Ухвала суду № 56371592, 25.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/260/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Гуменюк А.І.

Доповідач-Чобіток А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл»,3-ті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві,Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про стягнення заборгованості по заробітній платі,середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та зобов»язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідача та зазначав,що загальними зборами учасників ТОВ «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл»,що відбулися 27 листопада 2014 року його було призначено на посаду директора товариства і в цей же день було укладено між ним та головою загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3 контракт на управління підприємством з місячним окладом в розмірі 4 000,00 євро у гривнях по курсу Національного банку України на дату підписання контракту.

08 грудня 2014 року він отримав від директора товариства ОСОБА_4 матеріальні цінності та установчі документи,а виконувати обов»язки директора товариства він почав з 11 грудня 2014 року.

13 січня 2015 року його було звільнено без пояснень причин.

Посилаючись на те, що йому не було виплачено всі належні при звільненні суми, а також не вручено трудову книжку, після неодноразових уточнень позовних вимог,позивач просив стягнути з відповідача заробітну плату за період з 11 грудня 2014 року по 13 січня 2015 року у розмірі 60529 грн.28 коп.,середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період із 13 січня 2015 року по 06 жовтня 2015 року у розмірі 623 044 грн.24 коп.,зобов»язавши відповідача сплатити податки та збори.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» на користь позивача кошти у розмірі 37 004 грн. без врахування обов»язкових платежів, з яких 3 808 грн. 50 коп. розмір заробітної плати, належної позивачу при звільненні, а 33 196 грн. 20 коп. - середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн.20 коп..

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає,що суд безпідставно прийшов до висновку про наявність у позивача права на отримання заробітної плати,оскільки відсутні докази перебування його на роботі в період з 11 грудня 2014 року по 12 січня 2015 року. На думку представника відповідача , відсутні підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,оскільки позивач вимагав оплатити йому 60 529,28 грн. заборгованості по заробітній платі, а оскільки відповідач не міг точно встановити фактичну кількість відпрацьованих позивачем днів,то відповідно не міг і визначитись з розміром належних до виплати грошових коштів,тобто правомірно не застосував положення ч.2 ст.116 КЗпП України.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з"явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що згідно з рішенням учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 27 листопада 2014 року, ОСОБА_2 призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» з 11 грудня 2014 року.

27.11.2014 року між сторонами укладено Контракт на управління підприємством, яким ОСОБА_2 та ТОВ «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» погодили строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін.

П.п. 5.1. вказаного Контракту передбачено, що за виконання обов»язків, що передбачені цим контрактом, Керівникові сплачується грошова винагорода.

Згідноз наказом № 28 від 11 грудня 2014 року «Про призначення на посаду директора», на підставі протоколу № 01-14 Загальних Зборів Засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 27 листопада 2014 року та Контракту від 27 листопада 2014 року, ОСОБА_2 призначив себе директором відповідача з місячним окладом у розмірі 74 680 грн., а наказом № 29 від 11 грудня 2014 року змінив посадовий оклад директора із 10 000 грн. в місяць на оклад у розмірі 74 680 грн. в місяць.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» від 12 січня 2015 року, що підтверджується Протоколом № 01-15 від 12 січня 2015 року, ОСОБА_2 звільнено з посади директора з 12 січня 2015 року на підставі пункту 8 Контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням обов'язків, покладених на нього Контрактом, а особливо пунктом 2.4. Контракту .

При звільненні належні виплати ОСОБА_2 відповідачем не проведено, що сторонами не оспорюється.

29.01.2016 року ОСОБА_2 цінним листом відповідачу направлено вимогу про виплату заробітної плати, яка залишена відповідачем без задоволення.

Пред"явивши даний позов, ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за період з 11 грудня 2014 року по 13 січня 2015 року у розмірі 60529 грн.28 коп.,середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період із 13 січня 2015 року по 06 жовтня 2015 року у розмірі 623 044 грн.24 коп. .

Обґрунтовуючи дану суму ОСОБА_2 виходив з того, що п.п. 5.1., укладеного між сторонами Контрактуза виконання обов»язків, що передбачені цим контрактом, Керівникові сплачується грошова винагорода, яка містить у собі щомісячні виплати у розмірі 4 000 Євро у гривнях по курсу Національного банку України на дату підписання Контракту. Наказом № 29 від 11 грудня 2014 року посадовий оклад директора встановлено у розмірі 74 680 грн. в місяць. Зазначаючи про те, що за грудень 2014 року йому була нарахована заробітна плата в розмірі 48 704,35 грн., з яких до виплати підлягало 39 310,17 грн., а за період з 01.01.2015 року по 13.01.2015 року 27 042,51 грн., з яких до виплати - 21 219,11 грн., ОСОБА_2 вважає, що в день звільнення відповідач повинен був сплатити йому 60 529,28 грн. з врахуванням обов»язкових платежів, оскільки нарахована заробітна плата була у розмірі 75 746,86 грн..

В підтвердження даних вимог ОСОБА_2 надано ксерокопію Контракту від 27.11.2014 року, укладеного між сторонами, п.п. 5.1. якого містить запис про те, що Керівникові сплачується грошова винагорода, яка містить у собі щомісячні виплати у розмірі 4 000 Євро у гривнях по курсу Національного банку України на дату підписання Контракту. Запис «4 000 Євро у гривнях по курсу Національного банку України» здійснено прописом .

Також надано наказ № 29 від 11 грудня 2014 року , яким ОСОБА_2 змінив посадовий оклад директора із 10 000 грн. в місяць на оклад у розмірі 74 680 грн. в місяць.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2, представник відповідача надав оригінал Контракту від 27.11.2014 року, укладеного між сторонами, п.п. 5.1. якого містить запис прописом про те, що Керівникові сплачується грошова винагорода, яка містить у собі щомісячні виплати у розмірі 4 000 грн. на дату підписання Контракту. При цьому зазначив, що наказ №29 від 11 грудня 2014 року , яким ОСОБА_2 змінив посадовий оклад директора із 10 000 грн. в місяць на оклад у розмірі 74 680 грн. в місяць є незаконним, оскільки визначення умов оплати праці посадових осіб товариства є виключною компетенцією Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» відповідно до Статуту товариства. Проте будь-яких рішень щодо встановлення позивачу окладу у визначеному ним розмірі, Загальні збори товариства не встановлювали.

Відповідачем визнано , що розрахунок з ОСОБА_2 ні на день звільнення, ні після отримання вимоги останнього про виплату заробітної плати, не проведено. Такі дії відповідач мотивував тим, що в день звільнення позивач був відсутній на роботі, а тому належну йому заробітну плату за період роботи з 11.12.2014 року по 12.01.2015 року в розмірі 3 808,65 грн. йому не сплачено. При цьому , оскільки в листах про вимогу сплатити йому заробітну плату позивач посилався на суму у розмірі 60 529,28 грн., з якою відповідач не згоден, останні не було задоволено ( а.с. 117-119 заперечення на позов).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стягуючи з відповідача на користь позивача суму невиплаченої останньому заробітної плати у розмірі 3 808,50 грн., суд керувався оригіналом Контракту від 27.11.2014 року, наданого відповідачем, зазначивши, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів того, що розмір щомісячної винагороди останнього відповідно до Контракту складав 4 000 Євро у гривнях по курсу Національного банку України на дату підписання Контракту, також врахувавши , що рішенням Загальних зборів ТОВ «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» позивачу оклад у розмірі 74 680 грн. в місяць не встановлювався. При цьому судом встановлено порушення права позивача щодо належної виплати заробітної плати в день звільнення, в зв»язку з чим стягнуто і середній заробіток за час затримки у виплаті .

Таке рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звiльненнi працiвника виплата всiх сум, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення. Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. В разi спору про розмiр сум, належних працiвниковi при звiльненнi, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цiй статтi строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вже зазначалось вище, при розгляді даної справи в суді першої інстанції відповідачем визнавався факт належної позивачу заробітної плати за період роботи з 11.12.2014 року по 12.01.2015 року у розмірі 3 808,50 грн., яка останньому не виплачена, в зв»язку з його вимогою про сплату заробітної плати у розмірі 60 529,28 грн..

Проте, враховуючи норми ст. 116 КЗпП України, не зважаючи на позицію ОСОБА_2, відповідач зобов»язаний був сплатити останньому не оспорювану суму в розмірі 3 808,50 грн..

Постановою Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз»яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

За обставин, що відповідач не виконав вимоги ст. 116 КЗпП України, судом першої інстанції правомірно застосовано норми ст. 117 КЗпП України, оскільки будь-яких доказів того, що не виплата заробітної плати у розмірі 3 808,50 грн. ОСОБА_2 відбулась не з вини відповідача, останнім не надано.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоматологічна клініка «Дентал Смайл» відхилити .

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2015 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -