Ухвала суду № 56374820, 12.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя доповідач Епель О.В.

У Х В А Л А

12 березня 2016 року Справа № 826/2058/16

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.12.2015 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року позовну заяву було залишено без руху.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано заяву про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що його середньомісячний дохід складає 3688,00 грн., а сума судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції - 1378,00 грн., сплата якої є обтяжливою для нього, оскільки частки коштів, що залишиться після її спати, недостатньо для забезпечення першочергових життєвих потреб апелянта та його родини через високий рівень цін на продукти першої необхідності у м. Києві. Також апелянтом зазначено, що він надає допомогу непрацездатній матері.

Перевіривши доводи заявника клопотання та надані ним документи на їх підтвердження вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, а обставиною для відстрочення/розстрочення сплати судового збору - те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та на момент звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір або сплата судового збору для неї є вкрай обтяжливою.

Разом з тим, з клопотання апелянта та доданих до нього документів, зокрема копії податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за лютий 2016 року із відповідною квитанцією, не вбачається, що й в майбутньому, зокрема у березні 2016 року, він отримуватиме дохід у розмірі 3688,00 грн. та не матиме відповідної фінансової спроможності для сплати судового збору.

Більш того, у вказаній декларації зазначено, що сукупний обсяг доходу позивача за звітний період становить 7375,42 грн., однак, у відповідності до вимог ст. 296 ПК України та приміток до самої ж декларації ця графа заповнюється наростаючим підсумком з початку року, датою її подання як довідкової (колонка 01 за кодом 04) зазначено 10.02.2016 р., а датою прийняття декларації як звітної податковим органом - 26.02.2016 р. Тож, зазначені обставини вказують на те, що сума доходу, вказана позивачем у вищезазначеній декларації (7375,42 грн.), фактично отримана ним не за два місяці (січень-лютий 2016 року), а за один повний місяць (січень) та десть днів (лютого), і відомості, вказані в такій декларації мають не звітний (остаточний) характер, а довідковий і з урахуванням приписів податкового законодавства у період з 10.02.2016 р. по 26.02.2016 р. (дата остаточного прийняття податковим органом декларації позивача як звітної) могла бути уточнена.

З огляду на викладене, вважаю, що в даному випадку відсутні виключні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору, а отже, заява про звільнення апелянта від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Разом з тим, як відмічалося вище, суд наділений правом відстрочити стороні сплату судового збору, з огляду на її майновий стан, а тому, враховуючи встановлені вище обставини та з метою забезпечення реалізації конституційного права апелянта, регламентованого статтею 55 Конституції України, на доступ до правосуддя та з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини стосовно того, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі), вважаю за необхідне відстрочити йому сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення за результатами її розгляду.

Керуючись ст.ст. 88, 160, 211, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Епель