Рішення № 56394737, 09.03.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 березня 2016 р. Справа № 903/8/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Руптела Україна"

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 32 606,45 грн.

Суддя Кравчук В.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Максименко К.М., відповідно до договору про надання правової допомоги №45 від 16.11.2015р.

від відповідача: н/з

Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні 02.03.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Руптела Україна" звернулось з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 91 461,21 грн. заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо укладеного між сторонами договору про надання послуг №2904/13-2 від 01.06.2013р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.01.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.2016р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судових засіданнях 03.02.2016р. та 02.03.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. На виконання вимог ухвали суду від 12.01.2016р. доплатив судовий збір у розмірі 6 грн. 07коп. (згідно квитанції №1 від 03.02.2016р.).

Додатково листом від 02.03.2016р. за №01-65/41/16 представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 36 047,16 грн. у зв`язку з частковою проплатою відповідачем заборгованості та уточнив (зменшив) розмір нарахованої пені до 3 498,03 грн., інфляційних до 26 956,02 грн. та збільшення в частині нарахування 3% річних до 2 152,40 грн.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому прийнята судом до розгляду та має місце нова ціна позову - 32 606,45 грн., з яких: 2 152,40 грн., 3% річних, 26 956,02 грн. - інфляційних та 3 498,03 грн. - пені. Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зміни (зменшення, збільшення) позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

Відповідач вимог ухвал суду від 12.01.2016р. та 03.02.2016р. не виконав, в судові засідання 03.02.2016р. та 02.03.2016р. уповноваженого представника не направив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, так як ухвала про порушення провадження у справі повернулась до суду 20.01.2016р. з відміткою : "За закінченням терміну зберігання", а ухвала суду від 03.02.2016р. вручена особисто ФОП ОСОБА_1 - 11.02.2016р. (а.с. 76).

За приписами п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що розгляд спору вже відкладався, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

01 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Руптела Україна" (Позивач, Виконавець), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач, Замовник) укладено договір про надання послуг №2904/13-2 .

Згідно пункту 1.1. Договору Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги моніторингу транспортного засобу (транспортних засобів) Замовника в режимі реального часу, на якому встановлено обладнання GPS|GSM, а Замовник зобов`язався оплатити послуги Виконавця відповідно до цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору сторони визначили що вартість послуг з моніторингу одного транспортного засобу на місяць становить 372грн. 24 коп. з ПДВ, що еквівалентно 36 євро, і підлягає сплаті в гривнях, що визначається за офіційним курсом відповідної валюти на днь платежу.

На виконання умов Договору про надання послуг №2904/13-2 від 01. червня 2013р. Позивачем були надані Відповідачу послуги, передбачені Договором на загальну суму 63 641,88 грн., що підтверджується Актами про надання послуг, які підписані та скріплені печатками сторін (а.с.37,49).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати послуг виконав частково на суму 27 594,72 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі - 36 047,16 грн., яка підтверджена Актом звірки взаєморозрахунків підписаного та скріпленого печатками сторін (а.с. 50).

Згідно абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

20.11.2015р. позивач листом-претензією просив відповідача погасити основну суму заборгованість - 36 047,16грн. та попереджав відповідача, що в разі несплати боргу буде подана позовна заява до суду (а.с. 51-54).

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 36 047,16 грн., належним чином доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, водночас, так як відповідач погасив основну суму заборгованості в сумі 36 047,16 грн. перед позивачем, суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості - 36 047,16грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 152,40 грн. за період з 01.01.2014р. по 29.02.2016 р. прострочення заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних зазначає, що проведений позивачем розрахунок за визначений період про стягнення 3% річних є вірним та підлягає до повного задоволення в сумі 2 152,40 грн.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 26 956,02 грн. за період з січня 2014р. по лютий 2016р. прострочення заборгованості, суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 26 956,02 грн. є вірною та підлягає до задоволення.

Згідно п.4.5 Договору, у разі прострочення оплати вартості послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок пені зазначає, що вимога про стягнення пені в розмірі 3 498.03 грн. є не вірною, а сума пені, яка підлягає до задоволення становить - 1582,73 грн.

При цьому судом було застосовано розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон"

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання послуг №2904/13-2 від 01. червня 2013р. підлягають частковому задоволенню в сумі 30 691,15 грн., з яких 2 152,40 грн. - 3% річних, 26 956,02 грн. - інфляційні втрати та 1 582,73 грн. - пені .

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на оплату послуг адвоката в сумі 8 964,70 грн. В обґрунтування витрат долучив договір про надання правової допомоги №45 від 16.11.2015р., копія додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.12.2015р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5412 від 19.04.2013р. , ордер серії №171126 від 04.01.2016р., рахунок №5 від 18.12.2015р. на суму 5 000,00 грн, рахунок №6 від 05.02.2016р. на суму 1964,70 грн., рахунок №7 від 29.02.2016р. на суму 2000,00 грн., виписки по рахунках від 01.03.2016р. на суму 5 000,00 грн. та 1 964, 00 грн., та платіжного доручення №907 від 29.02.2016р. на суму 2 000,00 грн.. (а.с. 81-93).

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013р. у справі №6-рп/2013 за конституційним зверненням Приватного малого підприємства - фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) зазначено, що положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Зважаючи на те, що витрати по оплаті послуг адвоката підтверджено договором про надання правової допомоги №45 від 16.11.2015р., копією додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 18.12.2015р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №5412 від 19.04.2013р. , ордером серії №171126 від 04.01.2016р., рахунком №5 від 18.12.2015р. на суму 5 000,00 грн, рахунком №6 від 05.02.2016р. на суму 1964,70 грн., рахунком №7 від 29.02.2016р. на суму 2000,00 грн., виписками по рахунках від 01.03.2016р. на суму 5 000,00 грн. та 1 964, 00 грн., та платіжним дорученням №907 від 29.02.2016р. на суму 2 000,00 грн., господарський суд вважає за необхідне їх відшкодувати в розмірі 8 964,70 грн. згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.49 ГПК України та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1297,06 грн. судового збору, в іншій частині (80,94 грн.) сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості 36 047,16 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (43024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Руптела Україна" (02160, м. Київ, пр. Воз`єднання, 7А, офіс 614, а/с 53, ідентифікаційний код 38014287) 30 691,15 грн., з яких 2 152,40 грн. - 3% ічних, 26 956,02 грн. - інфляційні втрати, 1 582,73 грн. - пені, 1 297,06 грн. судових витрат по справі та 8 964,70 грн. витрат на оплату правової допомоги.

4. У позовних вимогах товариста з обмеженою відповідальністю "Руптела Україна" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 1 915,30 грн. пені - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

09.03.2016

Суддя В. О. Кравчук