Ухвала суду № 56387877, 12.03.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/539/15-к

Номер провадження № 1-кп/629/17/16

У Х В А Л А

12 березня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Соколенко О.О., прокурора Іванчака А.О., захисника Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжних заходів обвинуваченим по справі:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Софіївка, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 05.07.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 12.06.2012 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 19.06.2014 року умовно-достроково на строк 1 рік 1 місяць 29 днів за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.06.2014 року, відносно якого обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцю м. Лозова, Харківської області, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, не військовозобов'язаного, раніше судимого:

- 10.09.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 16.07.2014 року за амністією, відносно якого обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцю с. Усть-Куйга, Усть-Янського району, Якутія, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

27 березня 2015 року судом була обрана міра запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

12 грудня 2015 року судом була обрана міра запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

14.03.2016 року спливає шістдесят днів тримання під вартою ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

16 січня 2016 року судом була обрана міра запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту.

16.03.2016 року спливає два місяці знаходження обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом.

В судовому засіданні прокурор Іванчак А.О., з урахуванням закінчення строку тримання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_4 знаходження під домашнім арештом, просив продовжити у відношенні них застосування обраного запобіжного заходу, посилаючись на наявність підстав передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, оскільки обвинувачені не працюють, ОСОБА_2 має не зняту та не погашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що не слід продовжувати у відношенні нього строк тримання під вартою та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, обґрунтувавши тим, що вже рік перебуває під вартою, відсутні дані, які б свідчили про його намір впливу на свідків та потерпілих, має постійне місце проживання, має намір працевлаштування, має міцні соціальні зв'язки. В разі задоволення клопотання виправдає довіру суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 питання щодо продовження строку тримання під вартою залишив на розсуд суду.

Захисник Остапенко С.Ю. вказала на відсутність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу, вказав на те, що прокурором не обґрунтовано клопотання про продовження запобіжного заходу, прокурором не вказано неможливість обрання до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу, прокурором не забезпечено до суду явку свідків обвинувачення, обвинувачені не намагаються уникнути відповідальності, а тому слід обрати запобіжний захід у відношенні її підзахисних у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження відносно нього дії раніше обраного запобіжного заходу та просив скасувати запобіжний захід у відношенні нього, а відносно інших обвинувачених вважав, що запобіжний захід необхідно змінити з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що він на даний час працює без офіційного оформлення і тому, встановлений відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту перешкоджає йому виконувати свою роботу, тому він може її втратити.

При вирішенні зазначених клопотань суд виходить з наступного.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, наявні ризики, передбачені п.1, п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжувати свою злочинну діяльність.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачені можуть переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винними у вчиненні кримінальних правопорушень в якому вони обвинувачуються, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд враховує, що судове слідство у справі триває.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились, а тому продовження обвинуваченим строків запобіжних заходів є виправданим.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу обвинуваченим по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, може призвести до спроб переховування від суду, а тому залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою до 10 травня 2016 року, вважаючи жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

Крім цього, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом та продовжує строк тримання під домашнім арештом обвинуваченому до 10 травня 2016 року, вважаючи жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчака Андрія Олександровича.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Софіївка, Близнюківського району, Харківської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до шістдесяти днів, тобто до 10 травня 2016 року в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцю м. Лозова, Харківської області, громадянину України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до шістдесяти днів, тобто до 10 травня 2016 року в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженцю с. Усть-Куйга, Усть-Янського району, Якутія, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, на строк, до двох місяців, тобто до 10 травня 2016 року, заборонивши на цей період залишати своє житло - будинок АДРЕСА_4 без дозволу суду щоденно з 24:00 години до 06:00 години, поклавши на останнього такі обов'язки: не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 та повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 12 березня 2016 року.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_2, його захисника - адвоката Остапенко Світлани Юріївни та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну та скасування запобіжного заходу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова