Вирок № 56394677, 12.03.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1211/15-к

Номер провадження 1-кп/629/21/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

при секретарі судових засідань - Яковенко Я.В.,

за участю прокурора - Карася М.В.,

захисників - адвокатів Остапенко С.Ю., Угренюк Л.Я.,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілого - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню за підозрою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, має на вихованні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 04.05.2006 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 22.07.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 122 ч. 1, 122 ч. 2, 186 ч. 2, 185 ч. 2, 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 09.08.2010 року з Куряжської виправної колонії Харківської області за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 30.07.2010 року умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 5 місяців 30 днів,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 190 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого оператором автоматичної лінії у підготовчому цеху ПП «ТД» ОЛЕНУМ», який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 22.07.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 122 ч.2, 186 ч.2, 185 ч. 2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 02.11.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 26.12.2013 року за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 року умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 2 місяці 25 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства встановлено, що 08 лютого 2015 року близько 00 годин 30 хвилин ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились поблизу будинку АДРЕСА_4. Проходячи біля зазначеного будинку, ОСОБА_4 побачив, що у дворі будинку знаходиться автомобіль ГАЗ-24, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та у нього спільно з ОСОБА_6 і ОСОБА_8 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним автомобілем. Далі, ОСОБА_4 з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за попередньою змовою та спільно, з прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та дій ОСОБА_6 і ОСОБА_5, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з метою покататися, повторно, впевнившись, що двері автомобіля не зачинені, та у замку запалення знаходиться ключ, таємно заволоділи вказаним автомобілем, вартістю 13975 гривень, який належить ОСОБА_7, з місця пригоди зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4 в середині січня 2015 року, діючи з умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, під приводом отримання грошового переводу, отримав від ОСОБА_9 картку банку «ПриватБанк», яка належала ОСОБА_10, та знаючи пін-код до неї, за допомогою банкомату вказаного банку, отримав доступ до карткового рахунку, де зареєстрував картку ОСОБА_10 в системі Інтернет обслуговування клієнтів «ПриватБанку» - «Приват24». Після чого володіючи логіком і паролем до створеної ним сторінки в програмі «Приват24», ОСОБА_4 до даних про власника картки, а саме даних про ОСОБА_10, додав номер свого мобільного телефону і, таким чином, отримав доступ до інформації про рух грошових коштів на всіх банківських картках ОСОБА_10 банку «ПриватБанк». Після цього ОСОБА_4 17.01.2015 року, знаходячись за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою наживи, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою свого комп'ютера через програму «Приват24» переказав грошові кошти в сумі 810 грн. з картки для соціальних виплат на ім'я ОСОБА_10 на рахунок картки ОСОБА_11, яка знаходилась в користуванні у ОСОБА_4, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, в середині лютого 2015 року, ОСОБА_4 знаходячись в м. Лозова Харківської області, зустрівся зі знайомою ОСОБА_12, яка попросила його допомогти отримати через банкомат грошові кошти з карти банку «ПриватБанк», яка належала ОСОБА_13 Скориставшись цим, ОСОБА_4, діючи з умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки за допомогою банкомату вказаного банку зареєстрував картку ОСОБА_13 в системі Інтернет обслуговування клієнтів «ПриватБанку» - «Приват24», та володіючи логіком і паролем до створеної ним сторінки, до даних про власника картки, а саме даних про ОСОБА_13, додав номер свого мобільного телефону і, таким чином, отримав доступ до інформації про рух грошових коштів на всіх банківських картках ОСОБА_13 банку «ПриватБанк». Після цього ОСОБА_4 17.03.2015 року, знаходячись за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_1, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки з метою наживи, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою свого комп'ютера через програму «Приват24» переказав грошові кошти в сумі 1170 грн. з картки ОСОБА_13 на рахунок картки ОСОБА_11, яка знаходилась в користуванні у ОСОБА_4, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, та пояснив, що, знаходячись в нетверезому стані, він з ОСОБА_5, ОСОБА_14 підійшли до домоволодіння потерпілого ОСОБА_7, він переліз через калитку, відкрив її, ОСОБА_5, ОСОБА_14 зайшли у двір, разом відкрили ворота та викрали автомобіль, щоб покататися, але не змогли повернути автомобіль, тому що він зламався, тому вони кинули автомобіль, на вулиці. В судовому засіданні розкаявся в скоєному.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, та пояснив, що 08 лютого 2015 року він був разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вони випивали, у дворі будинку АДРЕСА_4, побачили автомобіль ГАЗ. Автомобіль був не зачинений, в замку запалення знаходився ключ, тому вони вирішили покататися і уїхали на автомобілі. Автомобіль було пошкоджено. Свою частину грошей в рахунок відшкодування матеріальних збитків потерпілому відшкодував. В судовому засіданні розкаявся в скоєному.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе визнав повністю, та пояснив, що 08 лютого 2015 року він був разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, всі були в нетверезому стані, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4, у дворі будинку побачили автомобіль ГАЗ. Зайшовши у двір, побачивши, що автомобіль не зачинений і в замку запалення знаходиться ключ, вирішили покататися, викрали разом автомобіль та поїхали кататися, керували автомобілем по черзі. Згодом автомобіль зупинився, було пошкоджено колесо, вони намагалися його дотягнути до двору потерпілого, але не змогли. Свою частину грошей в рахунок відшкодування матеріальних збитків потерпілому відшкодував. В судовому засіданні розкаявся в скоєному.

Вислухавши сторони по факту незаконного заволодіння обвинуваченими автомобілем ГАЗ-24, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд, вважає, що крім визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні даного злочину, винуватість обвинувачених в інкримінованому їм правопорушенні, також підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 08.02.2015 року, вийшовши вранці на двір, побачив, що його автомобіль відсутній. Він викликав міліцію та пішов шукати свою машину. Йому подзвонила колишня дружина та повідомила, що машину бачили біля танцмайданчика. Він знайшов свою машину біля танцмайданчика «Клітка», туди під'їхала і міліція. Під час огляду автомобіля було встановлено, що два дзеркала, магнітола були відсутні, колесо було пошкоджено. Він запросив знайомого доставити машину до себе до дому. Претензії до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не має, тому що вони погасили матеріальну шкоду в розмірі 6600 грн. по 3300 грн. кожний, має претензію тільки до ОСОБА_4, тому що він відшкодував заподіяну шкоду тільки в розмірі 500 грн. В судовому засіданні уточнив позов та просив стягнути в рахунок погашення матеріальних збитків з ОСОБА_4 на його користь 2850 грн.

- показаннями свідка ОСОБА_15, яка в судовому засіданні пояснила, що в нічний час з 07.02.2015 року на 08.02.2015 року до неї в кіоск заходив її знайомий ОСОБА_5, з ним був хлопець на ім?я ОСОБА_4. Вони випили горілки, ОСОБА_4 пішов, а ОСОБА_5 залишився. З його слів їй стало відомо, що вони угнали машину;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24.03.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_4, якій добровільно показав на місцевості та пояснив при яких обставинах він скоїв злочин. ОСОБА_4 пояснив, що 07.02.2015 року він разом зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вживали в кафе алкогольні напої. Після 00 годин 08.02.2015 року вони пішли проводжати дівчат, одна з них підвернула ногу і вони викликали швидку. Коли вони вже самі йшли по вул. Комарова, то в одному із дворів побачили стоячий автомобіль. Переліз через паркан, підійшов до автомобіля і помітив, що дверцята не зачинені і в замку запалення є ключ. Потім в двір зайшов ОСОБА_6, запропонував покататися, на що ОСОБА_5 спочатку не погоджувався, але потім погодився. Відкривши ворота, вони викотили автомобіль з двору і відігнали його вниз по вулиці, завели та поїхали кататися по місту, керували автомобілем по черзі. Біля кафе «Шанс» автомобіль заглох, вони намагалися його завести, але у них нічого не вийшло. Потім вони сходили в магазин, де працювала знайома ОСОБА_5, після чого вони з ОСОБА_6 повернулися, а ОСОБА_5 від них пішов. Вони з ОСОБА_6 відкотили автомобіль до дискотеки «Клітка», а самі пішли по домам. У автомобіля було пробито праве переднє колесо. Коли вони каталися по місту, то він загубив свої ключі. Власника автомобіля він не знає, брати автомобіль їм ніхто не дозволяв. Автомобіль в подальшому вони хотіли повернути. Після цього ОСОБА_4 були пред'явлені знайдені в автомобілі ключі, які видав потерпілий ОСОБА_7, в яких ОСОБА_4 упізнав свої загублені ключі (т.2 а.с.220-224);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката Угринюк Л.Я., якій добровільно показав на місцевості та пояснив, при яких обставинах він скоїв злочин. ОСОБА_6 пояснив, що 07.02.2015 року приблизно в 20.00 год. він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в кафе пили пиво. Після 00 годин 08.02.2015 року вони пішли проводжати дівчат, одна з них підвернула ногу і вони викликали швидку. Потім ОСОБА_4 сказав, що в одному із дворів стоїть автомобіль, який не замкнений та у замку є ключі, запропонував покататися. ОСОБА_5 спочатку не погоджувався, але потім ОСОБА_4 його умовив. Відкривши ворота, вони викотили автомобіль з двору і відігнали його вниз по вулиці, завели та поїхали кататися по місту, керували автомобілем по черзі. Біля кафе «Шанс» автомобіль заглох, вони намагалися його завести, але у них нічого не вийшло. Потім вони сходили в магазин, він відразу вийшов з магазину, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилися. Потім ОСОБА_4 повернувся, а ОСОБА_5 з ним не було. Вони з ОСОБА_4 відкотили автомобіль до дискотеки «Клітка», за кермом був ОСОБА_4, а потім пішли по домам. З автомобіля він нічого не брав, коли автомобіль отримав пошкодження не знає (т.2 а.с.225-229);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_5, якій добровільно показав на місцевості та пояснив при яких обставинах він скоїв злочин. ОСОБА_5 пояснив, що 07.02.2015 року він разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходились в кафе, пили пиво. Після 00 годин 08.02.2015 року, коли вони йшли по вул. Комарова, ОСОБА_4 заліз в один із дворів, а коли повернувся, то сказав, що там стоїть автомобіль, який не замкнений та у замку є ключі. Хто саме запропонував покататися, ОСОБА_4 чи ОСОБА_6, він вже не пам'ятає. Відкривши ворота, вони викотили автомобіль з двору і відігнали його вниз по вулиці, завели, та поїхали кататися по місту, керували автомобілем по черзі. Він говорив, що необхідно повернути автомобіль на місце, але коли вони вже поверталися, щоб поставити автомобіль на місце, то біля кафе «Шанс» автомобіль заглох, вони намагалися його завести, але у них нічого не вийшло. Потім вони сходили в магазин, в якому працювала його знайома, де він та ОСОБА_4 випили горілки, ОСОБА_4 звав його з собою, але він відмовився. Потім він своєї знайомої розповів, що вони угнали автомобіль. З автомобіля він нічого не брав, коли автомобіль отримав пошкодження не знає (т.2 а.с.230-234);

- протоколом огляду місця події від 08.02.2015 року, згідно якого безпосереднім місцем огляду є ділянка місцевості біля танцмайданчика «Клітка», який розташований за адресою: м. Лозова Харківської області, поблизу вул. Кутузова. На зазначеній ділянці місцевості знаходиться автомобіль марки ГАЗ-24, 1981 року випуску, кузов № НОМЕР_2, зеленого кольору, державний номер НОМЕР_1. Під час огляду автомобіля було виявлено сліди пошкодження дверних замків з права у виді вибиття кнопок, пошкоджені дзеркала у виді їх розбиття. Під час огляду салону автомобіля виявлена відсутність авто магнітоли в місці її кріплення. (т.2 а.с.236-238);

- фото таблицею до протоколу огляду місця події від 08.02.2015 року (т.2 а.с.239-240);

- висновком експерта № 35 від 13.02.2015 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки ГАЗ-24, 1981 року випуск, на момент скоєння злочину, тобто на 07.02.2015 року складає 13975,00 грн. (т.2 а.с.242-246);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.03.2015 року, згідно якого свідком ОСОБА_15 на фотознімку № 2 було впізнано хлопця по імені ОСОБА_4, який 08.02.2015 року разом з ОСОБА_5 у нічний час заходив до неї у кіоск, де вона працює (т.2 а.с.252-254);

- диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 24.03.2015 року за участю ОСОБА_4, дослідженим в судовому засіданні (т.2 а.с.235);

- диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 25.03.2015 року за участю ОСОБА_6, дослідженим в судовому засіданні (т.2 а.с.235);

- диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 26.03.2015 року за участю ОСОБА_5, дослідженим в судовому засіданні (т.2 а.с.235).

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які виразилися у незаконному заволодінні автомобілем ГАЗ-24, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_5, які виразилися у незаконному заволодінні автомобілем ГАЗ-24, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Враховуючи повне визнання ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні злочинів по епізодам заволодіння шляхом обману 17.01.2015 року грошовими коштами гр. ОСОБА_10, 17.03.2015 року грошовими коштами гр. ОСОБА_13, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, відсутність у суду сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи по даним епізодам недоцільним, та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 також пояснив, що шляхом обману зареєстрував картку ОСОБА_13 в системі Інтернет обслуговування клієнтів «ПриватБанку» - «Приват24», та володіючи логіном і паролем до створеної ним сторінки, до даних про власника картки, а саме даних про ОСОБА_13, додав номер свого мобільного телефону і, таким чином, отримав доступ до інформації про рух грошових коштів на всіх банківських картках ОСОБА_13 банку «ПриватБанк». Після цього переказав грошові кошти в сумі 1170 грн. з картки ОСОБА_13 на рахунок картки ОСОБА_11, яка знаходилась в його користуванні, крім того пояснив, що аналогічним шляхом обману та шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, з метою наживи, повторно, за допомогою свого комп'ютера через програму «Приват24» переказав грошові кошти в сумі 810 грн. з картки для соціальних виплат на ім'я ОСОБА_10 на рахунок картки ОСОБА_11, яка знаходилась в користуванні у його, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму. В скоєному щиро розкаявся.

Крім того, дії ОСОБА_4 по фактам заволодіння шляхом обману 17.01.2015 року грошовими коштами гр. ОСОБА_10, 17.03.2015 року грошовими коштами гр. ОСОБА_13, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст.190 КК України, тобто шахрайство, вчинене повторно шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, не військовозобов'язаний, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, має хронічне захворювання - панкреатит, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, наявність хвороби обвинуваченого, находження на утриманні неповнолітньої дитини, часткове погашення матеріальних збитків потерпілому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69 КК України суд не вбачає.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_4. обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, відшкодування шкоди потерпілому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_5, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 суд не вбачає.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, працює оператором автоматичної лінії ПП «ТД оліум», за місцем роботи характеризується позитивно, не одружений, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, суд визнає щире каяття, погашення матеріальних збитків потерпілому.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_6, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_6 засуджений 02.11.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 26.12.2013 року за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.12.2013 року умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 2 місяці 25 днів, та в період умовно-дострокового звільнення знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 не обирався, тому суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Потерпілим по справі ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок скоєння злочину, в розмірі 14859,40 гривень та моральної шкоди в розмірі 15000,00 гривень.

Потерпілий підтвердив матеріальні збитки калькуляцією № 5 (акту на виконання робіт) до договору заказу-наряду № 350 від 23.04.2015 року на загальну суму 14850,40 грн.

Потерпілим в судовому засіданні було зазначено, що до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 він ніяких претензій не має, свою частку матеріальних збитків вони сплатили в повному обсязі, а обвинувачений ОСОБА_4 відшкодував йому 500 грн., про що він надав розписку.

Потерпілий уточнив свій цивільний позов, який визнав ОСОБА_4, потерпілий просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь тільки матеріальні збитки в сумі 2850,00 грн., тому суд вважає уточнений цивільний позов підлягає задоволенню.

У кримінальному провадженні є судові витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням авто-товарознавчої експертизи № 35 від 13.02.2015 року в сумі 195,60 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених в рівних долях.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 190 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 (п?ять) років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 190 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у вигляді 5 (п?яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не обирався.

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання - 5 (п?ять) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 не обирався.

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання - 5 (п?ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.11.2011 року і остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 5 (п?яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати засудженому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі суду.

Строк відбуття покарання рахувати з 12 березня 2016 року з 14.00 годин.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Шамраївка Ульянівського району Кіровоградської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_4, матеріальні збитки в сумі 2850,00 (дві тисячі вісімсот п?ятдесят грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути в рівних долях з засуджених ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, не працюючого, який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, працюючого оператором автоматичної лінії у підготовчому цеху ПП «ТД» ОЛЕНУМ», який зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_3, на користь держави судові витрати в сумі 195,60 грн. по 65,20 (шістдесят п'ять грн. 20 коп.) гривень з кожного за проведення авто-товарознавчої експертизи № 35 від 13.02.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Після набрання вироком законної сили речові докази: автомобіль ГАЗ-24, державний номер НОМЕР_1, зеленого кольору, який належить ОСОБА_7 - вважати повернутим потерпілому; ключі з брелком, які належать ОСОБА_4 - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська