Ухвала суду № 56392478, 25.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/1239/16-к Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 11-сс/783/134/16 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої - судді Гончарук Л.Я.,

Суддів - Головатого В.Я., Партики І.В.,

секретаря судового засідання - Гамули І.Б.

розглянувши по кримінальному провадженню №12015140260000621 від 07.11.2015 року у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в залі судових засідань апеляційного суду Львівської області, апеляційну скаргу адвоката Кісь О.Р. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Матлаха Ю.В.

захисника - Кісь О.Р.

підозрюваного - ОСОБА_2

встановила:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Бориса В.З., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Брикун, Перемишлянського району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Львівському слідчому ізоляторі.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, тобто до 19.04.2016 року включно.

Визначено заставу в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, що становить 82680 грн. (вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Роз'яснено ОСОБА_2, його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок №37315022000757, банк ДКС України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області. Внесення застави визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановлено ОСОБА_2, у випадку внесення застави, наступні обов'язки строком на два місяці з моменту внесення такої:прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_2, що у випадку невиконання вищезазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя матиме право не визначати розмір застави.

Контроль за виконанням ухвали покладено на старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Бориса В.З.

На дану ухвалу адвокат Кісь О.Р. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_2 не мав наміру переховуватись від органів досудового розслідування після того, як йому стало відомо про затримання його знайомих за вчинення крадіжок, оскільки ОСОБА_2 упродовж січня-лютого 2016 року жодного разу не з'являвся за місцем своєї реєстрації у АДРЕСА_1 а постійно проживав у АДРЕСА_2. Що у судовому засіданні підтверджено договором найму житла від 08 грудня 201 5 року.

Вказує, що ОСОБА_4 самостійно, без будь якого впливу, особисто з'явився в Перемишлянське відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області 16 лютого 2016 року о 09.00 год., де був у її присутності допитаний працівниками слідчого підрозділу, як свідок та о 12.00 год. відпущений. Також у відділенні поліції йому вручено повістку про явку17.02.2016 року о 9.30 год. До старшого слідчого в ОВС Бориса В.З., що ним ібуло зроблено. Крім цього слідчим неодноразово вручались повістки ОСОБА_2 на явку до слідчого для проведення окремих слідчих дій, що ним виконувалось. Копії даний повісток та їх оригінали подавались у судовому засіданні та були долучені до справи.

Наголошує, що її підзахисний жодним чином не може та не має наміру перешкоджати встановленню істини у справі, оскільки від першого дня надає свідчення слідчому та приймає участь у всіх слідчих діях.Не може та не має наміру впливати на свідків, потерпілих чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки підозрювані перебувають під вартою, свідки не відомі, а потерпілих ОСОБА_2 не знає.

Зауважує, що жодних вагомих доказів вчинення ОСОБА_2 даних злочинів не має, слідчий та прокурор посилається виключно на показання підозрюваних у /іаному кримінальному провадженні, при цьому не враховує фактор того, що останні мають підстави оговорювати мого підзахисного, оскільки перебувають у неприязних відносинах.

Звертає увагу, що в судовому засіданні нею було доведено, що підозра є необгрунтованою та такою, що грунтується виключно на показаннях самих підозрюваних. Протоколи обшуків, огляду місця події складені з порушеннями вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, повторно, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, а також у організації вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжці) групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 - ч.3 ст.185 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 01 листопада 2015 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2 попередньо змовившись в групі з ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителем АДРЕСА_3 та неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителем АДРЕСА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) та діючи з корисливих мотивів з метою власного безпідставного збагачення, шляхом підбору ключа до центральних вхідних дверей храму Святого Івана Богослова, що в с.Костенів Перемишлянського району Львівської області, проникли в середину храму, звідки таємно викрали Євангеліє написане4 старослов'янською мовою та гроші в сумі 200 гривень.

Таким чином ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у приміщення, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 16 листопада 2015 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2 попередньо змовившись в групі з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителем АДРЕСА_3 та неповнолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, жителем АДРЕСА_1 маючи, умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, діючи з корисливих мотивів з метою власного безпідставного збагачення, шляхом віджиму бокових дерев'яних дверей, які розташовані з тильної сторони храму Воздвиження Чесного Хреста, Української Греко- Католицької церкви, Львівської архієпархії, що в с.Підгородище Перемишлянського району Львівської області проникли в середину храму, звідки таємно викрали Євангеліє та чотири церковні книги написані старослов'янською мовою.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів з метою власного безпідставного збагачення, у першій половині січня 2016 року (точніший час досудовим слідством невстановлений) організував вчинення ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_6 крадіжки Євангеліє з храму Святого Миколая, Української Греко-Католицької церкви, Львівської архієпархії, що в с.Плетеничі Перемишлянського району Львівської області.

Так, 16 січня 2,016 року близько 00 години 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, в групі з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_10, за заздалегідь розробленим ОСОБА_2 планом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням, діючи з корисливих мотивів з метою власного безпідставного збагачення, шляхом віджиму рами метало-пластикового вікна, яке розташоване з тильної сторони храму Святого Миколая, Української Греко-Католицької церкви, Львівської архієпархії, що в с.Плетеничі Перемишлянського району Львівської області, проникли в середину храму, звідки таємно викрали Євангеліє написане старослов'янською мовою.

Таким чином, ОСОБА_2 організував вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки) групою осіб, поєднаного з проникненням у приміщення, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.27 -ч.3 ст.185 КК України.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею перевірено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, клопотання слідчого містить виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 185 КК України і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини досудового розслідування для застосування запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що необхідним для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених на нього КПК України обов'язків, слід обрати заставу в розмірі 60 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 82680 грн., і вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят гривень), враховуючи при цьому особу підозрюваного, його майновий стан, підозру у вчиненні тяжкого злочину, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Так, відповідно до ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігти їм іншим шляхом, ніж взяття під варту, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного.

Відповідно до ст.12 КК України, тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу з розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Злочини передбачені ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 185 КК України, згідно із ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та оскільки, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, останній перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних,обвинувачених,експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення,у якому підозрюється на думку колегії суддів, слідчий суддя суду першої інстанції прийшов до правильного висновку, про застосування запобіжного заходу тримання під вартою з визначенням розміру застави, так як, за злочини у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_2, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відносно ОСОБА_2 обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, в зв'язку з чим відмовляє захиснику в задоволенні поданої апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що слідчим суддею помилково, визначаючи строк дії ухвали, який становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, тобто до 19.04.2016 року включно, вказано дату 19.04.2016 р., тому слід внести уточнення до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, вважати, що строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, тобто до 18.04.2016 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 422 КПК України, колегія суддів

постановила :

Апеляційну скаргу адвоката Кісь О.Р. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2016 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без змін.

Вважати, що строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, тобто до 18.04.2016 року включно.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :

Гончарук Л.Я. Головатий В.Я. Партика І.В