Ухвала суду № 56384344, 09.03.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/587/16-к

Провадження № 1-кс/210/232/16

"09" березня 2016 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Чайкіна О.В., за участі секретаря Куксенко О.В., розглянувши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, внесене в кримінальному провадженні № 12016040710000148 , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначається, що 17 січня 2016 року до Дзержинського ВП КВП надійшла заява від гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення до відповідальності невстановлених осіб, які за адресою: АДРЕСА_1, здійснюють торгівлю парфумами, якість яких не відповідає марці, а також відсутня інформація на упаковці щодо виробника (ЄО № 572 від 17.01.2016 року). 17.01.2016 року вказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040710000148, визначено правову кваліфікацію за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 229 Кримінального кодексу України - за ознаками незаконного використання чужого знака для товарів чи послуг. Так, 02 березня 2016 року в приміщенні прим. 201 (№9) під назвою «aromat.kr.ua», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Димитрова, 30в на території Дзержинського району міста Кривого Рогу був проведений обшук, в ході якого, окрім зазначеної парфумерної продукції та документації, зазначеної в ухвалі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу, було виявлено та вилучено системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478, в яких міститься інформація про закупівлю та реалізацію парфумерної продукції даним магазином, в результаті чого виникла необхідність в подальшому проведення досліджень та огляду вищевказаних об'єктів комп'ютерної техніки тому слідчий клопоче перед судом про арешт вилученого майна.

Згідно ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотань про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії в порядку ст. 107 КПК України не надходило.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, приходить до наступного висновку. Частиною 1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

В силу частини лругої статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з частиною третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення..

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК України).

При цьому, з урахуванням ч. 11 ст. 170 КАС України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З матеріалів, наданих до клопотання, вбачається, що ухвалою слідчого судді від 03 березня 2016 року клопотання слідчого про арешт цього ж майна було повернуто слідчому СВ Дзержинського відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Голубниченко В.В. для усунення недоліків, оскільки в порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання не надано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

На виконання ухвали слідчого судді, клопотання доповнено тим, що громадянин ОСОБА_5, якому пред"явлено ухвалу про проведення обшуку, нібито пояснив слідчому, що у нього відсутні документи на тимчасово вилучене майно (системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478), однак вони були придбанні в магазин для здійснення реалізації та замовлення парфумерної продукції.

Також слідчий посилається на те, що вилучене майно необхідне для проведення додаткових оглядів, призначення експертиз електронного обладнання, оскільки може містити в собі відомості про злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен також враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) ; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається зі змісту клопотання, необхідність арешту тимчасово вилученого майна обгрунтована тим, що зі слів третьої особи, системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478 містить відомості, які слідчий вважає, є доказами (речовими доказами) фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення за ст. 229 ч. 1 КК України.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання про арешт тимчасово вилученого майна (витяг з ЄРДР та протокол обшуку) не містять відомостей про те, що вилучене майно, власник якого не встановлений, (системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478) є доказом злочину, та самі по собі було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися: у протоколі; на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.

Згідно з ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі, який складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім'я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Відповідно до положень статті 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення (стаття 106 КПК України).

Як вбачається з клопотання та наданого до нього копію протоколу обшуку, в порядку, передбаченому ст. 101-104 КПК України, слідчим:

1) не заначені ідентифікаційні ознаки вилученого обладнання, його технічні характеристики, а лише визначені загальні родові ознаки вилученого майна, а саме: системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478 нВ, інші відомості, які дозволюють ідентифікувати об"єкти, відсутні;

2) в протоколі обшуку, відсутні пояснення особи, якій пред"явлено ухвалу про обшук, щодо належності такого майна, а так само як і відомості про те, що воно використовувалось у цілях, зазначених слідчим у клопотанні;

3) з протоколу обшуку не вбачається, що системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478, яке ідентифікується як "тимчасово вилучене майно", одразу після вилучення оглядались слідчим за участі спеціаліста чи без такого, на предмет наявності в них файлів, що містять важливу для досудового розслідування інформацію, про яку зазначає слідчий в клопотанні, а саме: щодо реалізації та закупівлі парфумерних виробів за місцем здійснення обшуку .

За таких обставин, слідчим не надано процесуальних документів, як от: протоколи огляду та протоколи вилучення в розумінні ст. 101-104 КПК України, які б дозволяли зробити висновок про те, що вилучене в ході обшуку майно - системний блок чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478, - підпадає під ознаки речових доказів відповідно до ст. 98 КПК УКраїни, та у зв"язку з чим підлягає арешту в порядку пункту один частини один статті 170 КПК України та частини три цієї ж статті.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що оскільки не надано жодних відомостей про володільця майна, та такі недоліки слідчим не усунуто після повернення первісного клопотання, суд позбавлений можоивості повідомити володільця майна ані про розгляд клопотання ані про результати його розгляду.

З урахуванням викладеного, подане клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дзержинського відділення поліції КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Голубниченко В.В. про арешт тимчасово вилученого майна в ході проведеного обшуку від 02.03.2016 року, у кримінальному провадженні № 12016040710000148, - відмовити.

Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього тимчасово вилученого майна, а саме: системного блоку чорного кольору марки «DELUX» та ноутбук марки «ASUS TEK» 3478.

Ухвала може бути оскаржена протягом п"яти днів з моменту її винесення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна