Рішення № 56376552, 01.03.2011, Апеляційний суд Житомирської області

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Заполовського В.Й.

суддів: Павицької Т.М., Старовойта Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О., представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про визнання незаконним збільшення процентної ставки за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13 січня"2011 року, -

встановила:

В жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом до суду та в обґрунтування вимог зазначав, що Банк в односторонньому порядку змінив умови іпотечного та кредитного договорів від 22.03.2006 року. Зокрема, з 01.02.2009 року підняв відсоткову ставку за вказаними договорами з 12% до 22,73%.

Позивач вважає, що такі дії Банку порушують його права та суперечать нормам Цивільного Кодексу України та Закону України „Про банки і банківську діяльність", а тому просив визнати незаконним збільшення Банком розміру процентної ставки за вказаними кредитними договорами.

Також, позивач просив зобов'язати відповідача відновити раніше існуючі умови кредитного договору в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами, залишивши їх на рівні 12% річних та перерахувати зайво сплачені кошти в рахунок погашення основної суми кредиту.

Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись і порушення судом норм матеріального і процесуального права, порушує питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що на час підвищення процентної ставки Банкам було заборонено в односторонньому порядку підвищувати проценті ставку.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив того, що Банк правомірно збільшив розмір процентної ставки односторонньому порядку, оскільки таке рішення Банк прийняв до набранні і чинності Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку", та направити позивачу відповідне повідомлення.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 березня 2006 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ZRXWGK00000001. За умовами вказаного договору, ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 50 000 грн. строком до 21.03.2026 року на придбання двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 а також 9 000 грн. на сплату страхових платежів (а.с.8-9).

22 березня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за яким квартира АДРЕСА_2 передана в іпотеку (а.с.6,7).

Окрім того, з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_3 та Банком укладено договір поруки (а.с.13).

12 січня 2009 року на адресу позивача надійшло повідомлення від 3AТ КБ „ПриватБанк" про зміну кредитного договору від 22.03.2006 року щодо встановлення процентної ставки, яка з 01 лютого 2009 року буде складати 22,73% на рік. Також, банком повідомлено, що в разі незгоди з вказаними; змінами кредитного договору, позивач має право звернутися до банку в строк до 20.01.2009 року та надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором в повному об'ємі (а.с.69).

І

Згідно статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. При цьому зміни до кредитних договорів допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 651 ЦК України). Також, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором (стаття 652 ЦК України).

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, котрі законом визначені як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоду.

За змістом ст.ст. 536 та 1054 ЦК України, необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти в належній формі.

Належною формою кредитного договору на підставі ч.1 ст.1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч.1 ст.218, ч.2 ст.1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу не направлялася додаткова угода щодо нових розмірів процентної ставки, оскільки Банк обмежився лише формальним попередженням.

З огляду на вищевикладене, коли сторони кредитного договору не досягли згоди в письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки, умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною.

Окрім того, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12.12.2008 року внесені зміни до ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" та доповнено Цивільний кодекс України ст. 1056-1 ЦК України. Вказані зміни набули чинності з 09 січня 2009 року.

Положеннями зазначеної норми закону, яка набула чинності з 09 січня 2009 року, визначено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Також, з 14 січня 2009 року набрав чинності Закон України №800-VI від 25 грудня 2008 року „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". За змістом ч.2 ст. 3 вказаного Закону, кредитно-фінансовим установам за укладеними договорами забороняється збільшувати процентну ставку за кредитами, отриманими фізичними та юридичними особами на придбання або будівництво житла. Така ставка може бути змінена лише за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2006 року ОСОБА_2Ф, було отримано кошти за кредитним договором в розмірі 50 000 грн. на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання (а.с. 8).

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки підвищення процентної ставки Банком проведено в односторонньому порядку і не у встановленій законом формі, тобто з порушення вимог ст. ст 651, 652, 654, 1056-1 ЦК України та без врахування положень Закону України №800-VІ від 25 грудня 2008 року „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва то висновок суду першої інстанції щодо законності дій відповідача по підвищенню процентної ставки не є правильним.

Тому рішення суду відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 13| січня 2011 року скасувати частково та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору № ZRXWGK00000001 від 22.03.2006 року в частині підвищення з 01.02.2009 року процентної ставки за кредитним договором з 12% до 22,73%.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" відновити з 01.02.2009 року умови кредитного договору № ZRXWGK00000001 від 22.03.2006 року в частині сплати процентів за користування кредитними коштами на рівні 12%.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді