Рішення № 56379297, 11.03.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9804/15-ц

Провадження № 2/711/312/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського полового будинку № 3, третя особа: Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Уточнившись з позовним вимогами позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського полового будинку № 3 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог указує, що він з 14.11.2012 року працював на посаді головного лікаря Київського міського полового будинку № 3, відповідно до наказу № 1577/к від 12.11.2012 року.

09.01.2013 року між Департаментом охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ним головним лікарем Київського міського полового будинку № 3 був укладений контракт № 1, відповідно до умов якого він ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лікаря Київського міського полового будинку № 3 строком до 08.01.2016 року.

Вказує, що перебуваючи на лікарняному він дізнався про те, що 12.10.2015 року наказом директора Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к з ним достроково розірвано контракт та звільнено з посади.

Даний наказ вважає незаконним, винесеним в порушення норм Конституції України, вимог КЗпП України та трудового контракту, без наявності законних підстав для звільнення, з порушенням норм матеріального права та процедури звільнення, передбаченої умовами контракту та чинним законодавством України.

А тому, просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к від 12.10.2015 року «Про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1»;

- поновити його - ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 з дати звільнення;

- стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.10.2015 року по 12.02.2016 року в сумі 38763 грн. 75 коп.;

- стягнути з Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.;

- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення його на посаді головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 та в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судових засідань, до участі в справі в якості третьої особи притягнуто Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судовому засіданні 10.12.2015 року, 19.01.2016 року, 12.02.2016 року ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали та просили їх задовольнити: визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к від 12.10.2015 року «Про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1»; поновити ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 з дати звільнення; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.10.2015 року по день поновлення на роботі; стягнути з Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 та в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за один місяць.

В судовому засіданні представники відповідача - Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, пояснивши, що при звільненні позивача ОСОБА_1 з роботи порушень трудового законодавства допущено не було, позивача було звільнено на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, в звязку з невиконанням умов Контракту № 1 від 09.01.2013 року, а тому просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

В судовому засіданні представники відповідача - Київського міського пологового будинку № 3 ОСОБА_6, ОСОБА_7, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та просили відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник третьої особи - Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ОСОБА_8 пояснив, що Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був проведений фінансовий аудит щодо оцінки діяльності Київського міського пологового будинку № 3 за період з 01.01.2013 року по 01.07.2015 року, за результатами якого був складений Аудиторський звіт від 04.09.2015 року № 070-5-01/41, в якому викладені всі виявлені під час аудиту недоліки, які були доведені до відому головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 та Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Тому просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника третьої особи ОСОБА_8, пояснення свідка ОСОБА_9, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК).

В судовому засіданні встановлено, що наказом Головного управління охорони здоровя від 12.11.2012 року № 1577/к ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 з 14.11.2012 року на контрактній основі.

09.01.2013 року між Департаментом охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в особі директора ОСОБА_10, та ОСОБА_1 був укладений контракт № 1, відповідно до умов якого позивач ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 з 09.01.2013 року по 08.01.2016 року. Вказане стверджується самим Контрактом № 1 від 09.01.2013 року, укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 21-31 том 1).

Наказом Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к від 12.10.2015 року «Про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1В.» ОСОБА_1 було звільнено з посади головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України, згідно з пунктом 7.3 за невиконання підпунктів 2.1.1, 2.1.4 пункту 2.1 Контракту від 09.01.2013 року № 1.

Частиною ч. 3 ст. 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого в контракті за угодою сторін.

Як вбачається, з умов Контракту № 1 від 09.01.2013 року, укладеного з ОСОБА_1, ним були передбачені підстави припинення контракту, серед яких і з інших підстав, передбачених законодавством, та зазначених у п.п. 7.3, 7.4 даного Контракту (п.п «г» п. 7.2 Контракту). Пунктом 7.3 даного Контракту передбачені додаткові підстави для розірвання контракту за ініціативою Департаменту, серед яких: і у випадку невиконання Керівником без поважних причин обовязків, покладених на нього цим Контрактом (п.п. «а» п. 7.3 Контракту).

Також з умов Контракту № 1 від 09.01.2013 року, а саме з розділу 2 вбачається, що ОСОБА_11 зобов'язувався: здійснювати поточне (оперативне) керівництво Установою, організовувати раціональну та ефективну господарську діяльність Установи у відповідності з чинним законодавством та критеріями діяльності Установи, наведеним в додатку до контракту (п. 2.1.1 Контракту); забезпечити ефективне використання і зберігання закріпленого за Установою майна з метою належного виконання покладених на неї завдань, задоволення соціально-побутових потреб працівників Установи та осіб, яку проходять лікування (п. 2.1.4 Контракту); забезпечувати раціональне та цільове використання очолюваною Установою виділених їй коштів (п.2.1.9 Контракту).

