Ухвала суду № 56371465, 09.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Справа № 876/10026/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за позовом ДП "Львіввугілля" в особі ВП "Інформаційно-обчислювальний центр" до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач- ДП «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Інформаційно-обчислювальний центр» звернулося в суд з позовом до відповідача - Сокальської ОДПІ, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002761720 від 26 березня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати за основним платежем 5463,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 520354,85 грн., всього на суму 525817,89 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0002761720 від 26 березня 2015 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що факт порушення позивачем пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1ст. 168 ПК України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб в серпні 2014 року в сумі 5462,04 грн. та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 783565,96 грн. є доведеним, а тому контролюючим органом правомірно донараховано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта)- Хмура Н.В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача- Байдюк В.О. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05 по 24 лютого 2015 року Сокальська ОДПІ провела планову виїзну перевірку ВП «Інформаційно-обчислювальний центр» ДП «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2014 року, якою встановлено порушення пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.2 ст. 54, ст. 167, пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб в серпні 2014 року в сумі 5462,04 грн. та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 783565,96 грн.

За результатами перевірки складено Акт №148/2301/33087481 від 27 лютого 2015 року.

26 березня 2015 року на підставі вказаного акта Сокальска ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0002761720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати за основним платежем 5463,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 520354,85 грн., всього на суму 525817,89 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50% та 75% суми податку, оскільки відсутній факт застосування до позивача штрафних санкції у відповідності до п.127.1 ст.127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах. Крім того, судом встановлено невідповідність суми грошового зобов'язання за основним платежем з ПДФО із доходів у формі заробітної плати, визначеної в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, сумі, зазначеній відповідачем у висновках акта перевірки від 27 лютого 2015 року, а оскільки частину оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яку суд вважає неправомірним, виокремити неможливо, то таке податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню повністю.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до пп. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Підпунктами 168.1.2, 168.1.4 та 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1 п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 127 ПК встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Згідно з п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі припис, колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Таким чином, застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом факту повторності такого порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку доходів фізичних осіб, контролюючим органом застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 50% та 75% суми податку, що була несвоєчасно перерахована до бюджету, однак відповідачем суду не надано доказів винесення податкового повідомлення-рішення, яким позивачу була б збільшена сума грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб двічі протягом року, що передував прийняттю оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 10 листопада 2015 року у справі №21-2919а15, а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що контролюючий орган безпідставно застосував штраф у розмірі 50% та 75% суми податку, оскільки не застосовував до позивача штрафних санкції у відповідності до п.127.1 ст.127 ПК України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах.

Даючи правову оцінку встановленій судом першої інстанції невідповідності суми грошового зобов'язання за основним платежем з ПДФО із доходів у формі заробітної плати, визначеної в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та поданому розрахунку, сумі, зазначеній відповідачем у висновках акта перевірки від 27 лютого 2015 року, і, як наслідок, визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення- рішення в цій частині, колегія суддів виходить з таких підстав.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення- рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податковим органом приймається податкове повiдомлення-рiшення на підставі акта перевірки.

Як вбачається з висновків акта перевірки, несплачена сума податку на доходи фізичних осіб в серпні 2014 року становить 5462,04 грн.

Разом з тим, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, прийнятим на пiдставi акта перевiрки від 27 лютого 2015 року, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 5463,04 грн., така ж сума зазначена у поданому розрахунку.

Тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення- рішення в цій частині, оскільки встановлено невідповідність суми грошового зобов'язання за основним платежем з ПДФО із доходів у формі заробітної плати, визначеної в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні та поданому розрахунку, сумі, зазначеній відповідачем у висновках акта перевірки від 27 лютого 2015 року і цю частину спірного рішення судом не може бути ідентифіковано чи виокремлено, підміняючи при цьому контролюючий орган.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що якщо частину оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яку суд вважає неправомірним, виокремити неможливо, то таке податкове повідомлення- рішення підлягає скасуванню повністю. Скасування рішення контролюючого органу повністю у такій ситуації дає йому можливість визначити в установленому законодавством порядку правильне рішення, зокрема, через прийняття нового рішення, що відповідно спростовує доводи апелянта про те, що залишається поза увагою вчинене позивачем порушення, викладене в акті перевірки.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірне податкове повідомлення- рішення прийняте неправомірно та підлягає скасуванню.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року апелянту - Сокальській ОДПІ було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. У зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду на час ухвалення рішення суду, такий підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі встановленому ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі № 813/4076/15 - без змін.

Стягнути з Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області судовий збір у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп. за подання апеляційної скарги на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 11 березня 2016 року.