Рішення № 56385560, 09.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/4583/15-ц 22-ц/774/561/К/16

Справа № 215/4583/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/561/К/16 Демиденко Ю.Ю.

Категорія - 26 (IV) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

09 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

секретар - Петренко К.І.

за участю: представника ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - Некрасової Катерини Олександрівни, представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Північний ГЗК») про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працюючи протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці у відповідачів, він отримав професійне захворювання, тому висновком МСЕК від 16.06.2015 року йому встановлено стійку втрату професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 35%, з 25 травня 2015 року безстроково.

Позивач вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, йому спричинено моральну шкоду, а тому, уточнивши позовні вимоги в останній редакції від 09 жовтня 2015 року, просив суд стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди з ПАТ «Північний ГЗК» - 132 274 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб, а з ПАТ «Кривбасзалізрудком» - 111 325 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб, відповідно.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 - задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_5 - 11 500 грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов'язкових платежів.

Стягнуто з ПАТ «Північний ГЗК» на користь ОСОБА_5 - 13 500 грн. моральної шкоди без стягнення податків та обов'язкових платежів.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 253,55 грн.

Стягнуто з ПАТ «Північний ГЗК» на користь держави судовий збір у розмірі 297,65 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди у розмірі 11 500 грн. та ухвалення в цій частині нового рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Кривбасзалізрудоком».

Зокрема, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є правонаступником прав та обов'язків шахт «Об'єднана», «Першотравнева-2» ВО «Кривбасруда» і може нести відповідальність за дії адміністрації цих шахт.

Також, судом не враховано відсутність вини ПАТ «Кривбасзалізрудком» у завданні моральної шкоди позивачу, оскільки акт розслідування хронічного професійного захворювання від 15.04.2015 року складений на підприємстві ПАТ «Північний ГЗК», тому саме воно є підприємством-роботодавцем, де шкідливі виробничі фактори призвели до виникнення професійного захворювання у позивача.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні відомості щодо юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Кривбасзалізрудком».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а тому колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду та законність рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ «Північний ГЗК» про стягнення моральної шкоди, оскільки дані висновки суду не були оскаржені.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 тривалий час працював у шкідливих умовах праці, в тому числі з 04 березня 1976 року по 09 лютого 1978 року - водієм автотранспорту, водієм автотранспорту Белаз на Гірничозбагачувальному комбінаті ім. Комсомолу України; з 16 лютого 1978 року по 01 серпня 1986 року - відкатчиком, стволовим, вибуховиком, машиністом скреперної лебідки на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Об'єднана» ВО «Кривбасруда», з 01 серпня 1986 року по 23 березня 1989 року - підземним машиністом скреперної лебідки, підземним гірничим робітником очисного забою на шахті «Першотравнева-2» ВО «Кривбасруда» та з 27 листопада 2003 року по 18 липня 2015 року водієм великовантажного автомобіля в кар'єрі ПАТ «Північний ГЗК». (а.с.15-18)

Відповідно до медичного висновку ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 26.03.2015 року №477 (а.с.7-8) позивачу встановлені професійні захворювання: Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легенів першої ст.), ЛН першого ст.; Вібраційна хвороба першої-другої ст. від загальних вібрацій з церебрально-периферичним ангіодистонічним синдромом, з порушенням трофіки кистей, плечолопатковим періартрозом, деформуючим артрозом ліктьових та колінних суглобів, у зв'язку з чим складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15 квітня 2015 року (а.с.3-5).

Відповідно до п. 16 даного акту професійні захворювання ОСОБА_5 виникли за таких обставин: працюючи водієм автотранспортних засобів в кар'єрі позивач виконував роботи з управління технологічними автомобілями в кар'єрі. При цьому внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди, порушень режимів експлуатації автотранспортних засобів, підпадав під вплив підвищених параметрів загальної транспортної вібрації, аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони.

Згідно п.п. 17, 19 вищезазначеного акту причиною професійних захворювань позивача є робота протягом тривалого часу в умовах, що перевищували гранично допустимий рівень небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які за рівнем виробничої загальної транспортної вібрації відносяться до 3 класу 1 ступеня шкідливості, а за концентрацією аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеня шкідливості, що виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Висновком МСЕК від 16.06.2015 року (а.с.6) ОСОБА_5 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням у розмірі 35%, з 25 травня 2015 року безстроково.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, ОСОБА_5 посилався на те, що у зв'язку професійним захворюванням, яке виникло в результаті порушенням, в тому числі і ПАТ «Кривбасзалізрудком» законодавства про охорону праці, йому завдано моральної шкоди, яку має компенсувати відповідач.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ «Кривбасзалізрудком», суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку даного відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманими ним на виробництві професійним захворюванням. Вирішуючи питання щодо належності відповідача, суд дійшов висновку про те, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є правонаступником ДВО «Кривбасруда», у тому числі щодо його структурних підрозділів - шахт «Об'єднана» та «Першотравнева-2».

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_5 просив захистити його порушені права у спосіб стягнення моральної шкоди з відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком», як винної особи.

Заперечуючи проти позову відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» зазначав, що не є належним відповідачем по справі та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення його трудових прав ВО «Кривбасруда» на шахтах «Об'єднана» і «Першотравнева-2», на яких працював позивач, оскільки не є їх правонаступником.

Як убачається із матеріалів справи, наказом ВО «Кривбасруда» №261 від 17 липня 1986 року виключено зі складу Першотравневого РУ структурний підрозділ - шахту «Об'єднана» та затверджено з 01.08.1986 року взамін виключеної шахти новий структурний підрозділ - шахту «Першотравнева-2». (а.с.115)

Відповідно до наказу ВО «Кривбасруда» №349 від 20 вересня 1989 року, ліквідовано з 01.10.1989 року Першотравневе РУ, РУ ім. Леніна, РУ ім. Комінтерна, РУ ім. К.Лібкнехта, контору промзв'язку та створено у складі об'єднання наступні структурні підрозділи: шахти «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», ім. Леніна, ім. Орджонікідзе, «Гвардійська», «Октябрська», «Родіна», «Саксагань», «Гігант», ім. Валявко. (а.с.52-53)

Згідно наказу № 169 від 26 грудня 1994 року шахти «Першотравнева-1» та «Першотравнева-2» ліквідовані і для доробки підготовлених запасів родовища утворена шахта «Першотравнева» на правах структурної одиниці ВО «Кривбасруда».(а.с.55-56) Наказом № 1 від 05 січня 1998 року ліквідовано шахту «Першотравневу» як структурну одиницю ВО «Кривбасруда» (а.с.57) та наказом № 12 від 20 січня 1998 року створено на її базі шахту «Першотравнева-Дренажна» (а.с.58).

Відповідно до наказу № 139 від 11 вересня 1998 року (а.с.60) виключено зі складу структурних одиниць ВО «Кривбасруда» шахти «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» та створено на їх базі нове підприємство - Державне підприємство «Кривбасгідрозахист», відповідно до п.1 наказу Міністерства промислової політики України №262 від 29.07.1998 року (а.с.61).

У п. 5 наказу Міністерства промислової політики України №262 від 29.07.1998 року визначено, що правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого ВО «Кривбасруда» є управління «Кривбасгідрозахисту» у відповідній частині майнових прав та обов'язків, означених розподільчим балансом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є правонаступником ДВО «Кривбасруда» щодо його структурних підрозділів - шахт «Об'єднана» та «Першотравнева-2» спростовується наявністю у матеріалах справи вищевказаного наказу Міністерства промислової політики України, відповідно до змісту якого, правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого ВО «Кривбасруда» щодо майнових комплексів шахт «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» призначено управління «Кривбасгідрозахисту».

Наказом Міністерства промислової політики України № 104 від 17 березня 2006 року призначено комісію з припинення діяльності ДП «Кривбасгідрозахист», шляхом його ліквідації та зобов'язано державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» прийняти на баланс до статутного фонду майно ДП «Кривбасгідрозахист», яке залишиться після задоволення вимог кредиторів (а.с.62-63).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є правонаступником прав та обов'язків шахт «Об'єднана», «Першотравнева-2» ВО «Кривбасруда» і не може нести відповідальність за дії адміністрації цих шахт, знаходять своє підтвердження відповідними письмовими матеріалами справи та заслуговують на увагу.

Зважаючи на те, що на момент виникнення у ОСОБА_5 права на відшкодування моральної шкоди - 16 червня 2015 року, підприємства, визнані винними у спричиненні позивачу професійного захворювання, окрім ПАТ «Північний ГЗК», ліквідовані, а ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є їх правонаступником, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_5 до ПАТ «Кривбасзалізрудком» про стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Кривбасзалізрудком» підлягає задоволенню, а рішення суду в частині стягнення з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 11 500 грн. та на користь держави судового збору у розмірі 253,55 грн. має бути скасовано, на підставі п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 січня 2016 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 11 500 грн. та на користь держави судового збору у розмірі 253,55 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є.Ляховська

Л.В. Михайлів