В судовому засіданні встановлено, що 14.04.2015 року заступником Київської міської державної адміністрації ОСОБА_12 Департаменту охорони здоров'я було надано доручення № 10666 перевірити факти, викладені у зверненні депутата Київської міської ради ОСОБА_13.

На виконання вказаного доручення Департаментом охорони здоров'я 15.04.2015 року було видано наказ № 210 Про проведення перевірки, яким створено комісію Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по проведенню перевірки фактів, викладених в зверненнях пацієнтів щодо діяльності Київського міського пологового будинку № 3.

За результатами проведеної перевірки, Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була складена довідка по перевірці фактів, викладених в зверненні пацієнтів щодо діяльності Київського міського пологового будинку № 3 від 22.04.2015 року, з якої вбачається, що комісія визнала роботу Київського міського пологового будинку № 3 щодо організації надання медичної допомоги жіночому населенню та стосовно фінансово-господарської роботи незадовільною та рекомендувала Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вирішити питання стосовно вжиття заходів реагування щодо недотримання головним лікарем Київського міського пологового будинку № 3 ОСОБА_1 умов контракту в частині не забезпечення раціональної та ефективної господарської діяльності (п. 2.1), неефективного використання і зберігання закріпленого за КМПБ № 3 майна (п. 2.1.4), нераціонального використання бюджетних коштів (п. 2.1.9); ініціювати перед головою Київської міської державної адміністрації ОСОБА_14 проведення фінансового аудиту Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київського міського пологового будинку № 3.

Інформація, викладена в довідці, щодо виявлених недоліків в роботі головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 заступником голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_12 листом від 28.05.2015 року вих. № 004-3261 була доведена до відома голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_14 та ініційовано питання щодо доцільності проведення фінансового аудиту Київського міського пологового будинку № 3.

Крім того, листом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.06.2015 року № 061-5368/06.01 довідку по перевірці фактів, викладених в зверненні пацієнтів щодо діяльності Київського міського пологового будинку № 3 від 22.04.2015 року було направлено до Головного Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві для вжиття заходів відповідного реагування.

27.05.2015 року Київським міським головою було надано доручення № 14274/1 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення фінансового аудиту.

На виконання вказаного доручення Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в червні-серпні 2015 року проведено фінансовий аудит щодо оцінки діяльності Київського міського пологового будинку № 3 за період з 01.01.2013 року по 01.07.2015 року, за результатами якого складено аудиторський звіт від 04.09.2015 року № 070-5-07/41.

Як вбачається з даного аудиторського звіту в роботі Київського міського пологового будинку № 3 виявлено ряд недоліків, які детально висвітлені в звіті, в тому числі і наявність непрозорої схеми отримання доходів за іншими джерелами власних надходжень, які створюють передумови щодо можливості існування узгодженої поведінки між керівництвом КМПБ № 3 та відповідним Благодійним фондом - Міжнародним фондом допомоги хворим з наслідками травм та захворювань, який протягом 2013-2015 років співпрацює з КМПБ № 3 без оформлення договірних відношень, що надає виключні умови для Благодійного фонду та позбавляє відповідальності посадових осіб КМПБ № 3.

Крім того, в Аудиторському звіті також зазначено, що головним лікарем КМПБ № 3 ОСОБА_1 не в повній мірі дотримано умови контракту в частині забезпечення раціональної та ефективної господарської діяльності.

За результатами проведеного Аудиторського звіту від 04.09.2015 року Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було доручено взяти на контроль запровадження викладених в звіті рекомендацій.

Вказаний Аудиторський звіт від 04.09.2015 року № 070-5-07/41 не законним чи таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства України, не визнавався.

16.09.2015 року Київським міським пологовим будинком № 3 було надано лист за вих. № 045-692/710 щодо усунення порушень. Також до Департаменту були надані накази від 24.09.2015 року № 108 «Про затвердження Плану заходів щодо наповнення бюджету м. Києва, дотримання жорсткого режиму економії бюджетних коштів та посилення фінансово-бюджетної дисципліни в 2015 році», від 24.09.2015 року № 109 «Про заходи щодо збільшення надходжень по спеціальному фонду та раціональному використанню бюджетних коштів».

