Постанова № 56383756, 03.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2016 р. № 820/11462/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представників позивача - Черток М.А., Даниленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова фірма "Бекар ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова фірма "Бекар ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015 р. №0001681501, прийнятого на підставі акту перевірки №1079/20-38-15-01-09/31214415 від 20.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки №1079/20-38-15-01-09/31214415 від 20.03.2015 року висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Відповідач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у судове засідання 03.03.2016 року повноважного представника не направив. У письмових запереченнях на позов, наданих через канцелярію суду 16.02.2016 року (а.с. 54) проти позову заперечував, вказав, що ТОВ ТПФ "Бекар ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області надана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року (від 18.02.2015 року № 9017812415) та додатки до неї. Відповідно до додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (вх. № 9017812508 від 18.02.2015) платником, на порушення вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за січень 2015р. включені суми податку на додану вартість у розмірі 704, 0 грн по податкових накладних, що виписані постачальниками у вересні - грудні 2014р., а саме: ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ" СУМА ПДВ 62, 57 грн. (вересень грудень 2014), ТОВ "Інвестпроект Груп" - сума ПДВ 11, 56 грн. (грудень 2014р.), ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" - сума ПДВ 296, 05 грн. (грудень 2014р.). Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 у ТОВ ТПФ "Бекар ЛТД" задекларовано наступні показники: від'ємне значення поточного звітного (податкового періоду) (рядок 19 декларації) у сумі 440,0 грн.; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у сумі 11406,0 грн. Таким чином, на думку відповідача, підприємством за січень 2015 року завищено податковий кредит у загальному розмірі 704,0 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 704,0 грн. Відповідач вважає доводи позову необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству. У зв'язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України, починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податкового кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових накладних та обмежених випадках готівкових розрахунків/документів (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року. Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України). З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 рою складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє праве формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України. Таким чином, як стверджує відповідач, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів, і тому відповідач просив суд у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Стаття 8 Конституції України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ст. 19 Конституції України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що 18.02.2015 року позивачем до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9017812415 за січень 2015 року, в якій задекларовано від'ємне значення поточного звітного (податкового періоду) (рядок 19 декларації) у сумі 440,00 грн. та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) у сумі 11406,0 грн. (а.с. 92-94).

Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ТПФ "Бекар ЛТД" (код ЄДРПОУ 31214415) за січень 2015 року.

Результати перевірки оформлені актом №1079/20-38-15-01-09/71214415 від 20.03.2015 року, яким зафіксовано порушення: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від.02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого ТОВ ТПФ "БЕКАР ЛТД" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року податкові накладні за вересень 2014 року на суму ПДВ 11,75 грн., податкові накладні за жовтень 2014 року на суму ПДВ 17,43 грн., податкові накладні за листопад 2014 року на суму ПДВ 180,82 грн. та податкові накладні за грудень 2014 року на суму ПДВ 493,52 грн., що призвело до завищення від'ємного значення (рядок 19) за січень 2015 року у розмірі 440 грн., та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за відповідний період у розмірі 264 грн. (а.с. 9-12).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки №1079/20-38-15-01-09/71214415 від 20.03.2015 року подав до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області заперечення (а.с. 13-15).

Листом від 24.04.2015 року №8749/10/20-38-15-01-20, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області повідомила, що висновки акту перевірки №1079/20-38-15-01-09/71214415 від 20.03.2015 року повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають залишенню без змін (а.с. 17-18).

На підставі акту перевірки від 20.03.2015 року відповідачем складено податкове повідомлення - рішення №0001681501 від 28.04.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 704 грн. (а.с. 16).

Позивач не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням №0001681501 від 28.04.2015 року подав на нього скаргу до Головного управління ДФС у Харківській області (а.с. 19-22).

Рішенням від 08.07.2015 року №2002/10/20-40-10-04-14 спірне податкове повідомлення -рішення №0001681501 від 28.04.2015 року залишено без змін (а.с. 24-26).

Не погодившись з рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 08.07.2015 року №2002/10/20-40-10-04-14, позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України (а.с. 27-30).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.09.2015 року №20468, висновки акту перевірки №1079/20-38-15-01-09/71214415 від 20.03.2015 року та податкове повідомлення - рішення №0001681501 від 28.04.2015 року залишено без змін (а.с. 31-33).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені відповідачем в основу спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час складання і виписки податкових накладних) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час складання і виписки податкових накладних) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час складання і виписки податкових накладних) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Поряд із цим, пунктами 7, 8 Наказу "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 22.09.2014 року №957 передбачено, що податкова накладна є підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту отримувача (покупця), зареєстрованого як платник податку, за умови дотримання вимог щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та інших вимог, передбачених законодавством.

Не дає права отримувачу (покупцю) на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - постачальником (продавцем) товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (для податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року: відсутність факту такої реєстрації у разі, якщо такі накладні складені в електронній формі або якщо такі накладні відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України у разі складання податкової накладної у паперовому вигляді).

Положеннями пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи податкові накладні: №10 від 28.11.2014 року на загальну суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн., №7 від 26.12.2014 року на загальну суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн., №5621 від 31.12.2014 року на загальну суму , №97 від 10.12.2014 року на загальну суму 115,45 грн., в т.ч. ПДВ 19,24 грн., №97 від 10.12.2014 року на загальну суму 69,36 грн., в т.ч. ПДВ 11,56 грн., №254 від 31.12.2014 року на загальну суму 658,50 грн., в т.ч. ПДВ 109,75 грн., №255 від 31.12.2014 року на загальну суму 1117,82 грн., в т.ч. ПДВ 186,30 грн., №5486 від 30.09.2014 року на загальну суму 70,51 грн., в т.ч. ПДВ 11,75 грн., №5543 від 31.10.2014 року на загальну суму 104,58 грн., в т.ч. ПДВ 17,43 грн., №5367 від 30.11.2014 року на загальну суму 84,89 грн., в т.ч. ПДВ 14,15 грн., встановив, що сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, та податкові накладні, які оформлені в результаті здійснення позивачем своєї господарської діяльності, складені у паперовій формі (а.с. 102-110).

З аналізу вищевказаних норм права витікає, що на час складення відповідних податкових накладних у 2014 році, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова фірма "Бекар ЛТД" мало право на включення до податкового кредиту сум ПДВ протягом 365 днів з дати складання податкової накладної. Реалізувати дане право товариство могло шляхом включення відповідних сум податку до податкової декларації того звітного періоду, в якому отримано податкову накладну.

З пояснень наданих представниками позивача з'ясовано, що складені у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2014 року податкові накладні, які слугували підставою для формування податкового кредиту в січні 2015 року, отримані товариством саме в січні 2015 року.

Вказане не спростовуються відповідачем.

Разом з тим, суд наголошує, що на час складення податкових накладних у 2014 році строк правової дії податкових накладних визначено діючими у 2014 році п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу, який складав 365 днів.

На переконання суду, право позивача на включення до податкового кредиту податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки базувалось на спеціальних та чинних на період виписки податкових накладних положеннях законодавства 2014 року, зокрема норм Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що з позиції відповідача витікає, що платник податків взагалі позбавлений права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що суперечить принципу законності та верховенства права.

Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0001681501 відповідач фактично позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової фірми "Бекар ЛТД" права на податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних до 01 січня 2015 року, у той час як станом на дату складання таких накладних діяла норма Податкового кодексу України, що надавала платнику право віднести суми ПДВ до податкового кредиту протягом 365 днів з дати складання відповідних накладних.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що позивачем правомірно включено належним чином оформлені у паперовому вигляді оформлені податкові накладні до податкового кредиту січня 2015 року.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень, який є відповідачем в даній адміністративній справі, не доведено належними та допустимими доказами правомірність складення спірного податкового повідомлення - рішення від 28.04.2015 року №0001681501, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової фірми "Бекар ЛТД".

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової фірми "Бекар ЛТД" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 28.04.2015 р. №0001681501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової фірми "Бекар ЛТД" (місцезнаходження: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, буд.117, код ЄДРПОУ - 31214415) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд.17, код ЄДРПОУ 38773167).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений в п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Панченко О.В.