Вирок № 56386178, 11.03.2016, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/303/15-к

провадження 1-кп/392/4/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кратка Д.М.,

з участю секретаря Жельман О.В.,

прокурора Черевка Є.М.,

захисника-адвоката Мазуренка С.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мала Виска кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014120000000139 від 13 грудня 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодеку України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використання службового становища при наступних обставинах.

Відповідно до наказу № 773 від 31 липня 2014 року начальника УМВС України в Кіровоградській області, на майора міліції ОСОБА_2 інспектора слідчого відділення Новомиргородського РВУМВС, з 31 липня 2014 року тимчасово було покладено виконання обов»язків слідчого слідчого відділення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області (т. 2, а.к.п. 88).

ОСОБА_2, будучи тимчасово виконуючим обов»язки слідчого слідчого відділу Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майором міліції, відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст.1, 10-11, 20, 25 Закону України «Про міліцію», являвся працівником правоохоронного органу, службовою особою, яка займає відповідальне становище, що здійснює функцію представника органу виконавчої влади, у своїй службовій діяльності повинен був керуватися Конституцією України, Законом України «Про міліцію», Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Однак, ОСОБА_2 будучи тимчасово виконуючим обов»язки слідчого слідчого відділу Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майором міліції використовуючи свої службові повноваження працівника міліції із корисливих мотивів, діючи з прямим умислом, а саме з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища в інтересах того, хто надає таку вигоду, вчинив при наступних обставинах.

28 листопада 2014 року до Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області з прокуратури Новомиргородського району надійшли матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю.

Першим заступником начальника слідчого відділу Новомиргороського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_4 прийняття відповідного рішення за заявою ОСОБА_3 було доручено виконуючому обов'язки слідчого слідчого відділу Новомиргороського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2, яким 28 листопада 2014 року за наслідками розгляду заяви було прийнято рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014120220000600, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час проведення досудового розслідування та проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12014120220000600 тимчасово виконуючим обов'язки слідчого слідчого відділу Новомиргороського РВ УМВС України в Кіровоградській області майор міліції ОСОБА_2 10 грудня 2014 року близько 13 години в ході телефонної розмови з громадянином ОСОБА_5 викликав останнього прибути до слідчого відділу Новомиргороського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

11 грудня 2014 року у службовому кабінеті № 15, що розташований на другому поверсі адміністративної будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Кірова, буд. 25 в процесі розмови ОСОБА_5 попросив ОСОБА_2, а останній погодився на пропозицію ОСОБА_5 за одержання грошової суми в розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень), посприяти у позитивному вирішенні питання про не притягнення ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, щоб вони не приїжджали в подальшому для проведення можливих необхідних слідчих дій та закриття кримінального провадження № 12014120220000600 відкритого заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю, попередня правова кваліфікація за ч. 1 ст. 358 КК України.

В подальшому, 12 грудня 2014 року ОСОБА_5 розуміючи, що дії слідчого слідчого відділу Новомиргороського РВ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_2 носять протиправний характер звернувся із заявою про такі неправомірні дії працівника міліції до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області.

16 грудня 2014 року близько 09 години ОСОБА_2 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_5 на другому поверсі адміністративної будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Кірова, буд. 25 де отримав від ОСОБА_5 грошову суму в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.), як частину неправомірної вигоди для нього за сприяння у позитивному вирішенні питання про не притягнення ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, щоб вони не приїжджали в подальшому для проведення можливих необхідних слідчих дій та закриття кримінального провадження № 12014120220000600 відкритого заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав по епізоду одержання неправомірної вимоги 16 грудня 2014 року від громадянина ОСОБА_5 у виді грошової суми в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) визнав в повному обсязі, заперечував проти наявності в його діях кваліфікуючої ознаки - вимагання, та не визнавав одержання від громадянина ОСОБА_5 другої частини обумовленої грошової суми неправомірної вигоди.

Обвинувачений показав, що 28 листопада 2014 року до його провадження, як слідчого надійшла заява ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю, після чого відомості за вказаною заявою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 358 КК України. Під час здійснення слідчих дій йому стало зрозумілим, що вказане кримінальне провадження є неперспективним і до суду його ніхто передавати не буде, повідомлення про підозру за вказаним фактом нікому не було вручене. У ОСОБА_3 було 3 дітей, з яких 2 (двоє) синів та одна донька, у 2014 році між ними виникли неприязні відносини, у зв»язку із цим мати написала заяву до правоохоронних органів. В один із днів він зателефонував до ОСОБА_6, який по телефону повідомив, що не бажає з»являтися до нього, як до слідчого і до нього прийде його брат ОСОБА_5, який надасть пояснення з даного приводу. 10 грудня 2014 року він запросив по телефону ОСОБА_5 до Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області. При зустрічі, що відбулася 11 грудня 2014 року між ними на одинці ОСОБА_5 запропонував йому вирішити питання щоб не їздити до слідчого за грошову суму в розмірі 5000,00 грн., на дану пропозицію ОСОБА_2 погодився. 16 грудня 2014 року близько 09 години ОСОБА_5 передав йому в коридорі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області не запаковані грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. (15 купюр номіналом по 200,00 грн. кожна), які він поклав у папку в якій знаходилося кримінальне провадження за заявою ОСОБА_3, при цьому ОСОБА_5 повідомив, що іншу частину грошових коштів він надасть тоді, коли йому їх передасть його брат ОСОБА_6. Отриману грошову суму в розмірі 3000,00 грн. він всю витратив на власні потреби.

По другому епізоду, отримання другої частини неправомірної вигоди, одержання якої ставиться йому у провину обвинувачений ОСОБА_2 показав, що 18 грудня 2014 року близько 15 години 30 хвилин до Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області прийшов ОСОБА_5, який відчиняв вхідні двері кабінету в якому на той час знаходився він та слідчий ОСОБА_7., проте до кабінету ОСОБА_5 не заходив та сказав йому зачекати в коридорі, при цьому про зустріч попередньо вони не домовлялися, хоча обвинувачений здогадався, що останній приніс грошові кошти, проте наміру їх одержувати від ОСОБА_5 він не мав. Вийшовши до коридору на запитання ОСОБА_5: «що робити далі?», він йому відповів щоб грошові кошти той віддав матері і після цього вони не спілкувалися.

Обвинувачений також пояснив, що решту грошових коштів від ОСОБА_5 не брав, при цьому в руках у нього була шкіряна папка з документами, оскільки він збирався їхати для проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні. Також, обвинувачений показав, що ОСОБА_5 взагалі не пропонував йому 18 грудня 2014 року грошові кошти та після цієї розмови він пішов до чергової частини райвідділу, а ОСОБА_5 в свою чергу пішов на вулицю з райвідділу в невідомому напрямку. Обвинувачений також виходив на вулицю. Пізніше до приміщення райвідділу зайшли співробітники Служби безпеки України за запитали у нього: «Чи не є він ОСОБА_2?», надавши стверджувальну відповідь, він разом з ними пішов до його кабінету де вже перебували працівники прокуратури та інші працівники Служби безпеки України та почали проводи огляд службового кабінету, в якому перебувала слідча ОСОБА_7, із застосуванням відеозйомки, в присутності інших працівників правоохоронних органів та з участю понятих. Також обвинувачений показав, що папку з документами слідчі не вилучали та не оглядали, хоча він поклав її на робочий стіл за який він також не сідав. Зазначає, що за його робочий стіл під час огляду службового кабінету сідав працівник Служби безпеки України, а він перебував біля вікна, оскільки там у нього просвічували руки на наявність слідів хімічної речовини, якими, як з»ясувалося, помічали грошові кошти. У своїх показання обвинувачений пояснив, що під час огляду службового кабінету в середині книги (кодекс та зразки процесуальних документів), що знаходилася в шафі було знайдено та вилучено грошову купюру номіналом 200,00 грн. (двісті гривень) та під столом на полиці грошові кошти в сумі 3500,00 грн. (три тисячі п»ятсот гривень), яким чином вказані грошові кошти опинилися в книжці та під столом обвинуваченому не відомо. Зазначає, що під час огляду службового кабінету двічі вимикалося світло, на грошових коштах в сумі 3500,00 грн. були виявлені сліди хімічної речовини. Книгу в якій було виявлено грошові кошти в сумі 200,00 грн. він взяв за декілька днів до вказаних подій у інших слідчих, при йьому зазначає, що як було з»ясовано грошова купюра номіналом 200,00 грн. співпала за своєю серією і номером з тими ж грошовими коштами, які він одержав від ОСОБА_5 16 грудня 2014 року, але він їх всі із суми в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) - витратив.

Крім показань обвинуваченого його вина у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 386 КК України за епізодом одержання неправомірної вигоди 16 грудня 2014 року в розмірі 3000,00 грн. підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, показання свідків та матеріалами кримінального провадження:

- з показань свідка ОСОБА_5, в судовому засіданні встановлено, що 10-11 грудня 2014 року йому зателефонував дільничний інспектор і повідомив йому, що його викликають до слідчого в кабінет № 15, і після цього йому зателефонував обвинувачений, якому ОСОБА_5 повідомив, що приїде наступного дня і на яку приїхав разом із своєю дружиною. Під час зустрічі наодинці в кабінеті із слідчим ОСОБА_2. останній сказав, що може закрити справу, але потрібна матеріальна допомога інакше одержані грошові кошти за оренду земельного паю необхідно буде повернути, але не погрожував йому притягненням до кримінальної відповідальності, проте він злякався і зрозумів, що слідчий бажає щоб він надав йому грошові кошти, у зв»язку із чим він запитав скільки необхідно, на що ОСОБА_2 відповів: «Скільки можете надати?» і він запропонував йому грошову суму в розмірі 5000,00 грн., але ОСОБА_2 повідомив йому, що за нього і його брата цієї суми буде мало і сказав, що потрібно 7000,00 грн., на що ОСОБА_5 повідомив, що йому необхідно подумати і поспілкуватися із дружиною, після чого ОСОБА_2 телефонував йому декілька разів і з»ясовував коли будуть передані грошові кошти. Вийшовши з приміщення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області він з дружиною поїхали на консультацію до юриста, який їм повідомив, що його дії не носять протиправний характер і наступного дня він звернувся до правоохоронних органів. В подальшому він передав працівникам правоохоронних органів грошову суму в розмірі 6500,00 грн., які необхідні були для передачі ОСОБА_2 з метою їхньої подальшої ідентифікації та виявлення. В подальшому у 2 (два) прийоми він в коридорі другого поверху адміністративної будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області передав близько 09 години 16 грудня 2014 року ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 3000,00 грн., поклавши її у папку, та після 14-15 години 18 грудня 2014 року - 3500,00 грн. які поклав у папку чорного кольору, яка знаходилася в руках обвинуваченого. 16 та 18 грудня 2014 року за адресою його проживання: АДРЕСА_2 до нього приїзжали працівники правоохоронних органів, разом із понятими, вони позначали спеціальною речовиною грошові кошти та перевіряли ідентичність грошових коштів, які повинні були передаватися ОСОБА_2 та звіряли серії грошових купюр із світлокопіями, які вже були виготовлені. 16 та 18 грудня 2014 року працівники правоохоронних органів використовували спеціальну техніку, яку розміщали на його одежі;

- з показань свідка ОСОБА_8, в судовому засіданні встановлено, що під час перебування в м. Новомиргороді точної дати вона не пам»ятає, але приблизно 10-11 грудня 2014 року на телефон її чоловіка - ОСОБА_5 зателефонував дільничний інспектор і повідомив, що необхідно приїхати до слідчого, на що її чоловік відповів, що приїде наступного дня. Коли наступного дня вони разом із чоловіком приїхали до будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, то вона залишилася на вулиці, а чоловік пішов на зустріч до слідчого. Після якої повернувся та повідомив, що потрібні грошові кошти в сумі 7000,00 грн., потім з будівлі райвідділу вийшов ОСОБА_2 і повідомив, на вулиці що ці грошові кошти потрібні за те щоб закрити кримінальну справу. Після чого вони спільно поїхали на консультацію до юриста, поспілкувавшись з яким зрозуміли, що це є шантаж і нічого протиправного у їхніх діях не має та наступного дня поїхали до м. Кіровограда та звернулися до правоохоронних органів. Свідком передачі грошових коштів її чоловіком слідчому ОСОБА_2. вона не була, лише знає, що це було 2 (два) рази, і коли перший раз чоловік передавав грошові кошти вона була у машині, повернувшись з райвідділу до машини чоловік їй повідомив, що гроші він передав;

- свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він є працівником Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, 18 грудня 2014 року близько 15 год. 30 хв. до приміщення райвідділу заходив невідомий громадянин приблизного віку 40-50 рік, який був одягнений у камуфльовану форму без розпізнавальних знаків і запитував де знаходиться ОСОБА_2 та піднявся на другий поверх на якому перебував від 5 до 10 хвилин. Свідок не пам»ятає чи відбулася зустріч між цим громадянином та ОСОБА_2, але знає, що він залишав приміщення райвідділу і більше до райвідділу не повертався і лише після цього близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_2 зайшов до чергової частини райвідділу, оскільки свідок телефонував працівникам міліції так їм з ОСОБА_2 необхідно було їхати для проведення слідчих дій. Також свідок показав, що куди з чергової частини пішов ОСОБА_2 він не пам»ятає, громадянин в камуфльованій формі підіймався на другий поверх, до прибуття працівників Служби безпеки України приблизно через 5 хвилин після його виходу з райвідділу в приміщення райвідділу вже зайшли працівники Служби безпеки України одягнені у спеціальну камуфльовану форму і співробітник одягнений у цивільну одежу, які повідомили, що їм необхідно проводити певні заходи та піднялися на 2-й поверх райвідділу серед яких був і працівник вдягнений у цивільну форму, який після того, як піднявся на другий поверх через 5 хвилин спустився на перший поверх та зустрів ОСОБА_2 біля вхідних дверей райвідділу, який заходив до приміщення райвідділу з вулиці та після цієї зустрічі ОСОБА_2 та співробітник Служби безпеки України піднялися вже на другий поверх райвідділу;

- з показань свідка ОСОБА_7, в судовому засіданні встановлено, що вона є слідчим Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, точної дати не пам»ятає, у зв»язку із збігом часу, але точно пам»ятає, що напередодні 20 грудня 2014 року (перед «Днем міліції») до службового кабінету № 15 райвідділу близько 15 години, який вона займає з обвинуваченим, який в той час перебував також у ньому, відчиняв вхідні двері кабінету, але не заходив до нього, громадянин одягнений у камуфльовану форму у віці від 40-50 років, який шукав ОСОБА_2, останній в свою чергу йому повідомив щоб той його зачекав, після цього ОСОБА_2 вийшов з кабінету, жодної розмови між ОСОБА_2 та чоловіком, який його запитував, і яка могла між ними відбутися вона чула, і до кабінету обвинувачений вже сам не повертався, був відсутній не більше 1 (однієї) години та прийшов до нього приблизно через 7 хвилин після приходу працівників правоохоронних органів, як з»ясувалося в подальшому Служби безпеки України та прокуратури, один з яких знаходився біля дверного пройому при вході в кабінет, а інший зайшов до кабінету і перебував в проймі кабінету. За час перебування працівника Служби безпеки України у службовому кабінеті останній за робочий стіл ОСОБА_2 не заходив, але перебував біля нього. Свідок також показала, що робочі речі, в тому числі книжки знаходилися у робочому столі ОСОБА_2, а у шафі лежали книжки, які могли взяти будь-які працівники райвідділу. Після того як ОСОБА_2 повернувся до службового кабінету свідка допитували працівник правоохоронного органу, при проведенні огляду службового кабінету вона не була присутня;

- з показань свідка ОСОБА_10, в судовому засіданні встановлено, що він є співробітником УСБ України в Кіровоградській області і приймав участь при огляді місця події 18 грудня 2014 року разом із понятими, за 1-2 дня до світа «Дня міліції». Свідок не пам»ятає чи приймав він участь в ідентифікації грошових коштів, при складанні протоколів ідентифікації грошових 16 і 18 грудня 2014 року. Він не був присутній при передачі ОСОБА_5 грошових коштів 18 грудня 2014 року і не був присутній коли ОСОБА_5 18 грудня 2014 року вручалися грошові кошти та йому не відомо чи були того дня у ОСОБА_5 спеціальні засоби для фіксування передачі грошових коштів ОСОБА_2 та не пам»ятає чи зустрічався він взагалі із громадянином ОСОБА_5 та чи у був у його домоволодінні, не пам»ятає хто залучав понятих для проведення слідчих дій. Проте свідок показав, що після того як стало відомо, що грошові кошти були передані він разом із понятими піднявся до службового кабінету на другий поверх Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області в якому вже були присутні ОСОБА_2, його колега, слідчий прокуратури та працівники спеціального підрозділу, а також можливо були інші працівники Служби безпеки України, після чого був розпочатий огляд місця події, з участю понятих. Свідок бачив вилучені грошові кошти, але розмір вилучених грошових коштів він не пам»ятає. Місце положення ОСОБА_2 в кабінеті він не пам»ятає, і не пам»ятає чи сідав ОСОБА_2 за своє робоче місце за столом і не пам»ятає чи сідали інші особи за його робочий стіл під час проведення огляду місця події, а також не пам»ятає чи вимикалося світло при проведенні огляду місця події та не пам»ятає чи були якість речі та предмети у руках у ОСОБА_2 в той час коли розпочався огляд місця події;

- з показань свідка ОСОБА_11, в судовому засіданні встановлено, що він працює на посаді водія УСБ України в Кіровоградській області проводив відеозйомку огляду місця подія у будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області за допомогою відеокамери, яку йому передали його колеги, після затримання обвинуваченого, в сам момент затримання ОСОБА_2 свідка в кабінеті не було, проте на час його приходу в приміщенні кабінету вже були двоє понятих, які приїхали з м. Кіровограда, яких свідок бачив вперше, слідчий, а також ОСОБА_2 та інші співробітники Служби безпеки України. З понятими в день затримання ОСОБА_2 він до інших населених пунктів окрім м. Новомиргорода не заїзджав, відразу їхали до райвідділу, а також не приїздив до домоволодіння ОСОБА_5 в АДРЕСА_2, як чоловіка який написав скаргу до правоохоронних органів, що з нього вимагають грошові кошти. Свідок показав, що відеозйомку почали проводити коли вже ОСОБА_2 був затриманий. Також свідок показав, що ОСОБА_2 під час проведення огляду місця події весь час сидів за робочим столом, скільки там було робочих столів свідок не він не пам»ятає, але висновок проте, що стіл за яким він сидів є його робочим місцем він зробив через те, що це саме робочий кабінет ОСОБА_2. Свідок також показав, що світло під час проведення огляду місця події не виключалося і пам»ятає, що в кабінеті були знайдені грошові кошти, проте де саме не знає, інші події того дня він повністю не пам»ятає, під час проведення відеозйомки відеокамеру він нікому не передавав, хоча до його повноважень, як водія не належить проведення відео зйомки, проте відеозйомку під час своєї роботи він проводить не вперше;

- з показань свідка ОСОБА_12, в судовому засіданні встановлено, що він є співробітником УСБ Укрїни в Кіровоградській області і громадянин ОСОБА_5 звернувся до УСБ України в Кіровоградській області із заявою проте, що слідчий Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області вимагає у нього грошові кошти. Після цього прокуратурою області було відкрито кримінальне провадження та до Управління надійшли доручення на проведення негласних слідчих дій та контролю за вчиненням злочину в даному кримінальному провадженні, тому проводилися негласні слідчі і розшукові дії, зокрема: 16 грудня 2014 року громадянину ОСОБА_5 були вручені грошові кошти для передачі в якості частини неправомірної вигоди для ОСОБА_2 і 18 грудня 2014 року була вручена друга частина грошових коштів в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п»ятсот гривень) для передачі ОСОБА_2, якого 18 грудня 2014 року було затримано в будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області після чого з ним проводилися слідчі дії. Також повідомив, що коли працівники Служби безпеки України зайшли до кабінету обвинуваченого останнього у ньому не було і він прийшов до нього пізніше. Свідок виконував доручення щодо контролю за вчиненням злочину, перший раз ідентифікація грошових коштів проводилася його безпосереднім керівником, наскільки він знає в помешканні ОСОБА_5 в сумі 3000,00 грн., а другий раз із його участю в с. Мартоноша про що складався протокол заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в присутності понятих, ОСОБА_5, ксерокопія грошових коштів проводилися заздалегідь в приміщенні УСБ України в Кіровоградській області, і оригінали були звірені понятими та ОСОБА_5, а в подальшому оригінали грошових коштів були помічені спеціальною хімічною речовиною. Згідно показань свідка 18 грудня 2014 року після того, як ОСОБА_5 подав умовний сигнал, що грошові кошти були передані ОСОБА_2 він разом із співробітниками спецпідрозділу піднялися на другий поверх проте у своєму кабінеті ОСОБА_2 був відсутній і вийшовши із нього, в коридорі побачив, що йому на зустріч прямує ОСОБА_2, який зайшов до кабінету і після того він дочекався слідчого, понятих та почали проводити слідчі дії. Під час огляду місця події 18 грудня 2014 року він приймав участь як співробітник Служби безпеки України та допомагав при проведенні слідчих дій. Свідок не пам»ятає, чи були у руках ОСОБА_2 коли він прийшов до свого службового кабінету якісь речі та не пам»ятає чи було виявлено на руках у ОСОБА_2 сліди хімічної речовини, якими були помічені грошові кошти. Грошові кошти передані ОСОБА_5 для ОСОБА_2 були виявлені в столі, проте свідок не бачив щоб ОСОБА_2 поклав відшукувані грошові кошти в стіл. Також, свідок у своїх показаннях повідомив, що 18 грудня 2014 року спеціальна технічна апаратура надавалася ОСОБА_5, проте не спрацювала з технічних причин, а тому запису передачі грошових коштів не має;

- з показань свідка ОСОБА_13, в судовому засіданні встановлено, що він за запрошенням співробітників УСБ України в Кіровоградській області приймав участь в якості понятого при проведенні огляду та ідентифікації грошових коштів 16 та 18 грудня 2014 року в АДРЕСА_2, де в будинку громадянина ОСОБА_5 він оглядав грошові кошти, які номіналом були крупними купюрами, проте в якому розмірі він не пам»ятає, йому були надані для огляду ксерокопії грошових коштів, на яких він ставив свій підпис, а також він підписував інші процесуальні документи, при цьому був присутній ОСОБА_14 та ОСОБА_5 та співробітники УСБ України в Кіровоградській області. В подальшому 18 грудня 2014 року після того як був поданий сигнал, що грошові кошти були передані він був понятим при проведенні огляду місця події в приміщенні службового кабінету Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, під час якого у шухляді столу були вилучені грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. чи 5000,00 грн. (купюрами номіналом по 50,00 грн. і 200 грн.), які були помічені 18 грудня 2014 року. Також свідок пояснив, що коли він, як понятий, зайшов до приміщення кабінету в якому проводився обшук, то обвинувачений сидів за столом і за плече його тримав працівник спецпідрозділу Служби безпеки України, щоб він не чинив опору, але як обвинувачений потрапив до приміщення кабінету йому невідомо. Руки обвинуваченого просвічували, для виявлення на його руках слідів спеціальної хімічної речовини і при цьому вимикали світло, також свідок показав, що при проведенні обшуку з книги було вилучено грошову купюру, яка була ідентифікована ще 16 грудня 2014 року, про дану обставину йому повідомив працівник правоохоронного органу. Свідок також показав, що під час проведення слідчих дій в службовому кабінеті Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області вилучені грошові кошти, а також змиви з рук та одежі на ватних тампонам були поміщені в окремі паперові конверти та були опечатані;

- з показань свідка ОСОБА_14, в судовому засіданні встановлено, що він за пропозицією ОСОБА_13 приймав участь в якості понятого при проведенні огляду та ідентифікації грошових коштів 16 грудня 2014 року в АДРЕСА_2, де в будинку громадянина ОСОБА_5 він оглядав грошові кошти крупними купюрами, проте в якому точно розмірі він не пам»ятає, але знає, що в розмірі приблизно 3000,00 грн. йому були надані для огляду ксерокопії грошових коштів, на яких він ставив свій підпис, а також він підписував інші процесуальні документи, при цьому був присутній ОСОБА_15 та ОСОБА_5 та співробітники Служби безпеки України. Також, 18 грудня 2014 року в АДРЕСА_2, де в будинку громадянина ОСОБА_5 він оглянув грошові кошти, проте в якому точно розмірі він не пам»ятає, приблизно розмірі приблизно 3000,00 грн. - 3500,00 грн. (купюрами номіналом по 100 грн., 200 грн.) йому були надані для огляду ксерокопії грошових коштів, на яких він ставив свій підпис, а також він підписував інші процесуальні документи, при цьому був присутній ОСОБА_15 та ОСОБА_5 та співробітники Служби безпеки України, при цьому оригінали грошових коштів помічалися спеціальною хімічною речовино. Свідок знає, що ОСОБА_5 повинен був взяти помічені грошові кошти, але не бачив як він особисто їх брав. В подальшому 18 грудня 2014 року в період з 15 до 16 години після того як був поданий сигнал, що грошові кошти були передані він був понятим при проведенні огляду місця події в приміщенні службового кабінету Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, під час якого у шухляді столу були вилучені грошові кошти в розмірі близько 3000,00 грн., купюрами номіналом по 50,00 грн. і 200 грн., які були ідентифіковані 18 грудня 2014 року та помічені спеціальною хімічною речовиною. Також свідок показав, що при обшуку було вилучено грошову купюру номіналом 100,00 грн. в книжці «кодекс України», яка не співпадала із тими купюрами, які були помічені спеціальною хімічною речовиною, проте в портмоне було вилучено грошову купюру ідентифіковану ще 16 грудня 2014 року. Свідок також показав, що під час проведення слідчих дій в кабінеті вимикалося світло для перевірки грошових купюр;

- наказом № 773 від 31 липня 2014 року начальника УМВС України в Кіровоградській області про покладання виконання обов»язків слідчого слідчого відділення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області на майора міліції ОСОБА_2 інспектора слідчого відділення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, з 31 липня 2014 року;

- заявою ОСОБА_5 від 12 грудня 2014 року до УСБ України в Кіровоградській області, згідно якої він просить перевірити законність дій слідчого ОСОБА_2. щодо можливого отримання ним грошових коштів (т. 1, а.к.п. 2-3);

- протоколом огляду місця події від 18 грудня 2014 року - приміщення кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, де під час огляду шафи, яка розташована від входу до кабінету № 15 в кримінальному процесуальному кодексі України зі зразками процесуальних документів виявлено грошову купюру номіналом 200 (двісті) гривень, яка має серії та номер - ЕГ 0417863 (т. 1, а.к.п. 40-43);

- проглянутим в судовому засіданні відеозаписом огляду місця події - приміщення кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, де під час огляду шафи, яка розташована в кабінеті № 15 в кримінальному процесуальному кодексі України зі зразками процесуальних документів виявлено грошову купюру номіналом 200 (двісті) гривень, яка має серії та номер - ЕГ 0417863, зафіксованому на носії інформації - відеокасеті марки «Panasonic» «Mini DV»;

- протоколом про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 16 грудня 2014 року, складеного в присутності понятих, з метою проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину - одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 від заявника ОСОБА_5, відповідно якому ОСОБА_5 було вручено для передання ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 3000,00 грн., купюрами номіналом 200,00 грн. в кількості 15 штук, одна з яких була серії ЕГ 0417863 та була виявлена під час огляду місця події 18 грудня 2014 року, які постановою від 07 лютого 2015 року були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні (т. 1 а.к.п. 193-194, 203);

- матеріалами кримінального провадження № 12014120220000600 відкритого за заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю, попередня правова кваліфікація за ч. 1 ст. 358 КК України, досудове розсування якого здійснював слідчий Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 (т. 1 а.к.п. 212-247);

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19 грудня 2014 року, відповідно якому 16 грудня 2014 року співробітником УСБ України в Кіровоградській області в присутності понятих та ОСОБА_5 було проведено огляд, ідентифікацію та вручення останньому грошових коштів в розмірі 3000,00 грн., для використання в якості передачі частини неправомірної вигоди ОСОБА_2 (т. 2, а.к.п. 3-4);

- протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) складеного 19 грудня 2014 року, складеного за результатами візуального спостереження стосовно слідчого Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_2 за 16 грудня 2014 року, відповідно якому до приміщення Новомиргородського РВ УМВСУ в Кіровоградській області зайшли о 09 год. 34 хв. ОСОБА_5 та о 09 год. 35 хв. ОСОБА_2, ОСОБА_5 залишив приміщення Новомиргородського РВ УМВСУ в Кіровоградській області о 09 год. 41 хв. (т. 2, а.к.п. 5);

- протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) складеного 16 грудня 2014 року, відповідно якому зафіксовано 16 грудня 2014 року факт зустрічі та розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо кримінального провадження відкритого за заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю в коридорі будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, під час якої ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 3000,00 грн., поклавши її у папку (т. 2, а.к.п. 7-8) та підтверджується проглянутим в судовому засіданні відеозаписом на носії інформації DVD-R диску, реєстр. № 230 т, який постановою від 20 лютого 2015 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т. 2, а.к.п. 11).

Наведені докази є допустимими та належними, тому приймає їх в основу обвинувального вироку, за епізодом отримання неправомірної вигоди обвинуваченим ОСОБА_2 16 грудня 2014 року в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_2 були кваліфіковані, як одержання службовою особою , яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднане з вимагання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Із законодавчого визначення розуміння вимагання неправомірної вигоди ця ознака може бути поставлена у вину лише у тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто законність прав і інтересів, які особа, що пропонує неправомірну вигоду захищає шляхом дачі такої неправомірної вигоди, має бути однією із основних і обов»язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі, якщо особа, що пропонує неправомірну вигоду зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, уникнути заслуженої відповідальності, одержати незаконні пільги або переваги тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається.

Правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди полягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, що надає неправомірну вигоду.

Таким чином, виходячи із судової практики Верховного Суду України (постанови від 07 листопада 2013 року № 5-42 кс13, від 26 грудня 2013 року № 5-43кс13, від 13 листопада 2014 року № 5-20кс14, від 26 червня 2014 року № 5-19кс14, від 21 січня 2016 року № 5-124кс15), можна зробити висновок, що така ознака, як вимагання неправомірної вигоди, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа - одержувач неправомірної вигоди; 2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують особу, що дає неправомірну вигоду в наявності реальної небезпеки його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з такою вимогою; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем, і, головне, мають протиправний характер або спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, що надає неправомірну вигоду.

Тобто, Верховний Суд України констатував, що вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, що надає неправомірну вигоду зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто надає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена надати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача неправомірної вигоди слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.

Тобто законність прав та інтересів, які особа, що надає неправомірну вигоду захищає шляхом надання неправомірної вигоди, є однією із основних і обов'язкових ознак вимагання.

