Постанова № 56374564, 18.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року 16год.20хв.Справа № 808/292/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Свідерський К.Е.,

відповідача: представник Доргова Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Міського комунального підприємства "Основаніє"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015р. №0000054110, №0000064110,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Міське комунальне підприємство "Основаніє" - звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015р. №0000054110, №0000064110.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на те, що уповноваженими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку у позивача. В перевірений період у позивача мали місце затримки виплати заробітної плати працівникам підприємства. Позивач як податковий агент, своєчасно нараховував працівникам підприємства заробітну плату, із якої утримував податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, декларував вказані суми податку, проте перерахував задекларовані суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету одночасно із виплатою заробітної плати працівникам підприємства. Позивач вважає, що ним не було допущено порушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки вказана стаття передбачає відповідальність за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків. Позивач же нараховував та перераховував податок та військовий збір, однак робив це одночасно з виплатою заробітної плати працівникам підприємства (яка виплачувалася із затримками). В ході перевірки встановлено, що позивачем допущено порушення, яке полягає у виконанні платником податків обов'язку щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, що відповідає складу правопорушення, передбачено ст. 126 ПК України. Отже кваліфікація дій позивача на підставі ст. 127 ПК України, є неправомірною. А відтак, і податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримав та пояснив, що відповідно пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент зобов'язаний перераховувати податок на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого податку, таке перерахування повинно відбуватися у строки, визначені ПК України для місячного податкового періоду. Позивачем, в порушення підпунктів абз.2 п. 57.1 ст. 57, 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171 ПК України здійснювалося несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3490017,58 грн., а саме з порушенням встановленого Кодексом граничного строку перерахувань податку для місячного податкового періоду. Податок на доходи фізичних осіб перераховувався під час виплати заробітної плати з порушенням строку, встановленого ст. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України. Також в порушення п.п. 1.4 п. 16-1 підрозд.10 розд. ХХ Податкового кодексу України (відповідно до якого нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку встановленому ст. 168 ПК України) несвоєчасно перераховано військовий збір у загальній сумі 282408,39 грн. Отже, до позивача правомірно застосовано санкції відповідно до ст. 127 ПК України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд враховує таке.

Посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Міського комунального підприємства "Основаніє" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, результати якої оформлено актом перевірки від 28.07.2015 № 4/28-04-41-00/20485152 (а.с.13-45).

Перевіркою встановлено, що позивачем, зокрема, порушено:

- абз. 2 п. 57.1 ст.57, 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 ПК України, в результаті чого допущене порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3490017,58 грн. у т.ч. по періодах: травень 2014 р. 829200,17 грн.; липень 2014 р. 280000,79 грн.; серпень 2014 р. 555738,41 грн.; вересень 2014 р. 780815,21 грн.; жовтень 2014 р. 1044263,00 грн.

- пп. 129.1.3 п.129.1, п. 129.4. ст.129, п.п. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX. пп.168.1.5, п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування військового збору, нарахована пеня в сумі 846,18 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015 № 0000054110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)) в розмірі 189958,71 грн. (а.с.9), та від 12.08.2015 № 0000064110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (штрафні (фінансові) санкції (штрафи)) в розмірі 2603864,37 грн. (а.с.11).

Як вбачається з вказаних податкових повідомлень-рішень, правовою підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій став п.127.1 ст.127 ПК України.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, однак скарги позивача залишені без задоволення.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що вказане порушення податковий орган пов'язує з тим, що підприємством нараховувався податок з доходів фізичних осіб та військовий збір на суми заробітної плати, що не була своєчасно виплачена працівникам, але не був своєчасно перерахований до бюджету. При цьому, як на обов'язок податкового агента перерахувати до бюджету утримані суми податку, податковий орган посилається на пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України,

В той же час, як вбачається з акта перевірки, СДПІ не встановила фактів виплати заробітної плати без перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору до або під час її виплати.

Сторони не заперечують, що саме такі обставини виявлені в ході перевірки. Однак позивач стверджує, що виявлене порушення слід кваліфікувати за ст. 126 ПК України (санкції по якій є нижчими), а відповідач стверджує, що відповідальність за допущене позивачем порушення визначена ст. 127 ПК України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів" від 31.07.2014 р. № 1621-VII, яким, зокрема, встановлено військовий збір.

Відповідно до пп. 1.4. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Оскільки порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку з доходів фізичних осіб та військового збору врегульовані одними й тими ж нормами законодавства, надалі суд даватиме оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням одночасно.

Відповідно до статті 168 ПК України, якою визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюється податковим агентом.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 168 ПК України, встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно пп.168.1.2 п. 168.1 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідності до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Отже, нормами Податкового Кодексу України визначається момент узгодження грошового зобов'язання та строки для перерахування податку (збору) до бюджету.

З акта перевірки видно, що позивачем допущена несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору, утриманого із заробітної плати, що позивачем не заперечувалось.

З аналізу норм гл.11 Податкового кодексу України вбачається, що у разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка, зокрема, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 127 ПК України).

Так, відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Тобто відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 Податкового кодексу України, настає у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 або 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Оскільки проведеною перевіркою таких обставин, як ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків встановлено не було, то застосування п.127.1 ст.127 ПК України є безпідставним.

Обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, і норми п.127.1 ст.127 не передбачають відповідальності за порушення строків сплати податку, встановленого пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань передбачено п.126.1 ст.126 ПК України, згідно з яким, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З врахуванням фактичних обставин справи суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015 року №0000054110 та від 12.08.2015 №0000064110 винесені без належних на те підстав, оскільки позивачем доведено безпідставність винесення таких рішень, що є підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.08.2015 року №0000054110 та від 12.08.2015 №0000064110.

Присудити на користь Міського комунального підприємства "Основаніє" (код ЄДРПОУ 20485152) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (код ЄДРПОУ 39819605) судовий збір в сумі 41907,35 грн. (сорок одна тисяча дев'ятсот сім гривень 35 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя підпис С.М.Дуляницька

З оригіналом згідно.

Постанова законної сили не набрала.

Суддя С.М.Дуляницька