Вирок № 56387868, 11.03.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/367/16-к

Номер провадження 1-кп/629/108/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді - Помазан В.А.,

за участю секретаря - Фалькової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Юрївка, Юрївського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 який мешкає фактично за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської міжрайонної прокуратури Харківської області Іванчака А.О.,

- захисту - адвоката Степанова С.А., -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2015 року ОСОБА_1 близько о 09-00 годині знаходився на ринку «Центральний» по вул. Р.Люксембург в м. Лозова Харківської області, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Помітивши на ринку ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу таємно викрав з пакету ОСОБА_4, гроші в сумі 600 грн. та мобільний телефон «Nokia 6303i classic» вартістю 440 грн..

Викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 1040 грн..

Крім того, ОСОБА_1 08.12.2015 року приблизно о 17-00 годині, знаходячись на автомагістралі «Лозова-Павлоград» разом із своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зупинили автомобіль «Рено Дастер» д/н НОМЕР_2, який належить раніше не відомому їм ОСОБА_7, та попросили довезти їх до сел. Юр'ївка Юр'ївського району Дніпропетровської області, на що водій погодився. Знаходячись в автомобілі потерпілого, неподалік с. Нова Іванівка Лозівського району Харківської області, скориставшись тим, що водій керує транспортним засобом та не слідкує за діями ОСОБА_1, останній, побачивши поміж передніх сидінь барсетку, з якої виглядали гроші, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу таємно викрав гроші в сумі 3000 рублів РФ з барсетки ОСОБА_7. Із місця події ОСОБА_1 зник після того, як потерпілий зупинив автомобіль.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому майнову шкоду на суму 1135 грн..

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених обставинах, щиро розкаявся у скоєному.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчинених ним кримінальних правопорушеннях, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним та суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України по кваліфікуючим ознакам як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв середньої тяжкості злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не працює, за місцем реєстрації характеризується посередньо.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд не вбачає.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, обставин скоєння кримінальних правопорушень та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції обвинувачення із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання:

по ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на ОДИН рік;

по ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на ТРИ роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на ДВА роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Nokia 6303i classic», який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_8 - залишити законному володільцеві ОСОБА_8.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 який мешкає фактично за адресою: АДРЕСА_2, витрати, пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи № 803 від 16.02.2016 року у розмірі 184,14 грн. на користь держави на р/р 31419544700005, МФО 851011, код банку - 37999680, банк одержувача - УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинученому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: