Ухвала суду № 56371476, 01.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3437/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2015/000004/2 від 09.02.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» звернулось з даним позовом до суду та, уточнивши позовні вимоги, просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2015/000004/2, прийняте Одеською митницею ДФС 09.02.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2015 року ТОВ «Майстер» для здійснення митного оформлення товару «волокно шпатель не синтетичне з поліефіру» подано електронну митну декларацію (МД) № 500060804/2015/000102 (а.с.115 т.1).

Для підтвердження митної вартості товару, зазначеної у митній декларації, декларантом подані: зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2013 року № 290580 та доповнення до нього, інвойс від 10.12.2014 року № YІ-141210, копію митної декларації іноземної країни від 10.12.2014 року № 120-10-14-02220322, сертифікат про походження від 12.12.2014 року № 050-14-0936398 та інші документи, перелічені в графі 44 МД.

Під час опрацювання наданих для здійснення митного оформлення документів, відповідачем зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару.

За результатом візуальної перевірки поданих декларантом документів відповідачем встановлено, що у цих документах містяться розбіжності, а саме: печатка та підпис на наданому до митного оформлення інвойсі від 10.12.2014 року № YІ-141210 не відповідає печаткам та підписам якими завірено зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2013 року № 290580, в сертифікаті про походження від 12.12.2014 року № 050-14-0936398 адреса експортера не співпадає з адресою, яка зазначена в копії МД іноземної країни від 10.12.2014 року № 120-10-14-02220322.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; висновку експертної організації про вартісні та якісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, що має відповідні повноваження згідно із законодавством.

Декларантом додаткові документи були представлені у електронній формі разом із супровідним листом № 56 від 30.01.2015 року, а саме: виписка з бухгалтерської документації виробника-постачальника станом на 29.01.2015 року з перекладом; цінова довідка з ОР ТПП від 28.01.2015 року (строк дії до 15.03.2015 року); довідка з бюро перекладів від 29.01.2015 року; лист виробника щодо адреси від 28.01.2015 року; заяву № 54 від 29.01.2015 року (зареєстрована в канцелярії митниці за вх. № 685/10-29 від 29.01.2015 року) про проведення консультації щодо обрання методу визначення митної вартості, виключно в письмовій формі, та враховуючи п. 2 ст. 268 Митного кодексу України, в разі виявлення допущення у митній декларації помилок надати декларанту (його уповноваженій особі) можливість виправити помилки (а.с.20-27 т.1).

За опрацюванням додатково наданих документів відповідачем також встановлені розбіжності та на усну вимогу начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Юхти С.В. 06.02.2015 року позивачем до митниці надані супровідним листом № 102 від 06.02.2015 року - цінова довідка ДП «Держзовнішінформ» про вартісні та якісні характеристики товару від 05.02.2015 року, лист ТОВ «ІПГ «Майстер» № 77 від 03.02.2015 року щодо мети придбання товару - для власного виробництва, додаткові угоди до контракту № 290580 від 25.05.2013 року (від 07.03.2014 року та 25.05.2014 року) (а.с.33-47 т.).

За допомогою інформації, отриманої за результатом здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої системи ДФС, 09.02.2015 року інспектором Манзюк О.А. здійснено коригування, заявленої декларантом митної вартості до рівня митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме до 1,32 дол. США/кг (МД від 05.09.2014 року № 500060804/2014/001335), про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.02.2015 року № 500060804/2015/000004/2 (а.с.9-10 т.1).

Не погоджуючись із рішенням Відповідача про коригування митної вартості товару, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач по справі прийняв рішення про корегування митної вартості за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості вбачається, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товарів, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: печатка та підпис на наданому до митного оформлення інвойсі від 10.12.2014 року № YІ-141210 не відповідає печаткам та підписам якими завірено зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2013 року № 290580, в сертифікаті про походження від 12.12.2014 року № 050-14-0936398 адреса експортера не співпадає з адресою, яка зазначена в копії МД іноземної країни від 10.12.2014 року № 120-10-14-02220322.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядним методом не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі документів поданих ТОВ «ІПГ «Майстер».

Посилання відповідача, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості декларуємого товару, на невідповідність печатки та підпису на наданому інвойсі від 10.12.2014 року печаткам та підписам, якими завірено зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2012 року, колегія суддів вважає, що обґрунтовано не були прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки декларантом був наданий контракт від 25.05.2012 року № 290580, згідно п. 3.5 якого товаросупровідні документи, так само як і будь-які інші документи, пов'язані з виконанням даного контракту, можуть бути підписані як особами, які представляють сторони при підписанні даного контракту, так і іншими робітниками підрозділів сторін. Печатки сторін на документах по даному контракту можуть відрізнятись від печаток, поставлених на даному контракті. Кожна зі сторін несе відповідальність за повноваження підписантів, за правомірність та дійсність своїх печаток на документах. На зазначені обставини позивач звернув увагу відповідача в супровідному листі № 56 від 30.01.2015 року. Крім цього ці розбіжності не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів та зумовлені особливостями організації бухгалтерського обліку та розподілу обов`язків між працівниками відповідного підприємства.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на відмінність у сертифікаті про походження від 12.12.2014 року адреси експортера з адресою, яка визначена в копії МД іноземної країни, спростовується наданої, як до митного органу, так і до суду, довідкою з бюро перекладів від 29.01.2015 року про розбіжності у адресі компанії постачальника компанії YANGIL CO., LTD, Корея, в якій зазначено, що 980 GEUMSAN WAEGWAN CHILGOK KYUNGBUK, KOREA або КUMSAN-REE, WAEGWAN-EUP, KYONGBUK, KOREA є повністю ідентичними. У випадку коли в адресі наведене уточнення великими літерами: ці літери позначають адміністративний поділ Південної Кореї (а.с.24-26 т.1).

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності винесеного рішення на те, що у довідці про вартість перевезення товару від 20.01.15 року не вказано умов поставки (Incoterms), чи відбувалось страхування та інше, в тому числі, цілком правомірно були визнані судом першої інстанції безпідставними, оскільки умови Incoterms-2010 зазначені у товаросупровідних документах FOB BUSAN, KOREA (зокрема, у інвойсі, проформі-інвойсі, комерційній пропозиції, прайс-листі, калькуляціях ціни, експортній декларації постачальника), що передбачає відсутність зобов'язань зі страхування як постачальника, так й покупця.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені Митним кодексом України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, декларантом в повному обсязі виконані вимоги митниці про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Колегія суддів наголошує, що ціна поставляємого позивачем товару, визначена ним в поданій МД у розмірі 68310 дол. США (а.с.115 т.1), цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у проформі-інвойсі, комерційному інвойсі, калькуляції вартості прайс - листі (а.с.48-60 т.1), а також відповідає даним митної декларації іноземної країни від 10.12.2014 року № 120-10-14-02220322 та виписки з бухгалтерської документації виробника-постачальника станом на 29.01.2015 року з перекладом (а.с.21-22, 125-129 т.1) та не є нижчою від вартості цього товару, що визначена Одеською регіональною торгово-промисловою палатою у довідці від 28.012015 року, строком дії до 15.03.2015 року (а.с.23 т.1)

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішення даної справи, також, обґрунтовано прийнято до уваги, що відповідач в порушення приписів ст. 57 Митного кодексу України прийняв рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості без проведення відповідних консультацій, що декларант вимагав провести у письмовій формі, у порядку ч. 6 ст. 55 цього Кодексу.

Зазначені обставини не можуть свідчити про додержання послідовності визначення методів визначення митної вартості та правильності коригування митної вартості товару.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваного рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060804/2015/000004/2 від 09.02.2015 року.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060804/2015/000004/2 від 09.02.2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець