Постанова № 56371385, 10.03.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року Справа № П/811/3490/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Полімед-Сервіс" до управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кіровоградська міська рада, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням змін позовних вимог (а.с.92-95), просить суд зобов'язати відповідача скасувати державну реєстрацію Договору оренди землі від 17.08.2012 року № 500, укладеного між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Полімед-Сервіс" (реєстраційний номер: 351010004001287 від 27.11.2012 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.08.2012 р. між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Полімед-Сервіс" було укладено Договір оренди землі №500, який в подальшому згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2015 р. був визнаний недійсним на майбутнє. При цьому, питання про скасування державної реєстрації вказаного договору оренди землі у судовому порядку не вирішувалося з підстав відсутності таких позовних вимог. 19.10.2015 р. позивачем була отримана відповідь від відповідача, згідно з якою повідомлено, що вищевказане рішення взято до відома і рекомендовано звернутися до реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі з підстав того, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України. Натомість, позивач вважає, що такі дії порушують права позивача, оскільки у зв'язку з тим фактом, що державна реєстрація договору оренди землі від 17.08.2012 р. № 500 не скасована, позивач вимушений сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, в той час коли, фактично припинено користування визначеною земельною ділянкою з моменту винесення рішення суду.

Таким чином, оскільки рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2015 р. по справі №912/404/15-г, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір оренди землі від 17.08.2012 р. № 500, а недійсний правочин не створює юридичних наслідків, то наразі відпали правові підстави для існування державної реєстрації договору оренди. А тому, відмова відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, скасувати такий запис у Поземельній книзі за рішенням суду, наданим йому позивачем, є неправомірною, свідчить про ухилення від вчинення дій, на які відповідач уповноважений законом.

Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2016 р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, вказаних в позові. Також, представником подано суду клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.172).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимоги, посилався на те, що на даний час Управління не має повноважень та правових підстав для виконання рішення суду про скасування державної реєстрації договору оренди землі, а відтак, фактично неможливо буде виконати рішення суду в даній справі в разі задоволення позовних вимог (а.с.162-166).

Щодо розгляду справи у порядку письмового провадження представник не заперечував (а.с.172).

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявні пояснення, в яких він просить вирішити дану справу на розсуд суду та за його відсутності (а.с.133).

Відтак, заслухавши думку представників сторін, керуючись вимогами ст.ст.122, 128 КАС України та на підставі усної ухвали, прийнятої у судовому засіданні та занесеної до журналу судового засідання від 24.02.2016 р., суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімед-Сервіс" зареєстроване як юридична особа 14 червня 1999 р., здійснює свою діяльність на підставі Статуту (а.с.27-34).

Судом встановлено, що 17.08.2012 р. між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Полімед-Сервіс" (Орендар) було укладено Договір оренди землі №500, згідно з яким Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 16.02.2010 №3057 "Про передачу в оренду земельних ділянок по вул.Добровольського, 2", надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення виробничої бази, яка знаходиться по вул.Добровольського,2 в місті Кіровограді загальною площею 847,71 кв.м. (в тому числі по угіддях: 847,71 кв. м- землі промисловості).

Даний договір зареєстрований у Головному управлінні Держземагентства Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.11.2012 р. за №351010004001287 (а.с.6-14).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2015 р. у справі № 912/404/15-г за задоволено позов військового прокурора Кіровоградського гарнізону та визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 17.08.2012 р. №500, де об'єкт оренди земельна ділянка загальною площею 847.71 кв.м., укладений між Кіровоградською міською радою з ТОВ "Полімед-Сервіс" (а.с.15-18).

Питання про скасування державної реєстрації вищевказаного договору оренди землі у судовому порядку не вирішувалося.

В подальшому, з вищевказаним рішенням господарського суду Кіровоградської області, 24.04.2015 р. директор ТОВ "Полімед-Сервіс" звернувся до Секретаря Кіровоградської міської ради з відповідною заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 17.08.2012 р. № 500, на яку було отримано відповідь про відсутність повноважень щодо скасування державної реєстрації даного договору оренди землі з рекомендацією звернутися із цим питання до Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції (а.с.19-20).

26.05.2015 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 17.08.2012 р. №500. На дану заяву 10.06.2015 р. була отримана відповідь, згідно з якою відповідно до листа Укрдержреєстру від 29 березня 2013 року № 125/06/15/13 законодавством у сфері державної реєстрації прав не встановлено правонаступництва органів державної реєстрації у зазначеній сфері, тобто переходу прав і обов'язків від органів земельних ресурсів або інших органів, які до 01.01.2013 р. проводили реєстрацію речових прав (а.с.21-23).

25.08.2015 р. ТОВ "Полімед-Сервіс" звернулося до Військового прокурора військової прокуратури Кіровоградського гарнізону. Дане звернення переадресовано до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як правонаступника прав ГУ Держземагентства у Кіровоградській області (а.с.24-25).

19.10.2015 позивачем отримана відповідь від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, згідно з якою було повідомлено, що вищевказане рішення господарського суду Кіровоградської області взято до відома, рекомендовано звернутися до реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції із заявою про скасування державної реєстрації договору оренди землі з підстав того, що спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації прав є Міністерство юстиції України (а.с.26).

Згідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час реєстрації договору оренди землі) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Так, можливість скасування записів у Книзі реєстрації та у Поземельній книзі була передбачена Порядком ведення Поземельної книги та Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, що діяла до 01.01.2013 року.

Відповідно до пунктів 22,23 "Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

Згідно з пп. 27, 28 "Порядку ведення Поземельної книги" запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

З 01.01.2013 р. постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1021 втратила чинність, а законодавством України було запроваджений інший порядок реєстрації документів та прав на земельну ділянку.

Так, у відповідності до ч.ч.1, 3, 4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (набрав чинності з 01.01.13), державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Пунктом 2 частини 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.

За змістом частини 1 статті 6 статті 8 цього Закону органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав) входять до системи органів державної реєстрації прав та уповноважені проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляти у їх реєстрації.

З 01.01.2013 року також набрав чинності Закон України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року № 3613-VI, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно ст.1 цього Закону Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначений статус відомостей Державного земельного кадастру. Відповідно до вказаної норми відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частинами 1, 2 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3, 6 ст.25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить відомості про земельну ділянку, зокрема інформацію про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі по тексту - Порядок №1051), який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Згідно п.4 Порядку №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

У відповідності до п.5 Порядку №1051 до складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно п.9 Порядку №1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать: 1) внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення; 2) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; 3) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг; тощо.

У відповідності до вимог п.п.49, 51 Порядку № 1051 Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 116 Порядку № 1051 внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Відповідно до пп. 60, 61 Порядку № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

З аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що з 01.01.2013 р. органи Держземагенства (Держгеокадастру) здійснюють облік земель та реєстрацію земельних ділянок в Поземельній книзі та Державному земельному кадастрі. Ведення Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди не віднесено до компетенції жодного органу, оскільки органи Держземагентства (Держгеокадастру) позбавлені таких повноважень, а органи державної реєстрації прав (Укрдержреєстру), які проводять державну реєстрацію речових прав (у тому числі права оренди), таких повноважень не набули.

Як пояснив представник відповідача, на даний час Управління не має повноважень та правових підстав для виконання рішення суду про скасування державної реєстрації договору оренди землі.

Водночас, згідно Порядку № 1051 до повноважень державного кадастрового реєстратора віднесено скасовування записів у Поземельній книзі на підставі відповідного рішення суду.

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Суд вказує, що державна реєстрація правочину є офіційним визнанням та підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення цивільних прав та обов'язків, шляхом внесення записів до відповідного реєстру.

Як установлено судом, договір оренди землі № 500, укладений 17.08.2012 р. між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Полімед-Сервіс", 27.11.2012 р. був зареєстрований у Державному реєстрі земель.

З огляду на зміст ст. 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" об'єктом Державного земельного кадастру є земельна ділянка. При цьому ч.1 ст.11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

На підставі пп.16 п.24 Порядку №1051 до Державного земельного кадастру вносяться інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п. 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відтак, зважаючи на те, що договір оренди землі № 500 від 17.08.2012 р., укладений до набрання чинності Законом України "Про Державний земельний кадастр", тобто до 01.01.2013 р., то відомості про оренду відповідної земельної ділянки підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку. При цьому суд наголошує, що автоматизований порядок полягає у вчиненні відповідних дій без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати.

За змістом ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд прийшов до висновку, що оскільки договір оренди землі, як підстава для внесення запису до Державному земельного кадастру про державну реєстрацію цього договору, визнаний судом недійсним, то, з огляду на статус відомостей Державного земельного кадастру, відповідні записи у ньому, вчинені на підставі недійсного правочину, підлягають скасуванню.

Наявність судового рішення про визнання недійсним договору оренди землі, яке набрало законної сили, зумовлює обов'язок державного кадастрового реєстратора скасувати записи у Поземельній книзі, зокрема про виникнення права оренди земельної ділянки та державну реєстрацію цього права.

Однак, відмова відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, скасувати такий запис у Поземельній книзі за рішенням суду, є неправомірною, свідчить про ухилення відповідача від вчинення дій, на які він уповноважений законом, від виконання судового рішення, а відтак дає адміністративному суду підстави для зобов'язання його до вчинення цих дій за позовом позивача.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст.11, 71, 86, 93, 158-163, 254, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Зобов'язати управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області вчинити відповідні дії щодо скасування державної реєстрації Договору оренди землі від 17 серпня 2012 року №500, укладеного між Кіровоградською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Полімед-Сервіс", реєстраційний номер № 351010004001287 від 27 листопада 2012 року.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Полімед-Сервіс", код ЄДРПОУ 30462173, (25006, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Гоголя,95,кв.15) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько