Рішення № 56392909, 10.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року позивач звернувся із позовом до відповідачів, на обґрунтування якого зазначив, що 28 вересня 2007 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 190/П/10-2007-840, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21 509 доларів США зі сплатою 14,15% річних за користування кредитом та за п. 1.2.1 цього Договору відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1118.44 доларів США строком до 29 вересня 2014 року, а ОСОБА_2 взяла обов'язки поручителя на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1

У цей же день між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_1 не виконує зобов'язань за кредитним договором, тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів солідарно 18 474.67 доларів США, з яких: 14 101.23 долари США, що за курсом НБ України станом на 08 вересня 2014 року складає 180 807.42 грн. заборгованості за кредитом, 4 373.44 долари США, що складає 56 076.70 грн. несплачених відсотків, та 31 020.77 грн. пені, 2 679.05 грн. судового збору за розгляд справи. (а.с. 1-5)

Відповідачі проти позову заперечували і просили відмовити в їх задоволенні, зазначили, що оскільки Банк 13 листопада 2012 року та 28 лютого 2013 року надіслав боржнику ОСОБА_1 досудові вимоги в якій заявив про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, а з позовом звернувся лише у грудні 2014 року, тому на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України просили визнатипоруку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припиненою та зменшити розмір пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України. (а.с.56-57, 83, 114)

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 18 474,67 доларів США, що за курсом НБУ становить 423 254,69 грн., 3000,00 грн. пені та 2 679,05 грн. судового збору. (а.с.118-120)

В апеляційній скарзі Банк посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не врахував обставин і доказів, які викладені на обґрунтування заявленого позову, необґрунтовано зменшив розмір стягуваної пені і дійшов помилкового висновку про часткове його задоволення. (а.с. 140-143)

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ухвалити в цій частині нове про відмову в задоволенні цих вимог позову. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не врахував обставин і доказів, які викладені на обґрунтування заперечень проти заявленого позову, не врахував, що порука є припиненою і дійшов помилкового висновку про солідарне зобов'язання відповідачів.(а.с. 125-127)

В судовому засіданні представник Банку - ОСОБА_5 підтримала скаргу Банку і просила її задовольнити, заперечувала проти скарги іншої сторони і просила її відхилити, ОСОБА_1, його представник - ОСОБА_6 підтримали доводи поданої ними скарги і заперечували проти скарги Банку.

Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Факт належного сповіщення ОСОБА_3 підтвердив його син - ОСОБА_1 про що свідчить журнал та звукозапис судового засідання.(а.с. 193-199)

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню частково за таких підстав.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується.

У такому випадку, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником, як солідарні боржники.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 р. у справі N 6-185цс14 та від 24 червня 2015 р. у справі N 6-255цс15), яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Судом встановлено, що 28 вересня 2007 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 190/П/10-2007-840, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21 509 доларів США зі сплатою 14,15% річних за користування кредитом та за п. 1.2.1 цього Договору Банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію з лімітом 1118.44 доларів США строком до 29 вересня 2014 року, а ОСОБА_2 взяла обов'язки поручителя на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1.(17-23, 29-30)

У цей же день між Банком та ОСОБА_3 був укладений окремий договір поруки на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1.(а.с. 24-25)

Проте, ухваливши рішення про солідарне зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані вимоги законодавства та обставини справи, за якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладали із Банком окремі договори поруки і кожен з поручителів окремо зобов'язувався солідарно відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1.

Тому висновок районного суду про солідарний обов'язок поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 колегія суддів визнала помилковим.

Крім того, відповідачі в суді першої інстанції заявили про припинення поруки з підстав ч. 4 ст. 559 ЦК України, на обґрунтування такої заяви посилались на Досудову вимогу ПАТ КБ «Надра» від 13 листопада 2012 року № 5-3-01185 про погашення заборгованості та вимогу від 28 лютого 2013 року № 5-6-01636.(а.с. 83-86).

За змістом п. 3.2 укладеного між Банком і ОСОБА_2, та п. 5.3 укладеного між Банком та ОСОБА_3 договору поруки визначено, що дія поруки закінчується належним виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Договору чи виконанням Поручителем своїх зобов'язань.(а.с. 24-25)

Зі змісту договорів поруки вбачається, що строк її припинення не встановлено, тому, згідно з вимогами вищезазначених норм матеріального права, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково не пред'явить вимоги до поручителя.

За змістом пункту 7.2 укладеного між Банком, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договору, сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років, проте встановлення такого не свідчить про збільшення строку дії зобов'язань поручителя ОСОБА_2

Інших умов, зокрема щодо збільшення строку дії зобов'язань поручителя укладені Банком із поручителями ОСОБА_2, поручителем ОСОБА_3 договори поруки не містять.

За Досудовою вимогою ПАТ КБ «Надра» від 13 листопада 2012 року № 5-3-01185, Банк заявив позичальнику ОСОБА_1, що останній порушив зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим Банк на підставі пункту 4.2 Кредитного договору заявив вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Відправлення такої вимоги Банком, її отримання відповідачем підтверджується наданими відповідачем ОСОБА_1 відповідними конвертами поштових відправлень із відмітками працівників пошти. (а.с. 85, 189-190, 204-206)

Факт відправлення Банком боржнику ОСОБА_1 письмових вимог від 13 листопада 2012 року № 5-3-01185 та від 28.02.2013 року № 5-6-01636 із вимогою дострокового виконання зобов'язання і погашення у повному обсязі заборгованості за кредитним договором підтвердила і представник Банку ОСОБА_5 про що свідчить журнал та звукозапис судового засідання.

На підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, колегія суддів визнала вказані обставини встановленими.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк обчислюється від цієї дати.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2015 року у справі № 6-933цс15 та від 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Тому право заявити вимогу до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 Банк набув за спливом тридцятиденного строку вказаного у вимозі, а саме 14 грудня 2012 року і шестимісячний строк сплив 14 червня 2013 року. Із зазначеним позовом до поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 банк звернувся 23 грудня 2014 року.(а.с. 1-5)

За таких обставин та зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, колегія суддів дійшла висновку про припинення поруки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з підстав ч. 4 ст. 559 ЦК України, та відсутності підстав солідарної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_1 не виконує зобов'язань за кредитним договором № 190/П/10-2007-840 від 28 вересня 2007 року, має заборгованість, його обов'язок погасити таку заборгованість у розмірі 18 474.67 доларів США, з яких: 14 101.23 долари США, що за курсом НБ України станом на 08 вересня 2014 року складає 180 807.42 грн. заборгованості за кредитом, 4 373.44 долари США, що складає 56 076.70 грн. несплачених відсотків, та 31 020.77 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, розрахунки такої заборгованості наведені позивачем у валюті кредиту і зазначені в гривні, передбачені і відповідають змісту укладеного між Банком і ОСОБА_1 кредитного договору. Стягнення пені має бути в національній валюті України - гривні.(а.с. 6-8, 111-112)

Оскільки за змістом пункту 7.2 укладеного між Банком та ОСОБА_1 договору, сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років, колегія суддів не вбачає підстав для застосування пропуску строку позовної давності як підставу зменшення заборгованості боржника. (а.с. 17-23)

Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору, і сплату ним коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості, розрахунок пені в сумі 31 020.77 грн. виконаний в межах річного строку, а саме з 08 вересня 2013 року до 07 вересня 2014 року, такий не перевищує розмір заборгованості.

Тому висновок районного суду про зменшення пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, колегія суддів визнала помилковим.

Помилковим є і висновок районного суду про солідарне стягнення із відповідачів на користь позивача судового збору.

На підставі ст. 88 ЦПК України із відповідача ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню сплачені останнім 2679 грн. судового збору за розгляд справи районним судом.(а.с. 1)

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року скасувати в частині солідарного стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредитної заборгованості, судового збору, стягнення з ОСОБА_1 пені, у зв'язку з чим резолютивну частину викласти в наступній редакції.

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) задовольнити частково і стягнути на його користь із ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року № 190/П/10-2007-840 в сумі 18 474 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) долари США 67 центів, що за курсом НБ України станом на 08 вересня 2014 року складає 423 254 (чотириста двадцять три тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 69 коп. та 31 020 (тридцять одна тисяча двадцять) грн. 77 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання з яких:

- 14 101 (чотирнадцять тисяч сто один) долар США 23 центи, що складає 180 807 (сто вісімдесят тисяч вісімсот сім) грн. 42 коп. заборгованості за кредитом;

- 4 373 (чотири тисячі триста сімдесят три) долари США 44 центи, що складає 56 076 (п'ятдесят шість тисяч сімдесят шість) грн. 70 коп. несплачених відсотків;

- 31 020 (тридцять одна тисяча двадцять) грн. 77 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) із ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - 2 679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. судового збору за розгляд справи районним судом.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/235/2016

Унікальний номер 754/21140/14-ц

Головуючий у першій інстанції - Ярошенко С.В.

Доповідач Левенець Б.Б.