Ухвала суду № 56375276, 12.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/12203/15

У Х В А Л А

12 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування наказу та направлень, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» (далі - Позивач, ТОВ «ВТГ «Діптрансгаз») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про:

- визнання протиправною бездіяльності Відповідача, що полягає у нерозгляді заяви (листа) Позивача від 06.06.2015 року №ДГ-25 про надання терміну 90 днів на відновлення первинної документації, її систематизації та утримання від проведення будь-яких перевірок товариства;

- зобов'язання ДПІ у Печерському районі розглянути заяву (лист) ТОВ «ВТГ «Діпртансгаз» №ДГ-25 від 06.06.2015 року про надання терміну 90 днів на відновлення первинної документації, її систематизації та утримання від проведення будь-яких перевірок товариства;

- визнання протиправним та скасування наказу від 14.05.2015 року №782 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВТГ «Діптрансгаз» терміном з 08.06.2015 року по 12.06.2015 року;

- визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки від 14.05.2015 року №880/26-55-22-07 та №881/26-55-22-07, виданих ДПІ у Печерському районі на ім'я головних державних ревізорів-інспекторів Царенок Н.П. та Янченко М.І.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2016 року позов задоволено частково - визнано протиправною бездіяльність Відповідача, що полягає у нерозгляді заяви (листа) Позивача від 06.06.2015 року №ДГ-25 про надання терміну 90 днів на відновлення первинної документації, її систематизації та утримання від проведення будь-яких перевірок товариства; зобов'язано ДПІ у Печерському районі розглянути заяву (лист) ТОВ «ВТГ «Діпртансгаз» №ДГ-25 від 06.06.2015 року про надання терміну 90 днів на відновлення первинної документації, її систематизації та утримання від проведення будь-яких перевірок товариства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, Апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що тимчасовий кошторис ДПІ у Печерському районі на І квартал 2016 рік не передбачає асигнувань на сплату судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Приписами ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є, зокрема, визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту довідки Вищого адміністративного суду України, складеної за результатами аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва становить 80,39 грн. (73,08 * 110%).

Оцінюючи клопотання Відповідача про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що тимчасовим кошторисом ДПІ у Печерському районі на І квартал 2016 рік видатки для сплати судового збору не передбачено, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

При цьому, судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відтак посилання Апелянта на те, що відсутність на момент подання апеляційної скарги у ДПІ у Печерському районі як неприбуткової організації коштів на сплату судового збору є перешкодою для доступу у правосудді, є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» було зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не було додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Відповідачу строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТГ «Діптрансгаз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправними та скасування наказу та направлень - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк