом» визначає, що вона обчислена невірно, оскільки вважає наступне: п.7.2 договору передбачено стягнення штрафу, а не пені, так як ч. 3 ст. 549 ЦК України не передбачає можливості нарахування пені внаслідок порушення негрошового зобовязання, штраф згідно ч.2 означеної норми нараховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, тому обчислювати його слід виходячи з ціни робіт, що була передбачена додатковими угодами, а не взагалі ціни договору, та виходячи з суми фактично невиконаних робіт у встановлений строк.

У письмових поясненнях від 05.02.2016року відповідач за зустрічним позовом також акцентує увагу суду, що до кожного акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт складалась підсумкова відомість ресурсів. В ст.6 відомості вказується кількість ресурсу(матеріалів), які використані при виконанні робіт, як наслідок, у разі виконання робіт з ресурсів Замовника, у ст. 6 визначається 0 (ціна цих ресурсів не входить до ціни робіт), у разі й якщо у ст.6 вказана вартість ресурсів, вони надаються Підрядником. Аналіз підсумкових відомостей ресурсів за актами №13,№14,№27,№35,№51 свідчить про розподіл обовязків надання будівельних матеріалів і машин між сторонами, який з свого боку Замовник не виконав. До письмових пояснень відповідачем за зустрічним позовом надані копії підсумкових відомостей ресурсів.

Крім того, 22.09.2015року через канцелярію суду ПФ «Діловий дом» надало заяву про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки в сумі 394800,02грн., в якій зазначає, що первісно позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з аналогічними вимогами 11.04.2013року, зустрічній позов прийнято судом для спільного розгляду з первісним, тому 11.04.213року строк позовної давності перервано, у подальшому справа №905/2104/13 втрачена. Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції» №1632-VІІ від 12.08.2014року, що опубліковано 19.08.2014року у газеті «Голос України» №157, визначено порядок зміни територіальної підсудності господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції. 02.09.2014року видано розпорядження Голови ВГСУ №28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справи, яким визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області, тому позивач за зустрічним позовом мав можливість звернутись до суду з 02.09.2014року по 26.04.2015року до господарського суду Запорізької області, з 27.04.2015року до господарського суду Донецької області, тоді як зустрічну позовну заяву, яка розглядається у межах справи №905/1657/15 датовано 07.09.2015року, тому строк позовної давності є пропущеним. Відповідач за зустрічним позовом вважає, що до спірних правовідносин застосовуються приписи ч.ч.2-3 ст. 264 ЦК України щодо переривання строку позовної давності. Крім того, вказує, що стягнення неустойки, згідно позиції, що викладена у постанові Верховного суду України від 19.11.2014року, обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитору до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою.

У судове засідання 01.03.2016 року представники сторін не зявились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до положень статті 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Сторони не звертались до суду з клопотанням про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Дослідивши надані сторонами в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову зважаючи на таке.

Статтею 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Таке визначення поняття розкриває сутність зобовязання як правого звязку між двома субєктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обовязок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобовязання надано право, що кореспондує обовязку першої. Обовязками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобовязання (ст. 510 ЦК України).

09.02.2012року між юридичними особами: ОСОБА_2 акціонерним товариством «Азовелектросталь» (Замовник) і ОСОБА_2 фірмою «Діловий дом» (Підрядник) укладено договір № 76 АЕСр, за умовами якого (пункти 1.1- 1.2) Замовник доручає, а Підрядник зобовязується на умовах цього договору виконати роботи по улаштуванню приямка і фундаментів під обладнання сушила в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», згідно Локального кошторису № 2-1-1/6 (Додаток № 2), що є невідємною частиною цього договору, складеному на підставі проекту № 20030-КЖ ПКО НТК ПрАТ «Азовелектросталь» 2011р. Замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умовам цього договору.

Роботи виконуються частково з матеріалів Замовника і Підрядника згідно підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/6 (Додаток № 3), що є невідємною частиною цього договору. Матеріали, надані Замовником, передаються Підряднику безкоштовно по акту приймання-здачі. Підрядник по закінченню виконання робіт, передбачених цим договором, зобовязаний представити Замовнику звіт про використання матеріалів Замовника одночасно з наданням на підпис останнього акту приймання виконаних робіт (пункт 1.3 договору).

У пункті 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість усіх робіт, доручених Підряднику по цьому договору, визначається на підставі твердої договірної ціни (Додаток № 1), що є невідємною частиною даного договору, яка складає 26158,72 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4359,79 грн., у тому числі вартість матеріалів Підрядника - 2480,40 грн., у тому числі ПДВ 20% - 413,40 грн., а також вартість експлуатації будівельних машин і механізмів Підрядника - 1086,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 181,00 грн.

Згідно до пункту 2.2 оплата за виконання робіт проводиться банківським платежем на рахунковий рахунок Підрядника протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акта виконаних робіт у повному обсязі та виставлення рахунку Підрядником. Після підписання договору його загальна вартість зміні не підлягає.

Умовами розділу 3 Договору «Строки виконання робіт» сторони встановили: 3.1 - початок виконання робіт 10.02.2012 року; 3.2 - строк виконання робіт до 10.04.2012 року.

У силу пункту 11.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2012 року.

20.04.2012року укладена додаткова угода № 2, за умовами якої Підрядник зобовязався виконати додатково роботи з будівництва насосної формувальної лінії KW 3 в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Обєм роботи, що підлягає виконанню за цією додатковою угодою, визначається локальним кошторисом № 2-1-1/15 (Додаток № 2), складеним на підставі проектів № 20067-1АС л.5, № 20067-1АС л.1.2 ПКО НТК ПрАТ «АЕС» та акта на виробництво додаткових робіт (Додаток № 4).

