Постанова № 56371303, 02.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року 810/5680/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до ОСОБА_1, в якому просить зобов'язати відповідача знести за власний рахунок збудований об'єкт «Будівництво садового будинку та господарських споруд», розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано вимоги припису щодо знесення об'єкта самочинного будівництва .

Відповідно до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі, якщо у встановлений строк особа добровільно не виконала вимоги, встановлені в приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Позивач вважає, що садовий будинок з мансардою, вбиральня та гараж на фундаменті з металевих конструкцій є об'єктами самочинного будівництва.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, згідно яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що садовий будинок з мансардою, вбиральня та гараж побудовані на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності та не порушує інтереси держави та інших користувачів земельних ділянок, які межують зі спірним об'єктом.

Також представник відповідача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, 24.09.2014 на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області надійшло звернення гр. ОСОБА_2, в якому останній повідомив про початок виконання на сусідній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1, будівельних робіт зі спорудження ангару.

З метою встановлення фактичних обставин справи та всебічного розгляду даного звернення на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 18.11.2014 №114.14/02 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у присутності ОСОБА_1 проведена позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 на власній земельній ділянці (державний акт на право власності на земельну ділянку від 22.09.2006) за вказаною адресою, без отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт, виконав будівельні роботи з будівництва садового будинку з мансардою, вбиральні та на момент перевірки виконувались роботи з будівництва гаражу на фундаменті з металевих конструкцій розміром 5,0 х 12,08м., чим порушив ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказаний гараж розташований на відстані 2,3м від садового будинку №28 та 0,68 м. від огорожі між земельними ділянками.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24.11.2014 та винесено припис від 24.11.2014 №С-2411/1 з вимогою усунути виявлені порушення в термін до 30.04.2015. Матеріали перевірки направлені ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку.

За виконання будівельних робіт, без документу, що дають право на виконання таких робіт, ОСОБА_1 на підставі акту перевірки від 24.11.2014,припису від 24.11.2014 та протоколу про адміністративне правопорушення від 24.11.2014 №1-Л-А-2411/1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн., про що винесено постанову про адміністративне правопорушення від 02.12.2014 №А-0212/5.

Загальні засади отримання права на виконання будівельних робіт визначені статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Виконання робіт з будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 кв. метрів, господарських будівель і споруд, зокрема, гаражів, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках, здійснюється після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Процедура подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та його форма визначені Порядком виконання будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок).

Будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 кв. метрів, господарських будівель і споруд, зокрема гаражів, відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. При цьому розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника, а відповідні графи у повідомленні не заповнюються.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно - будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, внесених до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт), замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції повідомлення (про початок виконання будівельних робіт про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт).

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Відповідачем 18.12.2014 подано до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва «Будівництво садового будинку та господарських споруд» за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, Департаментом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КС 062143560276 від 22.12.2014 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КС 142143640555 від 30.12.2014.

Дані документи свідчать про те, що будівельні роботи на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 виконуються на підставі будівельного паспорту №233 від 31.05.2012, виданого відділом містобудування та архітектури Білоцерківської районної державної адміністрації.

На підставі направлення від 18.05.2015 № 406.15/02 позивачем проведено позапланову перевірку виконання відповідачем вимог припису від 24.11.2014 № С-2411/1.

Під час проведення даної перевірки встановлено, що будівельний НОМЕР_1 від 31.05.2012 відділом містобудування та архітектури Білоцерківської районної державної адміністрації не видавався.

Отже, ОСОБА_1 в зареєстрованому повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.12.2014 № КС 062143560276 та зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2014 № КС 142143640555 наведено недостовірні дані, а вказані дії призвели до невиконання вимог припису № С-2411/1 від 24.11.2014, що є порушенням ч.4 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 02.07.2015 та винесено припис від 02.07.2015 № С-0207/7 з вимогою усунути виявлені порушення в термін до 01.09.2015.

За виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2015 №А-1407/1.

Наказами Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 30.09.2015 № 173 «Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2014 № КС 142143640555» та від 16.11.2015 № 214 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.12.2014 № КС 062143560276 » реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 30.12.2014р. № КС 142143640555 та реєстрацію про повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 22.12.2014 № КС 062143560276 скасовано.

Згідно п.2 ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Інспекція скасовує реєстрацію повідомлення та декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

З огляду на невиконання відповідачем у строк, встановлений для добровільного виконання вимог приписів № С-2411/1 від 24.11.2014 та № С-0207/7 від 02.07.2015, позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача виконати вимоги приписів № С-2411/1 від 24.11.2014 та № С-0207/7 від 02.07.2015, а саме за власний рахунок знести самовільно збудований об'єкт, тобто фактично просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги приписів № С-2411/1 від 24.11.2014 та № С-0207/7 від 02.07.2015

Суд при вирішенні цього спору виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, спрямованої на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України «Про архітектурну діяльність».

Статтею 10 ЗУ «Про архітектурну діяльність» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про планування і забудову територій» (чинного на спірний період) державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади

Згідно з п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. N 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Відповідно до п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа у встановлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Суд зазначає, що аналіз норми ч.1 ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить про те, що в разі невиконання вимог припису ДАБІ України може звертатися до суду із вимогами про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням, а не про зобов'язання виконати вимоги припису. Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в ухвалах від 20.05.2014р. у справі №К/800/20801/14, від 21.10.2015р. у справі №К/800/20957/14.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позов про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Суд приймає до уваги, що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом і можливий лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що перебудова нерухомості неможлива відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов'язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об'єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов'язання здійснити перебудову. Вказана позиція суду узгоджується з положеннями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012р. №6.

Водночас, позивачем не надано доказів неможливості перебудови спірного об»єкта з врахуванням вимог ч.1 ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм або іншого способу усунення виявлених порушень, а також доказів відмови відповідача від здійснення такої перебудови.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.