Вирок № 56386926, 12.03.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/9016/15-к

Провадження №1-о/639/2/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Лазарєва А.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12015220500001732 від 19.09.2015 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Губарівка Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку, який не є інвалідом І та ІІ групи, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.05.1994 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 13.02.1998 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.140, ч.1 ст.229-6, ч.2 ст.296-1, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 15.01.2007 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.08.2007 року вирок змінено, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 10.09.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 18.11.2011 року з Олексіївської виправної колонії №25 на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на 2 місяці 7 днів;

- 12.03.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.296 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2015 року приблизно о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1, знаходячись в підземному переході станції метро «Холодна гора» за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 149, побачив через відчинені двері до торгівельного кіоску, належного ФО-П ОСОБА_2 та залишеного без нагляду реалізатором ОСОБА_3, жіночі прикраси для волосся та біжутерію, після чого у нього раптово виник умисел, направлений на викрадення майна із зазначеного торгівельного кіоску. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, протягнувши через дверний отвір кіоску руку, таємно викрав чуже майно, належне ФО-П ОСОБА_2, а саме: 16 жіночих резинок для волосся на загальну суму 305 грн., а також 2 прикраси для волосся (краб), вартістю 50 грн. кожна, а всього на загальну суму 405 грн., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №4262 від 29.09.2015 року, після чого з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині за ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину.

Під час допиту у судовому засідання підсудний ОСОБА_1 пояснив, що у вересні 2015 року у денний час він знаходився у переході станції метро «Холодна гора», де у торгівельному кіоску побачив прикраси для волосся та біжутерію. Далі, через вікно дверей кіоску викрав вказані прикраси: 16 жіночих резинок та 2 прикраси для волосся (краб), які пізніше продав.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілої сторони - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.135 КПК України, на адресу суду надійшла заява про проведення судового розгляду за його відсутності. Відповідно до вимог ст.325 КПК України, за погодженням із учасниками кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності представника потерпілої сторони.

Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, матір, яка є особою пенсійного віку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, тяжких хронічних захворювань чи інвалідності не має, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку (к/п а.с.12, 36 - 47).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині.

Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, його відношенні до скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції частини 2 статті 185 КК України у вигляді обмеження волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.03.2015 року за ч.1 ст.296 КК України до 1 року обмеження волі, з іспитовим строком на 1 рік, а злочин, який є предметом даного судового розгляду, скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточне покарання призначає у відповідності до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Представником потерпілої сторони - ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 405 грн.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 345 грн., оскільки у обвинуваченого ОСОБА_1 було вилучено та повернуто представнику потерпілої сторони ОСОБА_4 по збережувальній розписці 1 прикрасу для волосся вартістю 50 грн. та 1 резинку з декоративною прикрасою вартістю 10 грн., що становить 60 грн., тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з підсудного по справі в порядку ст.124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.03.2015 року у виді 1 місяця обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену експертизу на суму 384,00 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 00 коп.), шляхом перерахування їх на користь держави (р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300) з відміткою виду платежу «за експертні послуги» (к/п а.с.54).

Цивільний позов представника потерпілої сторони - ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ФО-П ОСОБА_2 (і.п.н.НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) спричинену матеріальну шкоду на суму 345,00 грн.

Речові докази по кримінальному провадженню: 1 прикрасу для волосся та 1 резинку з декоративною прикрасою - вважати повернутими ФО-П ОСОБА_2 (к/п а.с.30).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило