Вирок № 56370748, 11.03.2016, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа №736/207/16-к

Номер провадження 1-кп/736/28/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Корха О.І.,

при секретарі - Александровій Н.Л.,

з участю прокурора - Пригодій С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2, представника цивільного позивача Корюківської ЦРЛ - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Корюківка Чернігівської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015270150000379 від 04 жовтня 2015 року, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, працюючого трактористом ПСП «Колос» с. Рибинськ, Корюківського району, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченогоза ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

04 жовтня 2015 близько 2-ї години 45 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки АЗЛК 2140 реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по ділянці автодороги, яка проходить по вул. Кірова у м. Корюківка, у районі розташування житлового будинку №191 у напрямку перехрестя з вул. Колгоспна, допустив порушення вимог п.п.2.3, 2.9.а, 10.1., 12.1., 12.4. та 12.9.б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме: п.2.3, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9.а - водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п.12.4. - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.; п.12.9. б - водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пункті 12.4 ПДР України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявились у тім, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки АЗЛК 2140 реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись у темну пору доби по ділянці автодороги, яка проходить по вул. Кірова у м. Корюківка, у районі розташування житлового будинку №191 у напрямку перехрестя з вул. Колгоспна, перевищив максимальну швидкість з якою він мав право керувати транспортним засобом в межах населеного пункту, а саме рухався зі швидкістю 70 км/год., хоча максимально допустима швидкість в даному випадку становить 60 км/год. Крім того проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, яка склалася на проїзній частині дороги, внаслідок чого не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу та прийняти заходи для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, будучи зобов'язаним та спроможним виявити небезпеку для руху або перешкоду, у разі її виникнення, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Вказані дії ОСОБА_1 призвели до виїзду автомобіля на ліве узбіччя, його контакту з електроопорою та зіткнення з парканом домоволодіння будинку №191 в результаті чого автомобіль перекинувся на лівий бік, а пасажира автомобіля ОСОБА_2 викинуло з салону автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «поєднано краніоскелетної травми, що супроводжувалась множинними забійно-осадженими ранами голови, тулуба, закритими переломами 5,6,7,8 ребер зліва без зміщення, неповного розриву лівого ключично-акроміального з'єднання, лівостороннім гемотораксом, травматичним розривом селезінки, ускладнених гемоперитоніумом та геморагічним шоком», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 139 від 06.10.2015, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Згідно висновку комісійної авто технічної експертизи №106 від 26.01.2016 року, прийоми керування водія ОСОБА_1 були небезпечними і з технічної точки зору це знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину та пред'явленому йому обвинуваченні за ст.286 ч.2 КК України визнав повністю, повністю визнав позов, а також визнав як достовірні всі докази по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №12015270150000379 від 04 жовтня 2015 року погодившись на скорочений порядок судового розгляду, тобто без дослідження будь-яких доказів, окрім особистого допиту обвинуваченого та вивчення матеріалів справи, які характеризують його, як особу, пояснивши при цьому суду, що дане рішення його є добровільним і наслідки передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі, тобто зрозуміло те, що він у такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини по кримінальному провадженню та позов у апеляційному порядку. Також пояснив, що в його власності знаходиться автомобіль марки АЗЛК «Москвич» д.н.з. НОМЕР_2 зеленого кольору, який він, тобто ОСОБА_1 , придбав 04.08.2015 року. 03.10.2015 близько 23:00 години він, тобто ОСОБА_1, перебуваючи вдома у свого товариша ОСОБА_5 в АДРЕСА_2 вживав спиртні напої, а саме випив біля 300 грамів горілки. Після він , тобто ОСОБА_1, сів за кермо вказаного вище автомобіля та до салону автомобіля взяв двох пасажирів, а саме свого знайомого ОСОБА_6, який сів на переднє пасажирське сидіння та іншого свого знайомого ОСОБА_2, який сів на заднє сидіння, після чого вони поїхали до м. Корюківка. В м. Корюківка вони заїхали до маркету «АТБ» де купили по пляшці пива ємкістю по 0.5 л.. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_2 випили по пляшці пива ємкістю по 0.5 л. , а він , тобто ОСОБА_1 пива не вживав. Після цього вони сіли до салону авто так як і в першому порядку та поїхали в бік м.Щорс. Доїхавши в районі церкви до перехрестя доріг які ведуть одна в сторону с. Наумівка, а інша в сторону м.Щорс він , тобто ОСОБА_1 , передумав їхати до м.Щорс, вирішив поїхати назав в с. Сядрине. Їдучи по місту в районі церкви він, тобто ОСОБА_1, повенув вліво на вулицю Гарнієра, а потім став автомобілем рухатись по вулиці Кірова м.Корюківка. Їдучи по даній вулиці він , тобто ОСОБА_1 , тримав швидкість автомобіля близько 70 км/год. та у автомобілі було увімкнене дальнє світло фар. Їдучи по дорозі він , тобто ОСОБА_1 , на закругленні дороги в право не впорався з керуванням та автомобіль виїхав на ліве узбіччя. Виїхавши на ліве узбіччя він , тобто ОСОБА_1 , автомобілем проїхав між електроопорою та деревом, при цьому здійснив контакт правою передньою частиною автомобіля, тобто правим крилом з електроопорою, а потім на автомобілі в'їхав в паркан одного з домоволодінь. Паркан був металевим, зеленого кольору, знизу паркану був фундамент-бардюр.

Коли автомобіль зіткнувся з парканом то його підкинуло на бардюрі під парканом в ході чого автомобіль завалився на лівий бік і продовжив сунутися по ґрунту. Коли автомобіль зупинився то в салоні був лише він , тобто ОСОБА_1 , та ОСОБА_6. Вони вилізли через передні пасажирські дверцята, через відсутнє скло в даних дверцятах. Вилізши з машини вони побачили ОСОБА_2, який лежав на землі поряд з автомобілем, на відстані біля двох метрів від автомобіля, позаду автомобіля і стогнав. В цей час з будинку домоволодіння, в яке вони в'їхали, вийшли господарі ОСОБА_7 та його дружина , які викликали швидку допомогу та працівників міліції. В ході даної ДТП він , тобто ОСОБА_1 , ніяких тілесних ушкоджень не отримав, як і ОСОБА_6, а ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому ребра та забою селезінки, яку в лікарні ампутували. Правоохоронцями було проведено огляд місця події та складено відповідні документи, які ним було підписано. Потерпілого було доставлено до лікарні. Свою вину у вчиненні вказаного злочину він , тобто ОСОБА_1 , визнав, повністю , згоден з фактичними обставинами, які вказані в обвинувальному акті, повністю згоден з позовом, вважає, що дане ДТП дійсно сталося із-за його неуважності та в зв'язку з тим, що він, тобто обвинувачений був в стані сп'яніння. Усвідомлюючи свою вину, він , тобто ОСОБА_1 , повністю оплатив лікування потерпілого і на далі йому допомагає. Не заперечує в задоволенні позову та стягненні з нього судових витрат за проведення експертиз. Просить суд його , тобто ОСОБА_1 , сурово не карати та не позбавляти його волі. Більше злочинів він не скоював, щиро кається в скоєному.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 визнав як достовірні всі докази по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №12015270150000379 від 04 жовтня 2015 року погодившись на скорочений порядок судового розгляду, тобто без дослідження будь-яких доказів, окрім особистого допиту обвинуваченого та вивчення матеріалів справи, які характеризують його, як особу, пояснивши при цьому суду, що дане рішення його є добровільним і наслідки передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі, тобто зрозуміло те, що він у такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини по кримінальному провадженню у апеляційному порядку. До обвинуваченого ніяких претензій матеріального та морального характеру на даний час не має. Не згоден з покаранням яке просить прокурор призначити обвинуваченому. Просить суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти обвинуваченого волі, просить суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на три роки та застосувати ст.75 КК України і обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного йому судом основного покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки. Також просить суд не позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами.

В судовому засіданні представник цивільного позивача Корюківської ЦРЛ - ОСОБА_8 визнав як достовірні всі докази по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №12015270150000379 від 04 жовтня 2015 року погодившись на скорочений порядок судового розгляду, тобто без дослідження будь-яких доказів, окрім особистого допиту обвинуваченого та вивчення матеріалів справи, які характеризують його, як особу, пояснивши при цьому суду, що дане рішення його є добровільним і наслідки передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі, тобто зрозуміло те, що він у такому випадку буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини по кримінальному провадженню та позов у апеляційному порядку. Просить суд позов задовольнити.

Враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1правильно кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, органами досудового слідства, як порушення ПДР особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, значимість та конкретні обставини вчинення злочину; обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття в скоєному злочині, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому; враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому та продовжує надавати матеріальну допомогу потерпілому , за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, те, що вчинений ним злочин з необережності. Потерпілий на даний час моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просить суд не позбавляти волі обвинуваченого, тому відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, обвинуваченому необхідно для його виправлення і запобігання новим злочинам призначити покарання за скоєний ним злочин у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції статті з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобоми на певний строк.

Також на думку суду до обвинуваченого слід застосувати ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на певний іспитовий строк та покладенням на нього ряду обов'язків на час іспитового строку, бо його виправлення та перевиховання можливе і без ізоляції від суспільства.

Так як під час досудового розслідування органами досудового розслідування до обвинуваченого міра запобіжного заходу не обиралась, обвинувачений з'являвся на виклик до суду та прокурор під час судового провадження не заявляв клопотань про обрання відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу, тому у суду відсутні підстави в обранні обвинуваченому до набрання вироком законної сили міри запобіжного заходу.

По справі мається цивільний позов прокурора в інтересах Корюківської ЦРЛ у розмірі 2616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 42 коп., витрати понесені Корюківською ЦРЛ на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , який підлягає задоволенню, так як матеріалами провадження доведено завдання обвинуваченим вказаних витрат, проти чого обвинувачений не заперечує.

По справі маються судові витрати, за проведення судових експертиз, що складають 2577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 96 коп., які слід стягнути на користь держави з обвинуваченого.

По справі маються речові докази, а саме: автомобіль марки АЗЛК 2140 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_1, тому по набранню вироком чинності, даний автомобіль слід залишити у користуванні обвинуваченого ; дзеркало заднього виду, яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Корюківського ВП МВП ГУНП, яке по набранню вироком чинності слід передати ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді - 5 (п»яти) років позбавлення волі з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 ( три ) роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного йому судом основного покарання з випробуванням на іспитовий строк - 3 ( три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 на час іспитового строку такі обов'язки:

- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Так як під час досудового розслідування органами досудового розслідування до обвинуваченого міра запобіжного заходу не обиралась, обвинувачений з'являвся на виклик до суду та прокурор під час судового провадження не заявляв клопотань про обрання відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу, тому у суду відсутні підстави в обранні обвинуваченому до набрання вироком законної сили міри запобіжного заходу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Корюківської центральної районної лікарні (р/р35422201033515 ГУДКСУ в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 02006320, МФО 853592) витрати понесені лікарнею на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі - 2616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі - 2577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) гривень 96 копійок.

Речові докази, а саме: автомобіль марки АЗЛК 2140 державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який переданий на зберігання ОСОБА_1, по набранню вироком чинності, слід залишити у користуванні ОСОБА_1; дзеркало заднього виду, яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Корюківського ВП МВП ГУНП, по набранню вироком чинності слід передати ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляції до Корюківського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя О. І. Корх