Рішення № 56373610, 10.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/6/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 Справа № 908/192/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро» (адреса 71321 с. Дніпрова Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Кірова, б. 273-А)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Агротон» (адреса 69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 122)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія» (адреса 01032 м. Київ, вул. Комінтерну, б. 15)

про стягнення грошових коштів

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 24.12.2015р.

від відповідача: не зявився

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

22 січня 2016 року Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро» (далі за текстом ТОВ «Агро Дніпро») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - ОСОБА_1 підприємства «Агротон» (далі за текстом ПП «Агротон») про стягнення грошових коштів.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2016р. порушено провадження у справі № 908/192/16, судове засідання призначено на 11.02.2016р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2016р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія»; розгляд справи відкладено до 01.03.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2016р. витребувано у Енергодарського міського суду Запорізької області належним чином завірені копії документів, оригінали яких знаходяться в матеріалах кримінальної справи №0811/1583/2012 (провадження № 1/316/1/16) по звинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.2 ст.222, ч. 1 ст.357, ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2016р. розгляд справи відкладено до 10.03.2016р.; витребувано з архіву господарського суду Запорізької області для огляду в судовому засіданні матеріали господарських справ №6/251/07 та №10/689/07-15/5009/4204/11.

10.03.2016р. від ТОВ «Агро Дніпро» надійшла заява про зменшення позовних вимог. Вказана заява Позивача не суперечить ст. 22 ГПК України, судом приймається до розгляду, розглядаються позовні вимоги ТОВ «Агро Дніпро» в ре6дакції заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 10.03.2016р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що між ПП «Агротон» та ТОВ «Агро Дніпро» укладено Договір фінансового лізингу №А-0120 від 21.01.2005р. та Додаткові угоди до Договору №1 від 26.04.2005р., №2 від 18.06.2005р., №3 від 29.01.2006р. На виконання умов Договору та Додаткових угод Позивачем сплачено Відповідачеві 983 443,24 грн. (79 677,93 грн. + 474 841,00 грн. + 428 924,31 грн.).

Рішеннями господарського суду Запорізької області від 23.07.2007р. по справі №6/251/07 та від 11.06.2012р. по справі №10/689/07-15/5009/4204/11 встановлено факт сплати ТОВ «Агро Дніпро» на користь ПП «Агротон» суми 867 522,10 грн. (79 677,08 грн. за Додатковою угодою №1, 474 841,00 грн. за Додатковою угодою №2, 313 004,02 грн. за Додатковою угодою №3).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2013р. по справі №10/689/07-15/5009/4204/11 визнано недійсними, зокрема, Додаткові угоди до Договору №1 від 26.04.2005р., №2 від 18.06.2005р., №3 від 29.01.2006р.

Таким чином, сплачені Позивачем на підставі Додаткових угод грошові кошти в сумі 867 522,10 грн. перераховані Відповідачеві безпідставно, відтак підлягають поверненню.

З огляду на зазначені обставини, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 10.03.2016р., Позивач остаточно просить стягнути з ПП «Агротон» на користь ТОВ «Агро Дніпро» грошові кошти в сумі 867 522,10 грн. та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 25.01.2016р. про порушення провадження у справі та від 11.02.2016р. та 01.03.2016р. про відкладення розгляду справи були направлені ПП «Агротон» адресою місцезнаходження, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 122.

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобовязує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила, пояснення по суті спору та витребувані судом документи не надала.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

12.01.2005р. між ПП «Агротон» - Лізингодавець та ТОВ «Агро Дніпро» - Лізингоодержувач укладено Договір фінансового лізингу №А0120 (далі за текстом Договір).

Згідно з пунктами 1.1.-1.3. Договору та специфікації ПП «Агротон» передало ТОВ «Агро Дніпро» в лізинг строком на 5 років два трактори колісні МТЗ-82157 та два трактори колісні МТЗ-82.1, загальною вартістю 298 861,26 грн., а ТОВ «Агро Дніпро» прийняло вказане рухоме майно та зобовязалося сплачувати встановлені Договором платежі.

Факт передачі предметів лізингу лізингоотримувачу підтверджується актами прийму-передачі від 01.03.2005р. № А0120 та від 12.03.2005р. № А0120.

Відповідно до Додаткових угод до Договору, ПП «Агротон» додатково передало ТОВ «Агро Дніпро» в лізинг строком на 5 років на тих же самих умовах Договору наступну техніку:

- за Додатковою угодою №1 від 26.04.2005р., згідно із специфікацією пять тракторів колісних МТЗ-821, загальною вартістю 408 604,75 коп. Передача предметів лізингу ТОВ «Агро Дніпро» підтверджується актом прийму-передачі від 26.04.2005р. № А0120;

- за Додатковою угодою №2 від 18.06.2005р., відповідно до специфікації два комбайни зернозбиральні CASE AF 2388, загальною вартістю 2 374 205,00 грн. Передача предметів лізингу підтверджується актом прийму-передачі від 07.07.2005р. № А0120/3;

- за Додатковою угодою №3 від 29.01.2006р., відповідно до специфікації комбайн зернозбиральний CASE 2188, жатку кукурудзяну CASE 7,2, трактор К-701, культиватор КРН-5,6, чотири трактора колісних МТЗ-82157, загальною вартістю 1 605 148,80 грн. Передача предметів лізингу підтверджується актом прийму-передачі від 08.02.2006р. № А0120/03-А.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.07.2007р. по справі №6/251/07 та Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2012р. по справі №10/689/07-15/5009/4204/11 встановлено факт сплати ТОВ «Агро Дніпро» на користь ПП «Агротон» суми 867 522,10 грн. в якості оплати за предмети лізингу, а саме:

- 79 677,08 грн. за Додатковою угодою №1,

- 474 841,00 грн. за Додатковою угодою №2,

- 313 004,02 грн. за Додатковою угодою №3.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2013р. по справі №10/689/07-15/5009/4204/11 за позовом ВАТ Банк «БІГ Енергія» до ТОВ «Агро Дніпро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПП «Агротон» про стягнення заборгованості в розмірі 676 067,52 грн. визнано недійсними, зокрема, Додаткові угоди до Договору фінансового лізингу №А0120 від 12.01.2005р., а саме: №1 від 26.04.2005р., №2 від 18.06.2005р., №3 від 29.01.2006р.

На думку Позивача, у ТОВ «Агро Дніпро» виникло право вимоги від ПП «Агротон» грошових коштів в загальному розмірі 867 522,10 грн. в порядку ч.1 ст.216 ЦК України у зв'язку з визнанням в судовому порядку Додаткових угод №№ 1, 2, 3 до Договору лізингу недійсними.

24.03.2014р. та 09.04.2014р. Позивач звернувся до Відповідача з претензіями-вимогами за вих.№23 від 23.03.2014р. та за вих.№32 від 09.04.2014р. відповідно, щодо повернення грошових коштів в сумі 867 522,10 грн. .

Проте, на теперішній час відповіді на претензії Відповідачем не надано та грошові кошти не повернуто.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Запорізької області від 23.07.2007р. по справі №6/251/07 та рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2012р. по справі №10/689/07-15/5009/4204/11 встановлено факт сплати ТОВ «Агро Дніпро» на користь ПП «Агротон» суми 867 522,10 грн. в якості оплати за предмети лізингу на підставі Додаткових угод №1, 2 та 3 до Договору фінансового лізингу №А0120 від 12.01.2005р. Рішення набрали законної сили.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2013р. по справі №10/689/07-15/5009/4204/11 за позовом ВАТ Банк «БІГ Енергія» до ТОВ «Агро Дніпро», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПП «Агротон» про стягнення заборгованості в розмірі 676 067,52 грн. Додаткові угоди до Договору фінансового лізингу №А0120 від 12.01.2005р., а саме: №1 від 26.04.2005р., №2 від 18.06.2005р., №3 від 29.01.2006р. визнано недійсними.

З вищенаведеного слідує, що факт сплати ТОВ «Агро Дніпро» на користь ПП «Агротон» суми 867 522,10 грн. в якості оплати за предмети лізингу на підставі Додаткових угод №1, 2 та 3 до Договору фінансового лізингу №А0120 від 12.01.2005р. встановлений рішеннями суду у господарських справах №6/251/07 та №10/689/07-15/5009/4204/11, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 35 ГПК України не підлягає доказуванню при розгляді даної господарської справи.

Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все. що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач процесуальними правами участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався.

З урахуванням вищевикладених обставин та зазначених норм права суд дійшов висновку про доведеність Позивачем своїх вимог, а тому позовні вимоги ТОВ «Агро Дніпро» щодо стягнення з ПП «Агротон» на свою користь грошових коштів в розмірі 867 522,10 грн. є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро» до ОСОБА_1 підприємства «Агротон» про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Агротон» (69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, б. 122, код ЄДРПОУ 31476606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро» (71321 с. Дніпровка Камянко-Дніпровського району Запорізької області, вул. Кірова, б. 273-а, код ЄДРПОУ 30837720) грошових коштів в розмірі 867 522 (вісімсот шістдесят сім тисяч пятсот двадцять дві) грн. 10 коп., 13 012 (тринадцять тисяч дванадцять) грн. 83 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 11.03.2016р.