Рішення № 56373636, 24.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/215/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016 Справа № 908/6047/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування - 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (69071, АДРЕСА_1)

про стягнення 5639323 грн. 64 коп. заборгованості за договором еквайрингу від 11.02.2014 р.

Суддя Попова І.А.

Представники сторін:

від позивача: Якушев С.О., дов. № 2390-К-О від 15.07.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 5639323 грн. 64 коп. заборгованості за договором еквайрингу від 11.02.2014 р.

Розгляд справи, призначений на 21.01.2016 р., відкладався до 04.02.2016 р., 24.02.2016р. Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст.. 69 ГПК України за клопотанням позивача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 24.02.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 11.02.2014 р. відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також заяву на відкриття рахунку у ПАТ «КБ «ПриватБанк». На підставі Заяви про відкриття рахунку відповідачу відкрито у ПАТ «КБ «ПриватБанк» поточний рахунок НОМЕР_2 та картковий рахунок НОМЕР_3. Однією з складових частин Умов, до якої також приєднався відповідач, є норми, якими врегульовано надання послуг з еквайрингу. Згідно Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщенні в мережі Інтернет, які разом із Заявою складають договір еквайрингу від 11.02.2014 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідач взяв на себе зобов'язання приймати банківські платіжні карти до сплати в якості платіжного засобу за товари та послуги, відповідно до процедури, передбаченої договором, а позивач забезпечує переказ грошових коштів по операціям, проведених з використанням БПК. У період з 29.03.2014 р. по 31.03.2014 р. відповідачем через РОS-термінали ініційовані операції з «повернення товару» на загальну суму 5660425 грн. Банк повернув грошові кошти покупцям на картки, з яких відбувалися трансакції. Це підтверджується випискою по рахунку від 12.05.2014 р. В результаті чого виникла заборгованість за договором у розмірі 5660425 грн. Заборгованість, що виникає у торговця перед банком відшкодовується за рахунок наступних транзакцій від покупців за сплачений товар. Відповідач частково відшкодував розмір заборгованості за договором у сумі 21101,36 грн. за рахунок наступних трансакцій покупців, що підтверджується випискою по рахунку від 03.02.2015 р. Розмір заборгованості після часткового відшкодування становить 5639323,64 грн. Позивачем 05.11.2015 р. надіслано відповідачу повідомлення про відшкодування зворотних операцій. Відповідачем грошові кошти не повернуто. Позивач просить стягнути з відповідача 5639323 грн. 64 коп. заборгованості.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: 69071, АДРЕСА_1. Ухвала суду від 14.12.2015 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції повернута органом зв'язку з позначенням «за закінченням термін зберігання», тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

З метою встановлення місця проживання відповідача суд зобов'язував позивача надати довідку про реєстрацію місця проживання відповідача. Згідно довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи від 08.02.2016 р. ОСОБА_3 з 11.11.2015 р. знята з реєстрації в м. Запоріжжя, реєстрація по м. Запоріжжя та Запорізькій області відсутня. При цьому судом враховано, що відповідно до 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У визначенні місця проживання інших фізичних осіб господарському суду слід враховувати приписи частини першої статті 29 та статті 379 Цивільного кодексу України, за якими відповідним місцем є житло, в якому фізична особа проживає постійно або тимчасово, а таким житлом є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Частиною шостою згаданої статті 29 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України (частина перша статті 128 названого Кодексу). Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 24.02.2016 року за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив: 11.02.2014 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (клієнт) звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. На підставі заяви на відкриття рахунку ФОП ОСОБА_3 банком відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 та картковий рахунок № НОМЕР_4.

Згідно з цією заявою клієнт (відповідач по справі), підписавши дану заяву, виразив свою згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua, які разом з даною заявою складають Договір еквайрингу.

Відповідно до п. 3.7.1.1. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), предметом домовленості на надання послуги Еквайрингу є відносини між Торговцем і Банком з проведення платежів та розрахунків, що здійснюються з використанням електронного платіжного засобу (далі - платіжний засіб), встановлення загальних принципів діяльності Сторін щодо використання сервісу "Оплата частинами", "Миттєва розстрочка" та реалізації програми "Бонус Плюс", з організації обслуговування та проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжних засобів" "Бонус Плюс", що володіє додатковими властивостями накопичення бонусів та/або знижок, "AirPay", що дозволяє здійснювати безконтактну оплату, а також реалізації сервісу "Поповни Тут!", "Облік робочого часу", сервісу DCC.

Пунктами 3.7.1.2.1., 3.7.1.2.1.1., 3.7.1.2.1.2. Умов передбачено, що Торговець має право: отримувати від Банку обладнання, витратні та інформаційні матеріали, інструктаж персоналу по роботі з обладнанням та порядку проведення Транзакцій і процедури Верифікації; використовувати обладнання, встановлене Банком, для обслуговування Платіжних Засобів для прийому оплати за товари і послуги та/або для контролю трудової дисципліни персоналу при підключенні сервісу "Облік робочого часу".

Згідно п. 3.7.1.4.7. Умов повернення грошових коштів по операції "повернення товару" проводиться Торговцем тільки на картку, з якої відбувалася транзакція. Розмір грошових коштів за такою операцією не повинен перевищувати суму транзакції.

Відповідно до п. 3.7.1.2.2.32 Умов в разі відсутності транзакцій, Торговець зобов'язаний відшкодувати Банку суму: 1) фіксованої комісії в розмірі вказаному в анкеті-заяві на підключення до послуги "еквайринг", в строк не пізніше 10 днів з дати нарахування фіксованої комісії рахунку, якщо така передбачена анкетою-заявою на підключення до послуги "еквайринг"; 2) поворотних операцій або фінансових претензій CHARGEBACK і претензії клієнта по Платіжному Засобу ПриватБанка протягом 10 робочих днів для банку на вказаний банком рахунок з моменту повідомлення торговця.

Пунктами 3.7.1.9.2., 3.7.1.9.3., 3.7.1.9.6., 3.7.1.9.7. Умов передбачено, що на момент підписання Заяви на підключення до послуги Еквайринга Торговець ознайомлений з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Інструкцією "Порядок проведення операцій з використанням Платіжних Засобів", яка є невід'ємною частиною угоди з надання послуги еквайрингу і розміщена в умовах і правилах в блоці 1.3.Додатки - п.1.3.13.Інструкція "Порядок проведення операцій з використанням Платіжних Засобів". Подана клієнтом заявка на підключення до послуги "Еквайринг"/"Оплата Частинами" через Систему Internet Banking Приват-24 або передача динамічного пароля співробітнику Банку для проведення реєстрації послуги «Еквайринг»/«Оплата Частинами» в програмних комплексах Банку, прирівнюється до підписання договору на паперовому носії. Подаючи заявку клієнт ознайомлений з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг. При передачі обладнання для прийому платежів за допомогою програми iPay акт прийому-передачі Сторонами не підписується. Банк передає, а Торговець приймає обладнання для обслуговування Платіжних Засобів. Датою/фактом передачі обладнання є успішна комунікація з Торговцем.

Відповідно до п.п. 1.9., 1.13., 1.14, 1.27., 1.29., 1.42 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" еквайринг - це послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі.

Як зазначає позивач, на поточний рахунок відповідача через РОS-термінали зараховувалися грошові кошти, про що свідчить виписка по рахунку з 01.01.2014 р. по 30.04.2014 р.

В період з 29.02.2014 р. по 31.03.2014 р. відповідачем ініційовано операції «повернення товару», внаслідок чого здійснена операція з повернення коштів у сумі 5660425 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку підприємця за вказаний період.

У зв'язку з відсутністю платежів на користь відповідача та відсутністю грошових коштів на поточному рахунку торговця (відповідача) повернення грошових коштів за операцією «повернення товару» відбулося за рахунок коштів банку, ліміт на використання яких встановлено не було.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору еквайрингу частково повернув Банку списані платіжними системами грошові кошти в розмірі 21101 грн. 36 коп., у звязку з чим за останнім склалася заборгованість, яка складає 5639323 грн. 64 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі положень п.3.7.1.2.2.32 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія № 28090055708357 від 05.11.2015 про погашення простроченої заборгованості в розмірі 5639323 грн. 64 коп. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 5639323 грн. 64 коп., що підтверджується випискою по рахунку клієнта НОМЕР_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у відповідних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1. ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані позивачем докази, беручи до уваги те, що відповідач не надав доказів сплати боргу по списаних з Банку грошових коштів платіжними системами, заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5639323 грн. 64 коп. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 526, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (69071, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 5639323 (п'ять мільйонів шістсот тридцять дев'ять тисяч триста двадцять три) грн.. 64 коп. основного боргу, 84589 (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 85 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 09 березня 2016 року.

Суддя І.А. Попова