Рішення № 56373729, 01.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2016Справа №910/31639/15

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдинг" 2)Спільного Українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністютретя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна архітектурно-будівельна інспекція Українитретя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ( Київмістобудування )про зобов'язання вчинити дії Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Пазюк В.М. (дов. б/н від 19.01.2016 року)від відповідача-1 Кондибенко О.В. (дов. б/н від 04.01.2016 року)від відповідача-2не з'явивсявід третьої особи-1Вільгем А.Д. (дов. № 40-702-10/6068 від 06.07.2015 року)від третьої особи-2не з'явивсявільний слухачОСОБА_4 (НОМЕР_1)вільний слухачОСОБА_5 (НОМЕР_2)вільний слухач ОСОБА_6 (НОМЕР_3)вільний слухач ОСОБА_7 (НОМЕР_4)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01 березня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдинг" (надалі по тексту - відповідач-1) та Спільного Українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі по тексту - відповідач-2) про зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що повітроводи приливно-витяжної вентиляції кафе ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" виведені з евакуаційного виходу зі сторони дворового фасаду будинку та розташовані на боковій торцевій стіні 9-ти поверхової будівлі будинку АДРЕСА_1 на глуху стіну під'їзду № 4 даного будинку прокладені з порушенням норм законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2015 року порушено провадження у справі № 910/31639/15, залучено до участі у справі у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено справу до розгляду на 21.01.2016 року.

15.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої останній просить суд: демонтувати повітроводи приливно-витяжної вентиляції кафе ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" виведені з евакуаційного виходу зі сторони дворового фасаду будинку та розташованих на боковій торцевій стіні 9-ти поверхової будівлі будинку АДРЕСА_1 силами та за рахунок відповідача-1 та відповідача -2, а також покласти на відповідачів судові витрати.

20.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи викладене суд розцінює подану позивачем заяву як зміну предмета позову та приймає її до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 15.01.2016 року.

Окрім того, позивач у вищезазначеній заяві просить суд витребувати у відповідача-1 банківські реквізити для подальшого уточнення позовних вимог, щодо відшкодування судових витрат з відповідачів на користь позивача.

Розглянувши в судовому засіданні 21.01.2016 року заяву про уточнення позовних вимог в частині витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту статті 32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Проте, як встановлено судом та не спростовано позивачем, останній не звертався до відповідача-1 з проханням надати зазначені в заяві докази та як наслідок, не довів неможливості самостійно надати витребувані докази.

У судовому засіданні 21.01.2016 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні 21.01.2016 року надав письмові пояснення по справі та не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши подане відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.01.2016 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.02.2016 року.

01.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від ОСОБА_4 - мешканки будинку АДРЕСА_1 надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 04.02.2016 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Розглянувши подане позивачем 04.02.2016 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 року розгляд справи було відкладено на 25.02.2016 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

23.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

24.02.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позов. У поданому відзиві відповідач-1 зазначає, що вимоги позивача викладені у позовній заяві базуються на припущеннях, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року розгляд справи відкладено на 01.03.2016 року.

У судовому засіданні 01.03.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 01.03.2016 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 01.03.2016 року представник третьої особи-1 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-2 та третьої особи-2 у судове засідання 01.03.2016 року не з'явилися, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (підприємство), перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Підприємство утворене рішенням Печерської районної у місті Києві ради від 18.10.2007 року № 9.

Власником Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Відповідно до Акту від 25.06.2015 року комісія у складі представників Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" у складі: начальника ремонтно-технічного відділу ОСОБА_8., інженера 1-ї категорії відділу з нагляду за станом та утриманням будинків, споруд та прибудинкових територій ОСОБА_9., представників житлово-експлуатаційної дільниці «Липкижитлосервіс», головного інженера Карпенко П.А, майстра технічної дільниці ОСОБА_10., на звернення мешканців будинку на АДРЕСА_1 від 17.06.2015 року № 105/ОП/КО-421/1 щодо незручностей від функціонування повітроводів припливно-витяжної вентиляції влаштованих по торцевій стіні дворового фасаду житлового будинку на АДРЕСА_1, з нежилих приміщень магазину та закладу громадського харчування, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», з метою вивчення питання наявності дозвільної документації на влаштування та експлуатацію системи витяжної вентиляції, функціонування якої спричиняє численні скарги мешканців будинку, здійснено вихід до житлового будинку № 18 за даною адресою.

При комісійному огляді житлового будинку на АДРЕСА_1 встановлено, що нежилі приміщення площею 699,38 кв.м., власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдинг", перебувають у орендному користуванні Спільного Українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та використовуються під кафе та магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

З Акту від 25.06.2015 року вбачається, що при огляді будинку на АДРЕСА_1 порушувалося питання щодо наявності дозвільної документації на влаштування та експлуатацію системи витяжної вентиляції з кафе та магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», наявності договірних відносин з відповідною організацією, яка спеціалізується на обслуговуванні пристроїв та устаткування системи витяжної вентиляції та останнього проведення профілактичного огляду стану витяжної та аварійної системи вентиляції.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдинг" є власником нежитлових приміщень № 145, загальною площею 1 129,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, літ."А" на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2010 року у справі № 2/88, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 26.04.2010 року у реєстрову книгу № 47П-233 за реєстровим № 4948-П.

01.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український інвестиційний холдинг" (орендодавець) та Спільним Українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено Договір оренди № У/60/Р.

Згідно Акту приймання-передачі приміщення від 01.03.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове оплатне користування нерухоме майно, а саме - приміщення площею 1 129,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що повітроводи приливно-витяжної вентиляції кафе ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" виведені з евакуаційного виходу зі сторони дворового фасаду будинку та розташовані на боковій торцевій стіні 9-ти поверхової будівлі будинку АДРЕСА_1 на глуху стіну під'їзду № 4 даного будинку прокладені з порушенням норм чинного законодавства України.

У поданому відзиві відповідач-1 зазначає, що вимоги позивача викладені у позовній заяві базуються на припущеннях, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Представник третьої особи-1 зазначає, що на запрошення до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідачі не з'явилися, документів та матеріалів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не надали, від проведення перевірки ухиляються.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пункту 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 14.05.2005 року, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено того, що здійснені відповідачем роботи по влаштуванню повітроводів приливно-витяжної вентиляції кафе ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" виведені з евакуаційного виходу зі сторони дворового фасаду будинку та розташовані на боковій торцевій стіні 9-ти поверхової будівлі будинку АДРЕСА_1 на глуху стіну під'їзду № 4 даного будинку призвели до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту будинку за адресою: АДРЕСА_1.

В матеріалах справи наявний робочий проект капітального ремонту з переплануванням нежитлових приміщень під кафе з магазином за адресою: АДРЕСА_1, Печерського району м. Києва. Том 3 пояснювальна записка, розділ ОВ - опалення, вентиляція та кондиціонування.

Крім того, згідно наукового звіту про результати санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів «Підприємницька діяльність по наданню послуг населенню з громадського харчування та торгівлі при розміщенні кафе та магазину в нежитлових приміщеннях по АДРЕСА_1 в Печерському районі м. Києва» на відповідність вимогам санітарного законодавства України № 19/57 від 11.01.2013 року розміщення магазину та кафе в прибудові до житлового будинку АДРЕСА_1 не порушує вимог діючих санітарних норм та правил.

Висновком наукового звіту № 19/57 від 11.01.2013 року встановлено, що матеріали «Підприємницька діяльність по наданню послуг населенню з громадського харчування та торгівлі при розміщенні кафе та магазину в нежитлових приміщеннях по АДРЕСА_1 в Печерському районі м. Києва» відповідають вимогам санітарного законодавства.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 24 Житлового кодексу УРСР визначено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого фонду і прибудинкової території.

За змістом статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Як зі змісту вказаних норм чинного законодавства, так позовних вимог, не вбачається правових підстав, що передбачали б надання позивачу повноважень звертатися до суду з вимогою усунути порушення, допущені відповідачами без дозвільної та проектної документації, чи захищати в суді порушені права співвласників будинку.

При цьому, позивачем не наведено доводів та доказів, з яких вбачалося б, в чому саме полягає у спірних правовідносинах порушення цивільних прав чи охоронюваних законом інтересів саме позивача в межах його правового статусу.

В той же час, згідно зі статтею 24 Закону України "Про основи містобудування" державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З наведених норм вбачається, що контроль за дотриманням під час проведення будівельних робіт вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 910/20685/14 від 12.05.2015 року.

Відповідно до частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Тобто, у разі порушення відповідачами будівельних норм і правил, позов подає відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, а не позивач.

Відтак суд приходить до висновку, що позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для зобов'язання відповідачів демонтувати повітроводи приливно-витяжної вентиляції кафе ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" виведені з евакуаційного виходу зі сторони дворового фасаду будинку та розташованих на боковій торцевій стіні 9-ти поверхової будівлі будинку АДРЕСА_1 силами та за рахунок відповідача-1 та відповідача -2 не наведено. Крім того, судом не встановлено, а позивачем належним чином не доведено існування його порушеного права.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.03.16

Суддя С.В. Стасюк