Роботи виконуються частково з матеріалів Замовника і Підрядника, згідно підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/15. Вартість робіт, які підлягають виконанню за цією додатковою угодою, визначається твердою Договірною ціною ( Додаток № 1), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, та складає 28099,64 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4683,27 грн., у тому числі вартість матеріалів підрядника - 1696,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 282,80 грн., а також, у тому числі вартість експлуатації будівельних машин і механізмів підрядника - 2841,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 473,60 грн.

Загальна сума договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 р. з урахуванням даної додаткової угоди становить 121404,44 грн.

Початок виконання робіт - квітень 2012 року. Строк виконання робіт до 10 травня 2012 року.

27.04.2012року укладена додаткова угода № 5, за умовами якої Підрядник зобовязався виконати додатково роботи з обладнання приямку і фундаментів під устаткування сушила в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Обєм роботи, що підлягає виконанню за цією додатковою угодою, визначається локальним кошторисом № 2-1-1/35 (Додаток № 2), складеним на підставі акта на виконання додаткових робіт (Додаток № 4), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, до проектів № 20030-КЖ ПКО НТК ПрАТ «Азовелектросталь».

Роботи виконуються частково з матеріалів Замовника і Підрядника, згідно підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/35. Вартість робіт, які підлягають виконанню за цією додатковою угодою, визначається твердою Договірною ціною ( Додаток № 1), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, та складає 7792,12 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1298,69 грн., у тому числі вартість матеріалів підрядника - 271,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 45,20 грн., а також, у тому числі вартість експлуатації будівельних машин і механізмів підрядника - 2157,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 359,60 грн.

Загальна сума договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 р. з урахуванням даної додаткової угоди становить 182161,65 грн.

Початок виконання робіт - квітень 2012 року. Строк виконання робіт - травень 2012 року.

27.04.2012року укладена додаткова угода № 6, за умовами якої Підрядник зобовязався виконати додатково роботи з обладнання технологічної бетонного майданчика підїзду до насосної та штукатурку споруди насосної і земельної лабораторії в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Обєм роботи, що підлягає виконанню за цією додатковою угодою, визначається локальним кошторисом № 2-1-1/28 (Додаток № 2), складеним на підставі акта на виконання додаткових робіт (Додаток № 4), що є невідємною частиною даної додаткової угоди.

Роботи виконуються частково з матеріалів Замовника і Підрядника, згідно підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/28. Вартість робіт, які підлягають виконанню за цією додатковою угодою, визначається твердою Договірною ціною ( Додаток № 1), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, та складає 28701,62 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4783,60 грн., у тому числі вартість матеріалів Підрядника - 5905,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 984,20 грн., а також, у тому числі вартість експлуатації будівельних машин і механізмів Підрядника - 3327,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 554,60грн.

Загальна сума договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 р. з урахуванням даної додаткової угоди становить 210863,27 грн.

Початок виконання робіт - квітень 2012 року. Строк виконання робіт - травень 2012 року.

11.06.2012року укладена додаткова угода № 9, за умовами якої Підрядник зобовязався здійснити реконструкцію Експрес-лабораторії (зовнішні та внутрішні мережи водогону і каналізації) в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Вартість робіт, що повинні бути виконані по цьому додатковій угоді, визначаються твердою договірною ціною (Додаток № 1), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, та складає 93000,24 грн., у тому числі ПДВ 20% - 15500,04 грн., у тому числі вартість матеріалів підрядника - 7447,17 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1241,20 грн., а також, у тому числі вартість експлуатації будівельних машин і механізмів підрядника - 8824,93 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1470,82 грн.

Початок виконання робіт - червень 2012 року. Строк виконання робіт - до 15 серпня 2012 року.

Оплата за виконувані роботи по цій додатковій угоді проводиться банківським платежем на поточний рахунок підрядника наступним чином: - передоплата у розмірі 30% від суми додаткової угоди, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди та виставлення рахунку підрядником; - підсумковий розрахунок проводиться Замовником на поточний рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та виставлення рахунку Підрядником.

Додатковою угодою № 10 від 14.11.2012року (пункти 1 - 2) передбачено, що ПрАТ «Азовелектросталь» (Підрядник) зобовязується виконати додатково до договору № 76 АЕСр. від 09.02.2012 р. реконструкцію Експрес-лабораторії (електричне освітлення) в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», а Замовник прийняти і оплатити виконані роботи. Обєм роботи, що виконуються за цією додатковою угодою, визначаються локальним кошторисом № 2-1-1/72 (Додаток № 2), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, складеної на підставі проекту № 20270-ЕО.ВП ПКО НТК ПрАТ «АЕС».

Вартість робіт, що виконуються па цією додатковою угодою, визначається твердою Договірною ціною (Додаток № 1), що є невідємною частиною додаткової угоди, і становить 26798,88 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4466,48 грн., у тому числі вартість матеріалів підрядника - 470,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 78,34 грн., а також, у тому числі вартість експлуатації будівельних машин і механізмів підрядника - 715,20 грн., у тому числі ПДВ 20% - 119,20 грн.

Загальна сума договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 р. з урахуванням додаткової угоди № 10 складає 481267,55 грн., у тому числі ПДВ 20% - 80211,26 грн. (пункти 4 - 5).

Відповідно до пункту 6 цієї угоди початок виконання робіт встановлено з 14 листопада 2012 року, строк виконання робіт до 06 грудня 2012 року.

Договірна ціна на виконання зазначених у додатковій угоді № 10 встановлена в сумі 26798,88 грн. Позивачем складена підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/72 на реконструкцію Експрес-лабораторії (електричне освітлення) в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь».

Додатковою угодою № 12 від 14.11.2012року (пункти 1 - 2) передбачено, що ПрАТ «Азовелектросталь» (Підрядник) зобовязується виконати додатково до договору № 76 АЕСр. від 09.02.2012р. реконструкцію Експрес-лабораторії (загальні будівельні роботи) в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь», а Замовник прийняти і оплатити виконані роботи. Обєм роботи, що виконуються за цією додатковою угодою, визначаються локальним кошторисом № 2-1-1/60 (Додаток № 2), що є невідємною частиною даної додаткової угоди, складеної на підставі проекту № 20270-ЕО.ВП ПКО НТК ПРАТ «АЕС».

Вартість робіт, що виконуються па цією додатковою угодою, визначається твердою Договірною ціною (Додаток № 1), що є невідємною частиною додаткової угоди, і становить 211473,53 грн., у тому числі ПДВ 20% - 35245,59 грн., у тому числі вартість матеріалів підрядника - 4425,60 грн., у тому числі ПДВ 20% - 737,60 грн.

Загальна сума договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 р. з урахуванням додаткової угоди № 12 складає 708796,95 грн., у тому числі ПДВ 20% - 118132,82 грн. (пункти 4 - 5).

Відповідно до пункту 6 цієї угоди початок виконання робіт встановлено з 14 листопада 2012 року, строк виконання робіт - до 06 грудня 2012 року.

Договірна ціна на виконання зазначених у додатковій угоді № 10 встановлена в сумі 211473,53 грн. Позивачем складена підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису № 2-1-1/60 на реконструкцію Експрес-лабораторії (загальні будівельні роботи) в цеху № 108 пл. Б ПрАТ «Азовелектросталь».

У змісті усіх додаткових угод сторони передбачили, що в усьому іншому, що не передбачено кожною з цих додаткових угод, діють умови договору № 76 АЕСр від 09.02.2012 р. та сторони підтверджують по ним свої зобовязання.

Зі змісту спірного договору та додаткових угод до нього вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання. Зазначені правочини укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками підприємств, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплені відтисками печаток підприємств. Їх зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір та додаткові угоди до нього за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини першої статті 193 Господарського кодексу України регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Положеннями частин першої, другої статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Як сторонами врегульовано в пункті 5.1 розділі 5 договору - Замовник зобовязується: прийняти роботу, виконану Підрядником; у випадку виявлення допущених до роботи відступлень від умов договору або інших недоліків, заявити про них Підряднику без затримки.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.2 договору по закінченню виконання робіт сторони не пізніше 5-ти денного строку оформлюють Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку вартості виконаних робіт і затрат за формою КБ-3. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій Замовника з вказівкою переліку необхідних доробок за рахунок грошових коштів Підрядника та строку їх виконання, при цьому строк усунення недоліків становить не більше 10 календарних днів.

На підставі додаткової угоди № 9 позивачем на первісним позовом складено акт № 51 приймання виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-2в за грудень 2012 року на загальну суму 51666 грн. 96 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2012 року типової форми № КБ-3, розрахунок загальновиробничих витрат, звітна відомість ресурсів.

Супровідним листом №47 від 25.12.2012року акт №51, довідку, підсумкову відомість ресурсів, звітну відомість ресурсів, відомість матеріалів, що поставляється Замовником до акту та виставлений рахунок № 47 від 25 грудня 2012 року про оплату виконаних робіт згідно акту № 51 на загальну суму 51666,96 грн. з ПДВ, направлено відповідачу за первісним позовом.

Факт направлення означених документів підтверджується описом вкладення у цінний лист ДП «Укрпошта», факт отримання 04.01.2013року - повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно додаткової угоди № 10 позивачам за первісним позовом складено акт №54 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року типової форми № КБ-2в на загальну суму 26798 грн. 88 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2012 року типової форми № КБ-3, розрахунок загальновиробничих витрат, звітна відомість ресурсів.

Супровідним листом №49 від 25.12.2012року акт №54, довідку, підсумкову відомість ресурсів, звітну відомість ресурсів, відомість матеріалів, що поставляється Замовником до акту та виставлений рахунок № 48 від 25 грудня 2012 року про оплату виконаних робіт згідно акту № 54 на загальну суму 26798,88 грн. з ПДВ, направлено відповідачу за первісним позовом.

Факт направлення означених документів підтверджується описом вкладення у цінний лист ДП «Укрпошта», факт отримання 04.01.2013року - повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі додаткової угоди № 12 за актом № 46 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року роботи виконані на загальну суму 192194 грн. 81 коп., про що також складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2012 року типової форми № КБ-3, розрахунок загальновиробничих витрат, звітна відомість ресурсів.

Супровідним листом №46 від 25.12.2012року акт №46, довідку, підсумкову відомість ресурсів, звітну відомість ресурсів, відомість матеріалів, що поставляється Замовником до акту та виставлений рахунок № 45 від 25 грудня 2012 року про оплату виконаних робіт згідно акту № 46 на загальну суму 192194,81 грн. з ПДВ, направлено відповідачу за первісним позовом.

Факт направлення означених документів підтверджується описом вкладення у цінний лист ДП «Укрпошта», факт отримання 04.01.2013року - повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно додаткової угоди № 12 позивачам за первісним позовом складено акт № 52 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на загальну суму 19278грн.72коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за грудень 2012 року типової форми № КБ-3, розрахунок загальновиробничих витрат, звітна відомість ресурсів.

Супровідним листом №48 від 25.12.2012року акт №52, довідку, підсумкову відомість ресурсів, звітну відомість ресурсів, відомість матеріалів, що поставляється Замовником до акту та виставлений рахунок № 46 від 25 грудня 2012 року про оплату виконаних робіт згідно акту № 52 на загальну суму 19278,72 грн. з ПДВ, направлено відповідачу за первісним позовом.

Факт направлення означених документів підтверджується описом вкладення у цінний лист ДП «Укрпошта», факт отримання 04.01.2013року - повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки в актах приймання виконаних будівельних робіт № 51, № 52, № 54 за грудень 2012 року не вказані дати їх підписання, відсутні підписи генерального директора ПрАТ «Азовелектросталь» та вони не скріплені печаткою підприємства, останній вважає їх неналежними доказами на підтвердження виконання робіт, як наслідок підстави для оплати робіт відсутні.

Позивач за первісним позовом вказує, що зазначені акти та довідки повернуті на адресу позивача за первісним позовом з відтиском штампу «ПрАТ «Азовелектросталь». Цех № 108», який засвідчує підпис уповноваженої особи, мотивована відмова від підписання актів відсутня.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» первинний документ це документ, який мiстить вiдомостi про господарську операцiю та пiдтверджує її здiйснення.

Вiдповiдно до ст. 9 вказаного Закону пiдставою для бухгалтерського облiку господарських операцiй є первиннi документи, якi фiксують факти здiйснення господарських операцiй. Первиннi документи повиннi бути складенi пiд час здiйснення господарської операцiї, а якщо це неможливо безпосередньо пiсля її закiнчення. Первиннi документи можуть бути складенi на паперових або машинних носiях i повиннi мати такi обовязковi реквiзити: назву документа (форми); дату i мiсце складання; назву пiдприємства, вiд iменi якого складено документ; змiст та обсяг господарської операцiї, одиницю вимiру господарської операцiї; посади осiб, вiдповiдальних за здiйснення господарської операцiї i правильнiсть її оформлення; особистий пiдпис або iншi данi, що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї.

Наведений перелiк обовязкових реквiзитiв кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записiв у бухгалтерському облiку, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України № 88 вiд 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 05.06.1995р. за № 168/704.

Пiдпунктом 2.5 пункту 2 зазначеного Положення передбачено, що документ має бути пiдписаний особисто, а пiдпис може бути скрiплений печаткою.

Вивченням у судовому засіданні вищенаведених актів приймання виконаних робіт установлено, що їх текст відповідає положенням типової форми № КБ-2в, затвердженої наказом Мінрегіонбуду України від 04 грудня 2009 року № 554.

В графі «Здав» є підпис, завірений печаткою юридичної особи - ПФ «Діловий дом».

В графі «Прийняв» відсутній підпис керівника відповідача за первісним позовом та печатка останнього, але нижче вказаного реквізиту міститься підпис без зазначення ПІБ особи, що його вчинила, завірений штампом «ПрАТ «Азовелектросталь». Цех № 108».

Відомостей щодо особи, яка вчинила означений підпис, відповідач за первісним позовом суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що акти приймання виконаних будівельних робіт №46,№51,№52,№54 не підписані у встановленому порядку, за відсутності у графі «Прийняв» підпису уповноваженої особи, відтиску печатки підприємства. Особу, підпис якої вони містять, неможливо ідентифікувати.

Однак, факт наявності вказаного підпису та відтиску штампу «ПрАТ «Азовелектросталь». Цех № 108» свідчать про отримання відповідачем за первісним позовом означених документів та повернення їх з вказаними відмітками на адресу позивача за первісним позовом.

Правилами частини першої статті 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо Замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За приписами частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Вищезазначене наведено у Оглядовому листі Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013року.

Сторони за умовами п. 6.1 договору зобовязані по закінченню виконання робіт не пізніше 5-ти денного строку оформити Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідку вартості виконаних робіт і затрат за формою КБ-3.

У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій Замовника з вказівкою переліку необхідних доробок за рахунок грошових коштів Підрядника та строку їх виконання, при цьому строк усунення недоліків становить не більше 10 календарних днів.(п.6.2 договору).

Таким чином, отримавши акти приймання виконаних будівельних робіт №46,№51,№52,№54 Замовник повинен був або підписати їх, або висловити мотивовану відмову від їх підписання з переліком претензій.

Тоді як матеріали справи не містять доказів на підтвердження висловлення мотивованої відмови від підписання актів з боку Замовника.

Акти не містять будь-яких відміток з цього приводу, навпаки, акти повернуті позивачу за первісним позовом з підписом, який засвідчує вказаний штамп, але за відсутності підпису в графі «Прийняв» та відтиску печатки підприємства.

З метою визначення фактичного обсягу виконаних робіт та їх вартості за клопотанням відповідача за первісним позовом у справі була призначена комплексна будівельно-технічна та економічна експертиза, але останній не виконав свій обовязок, встановлений ухвалою суду, та її вартість не сплатив, що стало підставою для проведення справи без проведення судової експертизи.

Крім того, за несвоєчасне виконання робіт за додатковою угодою №9 відповідач нарахував пеню, вираховуючи дату виконання робіт за актом №51 (не підписаний у встановленому порядку), що опосередковано також підтверджує факт прийняття робіт.

Суд приходить до висновку, що за відсутності мотивованої відмови від підписання актів, вони вважаються підписаними в строк, що передбачений п.6.1 договору, а саме 5 днів з моменту отримання актів Замовником 09.01.2013року.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Порядок оплати визначений у п.2.2 договору, яким встановлено, що оплата за роботи, що виконуються, здійснюється банківським платежем на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 банківських днів з дати підписання двостороннього акту виконаних робіт у повному обсягу та виставлення рахунку Підрядником.

З огляду на дату прийняття відповідачем за первісним позовом робіт за актами 09.01.2013р., що встановлена судом, приймаючи до уваги отримання рахунків, строк оплати виконаних робіт до 23.01.2013року включно.

Доказів оплати заборгованості в сумі 289939,37 грн. відповідач за первісним позовом у порушення ст.ст. 33,43 ГПК України суду не надав.

Згідно виписок 06.12.2012року та 08.01.2013року ПрАТ «Азовелектросталь» провело оплату ПФ «Діловий дом» за реконструкцію експрес-лабораторії ц. 108 сплачено 41333,28грн., але сплачено рахунок №28 від 22.08.2012року, що не виставлявся за спірними актами, тому вказана сума у рахунок оплати заборгованості за означеними актами не може бути віднесена.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобовязань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобовязання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобовязаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 289939,37 грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 289939,37 грн.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

ПФ «Діловий дом» просить стягнути з ПрАТ «Азовелектросталь» інфляційні втрати за період з лютого 2013 року по червень 2015 року у розмірі 176763,05 грн., 3%річних за період з 24.01.2013року по 10.09.2015року у розмірі 22853,58 грн.

Здійснивши за допомогою Інформаційно-пошукової програми «Ліга» перерахунок означених сум, суд приходить до висновку: при здійсненні розрахунку 3%річних позивач за первісним позовом припустився помилки у визначенні кількості днів у періоді з 24.01.2013року по 10.09.2015року, зазначивши 959, замість 960днів, розмір 3%річних за 960 днів складає 22877,41грн.; сума інфляційних нарахувань за визначений період складає 220991,19грн.

Оскільки суд розглядає вимоги у рамках заявленого позову, підстави виходу за межі позовних вимог, передбачені ст.83 ГПК України, відсутні, задоволенню підлягають вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 22853,58грн. та втрат від інфляції в сумі 176763,05 грн.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 11105,79 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За приписами ст. 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Тобто, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання повинен вчинятись у письмовій формі, умовами договору повинен бути узгоджений розмір пені та порядок її нарахування або право на нарахування пені повинно бути передбачено законом.

Вимогами розділу 7 «Відповідальність сторін» обумовлено: 7.1 - у випадку порушення однією з сторін положень цього договору винна сторона відшкодовує усі збитки, понесені в результаті цього порушення, іншій стороні по предявленню претензії і розрахунку збитків потерпілою стороною; 7.2 - у випадку порушення Підрядником строків виконання робіт з вини Підрядника він сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт по договору за кожен прострочений день. Неустойка нараховується за весь період прострочення.

Таким чином, сторонами договору не передбачено можливість стягнення пені у випадку порушення Замовником строку оплати виконаних робіт та розміру такої пені.

Як виходить з тексту позовної заяву, підставою для нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України позивач визначає приписи ч.6 ст. 231 ГК України, яка передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак вказана норма закону визначає виключно порядок визначення сторонами розміру пені, а не сам розмір, який безпосередньо повинен бути узгоджений умовами договору. У даному випадку таке погодження відсутнє.

Одночасно, застосування до боржника, який порушив господарське зобовязання, штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектору економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобовязання, повязаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому співвідношенні розмір штрафу(постанова Верховного Суду України від 4 лютого 2014 р. у справі № 3-1гс14).

Таким чином, у даному випадку приписи абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України також не можуть бути застосовані, за відсутності означених умов.

Таким чином, оскільки позивач не довів суду, що має право на нарахування пені за законом, умовами договору не передбачено права на нарахування пені у разі несвоєчасної оплати Замовником виконаних робіт, правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 11105,79 грн. відсутні.

Таким чином, первісні позовні вимоги задовольняються судом частково, стягненню з відповідача за первісним позовом підлягає сума основної заборгованості в розмірі 289939,37 грн., 3% річних в сумі 22853,58грн. інфляційні втрати в сумі 176763,05 грн., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Предмет зустрічних позовних вимог - стягнення неустойки в сумі 394800,02 грн., яка нарахована позивачем за зустрічним позовом на підставі п.7.2 договору внаслідок виконання робіт з порушенням встановленого строку їх виконання.

Як передбачено, пунктом 7.2 спірного договору у випадку порушення Підрядником строків виконання робіт з вини Підрядника він виплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% від вартості робіт за договором за кожний прострочений день. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.(ст.549 ЦК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.(ст.230 ГК України).

Згідно ч.2 ст. 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин субєктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Так, ГК України визначає неустойку, штраф та пеню різновидами штрафних санкцій, вказує, що їх сплата може бути передбачена законом або договором, та які належать до сплати учасником господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, але не визначає ні один з цих різновидів.

Не може бути підставою для відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого, а не тільки грошового зобовязання, оскільки право на її нарахування визначено правилами ГК України.

Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України N 15/288-08 від 27.01.2009р.

Таким чином, ствердження відповідача за зустрічним позовом, що існує лише два види неустойки - штраф та пеня, умовами договору передбачено стягнення саме штрафу, оскільки пеня може бути застосована виключно у разі прострочення грошового зобовязання, та вираховувати його розмір слід саме виходячи з суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, не приймається судом.

Стаття 231 Господарського кодексу України передбачає, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Суд вважає, що сторонами у п.7.2 договору визначено право на стягнення неустойки, розмір якої визначений у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання - 0,5% від вартості робіт за договором за кожний прострочений день.

Таким чином, при здійсненні нарахування неустойки в якості бази для нарахування застосуванню підлягає саме вартість робіт за договором, яка за кожною додатковою угодою, за якими роботи були виконані з порушенням встановленого строку, змінювалась в бік збільшення та про що сторони безпосередньо вказували у текстах додаткових угод.

Підстави застосовувати в якості бази нарахування вартість робіт, що були виконані безпосередньо за додатковими угодами окремо, або вираховувати неустойку як штраф, на чому наполягає відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву, на думку суду, відсутні.

Здійснивши аналіз умов договору та додаткових угод до нього в частині строків виконання робіт у співвідношенні з даними актів виконаних робіт щодо фактичних строків їх виконання, виходячи з розрахунку зустрічних позовних вимог, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна вартість робіт установлена в сумі 26158,72 грн. Строк виконання обумовлених робіт: облаштуванню приямка і фундаментів під обладнання сушила в цеху № 108 - до 10 квітня 2012 року.

Згідно акта № 8 приймання виконаних будівельних робіт підрядні роботи виконані на суму 11348,65грн. у квітні 2012року. Як вбачається з акту № 13, роботи на суму 14810,06грн. виконані у травні 2012року.

Розмір неустойки за період з 11 квітня по 30 квітня 2012 року становить 2615,87 грн.

За додатковою угодою № 2 від 20 квітня 2012 року Підрядник зобовязався додатково до спірного договору виконати роботи з будівництва насосної формувальної лінії KW3 в цеху № 108 підприємства.

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди погоджена сторонами вартість таких робіт становила 28099,64 грн.

Строк виконання - до 10 травня 2012 року (пункт 7 угоди).

Загальна вартість робіт за договором з додатковою угодою № 2 - 121404,44 грн.

Зазначені умовами угоди роботи згідно акту № 14 приймання-передачі виконаних будівельних робіт Підрядником виконані в червні 2012 року.

Розмір неустойки за період з 11 травня по 31 травня 2012 року становить 12747,47грн.

За додатковою угодою № 5 від 27 квітня 2012 року Підрядник зобовязався додатково до спірного договору виконати підготовчі роботи під улаштування приямка і фундаментів під обладнання сушила в цеху № 108 підприємства.

Відповідно до пункту № 4 додаткової угоди погоджена сторонами вартість таких робіт становила 7792,12 грн.

Строк виконання - травень 2012 року (пункт 6 угоди). Загальна вартість робіт за договором і додатковою угодою № 5 - 182161,65 грн.

Зазначені умовами угоди роботи згідно акту № 27 приймання-передачі виконаних будівельних робіт підрядником виконані в серпні 2012 року.

Розмір неустойки за період з 01 червня по 31 липня 2012 року становить 55559,30 грн.

За додатковою угодою № 6 від 27 квітня 2012 року Підрядник зобовязався додатково до спірного договору виконати роботи з улаштування технологічної бетонної площадки підїзду до насосної та штукатурку фасаду будівлі насосної і земельної лабораторії в цеху № 108 підприємства.

Відповідно до пункту № 4 додаткової угоди погоджена сторонами вартість таких робіт становила 28701,62 грн.

Строк виконання - травень 2012 року (пункт 6 угоди).

Загальна вартість робіт за договором і додатковою угодою № 6 - 210863,27грн.

Зазначені умовами угоди роботи згідно акту № 35 приймання-передачі виконаних будівельних робіт підрядником виконані в листопаді 2012року.

Розмір неустойки за період з 01 червня по 31 жовтня 2012року становить 161310,40грн.

За додатковою угодою № 9 від 11 червня 2012 року Підрядник зобовязався додатково до спірного договору здійснити реконструкцію зовнішніх і внутрішніх мереж водогону та каналізації в приміщенні Експрес-лабораторії в цеху № 108 підприємства.

Відповідно до пункту № 4 додаткової угоди погоджена сторонами вартість таких робіт становила 93000,24 грн.

Строк виконання - до 15 серпня 2012 року (пункт 6 угоди).

Загальна вартість робіт за договором і додатковою угодою № 9 - 303863,51 грн.

Зазначені умовами угоди роботи згідно акту № 51 приймання-передачі виконаних будівельних робіт підрядником виконані в грудні 2012 року.

Розмір неустойки за період з 16 серпня по 31 листопада 2012 року становить сума 162566,98грн.

Всього сума неустойки складає 394800,02 грн.

Суд зазначає, що у змісті кожної додаткової угоди сторони зафіксували, що в усьому іншому, що не передбачено поточною додатковою угодою, діють умови договору № 76 АЕСр від 09.02.2012р. і сторони підтверджують по ним свої зобовязання.

Тобто, застосування п.7.2 договору як підстави для нарахування неустойки, є правомірним.

ПФ «Діловий дом» не надав суду доказів на підтвердження виконання робіт у строки, які були визначені умовами договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до ч. 1 cт.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, обовязок доведення факту відсутності вини у порушенні строків виконання робіт покладається саме на ПФ «Діловий дом».

За умовами ч.ч.1,2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно ст. 221 ГК України, що у даному випадку регулює спірні правовідносини, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Заперечення відповідача за зустрічним позовом проти заявлених позовних вимог ґрунтується на тому, що позивачем за зустрічним позовом не дотримані умови договору в частині своєчасної передачі матеріалів для виконання робіт, внаслідок чого наявне прострочення кредитора, яке виключає вину ПФ «Діловий дом» та унеможливлює стягнення неустойки.

В якості доказів на підтвердження вказаного факту останній посилається на дані підсумкових відомостей ресурсів, що складались за актами, та відсутність актів приймання-передачі матеріалів.

Проте, суд не може прийняти до уваги вказані заперечення відповідача за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Дійсно, згідно п. 1.3 договору та п.3 вказаних додаткових угод роботи виконуються частково з матеріалів Замовника і Підрядника згідно підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису, що є невідємною частиною цього договору. Матеріали, надані Замовником, передаються Підряднику безкоштовно по акту приймання-здачі. Підрядник по закінченню виконання робіт, передбачених цим договором, зобовязаний представити Замовнику звіт про використання матеріалів Замовника одночасно з наданням на підпис останнього акту приймання виконаних робіт.

Суд вбачає, що сторонами підписувались відомості матеріалів, що поставляються Замовником на будівництво до кожного акту окремо, зокрема, відомість за актом №13 (арк. справи 26, зворотній бік, том2); відомість за актом №14(арк. справи 41, том2), відомість за актом №27 (арк. справи 47, зворотній бік, том2), відомість за актом №35(арк. справи 56, зворотній бік, том2).

Дана відомість відсутня щодо акту №51, але опосередковано про її наявність свідчить посилання на її направлення позивачу за зустрічним позовом (супровідний лист №47 від 25.12.2012року).

