Рішення № 56373415, 01.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.2016 Справа №905/1/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В., при секретарі судового засідання Величко Н.В. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 31018149,

до відповідача, Приватного виробничого підприємства «Гірник-95», м.Макіївка Донецької області, ЄДРПОУ 23608520,

про стягнення 59768,23 грн.,-

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №б/н від 29.12.2015р. до Приватного виробничого підприємства «Гірник – 95», м.Макіївка Донецької області, про стягнення 59768,23 грн., у тому числі суми пені за активну електричну енергію в розмірі 48561,68 грн. та суми 3% річних за активну електричну енергію в розмірі 11206,55грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 04.01.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1/16.

В подальшому розгляд справи відкладався відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №10054008/144-08 від 01.04.2008р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов’язань з оплати вартості спожитої активної електроенергії у період грудень 2013р.-січень 2014р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування пені та 3% річних за період з 06.01.2014р. по 03.03.2014р. за зобов’язанням грудня 2013р., з 06.02.2014р. по 08.04.2014р. за зобов’язанням січня 2014р.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: розрахунок сум позовних вимог, договір про постачання електричної енергії №10054008/144-08 від 01.04.2008р. разом із додатком №2 від 01.04.2008р. «Порядок розрахунків» та додатковою угодою №8 від 03.01.2014р. до нього, рахунки №34/10054008 за спожиту електроенергію за грудень 2013р. від 31.12.2013р. та №34/10054008 за січень 2014р. від 31.01.2014р., акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, поставленої постачальником споживачу в розрахунковому періоді грудень 2013р.-січень 2014р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.526, 530, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України та ст.26 Закону України «Про електроенергетику».

22.01.2016р. представник позивача через канцелярію господарського суду Донецької області надав супровідний лист б/н від 19.01.2016р., яким до матеріалів справи долучено лист №б/н від 19.01.2016р. про відсутність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог; у копіях: акт звірки на 18.01.2016р. по штрафним санкціям нарахованим на заборгованість по активній електроенергії, лист №08-28/86 від 18.01.2016р. «Про оформлення актів звірки розрахунків», довіреність на представника, накладна кур’єрської служби.

Документи долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи об’єктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв’язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про таке.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 59768,23 грн., у тому числі суми пені за активну електричну енергію в розмірі 48561,68 грн. за період з 06.01.2014р. по 03.03.2014р. за зобов’язанням грудня 2013р., з 06.02.2014р. по 08.04.2014р. за зобов’язанням січня 2014р., суми 3% річних за активну електричну енергію в розмірі 11206,55грн. за період з 06.01.2014р. по 03.03.2014р. за зобов’язанням грудня 2013р., з 06.02.2014р. по 08.04.2014р. за зобов’язанням січня 2014р., на підставі договору про постачання електричної енергії №10054008/144-08 від 01.04.2008р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс – Інвест» (Постачальник) та Приватним виробничим підприємством «Гірник-95» (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №10054008/144-08.

Згідно п.1.1 договору №10054008/144-08 від 01.04.2008р. Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю по площадці вимірювання «Октябрьская» - 9863 кВА, по площадці вимірювання «Стройцех» - 250 кВА, по площадці вимірювання «Макшурф» - 3382 кВА, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Строк дії договору, у відповідності до його п.9.4, встановлено по 31.12.2009р. включно. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатковою угодою №8 від 03.01.2014р. замінено найменування сторони Постачальника з «Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс – Інвест» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі», у зв’язку з перейменуванням першого, та визначено що останнє є повноправним правонаступником усіх його прав, обов’язків та відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов’язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам»); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до «Правил улаштування електропристроїв» (далі – ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням на межі балансової належності електромереж в точках продажу електричної енергії граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, дотримання яких залежить від Постачальника; забезпечити отримання Споживачем в точках продажу електричної енергії на межі балансової належності електромереж електричної енергії на рівні дозволеної потужності 7500 кВА, на умовах відповідних договорів, передбачених ПКЕЕ (п.2.2.2 договору), а Споживач зобов’язався – оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії, знімати та надавати Постачальнику відомості про покази розрахункових приладів обліку згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії Споживача» (п.2.3.3 договору).

Згідно п.п.3.2 п.3 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору Споживач зобов’язаний здійснювати оплату отриманих від Постачальника рахунків самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні рахунки наступним чином, зокрема, до 05 числа щомісячно сплачує суму за остаточним рахунком за попередній розрахунковий період та 50% суми планового рахунку поточного розрахункового періоду.

При цьому, п.п.3.4 п.3 наведеного додатку передбачено, при оформленні платіжного доручення у графі «призначення платежу» Споживач повинен вказати період, за який здійснюється оплата, та підставу для оплати, тобто № договору, № та дату рахунку. У разі відсутності в платіжному документі цих даних Постачальник має право зарахувати перераховану Споживачем суму, як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення, суму, що залишилась після погашення існуючої заборгованості, Постачальник зараховує як сплату за електроенергію, спожиту у поточному місяці. У разі наявності заборгованості Споживача за попередні розрахункові періоди, Постачальник має право зараховувати суми, що надійшли від Споживача на погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішнім терміном її виникнення.

Матеріали справи містять акти про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії від 31.12.2013р. та від 31.01.2014р., які підписано сторонами та скріплено їх печатками без зауважень. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні: за грудень 2013р. активна електроенергія – 1768527 кВт/год. на суму 1834847,17 грн., за січень 2014р. активна електроенергія – 1590 242 кВт/год. на суму 1790667,64 грн. (з урахуванням податку на додану вартість).

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлено рахунки №34/10054008 від 31.12.2013р. та №34/10054008 від 31.01.2014р. за активну енергію згідно договору про постачання електричної енергії №10054008/144-08 від 01.04.2008р., спожиту у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі – ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1 ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як свідчать фактичні обставини справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за грудень 2013р. та січень 2014р. активної електричної енергії у загальному обсязі 3358769 кВт/год на суму 3625514,81 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії.

Також, позивач надав, а відповідач отримав рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2013р. №34/10054008 від 31.12.2013р. на суму 1834 847,17 грн. – 03.01.2014р. та за січень 2014р. №34/10054008 від 31.01.2014р. на суму 1790667,64 грн. – 03.02.2014р., про що свідчить відмітка останнього на даних документах.

Виходячи з наявних матеріалів справи та, що не спростовано у порядку чинного господарського процесуального законодавства, відповідач розрахунок за спожиту активну електроенергію у визначений спірний період здійснив з порушенням строків обумовлених сторонами у договорі.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на таке, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних – 11206,55грн. (нарахування здійснено з урахуванням проведених відповідачем оплат: за зобов’язанням грудня 2013р. на суму 1 771 604,03 грн. з 06.01.2014р. по 10.01.2014р., на суму 1742789,03 грн. з 11.01.2014р. по 30.01.2014р., на суму 1242789,03 грн. з 31.01.2014р. по 03.02.2014р., на суму 742789,03 грн. з 04.02.2014р. по 12.02.2014р. та на суму 392789,03грн. з 13.02.2014р. по 03.03.2014р.; за зобов’язанням січня 2014р. на суму 1790667,64 грн. з 06.02.2014р. по 03.03.2014р., на суму 1790666,67грн. з 04.03.2014р. по 05.03.2014р., на суму 1315291,67 грн. з 06.03.2014р. по 11.03.2014р., на суму 1015294,67 грн. з 12.03.2014р. по 14.03.2014р., на суму 877474,67 грн. з 15.03.2014р. по 18.03.2014р., на суму 677474,67 грн. з 19.03.2014р. по 26.03.2014р., на суму 377474,67 грн. з 27.03.2014р. по 01.04.2014р., на суму 177 474,67 грн. з 02.04.2014р. по 08.04.2014р.).

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов про помилкове визначення періоду прострочення, з огляду на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування, якщо інше не встановлено за домовленістю сторін. Беручи до уваги відсутність змін укладеним між сторонами правочином даного, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», здійснено перерахунок цих позовних вимог за період: за зобов’язанням грудня 2013р. на суму 1771604,03 грн. з 06.01.2014р. по 09.01.2014р., на суму 1742 789,03грн. з 10.01.2014р. по 29.01.2014р., на суму 1242789,03 грн. з 30.01.2014р. по 02.02.2014р., на суму 742789,03 грн. з 03.02.2014р. по 11.02.2014р. та на суму 392789,03грн. з 12.02.2014р. по 02.03.2014р.; за зобов’язанням січня 2014р. на суму 1790667,64 грн. з 06.02.2014р. по 02.03.2014р., на суму 1790666,67грн. з 03.03.2014р. по 04.03.2014р., на суму 1315291,67 грн. з 05.03.2014р. по 10.03.2014р., на суму 1015294,67 грн. з 11.03.2014р. по 13.03.2014р., на суму 877474,67 грн. з 14.03.2014р. по 17.03.2014р., на суму 677474,67 грн. з 18.03.2014р. по 25.03.2014р., на суму 377474,67 грн. з 26.03.2014р. по 31.03.2014р., на суму 177474,67 грн. з 01.04.2014р. по 07.04.2014р., та встановлено дійсний розмір 3% річних у загальній сумі 10913,76 грн.

Підпунктом 4.2.1 п.4.2 договору про постачання електричної енергії сторони обумовили, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов’язання становить 48 561,68 грн. (нарахування здійснено з урахуванням проведених відповідачем оплат: за зобов’язанням грудня 2013р. на суму 1771604,03 грн. з 06.01.2014р. по 10.01.2014р., на суму 1742789,03 грн. з 11.01.2014р. по 30.01.2014р., на суму 1242789,03 грн. з 31.01.2014р. по 03.02.2014р., на суму 742789,03 грн. з 04.02.2014р. по 12.02.2014р. та на суму 392789,03грн. з 13.02.2014р. по 03.03.2014р.; за зобов’язанням січня 2014р. на суму 1790667,64 грн. з 06.02.2014р. по 03.03.2014р., на суму 1790666,67грн. з 04.03.2014р. по 05.03.2014р., на суму 1315291,67 грн. з 06.03.2014р. по 11.03.2014р., на суму 1015294,67 грн. з 12.03.2014р. по 14.03.2014р., на суму 877474,67 грн. з 15.03.2014р. по 18.03.2014р., на суму 677474,67 грн. з 19.03.2014р. по 26.03.2014р., на суму 377474,67 грн. з 27.03.2014р. по 01.04.2014р., на суму 177474,67 грн. з 02.04.2014р. по 08.04.2014р.).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування пені, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», виходячи з того, що, за умовами укладеного між сторонами договору, день фактичної оплати включається в період часу, за який здійснюється нарахування, суд дійшов висновку про те, що проведене нарахування не суперечить фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

З огляду на таке, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі» щодо стягнення з Приватного виробничого підприємства «Гірник-95» пені підлягають задоволенню у повному обсязі, у сумі визначеної позивачем та 3% річних - частково, у сумі встановленої судом.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі», м.Краматорськ Донецької області, до Приватного виробничого підприємства «Гірник – 95», м.Макіївка Донецької області, про стягнення 59768,23 грн., у тому числі суми пені за активну електричну енергію в розмірі 48561,68 грн. та суми 3% річних за активну електричну енергію в розмірі 11206,55грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничого підприємства «Гірник-95» (86104, Донецька область, м.Макіївка, Гірницькій район, вул.Абакумова, шахта «Центральна», ЄДРПОУ 23608520, п/р26001301526828 у філії «Промінвестбанк» м.Макіївка, МФО 334516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, поштова адреса: 51413, м.Павлоград, вул.Тернівська, 15, ЄДРПОУ 31018149) 59475,44 грн., у тому числі: 10913,76грн. 3% річних та 48561,68 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1818,05 грн. на поточний рахунок №26006300386747 у філії ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 01.03.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2016р.

Суддя О.В. Кротінова