Ухвала суду № 56374800, 01.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5052/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі за клопотанням Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення від сплати судового збору за подачу адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Тайм» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Тайм» податковий борг у розмірі 220 660, 35 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 позовну заяву Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Тайм» про стягнення податкової заборгованості залишено без руху та встановлено позивачеві у строк до 11.11.2015 усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 у задоволенні клопотання Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про звільнення її від сплати судового збору відмовлено; позовну заяву Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Тайм» про стягнення податкового боргу повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається із змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки суд, з урахуванням постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", дійшов висновку, що відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача та не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також, даною ухвалою встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання безпосередньо до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має майновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI або надати суду затверджений кошторис, докази неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та у разі його наявності неможливості спрямування їх на сплату судового збору, відмову відповідних органів про здійснення перерозподілу грошових коштів тощо.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги ч. 1 ст. 108 КАС України були виконані судом першої інстанції повністю.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 13.11.2015 позивач повторно подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн.

З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру (стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Тайм» податковий борг у розмірі 220 660, 35 грн.).

Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: 220 660, 35 грн. х 1,5% = 3 309, 91 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем двічі подавалось клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 не передбачено виділення кошторису, зокрема, і позивачу для сплати судового збору.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Колегія суддів вважає, що питання наявності чи відсутності коштів для сплати судового збору не є поважною обставиною для державного органу в частині звільнення від сплати судового збору. Водночас, звільнення від сплати судового збору саме за даних обставин може створити нерівне відношення закону в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, які не є суб'єктами владних повноважень, що не відповідає, зокрема, положенням статті 13 Конституції України, згідно з якою усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Крім того, перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

До того ж, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні до повноважень якої належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України тощо.

Приймаючи Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості сплати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачив для цієї мети жодних пільг.

Суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок, діяти всупереч встановленому порядку або доповнювати недоліки законодавчої процедури.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також узгоджується із висновками Вищого адміністративного суду України (ухвала від 15.10.2015 у справі № К/800/43633/15) та Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 (заява № 70297/01).

Крім цього, у повторному клопотанні про звільнення від сплати судового збору, позивач зазначає, що внаслідок повернення даного позову у зв'язку з не усуненням недоліків у спосіб, що зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, можливі значні втрати бюджету.

Разом з цим, позивачем не наведено жодних обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 220660,35 грн. протягом майже 2,5 років (рішення на підставі якого заявлено вимогу про стягнення прийняте 25 липня 2013 року та вручене відповідачеві 27 липня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №0860006435440) та забезпечити своєчасне надходження грошових коштів до бюджету.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що враховуючи факт не надання до суду жодних доказів, які свідчать про незадовільне (скрутне) матеріальне становище, у тому числі, затвердженого кошторису, неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, тощо, відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

При цьому, п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, то така позовна заява підлягає поверненню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» становив 1 218 грн., а тому апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі саме 1 218 грн.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 218 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 267 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 - без змін.

Стягнути з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 218 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.