За актом №14 (додаткова угода №2) сторонами підписано акт приймання-передачі матеріалів, обладнання, які Підрядник передав Замовнику після проведення робіт (металобрухт).

Відомості не містять застережень щодо факту передачі матеріалів Замовником у строк, що унеможливлює належне виконання зобовязань Підрядником.

Факт виконання робіт як з матеріалів Замовника, так і з матеріалів Підрядника підтверджено ПФ «Діловий дом» у письмових поясненнях від 05.02.2016року, згідно яких відповідач за зустрічним позовом акцентує увагу суду, що до кожного акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт складалась підсумкова відомість ресурсів. В ст.6 вказується кількість ресурсу(матеріалів), які використані при виконанні робіт, як наслідок, у разі виконання робіт з ресурсів Замовника, у ст. 6 визначається 0 (ціна цих ресурсів не входить до ціни робіт), у разі й якщо у ст.6 вказана вартість ресурсів, вони надаються Підрядником. Аналіз підсумкових відомостей ресурсів за актами №13,№14,№27,№35,№51 свідчить про розподіл обовязків надання будівельних матеріалів і машин між сторонами.

Таким чином, факт відсутності актів приймання-передачі матеріалів та звітів про їх використання, у разі використання матеріалів Замовника, свідчить про порушення порядку фіксування факту передачі та використання даних матеріалів, але, за наявність вказаних вище відомостей матеріалів, що поставляються Замовником на будівництво та виходячи з даних підсумкових відомостей ресурсів, беззаперечно не свідчить, що такі матеріали взагалі не передавались.

Строк, протягом якого Підрядник зобов'язався виконати роботи, безпосередньо за умовами договору не пов'язаний з датою передання Замовником матеріалів, його початок та закінчення чітко визначені - календарними датами або місяцями.

Умовами договору не передбачено строку виконання зобов'язання Замовника з передачі матеріалів, фактично визначено, що обсяг матеріалів, які повинні бути передані Замовником, зазначені у підсумковій відомості ресурсів.

ПФ «Діловий дом» не надало переліку матеріалів, які Замовник повинен був передати для виконання робіт, не визначив, чи були вони фактично передані та строку їх передачі, відповідно не визначив періоду прострочки кредитору, яка б унеможливила виконання зобовязання Підрядника в строк, передбачений сторонами.

Відповідно ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

ПФ «Діловий дом» не звертався до позивача з зустрічним позовом з листами щодо несвоєчасного передання матеріалів, неможливості виконання робіт у встановлений договором строк після прийняття матеріалів, та визначення строку відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що у порушення вимог ст. 33 ГПК України відповідач за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не довів факт наявності прострочення кредитора, погодження сторін відстрочення виконання робіт на строк такого прострочення, що є умовою для застосування приписів ст. 221 ГК України.

Сторонами договору у встановленому порядку не вносилось змін та доповнень до договору щодо продовження або перенесення строку виконання робіт.

Вищевикладені факти свідчать про наявність права позивача на нарахування неустойки внаслідок прострочення виконання робіт на підставі п.7.2 договору.

Здійснивши перерахунок розміру пені та перевіривши зазначені ПрАТ «Азовелектросталь» періоди нарахування неустойки суд визнає їх вірними.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це встановлений законом строк, у межах якого особа, право якої порушено, може вимагати примусове здійснення або захисту свого цивільного права або інтересу шляхом звернення із позовною заявою до суду.

Згідно з ч.1 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Нормами ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, а якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

ПФ «Діловий дом» просить суд застосувати до позовних вимог про стягнення пені спеціальний строк позовної давності, що передбачений ч.2 ст.258 ЦК України, оскільки вважає, що первісним зверненням до суду з вимогами щодо стягнення неустойки у межах справи №905/2104/13 строк позовної давності щодо означених вимог перервався, як це передбачено ч.ч.2-3 ст. 264 ЦК України, за наслідками втрати справи та прийняттям Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції», розпорядження Голови ВГСУ №28-р від 02.09.2014року «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» строк заново розпочав свій перебіг, тоді як зустрічну позовну заяву, яка розглядається у межах справи №905/1657/15 датовано 07.09.2015року, тому строк позовної давності є пропущеним.

Суд не погоджується з зазначеною позицією сторони.

Судом встановлено, що у відповідності до розяснень, викладених в пункті 7.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зустрічна позовна заява подана вдруге, оскільки внаслідок проведення на території міста Донецьк Донецької області активної фази антитерористичної операції справа № 905/2104/13, у межах якої розглядався зустрічний позов, втрачена.

За даними системи «Діловодство господарського суду» первісно дана позовна заява подана до канцелярії суду 11.04.2013року.

11.04.2013року ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження по справі № 905/2104/13 за зустрічним позовом ПрАТ«Азовелектросталь» до ПФ«Діловий дом» про стягнення неустойки у розмірі 394800,02 грн.

Як наслідок, виходячи з періодів, за які ПрАТ «Азовелектросталь» просить стягнути пеню, при зверненні до суду скорочений строк позовної давності 1 рік щодо вимог про стягнення неустойки не був пропущений.

Оскільки позовна давність - це встановлений законом строк, у межах якого особа, право якої порушено, може вимагати примусове здійснення або захисту свого цивільного права або інтересу шляхом звернення із позовною заявою до суду, факт реалізації права у межах цього строку обумовлюється належним зверненням до суду, яке мало місце 11.04.2013року, та у наступному, за наслідками втрати справи, зверненням з аналогічними вимогами.

Строк не є перерваним зверненням до суду, а право на звернення є реалізованим протягом встановленого строку.

Застосування приписів ч.2 ст. 264 ЦК України, яка передбачає, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, щодо даних правовідносин є недоцільним, оскільки їх суть не охоплює випадків, передбачених означеною статтею.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, яка є предметом зустрічного позову, не є пропущеним.

Крім того, вбачається, що навіть припускаючи факт переривання строку позовної давності, на чому наполягає відповідач за зустрічним позовом, строк починав би свій перебіг заново не з моменту прийняття Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції» або розпорядження Голови ВГСУ №28-р від 02.09.2014року «Про зміну територіальної підсудності господарських справ», а з 24.11.2014року - моменту прийняття Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №2 про внесення змін та доповнень (п.7) до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в частині розяснення порядку звернення з новими позовами, аналогічними попереднім, за наслідками втрати справ, провадження за якими не було закінчено.

Посилання ПФ«Діловий дом», що стягнення неустойки, згідно позиції, що викладена у постанові Верховного суду України від 19.11.2014року, обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитору до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується у межах строку позовної давності за основною вимогою, не є доцільним, так як у згадуваній постанові розглядались інші правовідносини, повязані з включенням для обрахування пені прострочених платежів за кредитом, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги.

Виходячи з вищевикладеного, зустрічні позовні вимоги ПрАТ«Азовелектросталь» до ПФ «Діловий дом» про стягнення неустойки у розмірі 394800,02 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із оплатою послуг адвоката в сумі 7000,00грн. в якості судових, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

20.07.2015року між ПФ «Діловий дом» (Замовник) та ОСОБА_3(Адвокат) укладено договір на надання правової допомоги, згідно п.1.1 якого Замовник доручає, а Адвокат відповідно до чинного законодавства приймає на себе обовязки представляти інтереси Замовника та надавати юридичні послуги (правову допомогу) останньому, зокрема, представляти його інтереси у всіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, в судах всіх інстанцій, у тому числі господарських судах, у справі за позовом ПФ «Діловий дом» до ПрАТ«Азовелектросталь» про стягнення заборгованості, витрат від інфляції, 3% річних та пені.

Право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 витікає з свідоцтва ЗП №001063, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно п.4.1 договору вартість однієї години послуг становить 500грн.

Сума, що підлягає оплаті за надані послуги, визначається в акті прийому-передачі наданих послуг. Оплата послуг відбувається після підписання сторонами акту прийому передачі наданих послуг. Оплата здійснюється готівкою та підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.(п.п. 4.2,4.3 договору).

Сторонами підписано акт прийому передачі наданих послуг від 24.07.2015року, за яким Адвокатом надані послуги з вивчення документації, підготовки та подання позовної заяви про стягнення з ПрАТ«Азовелектросталь» заборгованості, витрат від інфляції, 3% річних та пені, підготовка розрахунку ціни позову на загальну суму 7000грн. з розмежуванням за годинами.

Послуги, що заактовані, надані Адвокатом в процесі підготовки позову, тобто, безпосередньо повязані з розглядом справи у суді саме в рамках даної справи.

Факт оплати послуг в сумі 7000,00грн. підтверджується належним чином засвідченою копією квитанцією до прибуткового касового ордеру №24/07 від 24.07.2015року.

Суд вважає, що за наявності судового процесу та участі в ньому адвокату в якості представника позивача за довіреністю, факт понесення витрат позивачем щодо правової допомоги адвокату підтверджено належними доказами.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності: ціну позову, яка за первісним позовом складає 500661грн. 79 коп.; наявність зустрічного позову у справі, тривалість розгляду справи; кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь; кількість підготовлених документів позовної заяви, письмових пояснень, відзиву, заяви про застосування строку позовної давності та ін., суд вважає, що витрати є співрозмірними.

Таким чином, витрати на послуги адвокату в сумі 7000грн. визнаються судовими та підлягають розподілу пропорційно задоволеним первісним позовним вимогам, тобто, у розмірі 6845,30грн. підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, в решті залишається на позивачі за первісним позовом.

За приписами ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За заявою від 10.09.2015року ПФ «Діловий дом» зменшено загальний розмір первісних позовних вимог до 500661 грн. 79 коп., клопотання про повернення суми судового збору викладене у вказаній заяві.

Тому, за наслідками зменшення розміру позовних вимог судовий збір в сумі 29,33грн. підлягає поверненню ПФ «Діловий дом» з державного бюджету України.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з наведеним судовий збір за первісним позовом у розмірі 9791,12грн. підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, в решті залишається на позивачі; судовий збір за зустрічним позовом в сумі 7896,00грн. підлягає стягненню з ПФ «Діловий дом».

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 256, 258, 264, 267, 509, 525-527, 530, 547, 549, 599, 610, 612, 613, 625, 629, 837, 851, 853, 854, 882, 886 Цивільного кодексу України; ст.ст.181,193, 221, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 41, 43, 44, 48, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 фірми «Діловий дом», м. Маріуполь Донецької області до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 289939,37 грн., інфляційних втрат у розмірі 176763,05 грн., 3%річних у розмірі 22853,58 грн. та пені у розмірі 11105,79 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535,Донецька область, м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1, ідентифікаційний код 25605170) на користь ОСОБА_2 фірми «Діловий дом» (87502, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.54а, ідентифікаційний код 22002933) заборгованість в сумі 289939,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 176763,05 грн., 3%річних у розмірі 22853,58 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 9791,12грн., витрати, повязані з оплатою послуг адвокату в сумі 6845,30грн.

У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь», м.Маріуполь Донецької області до ОСОБА_2 фірми «Діловий дом», м. Маріуполь Донецької області про стягнення неустойки у розмірі 394800,02 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 фірми «Діловий дом» (87502, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.54а, ідентифікаційний код 22002933) на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535,Донецька область, м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1, ідентифікаційний код 25605170) неустойку у розмірі 394800,02 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 7896,00грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 фірми «Діловий дом» (87502, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Перемоги, буд.54а, ідентифікаційний код 22002933) судовий збір в сумі 29,33грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 01.03.2016року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 04.03.2016року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя Ю.С. Мельниченко

Суддя О.В. Кротінова