Постанова № 56378309, 03.03.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/5002/15-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В., за участі секретаря Шаповал М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, за участі третьої особи Державної казначейської служби України про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням індексації, починаючи з 03.02.2014 року.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, проживала в АДРЕСА_1 є особою похилого віку (76 років). ОСОБА_1 з 01.01.1991 року була призначена пенсія за віком. Проте в 2003 році вона виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в Державі Ізраїль, у зв'язку з чим виплату призначеної пенсії було припинено. Постановою Печерського районного суду м. Кременчука від 21.07.2014 року, яка набрала законної сили, зобов'язано Пенсійний фонд України у м. Кременчуці поновити виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.02.2014 року. Проте Пенсійний фонд України у м. Кременчуці поновив ОСОБА_1 пенсію в розмірі, визначеному на дату припинення її виплати, а саме 150,00 грн., що є меншим ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, чим порушено ст.46, ст.56 Конституції України, ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.28, ст.42, ст.43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2014 рік». З огляду на наведене, ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом за захистом своїх прав.

В судове засідання не з'явилася позивач ОСОБА_1, з'явилася її представник, яка підтримала позов з наведених підстав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав письмові заперечення та в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 не проживає на території України, не подала документи на підтвердження, що пенсія, яка їй нараховується та виплачується, є основним джерелом для її існування, а також відсутні дані про отримання чи неотримання позивачем інших доходів. Відповідно до роз'яснень Пенсійного фонду України судові рішення, що набрали законної сили виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань. Коли інше не зазначено в судовому рішенні, пенсія поновлюється у розмірі, визначеному на дату припинення її виплати. До надання відповідного повідомлення пенсіонером про те, що він не працює, провадити перерахунки пенсії відсутні підстави. Тому позивачу виплачується пенсія в розмірі 150,00 грн., що відповідає розміру, визначеному на час припинення виплати їй пенсії. В ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населеня, не передбачено порядку нарахування індексації пенсії особам, які постійно проживають за межами України. З огляду на наведене, представник позивача просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є громадянкою України, якій виповнилося 76 років, її страховий стаж складає 36 років 6 місяців 24 дні, що визнано відповідачем і підтверджується копією трудової книжки позивача, розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці НОМЕР_1 від 11.02.2015 року про перерахунок пенсії.

ОСОБА_1 проживала в АДРЕСА_1.

З 01.01.1991 року ОСОБА_3 була призначена пенсія за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням НОМЕР_1.

В 2003 році ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в Державі Ізраїль, у зв'язку з чим вона не отримувала призначену пенсію.

23.01.2014 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області із заявою про поновлення виплати пенсії за віком.

Листом від 06.02.2014 року Управління пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області відмовило у поновленні виплати пенсії.

Постановою Печерського районного суду м. Кременчука від 21.07.2014 року, яка набрала законної сили 04.09.2014 року, визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області у призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_1 Зобов'язано Пенсійний фонд України у м. Кременчуці відновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.02.2014 року.

Проте ОСОБА_1 було поновлено пенсію в розмірі, визначеному на дату припинення її виплати, а саме 150,00 грн., що підтверджено листами Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області №16534/01-21 від 10.08.2015 року, №11954/02-21 від 11.06.2015 року, розпорядженням 12588 від 01.04.2015 року.

Так, статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів по догляду за непрацездатними.

Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Тобто кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.

Дійсно Відповідно п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється.

В ст. 51 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Проте рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №25-рп/2009 від 07.10.09 р. положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та згідно з його п.2 втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно рішення Конституційного Суду України право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Європейський суд з прав людини у п. 51 рішення у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 02.02.2014 року, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.

Крім того, Україна гарантує піклування та захист громадян, які перебувають за її межами ( ч.3 ст.25 Конституції України).

Отже громадянин України, проживаючи в Ізраїлі, має такі ж самі конституційні права, як і громадян України, який проживає на території України.

ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій,

В ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є громадянкою України, її стаж складає 36 років 6 місяців 24 дні, тому відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 набула право на призначення пенсії за віком, що встановлено судовим рішенням і не заперечувалось відповідачем, який раніше призначав пенсію позивачу і здійснював її перерахунок.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

В ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок індексації та перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу. Так, Пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік. Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення", Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

В ст.43 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Таким чином Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, поновивши ОСОБА_1 виплату пенсії в розмірі 150,00 грн., що є меншим ніж мінімальний розмір пенсії та прожитковий мінімум, передбачені законом, порушило вимоги ст.46, ст.56 Конституції України, ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.28, ст.42, ст.43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 2 ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення".

З огляду на наведені вимоги закону, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що є мінімальним розміром пенсії передбаченим ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням проведених виплат, з врахуванням індексації, починаючи з 03.02.2014 року.

Вирішити питання про судові витрати, відповідно до ч.1 ст.94 КАСУ. Стягнути на користь ОСОБА_1 здійснені нею та документально підтверджені судові витрати на судовий збір в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області.

Керуючись ст.ст.8, 9,10,11,12,17-20,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, за участі третьої особи Державної казначейської служби України про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням проведених виплат, з врахуванням індексації, починаючи з 03.02.2014 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми під час оголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.