Під час судового розгляду та неодноразових допитів, як заявника (свідка) ОСОБА_5 так і обвинуваченого не був встановлений факт погроз ОСОБА_5 з вчиненням ОСОБА_2 з використанням влади дій чи службового становища, які б могли завдати реальної шкоди наперед визначеним законодавством правам та законним інтересам ОСОБА_5, оскільки як показав сам ОСОБА_5 він сам під час розмови зі слідчим ОСОБА_2. зрозумів, що останній бажає щоб йому надали гроші, так як не бажав можливого притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки під час їхньої розмови 11 грудня 2014 року ОСОБА_2 повідомив йому, що потрібна матеріальна допомога і ОСОБА_5 перший запропонував грошову суму. Крім того, як показав обвинувачений він у будь-якому б випадку, як слідчий приймав би процесуальне рішення у виді постанові про закриття кримінального провадження, і до суду вказане кримінальне провадження не передавалося б, оскільки було неперспективним. Крім того, обвинувачений показав, що повідомлення про підозру за заявою ОСОБА_3 нікому не було вручене, оскільки під час проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні він зрозумів, що між членами родини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникли неприязні відносини і у зв»язку із цим мати написала заяву до правоохоронних органів.

Крім того, з проглянутого в судовому засіданні відеозапису на носії інформації DVD-R диску, реєстр. № 230 т, який постановою від 20 лютого 2015 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні на якому зафіксовано, факт зустрічі та розмови 16 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в коридорі будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, під час якої ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 3000,00 грн. та особисто ОСОБА_5 ініціював розмову, щодо передачі іншої частини грошових коштів (т. 2, а.к.п. 7-11).

Таким чином, суд вважає, що у зазначеному випадку ОСОБА_2 погодився на просту пропозицію ОСОБА_5 одержати неправомірну вигоду за вчинення діяння по службі, спрямовану на задоволення протизаконних інтересів особи, що надає неправомірну вигоду, - за сприяння у позитивному вирішенні питання про не притягнення ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, щоб вони не приїжджали в подальшому для проведення можливих необхідних слідчих дій та закриття кримінального провадження № 12014120220000600 відкритого заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю чи винесення іншого процесуального рішення, яке б улаштовувало ОСОБА_5.

Інших належних і допустимих доказів органами досудового розслідування того, що

ОСОБА_2, як службова особа, яка займає відповідальне становище одержав неправомірну вигоду 16 грудня 2014 року в розмірі 3000,00 грн. для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища поєднаного саме із кваліфікуючою ознакою «вимагання» - суду не надано, у зв»язку із чим суд вважає необхідним виключити з формулювання обвинувачення кваліфікуючу ознаку - вимагання, за ч. 3 ст. 368 КК України, у зв»язку із недоведеністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно із ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогами ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

За епізодом одержання ОСОБА_2 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п»ятсот гривень 00 коп.), безпосередньо були досліджені у судовому засіданні наступні докази, а саме:

- показання свідка ОСОБА_5, згідно показань якого 18 грудня 2014 року в період приблизно з 14 до 15 години в приміщенні коридору на другому поверсі будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області передав слідчому ОСОБА_2. грошову суму в розмірі 3500,00 грн., в якості неправомірної вигоди, які поклав у чорну папку, яка перебувала в руках обвинуваченого;

- показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були присутні при огляді місця події 18 грудня 2014 року в службовому кабінеті слідчого Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 підтверджується лише факт виявлення ідентифікованих грошових коштів. Проте їхніми показаннями не підтверджується факт передачі грошових коштів ОСОБА_5 ОСОБА_2;

- показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджується лише той факт, що 18 грудня 2014 року в АДРЕСА_2 в будинку громадянина ОСОБА_5 проводилася лише ідентифікація грошових, про що складалися відповідні процесуальні документи та в подальшому вони були присутні при огляді місця події 18 грудня 2014 року в службовому кабінеті слідчого Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2, в якому були вилучені грошові кошти, що були ідентифіковані та помічені спеціальною хімічною речовиною того дня. Проте їхніми показаннями не підтверджується факт передачі грошових коштів ОСОБА_5 ОСОБА_2;

- протокол про застосування заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 18 грудня 2014 року складеного в присутності понятих, з метою проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину - одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 від заявника ОСОБА_5, відповідно якому ОСОБА_5 було вручено для передання ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 3500,00 грн., купюрами: номіналом 500,00 грн. - 1 штука, номіналом 200,00 грн. - 3 штуки, номіналом 100,00 грн. - 22 штуки, номіналом 50,00 грн. - 4 штуки (т. 1 а.к.п. 181-192; т. 2, а.к.п. 12-13), які постановою від 20 лютого 2015 року були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. Вказаний доказ лише підтверджує обставину ідентифікації грошових коштів, з метою їх подальшого виявлення;

- протокол огляду місця події від 18 грудня 2014 року - приміщення кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, де під час огляду службового столу ОСОБА_2 виявлено грошові кошти на загальну суму 3500,00 грн. (три тисячі п»ятсот гривень 00 коп.) (т. 1, а.к.п. 40-43). Вказаний доказ лише підтверджує факт виявлення грошових коштів.

- проглянутим в судовому засіданні відеозаписом огляду місця події - приміщення кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, де під час огляду робочого столу виявлено грошові кошти на загальну суму 3500,00 грн., зафіксованому на носії інформації - відеокасеті марки «Panasonic» «Mini DV. Вказаний доказ лише підтверджує факт виявлення грошових коштів.

Проте вказані показання, вилучені під час огляду місця події грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. та документи ніяким чином не доводять причетність обвинуваченого ОСОБА_2 до вчиненого кримінального правопорушення за епізодом 18 грудня 2014 року, а тому не можуть бути взяті судом до уваги, як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Разом із тим, на виконання постанови про проведення освідування від 15 грудня 2014 року у ОСОБА_2 для виявлення на його тілі і одязі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, 18 грудня 2014 року був складений протокол освідування особи, яким встановлено, що із застосуванням ультрафіолетової лампи було оглянуто руки та одяг в який на момент проведення огляду місця події був одягнений громадянин ОСОБА_2, в ході якого візуально не було виявлено слідів спецзасобів (т. 1, а.к.п. 48-51).

Також, на виконання постанови про відібрання зразків для проведення експертизи від 15 грудня 2014 року у ОСОБА_2 для виявлення на його тілі і одязі слідів кримінального правопорушення (зразків у вигляді змивів з його тіла та одягу), 18 грудня 2014 року був складений протокол про відібрання зразків для проведення експертизи відповідно якому були зроблені змиви з правової та лівої руки громадянина ОСОБА_2 на ватні тампони сухі та змочені спиртовим розчином (т. 1, а.к.п. 52-55).

Відповідно до висновку експерта № 2/0085 від 20 лютого 2015 року, проведеного на підставі постанови про призначення судово-криміналістичної (хімічної) експертизи від 12 січня 2015 року, на тампонах, якими проводили сухі змиви та змиви спиртовим розчином з рук гр. ОСОБА_2 - нашарування СХР в межах чутливості проведених методів дослідження - не виявлено, проте наданих на дослідження експерту грошових коштах виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору (т. 2, а.к.п. 25-28).

Вказаний висновок експерта не містить будь-яких даних, які мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження по епізоду отримання ОСОБА_2 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн., а лише підтверджує факт нанесення спеціальної хімічної речовини на грошові кошти і не жодним чином підтверджує отримання ОСОБА_2 даних грошових коштів як неправомірної вигоди.

Виснововк судово-криміналістичної експертизи від 26 лютого 2015 року № 1/35 підтверджує лише те, що надані на дослідження експерту грошові кошти виготовлені підприємством, яке здійснює випуск гривень для Національного банку України (т.2, а.к.п. 44-49).

Вказаний висновок експерта не містить будь-яких даних, які мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження по епізоду отримання ОСОБА_2 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн., а лише підтверджує факт законного виробництва наданих на дослідження експерту грошових коштів.

Під час судового розгляду показаннями свідка ОСОБА_7 було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, після того як до службового кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, який вона займає з обвинуваченим, намагався зайти, але не заходив, громадянин одягнений у камуфльовану форму у віці від 40-50 років, який шукав ОСОБА_2, обвинувачений після цього вийшов із кабінету та сам вже до нього не повертався і прийшов до нього вже після працівників правоохоронних органів (Служби безпеки України та прокуратури), приблизно через 7 хвилин після їхнього приходу.

Суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, яким чином і у який спосіб грошові кошти в сумі 3500,00 грн., заздалегідь ідентифіковані (помічені) згідно протоколу від 18 грудня 2014 року, з»явилися в робочому столі обвинуваченого, який знаходиться в його службовому кабінеті № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, вилучені під час огляду місця події 18 грудня 2014 року, з огляду на те, що допитана в суді свідок ОСОБА_7 повідомила, що обвинувачений не повертався до свого кабінету після того, як вийшов з нього, після того як до кабінету намагався потрапити заявник ОСОБА_5. Крім того на одежі і руках обвинуваченого ОСОБА_2, як під час проведення освідування 18 грудня 2014 року не було виявлено слідів спеціальних засобів так і не було виявлено згідно висновку експерта № 2/0085 від 20 лютого 2015 року, проведеного на підставі постанови про призначення судово-криміналістичної (хімічної) експертизи від 12 січня 2015 року.

Свідчення свідка ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 є взаємовиключними між собою, з урахуванням обставин справи, так грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. були вилучені з одного місця, а саме -з-під столу, в той час як ОСОБА_5 вказує, що поклав їх у папку для обвинуваченого в приміщенні коридору Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, і як показала свідок ОСОБА_7 обвинувачений ОСОБА_2 повернувся до службового кабінету лише після приходу співробітників правоохоронних органів. Дані показання свідків не впливають на факт одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використання службового становища та на кваліфікацію даного злочину, проте впливають на обставини вчинення кримінального правопорушення і стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_2 перемістив вказані грошові кошти із своєї папки до робочого столу, що знаходиться у службовому кабінеті.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в якому він обвинувачується, за епізодом отримання ним 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тому доводи сторони обвинувачення по епізоду одержання обвинуваченим 18 грудня 2014 року другої частини неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п»ятсот гривень 00 коп.) не відповідають обставинам кримінального правопорушення, встановлених судом, у зв»язку із чим суд виключає з формувалювання обвинувачення одержання обвинуваченим ОСОБА_2 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн. в приміщенні коридору на другому поверсі будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, оскільки він не доведений, а тому суд не ставить його у провину обвинуваченому.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду факт одержання ОСОБА_2, який будучи тимчасово виконуючим обов»язки слідчого слідчого відділу Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, майором міліції, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище використовуючи своє службове становище, із корисливих мотивів, діючи із прямим умислом, а саме з метою одержання для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використання службового становища одержав 16 грудня 2014 року від громадянина ОСОБА_5 грошову суму в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.), як неправомірну вигоду для себе, за сприяння у позитивному вирішенні питання про не притягнення ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження № 12014120220000600 відкритого заявою ОСОБА_3, за фактом підробленням підписів у видаткових касових ордерах СТОВ «Правда» про отримання орендної плати за оренду земельного паю є - доведеним і який необхідно поставити йому у провину, дії ОСОБА_2 містять в собі склад злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вирішуючи питання про призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання суд виходить з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Положеннями ст. 65 КК України регламентовані загальні засади призначення покарання, зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Абзацом 2 п. 2 вищевказаної Постанови визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що злочин передбачений ч. 3 ст. 368 КК України віднесено законом до категорії тяжких злочинів, а також особу винного, а саме: обвинувачений ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризувався за попереднім місцем роботи, тривалий час працював у правоохоронних органах, проте на момент розгляду справи звільнений з правоохоронних органів і підвищеної небезпеки для оточуючих вже не становить, порівняно невеликий розмір отриманої обвинуваченим неправомірної вигоди, його діями не було завдано великої шкоди, одружений та має на утриманні 2-х (двох) неповнолітніх дітей, має хронічні хвороби, що підтверджується відповідною довідкою, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття,

визнання своє вини.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом встановлено, що на час вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, що мало місце 16 грудня 2014 року, діяла редакція статті 75 КК України відповідно до Закону № 4652-VI від 13 квітня 2012 року, яка передбачала звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, у тому числі засуджених за корупційні діяння, тобто поліпшує його становище.

Тоді, як визначена Законом № 1698-VII від 14 жовтня 2014 року заборона на це, з урахуванням принципу зворотності дії закону в часі, що прямо визначений у частині 4 статті 5 КК України та підлягає застосуванню і при призначенні, на нього не розповсюджується, оскільки поліпшує його становище.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 КК України (станом на дату вчинення злочину - 16 грудня 2014 року) якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому суд ухвалює звільнити засудженого від відбування покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_2 за час розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у межах мінімальної санкції покарання за яке передбачено покарання за ч. 3 ст. 386 КК України, тобто у виді позбавлення волі стороком на 5-ть (п»ять) років, зі спеціальною конфіскацією грошових коштів та звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків згідно ст. 76 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

При призначенні додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, суд виходить із того, що обвинувачений визнається виним у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненного службовою особою правоохоронного органу, в зв»язку із чим, на думку суду, його слід позбавити права займати саме посади в правоохоронних органах.

Враховуючи обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання, передбачене ст. 54 КК України у виді позбавлення спеціального звання - майора міліції.

На думку суду, обрана міра покарання, з урахуванням конкретних обставин справи, є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження ним нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення такого діяння. Таким чином, судом застосовується закон про кримінальну відповідальність в редакції від 13 травня 2014 року № 1261-VІІ.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, документів та застосування спеціальної конфіскації суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

Під час судового розгляду справи стороною обвинувачення було надано суду компакт-диски № 230т від 21 травня 2014 року, № 344 т від 18 грудня 2014 року з аудіозаписами легалізованих матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та відеокасета марки «Panasonic» Mini DV з відеозаписом огляду місця події від 18 грудня 2014 року, тому їх необхідно залишити при матеріалах кримінального провадження.

Інших будь-яких доказів учасниками судового провадження суду не надано та не надано жодних відомостей де вони можуть знаходитися.

Як вбачається, з відповіді Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області від 20 січня 2016 року № 61/к/70/кт, грошові кошти в загальній сумі 6500,00 грн. (шість тисяч п»ятсот гривень 00 коп.), які використовувались у кримінальному провадженні № 42014120000000139 від 13 грудня 2014 року для передачі в якості неправомірної вигоди гр. ОСОБА_2, були надані заявником - ОСОБА_5 (т. 4, а.к.п. 1), вказану обставину було визнано також і допитаним в судовому засіданні ОСОБА_5.

Разом із тим, як було визнано самим обвинуваченим ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000,00 грн., які він отримав в якості неправомірної вигоди 16 грудня 2014 року, він витратив на власні потреби.

З протоколу огляду місця події від 18 грудня 2014 року - приміщення кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області вбачається, що під час огляду шафи, яка розташована від входу до кабінету № 15 в книзі (Кримінально-процесуальний кодексу України із зразками процесуальних документів) виявлено грошову купюру номіналом 200 (двісті) гривень, яка має серії та номер - ЕГ 0417863, яка постановою від 07 лютого 2015 року були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні (т. 1, а.к.п. 40-43, 193-194, 203), що вказує на те, що він витратив одержану 16 грудня 2014 року неправомірну вигоду в розмірі 2950,00 грн. (дві тисячі дев»ятсот п»ятдесят гривень 00 коп.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що спеціальній конфіскації підлягає витрачена грошова сума в розмірі 2950,00 грн. (дві тисячі дев»ятсот п»ятдесят гривень 00 коп.), на підставі п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України та ч. 2 ст. 96-2 КК України.

Долю грошових коштів в сумі 3550,00 грн. (три тисячі п»ятсот п»ятдесят гривень 00 коп.), які були вилучені згідно протоколу від 18 грудня 2014 року із службового кабінету № 15 Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, суд не вирішує оскільки:

1) згідно ст.ст. 98, 100, 357, 368 КПК України суд вирішує долю лише тих речових доказів, які були надані суду;

2) в справі відсутні будь-які докази того, де зберігаються вказані грошові кошти.

З наведених вище підстав, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо їх повернення власнику ОСОБА_5.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (т. 2, а.к.п. 31-38, 43-49) під час досудового розслідування були проведені судово-криміналістична (хімічна) експертизи від 20 лютого 2015 року № 2/0085 вартість якої становить 553,98 грн. та судово-криміналістична експертизи від 26 лютого 2015 року № 1/35 вартість якої становить 368,28 грн., які проводилися за епізодом отримання ОСОБА_2 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн. (тампони, якими проводили сухі змиви та змиви спиртовим розчином з рук гр. ОСОБА_2 та грошові купюри на загальну суму 3500,00 грн.).

Проте, у зв»язку із виключенням судом з формувалювання обвинувачення за епізодом одержання обвинуваченим ОСОБА_2 18 грудня 2014 року неправомірної вигоди в розмірі 3500,00 грн. в приміщенні коридору на другому поверсі будівлі Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, як недоведеного і який не може бути поставлений обвинуваченому у провину, тому процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 553,98 грн. та 368,28 грн., а всього на загальну суму - 922,26 грн. необхідно віднести за рахунок держави.

Під час досудового розслідування, згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 грудня 2014 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 15 години 45 хвилин 18 грудня 2014 року до 15 години 45 хвилини 15 лютого 2015 року та визначено розмір застави в сумі 73080,00 грн.. Згідно листа Кіровоградського СІЗО від 24 грудня 2014 року ОСОБА_2 22 грудня 2014 року було звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням за нього визначеної судом суми застави.

У зв'язку із тим, що вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, тому суд приходить до висновку, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід, у даному випадку - заставу щодо обвинувачено ОСОБА_2 необхідно продовжити.

Після набрання вироком законної сили заставу, яка була внесена 22 грудня 2014 року була внесена на депозитний рахунок 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача коштів ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача МФО 823016 за ОСОБА_2 в сумі 73080,00 грн. необіхдно повернути заставодавцю - ОСОБА_16.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув»язнення ОСОБА_2 з 18 грудня 2014 по 22 грудня 2014 року включно, з урахуванням один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, ч. 2 ст. 373, 374, 376, 393, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України ( в редакції від 13 травня 2014 року № 1261-VІІ) і призначити покарання - 5 (п»ять) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, зі спеціальною конфіскацією грошових коштів в розмірі 2950,00 грн. (дві тисячі дев»ятсот п»ятдесят гривень 00 коп.).

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати засудженого ОСОБА_2: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі статті 54 Кримінального кодексу України позбавити ОСОБА_2 спеціального звання - майора міліції.

На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2, в строк відбуття покарання за даним вироком строк попереднього ув»язнення ОСОБА_2 з 18 грудня 2014 по 22 грудня 2014 року включно, з урахуванням один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, у виді застави - залишити без змін.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 73080,00 грн.(сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) яка була внесена 22 грудня 2014 року на депозитний рахунок 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача коштів ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача МФО 823016 за ОСОБА_2 в сумі 73080,00 грн. необіхдно повернути заставодавцю - ОСОБА_16.

Процесуальні витрати в розмірі 922,26 грн. (дев»ятсот двадцять дві гривні 26 коп.) віднести за рахунок держави.

Речові докази: компакт-диски № 230т від 21 травня 2014 року, № 344 т від 18 грудня 2014 року з аудіозаписами легалізованих матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та відеокасета марки «Panasonic» «Mini DV» з відеозаписом огляду місця події від 18 грудня 2014 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Д.М. Кратко