28.09.2015 року на засіданні комісії по розгляду заяв кандидатів на призначення на посаду та звільнення з посади керівників закладів охорони здоровя, що входять до сфери управління Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було розглянуто службову записку заступника начальника управління начальника відділу внутрішнього фінансового аудиту Департаменту охорони здоров'я ОСОБА_15 від 16.09.2015 року № 107 на виконання доручення заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_12 від 10.09.2015 року № 14274/2 та доповідну записку від 25.09.2015 року № 119 стосовно виконання доручення виконуючого обовязки голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_16 від 04.09.2015 року № 14274/2 до листа Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту від 04.09.2015 року № 070-3-1-04/1623 щодо результатів фінансового аудиту у Київському міському пологовому будинку № 3 і комісією були надані наступні пропозиції: розірвати контракт від 09.01.2013 року № 1, укладений між Департаментом охорони здоровя та головним лікарем КМПБ № 3 ОСОБА_1; відділу кадрів, з урахування пункту 7.6 Контакту від 09.01.2013 року № 1 попередити ОСОБА_1 про звільнення з посади головного лікаря КМПБ № 3 згідно з пунктом 7.3 Контракту за невиконання підпунктів 2.1.1, 2.1.4 пункту 2.1.

В звязку з цим, Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) головного лікаря КМПБ № 3 ОСОБА_1 листами від 29.09.2015 року вих. №061-11128/09 (а.с. 232 том 2), від 30.09.2015 року вих. № 061-11205/09 (а.с. 233 том 2) та від 30.09.2015 року вих. № 061-11206/09 (а.с. 234 том 2) було попереджено про звільнення за невиконання підпунктів 2.1.1, 2.1.4 пункту 2.1 Контракту, про що 30.09.2015 року було складено і службову записку (а.с. 235-236 том 2).

Наказом Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к від 12.10.2015 року «Про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1В.» ОСОБА_1 було звільнено з посади головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП України, згідно з пунктом 7.3 за невиконання підпунктів 2.1.1, 2.1.4 пункту 2.1 Контракту від 09.01.2013 року № 1.

Відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Контрактом № 1 від 09.01.2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а зокрема підпунктом «а» пункту 7.3 передбачено, що додатковою підставою для розірвання контракту за ініціативою Департаменту є невиконання Керівником без поважних причин обовязків, покладених на нього Контрактом.

З умов Контракту № 1 від 09.01.2013 року, а саме з розділу 2 вбачається, що ОСОБА_11 зобов'язувався: здійснювати поточне (оперативне) керівництво Установою, організовувати раціональну та ефективну господарську діяльність Установи у відповідності з чинним законодавством та критеріями діяльності Установи, наведеним в додатку до контракту (п. 2.1.1 Контракту); забезпечити ефективне використання і зберігання закріпленого за Установою майна з метою належного виконання покладених на неї завдань, задоволення соціально-побутових потреб працівників Установи та осіб, яку проходять лікування (п. 2.1.4 Контракту).

Також з умов Контракту, а саме з пункту 7.6 вбачається, що при достроковому розірванні контракту з підстав, передбачених п.п. 7.3, 7.4 Контракту він розривається з попередженням відповідної сторони за два тижні.

В судовому засіданні встановлено, що про дострокове розірвання контракту позивач ОСОБА_1 попереджався Департаментом охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 29.09.2015 року та від 30.09.2015 року, направленими як на адресу КМПБ № 3, так і за місцем проживання та реєстрації позивача (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2), доказом чого також є квитанції про відправлення рекомендованих листів.

Таким чином, враховуючи висновки перевірки фактів, викладених у зверненнях пацієнтів щодо діяльності Київського міського пологового будинку № 3 від 22.04.2015 року, висновки Аудиторського звіту від 04.09.2015 року № 070-5-07/41, який на даний час є чинним, а також враховуючи, що Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за два тижні до розірвання контракту повідомляв про це позивача ОСОБА_1, суд вважає, що при звільненні позивача з роботи з підстав, передбачених контрактом, не були порушені вимоги п. 8 ст. 36 КЗпП України та пункти 7.3, 7.6, підпункти 2.1.1, 2.1.4 пункту 2.1 Контракту № 1 від 09.01.2013 року.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 також вказував, як на підставу незаконності його звільнення на те, що відповідно до Розпорядження Київського міського голови № 118 від 15.07.2013 року дострокове розірвання контракту здійснюється Київським міським головою за поданням керівника Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке повинне бути погоджене з першим заступником, заступником голови Київської міської державної адміністрації відповідно до розподілу обовязків.

Дане твердження спростовується самим Розпорядженням № 118 від 15.07.2013 року «Про порядок призначення та звільнення керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», з пункту 4. 1 якого вбачається, що директори Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) призначають на посади та звільняють з посад керівників закладів охорони здоровя, що належать до комунальної власності територіальної громади міста та підпорядковані Департаменту охорони здоровя, за погодженням з заступником голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обовязків.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 також вказував, що на час розірвання з ним контракту та звільнення його з посади головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 він перебував на лікарняному, а тому наказ Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к про дострокове розірвання з ним (позивачем) контракту та звільнення його з посади є незаконним навіть із цих підстав.

Дані доводи позивача про неможливість розірвання з ним контракту та звільнення його з роботи в період перебування його на лікарняному суд вважає безпідставними, виходячи із наступного.

Так, відповідно до п. 8 ст. 36 КзпП України підставою для припинення трудового договору передбачено умови, зазначені в контракті.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Аналогічні правила застосовуються і до випадків звільнення працівника з підстав, передбачених ч. 3 ст. 41 КЗпП України.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів містяться розяснення про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП України), які стосуються як передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України випадків, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим зміст поняття розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу розкрито законодавцем у п. 4 ст. 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених ст. ст. 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст. ст. 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Таким чином, виходячи з нормативного (а не сутнісного) тлумачення п. 8 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41, ст. ст. 40, 41 КЗпП України та ураховуючи те, що між сторонами виник спір із приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом п. 8 ст. 36 КЗпП України, а не у звязку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюються.

Саме до цього зводяться правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду України від 3 червня 2009 року, рішеннях Верховного Суду України від 19 листопада 2008 року, від 3 лютого 2010 року, від 28 квітня 2010 року, від 26 грудня 2012 року й ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 вересня 2011 року та рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2011 року.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в часині визнання незаконним та скасування наказу Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1321/к від 12.10.2015 року «Про дострокове розірвання контракту та звільнення ОСОБА_1» та поновлення його на посаді головного лікаря Київського міського пологового будинку № 3 з дати звільнення.

Оскільки позовні вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі, то в цій частині позову також слід відмовити.

Також суд не знаходить підстав і для стягнення з відповідача - Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн., виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Обґрунтовуючи моральну шкоду, позивач ОСОБА_1 повязує її з незаконністю дій відповідача Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по звільненню його з роботи і не виконанні ним умов контракту. Вказує, що в звязку з цим він змушений був приймати додаткові заходи для організації власного життя оскільки діями відповідача був порушений звичний режим його життя, що призвело до сильних переживань, нервового перенапруження та погіршення його стану здоровя. Також вказує, що моральної шкоди йому було завдано і внесенням запису до його трудової книжки, який перешкоджає його подальшому працевлаштуванню та підриває його ділову репутацію.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

В судовому засіданні позивачем та його представниками не доведено (в порядку передбаченому ст. 60 ЦПК України) завдання йому моральної шкоди відповідачем - Департаментом охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як і не встановлено в судовому засіданні незаконності дій відповідача при звільненні позивача з роботи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягають до задоволення.

Доводи позивача та його представників про перебування позивача на лікарняному, як підтвердження завдання йому моральної шкоди, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки на момент звільнення позивача з посади він уже перебував на лікарняному 14 днів, що стверджується листом непрацездатності від 29.09.2014 року.

Посилання на те, що умови відшкодування моральної шкоди, передбачені укладеним сторонами контрактом, які погіршують становище працівника порівняно з положеннями ст. 237-1 КЗпП України, згідно зі ст. 9 КЗпП України є недійсними, суд оцінює критично.

Як викладено в Правових позиціях Верховного Суду України у справі № 6-156цс12 на контракту форму трудового договору не поширюється положення ст. 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Виходячи з особливостей зазначеної форми договору, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їх права, обовязки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність та додаткові підстави розірвання договору. Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 06.02.2013 року та постанові Верховного Суду України від 26.12.2012 року.

Оскільки з позивачем ОСОБА_1 був укладений саме контракт, як різновид трудового договору, підстав вважати його умови хоча б в якійсь частині недійсними з огляду на вимоги ст. 9 КЗпП України немає, оскільки дана норма закону на контрактну форму трудового договору не поширюється.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 208, ч. 3 ст. 209, 212-216, 223 ЦПК України, ст. ст. 21, 23, 36, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоровя виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського полового будинку № 3, третя особа: Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: В.М. Скляренко