Вирок № 56377382, 11.03.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/846/16-к

Провадження № 1-кп/369/140/16

В И Р О К

іменем України

11.03.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.

за участю секретаря Потоцької О.О.

за участю прокурора Нацик Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2013 року за ч.3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік; вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.09.2013 року за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) грн. в дохід держави; вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2013 року за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, звільненого 25.07.2014 року від відбування покарання Песчанською виправною колонією Вінницької області №59 на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2014 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

25.12.2015 року близько 03 год. ОСОБА_1, будучи раніше судимим за ст. 185 КК України, за попередньою змовою з невстановленою судом особою, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, скориставшись відсутністю власника чи інших осіб, повторно, перебуваючи в м. Вишневе по вул. Піонерській, Києво-Святошинського району Київської області, неподалік житлового будинку №21-а викрав за допомогою заздалегідь приготовленого та принесеного із собою домкрату та двох металевих ключів заднє праве колесо вартістю 1401,00 (тисяча чотириста одна) грн., шину до автомобіля вартістю 1141,00 (тисяча сто сорок одна) грн., на загальну суму 2542,00 (дві тисячі пятсот сорок дві) грн. із автомобіля НОМЕР_1, чорного кольору, 2008 року випуску, який на праві власності належить ОСОБА_2, що був припаркований на неогородженій території поруч із вказаним житловим будинком.

Після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріального збитку на вищезазначену суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що 25.12.2015 року він перебуваючи в м. Вишневе по вул. Піонерській, Києво-Святошинського району Київської області, разом зі своїм знайомим, вирішили зняти колесо з автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER». Маючи при собі заздалегідь приготовані домкрат та два металеві ключі він зняв колесо з вказаного вище автомобіля, але в подальшому був затриманий працівниками охорони. У вчиненому щиро розкаявся та просив його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, розяснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд визнає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю та його дії кваліфікуються судом за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує, що злочин за ч.2 ст.185 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_1 раніше судимий: вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2013 року за ч.3 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік; вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.09.2013 року за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 (тисяча сімсот) грн. в дохід держави; вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2013 року за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 71 КК України до покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, звільненого 25.07.2014 року від відбування покарання Песчанською виправною колонією Вінницької області №59 на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2014 року, має негативні характеристики з місця проживання (а.с.35 т.2), перебуває на обліку у лікаря-нарколога (а.с. 34 т.2), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 34, т. 2).

Обставиною, що помякшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

У звязку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті.

Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов′язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази: - колесо від автомобіля марки «MITSUBISHI LANCER» - передане під розписку потерпілому ОСОБА_2 залишити в розпорядженні ОСОБА_2;

- клітчата сумка з металевим домкратом та двома металевими ключами передана до кімнати речових доказів Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, потерпілим та обвинуваченим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Суддя Гришко О.М.