Рішення № 56373710, 25.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016Справа №910/14/16

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/14/16

за позовом приватного підприємства «Коралл-ТВ Плюс»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Каргон»;

про стягнення 195 909,87 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шаповалов О.Б., директор;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

Приватне підприємство «Коралл-ТВ Плюс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Каргон» про стягнення 1 530 478,52 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами договорів №12/11.12 від 11.12.2012р., № 13/24.05 від 24.05.2013р., № 13/25.10-1 від 25.10.2013р., № 14/19.02 від 14.02.2014р. та № 14/02.12 від 02.12.2014р. у визначений строк не розрахувався за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість загалом у сумі 82 068,74 грн., за прострочення оплати якої нараховані 53 537,73 грн. - пені, 4026,87 грн. - 3% річних та 56 339,53 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2016р. порушено провадження у справі № 910/14/16 та призначено її розгляд на 11.02.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016р. суд відклав розгляд справи на 25.02.2016р., у зв'язку з неявкою повноважних представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 25.02.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 06.01.2016р. та ухвали від 11.02.2016р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 06.01.2016р. та ухвалу від 11.02.2016р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримані останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2012р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 12/11.12 на виконання будівельно-монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт, у відповідності з п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає і зобов'язується прийняти, а виконавець бере на себе зобов'язання згідно проектної документації стадії «Робоча документація» виконати роботи з будівництва, визначеного цим пунктом договору, об'єкту, і передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 договору, передача замовнику результатів робіт здійснюється із складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт. Акт є документом, що посвідчує факт виконання виконавцем зобов'язань за договором в цілому чи в певній частині.

За умовами п.3.1 договору, загальна сума договору складає 439 425,60 грн. в т.ч. ПДВ,

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи загалом на суму 365 307,36 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом у судовому засіданні.

Умовами п.3.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок за роботи проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за виконані роботи розрахувався лише частково, в сумі 344 778,24 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Враховуючи, що відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 20 529,12 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Станом на 31.08.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 12/11.12 від 11.12.2012р. у сумі 20 529,12 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 12/11.12 від 11.12.2012р. становить 20 529,12 грн.

24.05.2013р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 13/24.05 на виконання будівельно-монтажних робіт, у відповідності з п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає і зобов'язується прийняти, а виконавець бере на себе зобов'язання згідно проектної документації стадії «Робоча документація» виконати роботи з будівництва визначеного цим пунктом договору об'єкту, і передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 договору, передача замовнику результатів робіт здійснюється із складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт. Акт є документом, що посвідчує факт виконання виконавцем зобов'язань за договором в цілому чи в певній частині.

За умовами п.3.1 договору, загальна сума договору складає 54 465,60 грн. в т.ч. ПДВ,

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи загалом на суму 54 465,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 13/128 та № 13/128-1 від 31.03.2014р. форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом у судовому засіданні.

Умовами п.3.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок за роботи проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за виконані роботи розрахувався лише частково в сумі 40 000,00 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Враховуючи, що відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 14 465,60 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Станом на 31.08.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 13/24.05 від 24.05.2013р. у сумі 14 465,60 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 13/24.05 від 24.05.2013р. становить 14 465,60 грн.

25.10.2013р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 13/25.10-1 на виконання робіт з монтажу СКД, у відповідності з п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає і зобов'язується прийняти, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу Системи контролю доступу у подвір'я та пусконалагоджувальні роботи системи контролю доступу у подвір'я на визначеному цим пунктом договору об'єкті, і передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 договору, передача замовнику результатів робіт здійснюється із складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт. Акт є документом, що посвідчує факт виконання виконавцем зобов'язань за договором в цілому чи в певній частині.

За умовами п.3.1 договору, загальна сума договору складає 136 191,00 грн. в т.ч. ПДВ,

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи загалом на суму 121 720,80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 13/129 та № 13/129-1 від 31.03.2014р. форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом у судовому засіданні.

Умовами п.3.2 договору передбачено, що протягом п'яти робочих днів після підписання цього договору замовник сплачує виконавцю аванс в розмірі 100% вартості матеріалів та 50% вартості будівельно-монтажних робіт і становить 122 732,50 грн.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за виконані роботи розрахувався частково в сумі 95 386,14 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Враховуючи, що відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 26 334,66 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Станом на 31.08.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 13/25.10-1 від 25.10.2013р. у сумі 26 334,66 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 13/25.10-1 від 25.10.2013р. становить 26 334,66 грн.

14.02.2014р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 14/19.02 на виконання будівельно-монтажних робіт, у відповідності з п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає і зобов'язується прийняти, а виконавець бере на себе зобов'язання згідно проектної документації «Робоча документація» виконати роботи з будівництва визначеного цим пунктом договору об'єкту, і передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 договору, передача замовнику результатів робіт здійснюється із складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт. Акт є документом, що посвідчує факт виконання виконавцем зобов'язань за договором в цілому чи в певній частині.

За умовами п.3.1 договору, загальна сума договору складає 49 654,56 грн. в т.ч. ПДВ,

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи загалом на суму 49 654,56 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 14/5 та № 14/5-1 від 31.03.2014р. форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом у судовому засіданні.

Умовами п.3.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок за роботи проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за виконані роботи розрахувався частково в сумі 30 000,00 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Враховуючи, що відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 19 654,56 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Станом на 31.08.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 14/19.02 від 14.02.2014р. у сумі 19 654,56 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 14/19.02 від 14.02.2014р. становить 19 654,56 грн.

02.12.2014р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 14/02.12 на виконання будівельно-монтажних робіт, у відповідності з п.п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає і зобов'язується прийняти, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з прокладання кабельних мереж для систем передачі даних (WiFi) на визначеному цим пунктом договору об'єкті, і передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.1.2 договору, передача замовнику результатів робіт здійснюється із складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт. Акт є документом, що посвідчує факт виконання виконавцем зобов'язань за договором в цілому чи в певній частині.

За умовами п.3.1 договору, загальна сума договору складає 46 084,80 грн. в т.ч. ПДВ,

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем були виконані роботи загалом на суму 46 084,80 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 14/76 від 16.02.2015р. форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, без будь-яких зауважень зі сторони відповідача, копії яких містяться в матеріалах справи, а оригінали досліджено судом у судовому засіданні.

Умовами п.3.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок за роботи проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін Акту.

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за виконані роботи розрахувався частково в сумі 45 000,00 грн., що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Враховуючи, що відповідач повну вартість виконаних робіт на суму 1084,80 грн. позивачу не оплатив, останній просить стягнути з відповідача вказану заборгованість в судовому порядку.

Станом на 31.08.2015р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 14/02.12 від 02.12.2014р. у сумі 1084,80 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором № 14/02.12 від 02.12.2014р. становить 1084,80 грн.

Оскільки виконані за вищевказаними договорами роботи відповідач не оплатив у повному обсязі, позивач 23.11.2015р. рекомендованим листом, направив відповідачу претензію за вих. № 71 від 23.11.2015р. з вимогою про сплату боргу загалом у сумі 82 068,74 грн. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За умовами частини другої статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт прийняття виконаних робіт згідно з договорами №12/11.12 від 11.12.2012р., № 13/24.05 від 24.05.2013р., № 13/25.10-1 від 25.10.2013р., № 14/19.02 від 14.02.2014р. та № 14/02.12 від 02.12.2014р. за представленими актами та не надано доказів повної оплати виконаних робіт на суму 82 068,75 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу за вказаними договорами в розмірі 82 068,74 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами №12/11.12 від 11.12.2012р., № 13/24.05 від 24.05.2013р., № 13/25.10-1 від 25.10.2013р., № 14/19.02 від 14.02.2014р. та № 14/02.12 від 02.12.2014р., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 53 537,73 грн., 3% річних у сумі 4026,87 грн. та 56 339,53 грн. - інфляційні втрати, які нараховані за кожним договором окремо.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.2 договору передбачено, що за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми несплачених коштів або вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, визнав його необґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 9598,71 грн. відповідно до уточненого розрахунку суду, здійсненого з урахуванням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню згідно розрахунків позивача, які є арифметично вірними.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Каргон» (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99, оф. 104; код ЄДРПОУ 38241508) на користь приватного підприємства «Коралл-ТВ Плюс» (03058, м. Київ, вул. Борщагівська, 206, оф. 197А; код ЄДРПОУ 33641170) 82 068 грн. 74 коп. - основного боргу, 9598 грн. 71 коп. - пені, 4026 грн. 87 коп. - 3% річних, 56 339 грн. 53 коп. - інфляційні втрати та 2280 грн. 52 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.03.2016р.

Суддя А.І. Привалов