Ухвала суду № 56386474, 10.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/174/16

УХВАЛА 415/139/16-к

Іменем України

"10" березня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Данько Л.С.

прокурора Тищенко А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002403 від 02.11.2015 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханова, Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1)07.07.2003 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 2)09.11.2005 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, 30.04.2009 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 3)16.02.2010 року Алчевським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, 14.10.2011 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 4)24.05.2012 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.ч.2,3 ст.240 КК України до 3 років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 2 роки; 5)06.08.2013 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.1 ст.296 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Брянківського міського суду Луганської області від 24.05.2012 року остаточно призначено покарання у вигляді 4 років обмеження волі; 6)23.01.2014 року Брянківським міським судом Луганської області за ч.1 ст.390 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.71, 72 КК України частково приєднано покарання за вироком Брянківського міського суду Луганської області від 06.08.2013 року та остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі, 22.05.2015 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 7) 02.11.2015 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002403 від 02.11.2015 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області.

Строк дії ухвали Лисичанського міського суду від 14 січня 2016 року, постановленої за результатами розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 спливає 13 березня 2016 року, у зв'язку з чим, під час судового розгляду прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Тищенко А.М. звернулася до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12015130240002403 від 02.11.2015 року.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились, ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, а також те, що він неодноразово судимий, в тому числі й за злочини проти власності, судимість у якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку, знову обвинувачується у вчинені нового умисного злочину; не має постійного місця проживання, не працює, не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 13.03.2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 Лисичанським міським судом триває, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою. Вважає що ризики на які посилається прокурор не обґрунтовані, на не підтверджені належними доказами, а те, що її підзахисний не має сім'ї не свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та не може бути підставою для продовження строку тримання під вартою, а тому просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника ОСОБА_2 та просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Тищенко А.М. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; …5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 4-х до 6-ти років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 19.11.2015 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою Лисичанського міського суду, строк дії якого спливає 13.03.2016 року.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також те, що на даний час значна частина українсько - російського кордону, в тому числі у Луганській області не контролюється Державною прикордонною службою України, обвинувачений зареєстрований у місті Брянка Луганської області, яке також на теперішній час знаходиться на окупованій території, що створює реальний ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може, безперешкодно перетнувши лінію розмежування, переховуватись від суду. Соціальні фактори, які б утримували ОСОБА_1 за місцем проведення судового провадження відсутні, так як останній не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, будучі працездатною особою не працює, при цьому репутація ОСОБА_1, як особи, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення тяжких умисних злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я людини, що згідно з Конституцією України визнаються найвищою соціальною цінністю, свідчить про існування ризику, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Вказані суспільні інтереси,на думку суду, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченого покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Тищенко А.М. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України на 60 днів, тобто по 08 травня 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 08 травня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова