Вирок № 56385848, 10.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1209/15

Провадження № 11-кп/779/115/2016

Категорія ст. 310 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є. І. Є.

Суддя-доповідач Кукурудз Б.І.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Кукурудза Б.І.,

суддів Ткачук Н.В. Стефурака Є.М.,

секретаря Шемрай Г.А.,

з участю прокурора Шутки І.І.,

захисника ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Косівського районного суду від 24.12.2015 року відносно :

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_2, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, депутатом не являється, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимого Косівським районним судом Івано-Франківської області 19.03.2015 року за ст.185 ч.1 КК України до покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, 26.06.2015 року Косівським районним судом Івано-Франківської області за ст. 309 ч.1, 71 КК України до покарання у вигляді штрафу 1020 грн. та 88 годин громадських робіт, 22.09.2015 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.ст. 185 ч.2, 71, 72 КК України до покарання у вигляді 3 місяців 1 дня арешту та штрафу 1020 грн.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_3 громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, депутатом не являється, на утриманні має одну малолітню дитину.

в с т а н о в и л а :

Заступник прокурора Івано-Франківської області у своїй апеляційній скарзі вважає вирок Косівського міськрайонного суду від 24.12.2015 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Просить вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2005 року відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185,ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання два роки позбавлення волі.

Виключити із вступної частини вироку посилання на судимості ОСОБА_4 вказавши, що згідно ст.89 КК України він раніше не судимий.

Згідно п.9 ст.100 КПК України конфіскувати автомобіль НОМЕР_1 сірого кольору, який належить ОСОБА_4 та використаний останнім як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

В мотивувальній частині вироку вказати обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидив злочинів.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

За ч.1 ст.185 КК України -1 рік позбавлення волі,

За ч.2 ст.185 КК України -2 роки позбавлення волі,

За ч.2 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі,

За ч.2 ст.310 КК України - 3 роки позбавлення волі,

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - 4 роки позбавлення волі.

На підставі частин 1 та 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком, а також за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.09.2015 та з врахуванням вимог ч.1 ст.72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 11 днів та у виді штрафу в розмірі 1020 грн. на підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Обвинувачений ОСОБА_3 вважає вирок суду першої інстанції постановлений відносно нього надто суворим, так як він щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, обставини які б обтяжували йому покарання відсутні. Просить розглянути його апеляційну скаргу, призначити йому більш м'яке покарання із застосуванням ст.69 КК України.

До початку розгляду кримінального провадження адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 подав заперечення на апеляційну скаргу заступника прокурора. Просить вирок Косівського районного суду від 24 грудня 2015 року у кримінальному провадженні №1-кп/347/89/15 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області без задоволення.

Вказаним вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 185 ч.1, ст.185 ч.2 КК України ст.309 ч.2 КК України, ст.310 ч.2 КК України, та призначено покарання.

Згідно вимог ст.70 КК України, остаточне покарання визначено шляхом часткового складання призначених покарань - чотири роки позбавлення волі.

Керуючись ст. 71 КК України, приєднано до призначеного покарання частину невідбутого покарання за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 22 вересня 2015 року у вигляді 11 днів арешту зі сплатою штрафу - 1020 грн. та з урахуванням вимого ст.72 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків призначено чотири роки одинадцять днів позбавлення волі зі сплатою штрафу - 1020 грн.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 раховано з 24 липня 2015 року 12 години 00 хвилин, тобто з моменту фактичного затримання, зарахувавши йому у час відбуття покарання строк перебування під вартою з 24 липня 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 307 грн.20 коп. за проведення експертизи №09/12-0773.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 614 грн.40 коп. за проведення експертизи №09/12-0774.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 460 грн. 80 коп. за проведення експертизи №09/12-0775.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 307 грн. 20 коп. за проведення експертизи №09/12-0776.

Вирішено питання речових доказів.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишено тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.2 КК України по п'яти епізодах та призначено покарання з урахуванням вимог ст.69 КК України у вигляді штрафу 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 особисте зобов'язання залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

