Рішення № 56373181, 09.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.02.16р. Справа № 904/121/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ ОСОБА_1", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

про скасування оперативно-господарських санкцій

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 57 від 23.02.16р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 01.09.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ ОСОБА_1" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", в якому просило скасувати нарахування податку на додану вартість, нарахованого Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" Публічному акціонерному товариству "ЄВРАЗ ОСОБА_1", за перевищення договірних величин електричної потужності в листопаді 2012р. у сумі 14 288,02 грн., грудні 2012р. у сумі 18 524,30грн., січні 2013р. у сумі 4 467,96 грн., лютому 2013р. у сумі 11 295,19 грн., березні 2013р. у сумі 7 555,34 грн., квітні 2013р. у сумі 3 456,17 грн., червні 2013р. у сумі 8 434,75 грн., липні 2013р. у сумі 12 013,85 грн., серпні 2013р. у сумі 8 240,90 грн., вересні 2013р. у сумі 6 127,49 грн., жовтні 2013р. у сумі 2 609,86 грн., грудні 2013р. у сумі 15 120,14 грн., січні 2014р. у сумі 11 881,46 грн., лютому 2014р. у сумі 7 474,97, травні 2014р. у сумі 510,62 грн., липні 2014р. у сумі 784,85 грн., вересні 2014р. 3 191,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що протягом листопада 2012р. - жовтня 2014р. ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" періодично складались акти, якими було встановлено перевищення договірної величини потужності. Враховуючи споживання електроенергії понад договірну величину, позивач сплатив відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин, але при нарахуванні відповідач у двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності включав податок на додану вартість. Всього за період листопад 2012р. - жовтень 2014р. позивачем сплачено за перевищення договірної величини споживання електричної потужності 815 863,67 грн., у тому числі ПДВ - 135 977,27 грн. Згідно правил, встановлених пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення вказаних вище операцій), базою оподаткування операцій є їх договірна (контрактна) вартість, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3% річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. У свою чергу двократна вартість за перевищення договірної потужності не підлягає включенню до податкової бази з податку на додану вартість, оскільки є оперативно-господарською санкцією. Враховуючи той факт, що суми оперативно-господарських санкцій не є базою оподаткування податком на додану вартість, ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" безпідставно та не ґрунтуючись на нормах чинного законодавства України здійснило нарахування податку на додану вартість на суми перевищення договірної величини споживання електричної потужності, що зумовило збільшення розміру відповідальності позивача на суму нарахованого ПДВ, а саме на 135 977,27 грн. Таким чином, санкції, застосовані відповідачем за перевищення договірних величин електричної потужності в частині нарахування ПДВ у листопаді 2012р. у сумі 14 288,02 грн., грудні 2012р. у сумі 18 524,30грн., січні 2013р. у сумі 4 467,96 грн., лютому 2013р. у сумі 11 295,19 грн., березні 2013р. у сумі 7 555,34 грн., квітні 2013р. у сумі 3 456,17 грн., червні 2013р. у сумі 8 434,75 грн., липні 2013р. у сумі 12 013,85 грн., серпні 2013р. у сумі 8 240,90 грн., вересні 2013р. у сумі 6 127,49 грн., жовтні 2013р. у сумі 2 609,86 грн., грудні 2013р. у сумі 15 120,14 грн., січні 2014р. у сумі 11 881,46 грн., лютому 2014р. у сумі 7 474,97, травні 2014р. у сумі 510,62 грн., липні 2014р. у сумі 784,85 грн., вересні 2014р. 3 191,40 грн., підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що відповідно до п.6.16 Правил користування електричною енергією обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. У ст.27 Закону України "Про електроенергетику", якою визначаються правопорушення в електроенергетиці та встановлюється відповідальність за такі правопорушення, відсутні наслідки перевищення споживачем лімітів електроспоживання. Положеннями частини сьомої цієї статті як санкції визначено платежі, передбачені частинами третьою - п'ятою статті 26 Закону, тоді як сплата двократної вартості за перевищення договірних величин споживання та за перевищення договірних величин потужності споживання встановлена частинами шостою та сьомою статті 26 (якою визначаються обов'язки та відповідальність споживачів енергії). Пунктом 4.4. Правил передбачена можливість коригування договірної величини споживання електричної енергії та договірної граничної величини споживання електричної потужності. Підпунктом 7 пункту 8.1. Правил визначено, що за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності постачальник електричної енергії має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію відповідно до актів законодавства та умов договору. Доводи позивача про те, що здійснені в листопаді 2012р. - жовтні 2014р. нарахування за перевищення договірної величини електричної потужності є оперативно-господарськими санкціями, не відповідають діючому законодавству.

У судових засіданнях оголошувались перерви згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

29.02.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (енергопостачальник) та Відкритим акціонерним товариством "ЄВРАЗ ОСОБА_1" (споживач) був укладений договір №108/05-Ц/1613 про постачання електричної енергії, за яким енергопостачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору про постачання електричної енергії, додатками та додатковими угодами до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.6.10. договору граничні величини споживання електричної потужності доводяться енергопостачальником до споживача як договірні величини письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.

Пунктом 5.2.2. договору передбачено, що споживач у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несе відповідальність згідно ст.26 Закону України "Про електроенергетику".

Абзацем 6 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. № 575/97-ВР визначено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Розрахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії чи потужності споживач повинен здійснити на підставі рахунку протягом 5-ти операційних днів з дня його отримання, якщо споживач оплачує електричну енергію самостійно, і 10-ти операційних днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію (п.5.2.2. договору).

Позивач зазначає, що плата за перевищення договірної величини потужності у двократній вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, є оперативно-господарською санкцією, на яку відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України не нараховується ПДВ, у зв"язку з чим звернувся до суду з позовом про скасування нарахування податку на додану вартість за перевищення договірних величин електричної потужності, нараховану на оперативно-господарську санкцію за період з листопада 2012р. по жовтень 2014р.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно ч.7 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Отже, у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

За ч.1 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Згідно ст.235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Частина 1 статті 235 Господарського кодексу України дає визначення оперативно-господарських санкцій, що відрізняються від інших видів господарських санкцій оперативним характером, застосуванням їх сторонами зобов'язання в односторонньому порядку та метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання.

На відміну від штрафних санкцій, що можуть бути передбачені як у законі, так і в договорі, оперативно-господарські санкції можуть бути передбачені тільки в договорі.

Однією з важливих особливостей, що відрізняють оперативно-господарські санкції від мір відповідальності, є те, що вони можуть застосовуватися як при наявності вини суб'єкта господарювання, так і за її відсутності. Вина порушника господарського зобов'язання не має значення для застосування цього виду господарських санкцій.

Із зазначеного вбачається, що плата енергопостачальникам двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, яка передбачена як законом, так і договором, не є оперативно-господарською санкцією в розумінні ст.235 Господарського кодексу України. Оскільки позивач заявив позов про скасування податку на додану вартість у зв"язку з тим, що плату за перевищення договірної величини потужності вважає оперативно-господарською санкцією, на яку не нараховується ПДВ, вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Доводи позивача про те, що відповідач не має права нараховувати більшу плату за перевищення договірної величини електричної потужності ніж встановлені на це тарифи Національною комісією регулювання електроенергетики України, не можуть бути прийняті судом, оскільки ці доводи не були підставою позову у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Повне рішення складено 09.03.2016р.

Суддя ОСОБА_4