За вироком суду в ніч на 29.05.2014 року близько 23:30 год., ОСОБА_3 повертаючись до свого місця проживання в АДРЕСА_4 побачив на території господарства ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8, що за адресою: АДРЕСА_5, дерев'яну альтанку, яку вирішив оглянути з метою виявлення матеріальних цінностей. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3, зайшовши на територію господарства та підійшовши до дерев'яної альтанки, побачив велосипед марки «Willer», що належав потерпілому ОСОБА_5, який вирішив викрасти. В подальшому, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав велосипед марки «Willer» вартістю 5400 гривень та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 5400 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, в середині червня 2014 року близько 23.00 год., повертаючись додому в АДРЕСА_6 де він фактично проживає, звернув на вул. Лесі Українки в м. Косів та побачив у одному з господарств велосипед марки «Асtive Ехрlоurer» синього кольору, що належав потерпілій ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, жит. АДРЕСА_7. В цей момент в нього виник умисел - таємне викрадення чужого майна. У подальшому, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, викрав велосипед марки «Асtive Ехрlourer» вартістю 1920 гривень, що належить ОСОБА_6 та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 1920 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3, 08.08.2014 року, перебував в м. Косів по особистих справах, близько 00.00 год., ОСОБА_3 вирішив із метою власної наживи, вчинити крадіжку з одного багатоповерхового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8, для чого почав оглядати прибудинкові території та заходити у під'їзди. Оглядаючи під'їзди в одному з них, на сходовій клітці виявив велосипед марки «Тretwerk, що належав ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, жит. АДРЕСА_9 та велосипед марки «Univega», що належав ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_13, жит. АДРЕСА_10 які вирішив викрасти. Пізніше, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, викрав велосипед марки «Тretwerk» вартістю 3500 грн, що належить ОСОБА_9 та велосипед марки «Univega» вартістю 1650 гривень, що належить ОСОБА_8 і відвіз до свого місця проживання, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 26.11.2014 року близько 22.00 год., перебував в м. Косів, неподалік магазину «Авто-Косів» по АДРЕСА_11 та вирішив оглянути прибудинкову територію з метою виявлення матеріальних цінностей. Під час огляду, ОСОБА_3 в під'їзді виявив велосипед марки «Келлі» темно-сірого кольору, що належав потерпілому ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_25, жит. АДРЕСА_12, який вирішив викрасти. У подальшому, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, викрав велосипед марки «Келлі», вартістю 4800 грн., що належить ОСОБА_10 та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 480 гривень

Продовжуючи свої злочинні наміри, 24.03.2015 року, близько 01 год., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, за попередньою змовою в групі осіб, виїхали автомобілем «Сітроен- Джамп», реєстраційний номер НОМЕР_2 сірого кольору із місця фактичного проживання ОСОБА_3, для вчинення крадіжки з господарства ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_15, жит. АДРЕСА_13 В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшли на територію господарства ОСОБА_11, що за адресою АДРЕСА_14, де поруч із вхідними дверима будинку зберігалися чавунні батареї, та переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, викрали чотири секції чавунних батарей, вартістю 300 гривень кожна, що належали потерпілому ОСОБА_11, які по одній повиносили із території господарства та погрузили у автомобіль ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із місця події втекли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1200 гривень.

Продовжуючи свої злочинні наміри, 26.03.2015 року близько 01:20 год., ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, за попередньою змовою в групі осіб, виїхали на автомобілі «Сітроен-Джамп», реєстраційний номер НОМЕР_2 сірого кольору, із місця фактичного проживання ОСОБА_3, для вчинення крадіжки із господарства ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_17, жит. АДРЕСА_15. В подальшому, близько 01.30 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшли на територію господарства ОСОБА_12, що за адресою АДРЕСА_16, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, викрали брухт чорних металів загальною вагою 600 кг, вартістю 2 грн. 40 коп. за кілограм, що належали потерпілому ОСОБА_22, які повиносили із території господарства та погрузили у автомобіль ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із місця події втекли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 1400 гривень.

Продовжуючи свої злочинні наміри, 27.03.2015 року ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі осіб, виїхали на автомобілі «Сітроен-Джамп», реєстраційний номер НОМЕР_2 сірого кольору, із місця фактичного проживання ОСОБА_3., для вчинення крадіжки із господарства ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_19. жит. АДРЕСА_17. В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, приїхавши близько 21.00 год. до господарства ОСОБА_15, що за адресою АДРЕСА_18, та переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 підійшов до бетономішалки, яка знаходилася на території вказаного господарства та за допомогою гайкового ключа, який ОСОБА_4 заздалегідь підготував для вчинення крадіжки, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно таємно, повторно, від'єднав електродвигун від конструкції бетономішалки вартістю 850 гривень, що належав потерпілому ОСОБА_14, та втекли із місця події. Наступного дня ОСОБА_4 привіз електромотор до житлового будинку ОСОБА_3 , який останній продав та виручені кошти витратив на власні потреби.

Продовжуючи свої злочинні наміри, 02.04.2015 року близько 02.10 год. ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, зустрілися неподалік господарства ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_21, жит. АДРЕСА_19, щоб викрасти чавунні батареї із господарства. В подальшому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, пішли до житлового будинку ОСОБА_16, де поруч із вхідними дверима будинку зберігалися батареї та переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, викрали п'ять секцій чавунних батарей, вартістю 450 гривень кожна. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 втекли та викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 2250 гривень.

Продовжуючи свої злочинні наміри, в першій декаді квітня 2015 року близько 00.00 год. ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, виїхали на автомобілі «Сітроен-Джампі», із місця фактичного проживання ОСОБА_3, для вчинення крадіжки з території колишньої спорт бази в м. Косів, вул. Кам'яниста, 20. Приїхавши близько 00.30 год. до воріт спорт бази, які не були зачинені, зайшли на територію, де неподалік зруйнованого приміщення виявили металічний сейф, який належить ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_22, жит. АДРЕСА_20, де в подальшому, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, за допомогою саней, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, викрали металевий сейф вартістю 760 гривень, який погрузили на сани, а потім завантажили у автомобіль і втекли з викраденим, спричинивши потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 760 гривень.

Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 13.04.2015 року близько 11.00 год. проїжджаючи на власному велосипеді вулицею Б.Хмельницького на проїжджій частині вулиці навпроти церкви святого Василя Великого, що в м. Косів, виявив автомобіль марки ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_3, синього кольору, що належить потерпілій ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_24, жит. с. Великий Рожен Косівського району, який він вирішив обікрасти. В подальшому, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав із автомобіля ВАЗ-2106, гаманець із двома флеш-картами мікро СD вартістю 135 гривень кожна, сім-карту мобільного оператора «Білайн» вартістю 25 гривень, сім-карту іноземного виробництва «telering» вартістю 20 гривень, дві сім-карти іноземного виробництва «Vektone» вартістю 50 гривень кожна та грошові кошти у сумі 2200 гривень, що належали потерпілій ОСОБА_20 Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_20 матеріальну школу на загальну суму 2615 гривень.

В першій декаді квітня 2015 року в АДРЕСА_21, ОСОБА_3, на території господарства ОСОБА_21, де він фактично проживає, незаконно посіяв та вирощував шляхом прополювання рослини снотворного маку для власних потреб. 02 липня 2015 року, близько 12.20 год. на території господарства ОСОБА_21, працівниками Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області під час проведення огляду вищевказаного господарства, було виявлено та вилучено 1180 рослин маку, які ОСОБА_3 незаконно посіяв та вирощував для власних потреб. Згідно висновку експерта № 09/12-0773 від 08.07.2015 року, вказані рослини є нарковмісними рослинами виду мак снотворний.

В останній декаді червня 2015 року, ОСОБА_3, перебуваючи в с. Черганівка, Косівського району, виявив на полі рослини маку снодійного, який зірвав та приніс за місцем свого проживання. У подальшому, ОСОБА_3 висушив рослини маку та подрібнив їх. 02.07.2015 року, ОСОБА_3, перебуваючи в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, з використанням розчинника 647, шляхом варіння, екстрагував особливо небезпечний наркотичний засіб опій екстракційний, який незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту. Цього ж дня в ході проведення огляду житлового будинку та прилеглих господарських споруд, за місцем фактичного проживання ОСОБА_3, що за адресою АДРЕСА_22, працівниками міліції виявлено та вилучено одноразові медичні шприци з голками із залишками речовини, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №09/12-0774 від 11.07.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - концетрат з макової соломи (опій екстраційний ) у слідовій кількості та дві полімерні пляшки із речовиною, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №09/12 -0775 від 10.07.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено- концентрат з макової соломи (опій екстраційний), в кількості 0,309 грама, який ОСОБА_3 незаконно виготовив та зберігав без мети збуту.

До початку апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_3 відкликав свою апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, прокурора, обвинувачених, захисника, щодо заявленого ОСОБА_3 клопотання, колегія суддів вважає, що заяву слід задовольнити та закрити апеляційне провадження.

Заявлене ОСОБА_3 клопотання про відмову від апеляційної скарги не суперечить вимогам ст. 403 ч.1 КПК України згідно якої особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.

Цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано.

Згідно п.4 ч.2 ст.374 КПК України у вступній частині вироку зазначаються прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.

Як вбачається з вироку Косівського районного суду, суд у вступній частині вироку зазначив погашені судимості ОСОБА_4, зокрема у вироку зазначено, що останній раніше судимий 10.07.1992 року Косівським районним судом за ч.3 ст.141 КК України 1960 року, до 6 місяців позбавлення волі, 24.02.2009 року Косівським районним судом за ч.1 ст.309 КК України до 1 року виправних робіт та 19.11.2012 року Снятинським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі . На підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з випробуванням терміном на 1 рік.

Згідно вимог ст.89, ст.90 КК України зазначені судимості погашені, а тому не повинні заноситись до вступної частини вироку.

Заслуговує на увагу покликання прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості щодо ОСОБА_4

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним за ч.2 ст.185 КК України та із застосуванням ст.69 КК України призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Відповідно до ст.65 КК України під час призначення покарання у кожному конкретному випадку повинно враховуватись ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини справи, що пом'якшують покарання і обтяжують покарання. особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до п.п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року зі змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що у кожному випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.

Доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв злочини , за якими він обвинувачується в період з травня 2014 року по липень 2015 року, тобто, до постановлення вироку від 29.09.2015 року, яким він засуджений за ч.2 ст.185 КК України із застосування ст.ст.71,72 КК України до покарання у виді 3 місяців 1 дня арешту та штрафу в розмірі 1020 грн. тому застосування ст.71 КК України для призначення остаточного покарання за вчинення вищевказаних злочинів є неправильним, оскільки остаточне покарання повинно призначатись за правилами ст.70 ч.4 КК України.

Згідно ст.34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

В матеріалах кримінального провадження є дані про те, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисних злочинів, а саме 19.03.2015 року Косівським районним судом за ч.1 ст.185 КК України -240 год. громадських робіт, 26.06.2015 Косівським районним судом за ч.1 ст.309, ст.71 КК України штраф в розмірі 1020 грн. та 88 год. громадських робіт та 22.09.2015 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ч.2 ст.185, ст.ст. 89,90 КК України вказані судимості не погашені. Злочини, передбачені ч.1 ст.185 , ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310 КК України також відносяться до умисних злочинів.

Таким чином суд першої інстанції не визнав обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 - рецидив злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції визнав як пом'якшуючі обставини щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні малолітнього сина, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Перелічені обставини судом першої інстанції визнано такими, що дають підстави застосувати статтю 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.185 КК України . проте суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку не зазначив, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання . Крім цього приймаючи рішення про застосування ст.69 КК України суд не врахував те, що ОСОБА_4 протягом одного місяця за попередньою змовою групою осіб вчинив 5 крадіжок чужого майна на загальну суму 6460 грн. що вказані злочини, згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, а також те, що ОСОБА_4 раніше три рази притягувався до кримінальної відповідальності, причому, за одним із вироків він відбував реальне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, а знову вчинив злочин.

Що стосується доводів прокурора щодо питання спеціальної конфіскації речових доказів а саме транспортного засобу "Сітроєн-Джампі" який був використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення то вони не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження автомобіль НОМЕР_4 обвинуваченому ОСОБА_4 не належить та не належав на час вчинення кримінальних правопорушень. Згідно повідомлення директора Територіального сервісного центру 2643, Коломия Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області за ОСОБА_4 транспортні засоби не зареєстровані.

Під час досудового слідства вищезазначений автомобіль не був визнаний як речовий доказ чи знаряддя кримінального правопорушення, слідством не був наданий суду, а тому не може бути конфіскований.

У зв'язку з наведеним, доводи прокурора про скасування вироку в цій частині є безпідставні і не підлягають до задоволення.

За таких обставин вирок Косівського районного суду відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає до скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 369, 376, 404, 405,407, 408, 418,419, 420 КПК України , колегія суддів ,-

засудила :

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року відносно ОСОБА_3 за відмовою його від апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу заступника прокурора Івано-Франківської області задовольнити частково.

Вирок Косівського районного суду від 24.12.2015 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.1,ст.185 ч.2, ст.309 ч.2, ст.310 ч.2 КК України та призначити покарання:

За ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі,

За ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі,

За ч.2 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі,

За ч.2 ст.310 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - 4 роки позбавлення волі.

На підставі частин 1 та 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком, а також за вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 22.09.2015 року та з врахуванням вимог ч.1 ст.72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 11 днів та у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

На підставі ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 , строк попереднього ув'язнення в СІЗО м. Івано-Франківська один день за два дні позбавлення волі з 24 липня 2015 року по 10 березня 2016 року включно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання шість місяців арешту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання в порядку виконання вироку.

Виключити із вступної частини вироку посилання на судимості ОСОБА_4, згідно ст.89 КК України раніше не судимий.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити попередньо обраний.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками судового провадження протягом 3 місяців з дня його проголошення, а засудженим який знаходиться під вартою в той же термін з часу вручення йому копії вироку.

Головуючий Б.І. Кукурудз

Судді: Н.В. Ткачук

Є.М.Стефурак