Ухвала суду № 56369485, 10.03.2016, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/327/16-ц

4-с/583/10/16

У Х В А Л А

10 березня 2016 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

при секретареві Вербі Н.О.

за участю державного виконавця Майдаченко А.А.

представника боржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка скаргу ОСОБА_2 в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо невжиття заходів по встановленню місця проживання і перебування боржника, скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2016 року відкрито провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. Заявник свої вимоги мотивує тим, що рішенням Апеляційного суду Сумської області № 583/4178/14-ц (№ 22-ц/788/455/15) від 05.03.2015 року зобовязано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні воротами на території подвіря по вул. Фрунзе, 67 в м. Охтирка Сумської області. Оскільки боржники добровільно рішення суду не виконують, до ВДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції був поданий виконавчий лист для примусового виконання. При цьому державному виконавцю було повідомлено, що боржниця ОСОБА_4 виїжджає за межі України в Російську Федерацію, але періодично повертається та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. 22.01.2016 року заявник отримав поштовим відправленням постанову ВДВС Охтирського МРУЮ від 18.01.2016 року про повернення виконавчого документа на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в звязку з неможливістю зясування місця проживання боржника. Вважає дану постанову необґрунтованою та передчасною, оскільки, як вбачається з інформації Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, державний виконавець не здійснював примусове виконавче провадження зобовязального характеру, не вжив належних, допустимих та можливих заходів по встановленню місця проживання або перебування боржника, не вжив заходів щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобовязань за рішенням, а також не вжив заходів щодо розшуку боржника. Тому просить поновити строк звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення; скасувати постанову державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_5 від 18.01.2016 року про повернення стягувачеві виконавчого документа, а саме виконавчого листа № 583/4178/14-ц, виданого 22.05.2015 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області, винесеної стосовно боржника ОСОБА_4; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_5 по незастосуванню всіх належних, можливих та допустимих заходів по встановленню місця проживання та перебування боржника, зобовязавши державного виконавця здійснити ці заходи, а також здійснити заходи, які необхідні для своєчасного виконання судового рішення.

В судове засідання заявник та його представник, боржники, не зявилися, про розгляд скарги належним чином повідомлені, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Державний виконавець в судовому засіданні проти скарги заперечила та пояснила, що нею було вжито всіх необхідних заходів для встановлення місця проживання, перебування боржника ОСОБА_4, за результатами яких було встановлено, що остання за місцем реєстрації та за адресою виконання судового рішення не проживає. Через неможливість отримати відомості про ідентифікаційний номер ОСОБА_4, який необхідний для формування запиту, не має змоги отримати інформацію, чи перетинає кордон ОСОБА_4 Зазначила, що оголошення боржника в розшук є правом, а не обовязком державного виконавця. Просила відмовити в задоволенні скарги.

Представник боржниці ОСОБА_3 в судовому засіданні проти скарги заперечив, зазначивши, що боржниця ОСОБА_4 не може перешкоджати заявнику в користуванні воротами, оскільки щонайменше пять років проживає на території Російської Федерації.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції знаходилось виконавче провадження № 48973867, відкрите на підставі виконавчого листа № 583/4178/14-ц, боржником в якому була ОСОБА_4, про зобовязання ОСОБА_3, ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні воротами № 1, що розташовані біля будинку № 67 по вул. Фрунзе, 67 в м. Охтирка Сумської області.

18.01.2016 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Охтирського МРУЮ ОСОБА_5 по виконавчому провадженню № 48973867, повернуто виконавчий документ ОСОБА_2 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з тим, що у результаті вжитих заходів неможливо зясувати місце проживання боржника.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно абзацу ч. 2 ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 10 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Згідно ч. 4 ст. 40 вказаного Закону незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до розділу VIIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція), який визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме п. 8.4, за неможливості зясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

Дії органів ВДВС, які повинні передувати зверненню до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи, визначені в п. 3.12. Інструкції. Зокрема, згідно п.п. а) вказаного пункту, державний виконавець вживає заходів щодо отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, зясувати місце проживання, перебування боржника фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, у звязку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Таким чином, з наведених вище положень законодавства України вбачається, що повернення виконавчого документу стягувачу можливе лише за умови, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо зясувати місце проживання, перебування боржника, а також те, що вказаним заходом є також розшук боржника.

З матеріалів виконавчого провадження № 48973867, вбачається, що державним виконавцем вживалися заходи щодо зясування місця реєстрації та проживання боржника ОСОБА_4 та було встановлено, що остання зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але фактично за вказаною адресою не проживає, також не проживає більше 10 років за адресою: м. Охтирка, вул. Фрунзе, 67 Сумської області, що підтверджується, зокрема, актом державного виконавця від 04.11.2015 року, повідомленням Охтирського МС УДМС України в Сумській області від 18.11.2015 року, повідомленням Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області № 02-27-909 від 30.12.2015 року.

Між тим з матеріалів даного виконавчого провадження, а також з пояснень державного виконавця, судом встановлено, що державний виконавець із поданням про винесення ухвали про розшук боржника не зверталася.

За таких обставин державний виконавець дійшов передчасного висновку щодо неможливості зясування місця проживання, перебування боржника ОСОБА_4 та наявності підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Згідно з поясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобовязує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги заявника в частині скасування оскаржуваної постанови, а також визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо невжиття всіх можливих та допустимих заходів по встановленню місця проживання, перебування боржника обґрунтовані.

Щодо вимог заявника в частині зобовязання державного виконавця здійснити заходи по встановленню місця проживання та перебування боржника та заходи необхідні для своєчасного виконання в повному обсязі судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних вимог з огляду на те, що цей обовязок покладений на державного виконавця чинним законодавством.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Враховуючи, що ОСОБА_2 отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.01.2016 року поштовою кореспонденцію 22.01.2016 року, що підтверджується матеріалами справи, скарга до суду ним подана 01.02.2016 року, тому суд дійшов висновку, що згідно із положеннями ст. 70 ЦПК України строк звернення до суду зі скаргою не пропущений.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383-388 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18 січня 2016 року, ВП № 48973867.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 щодо невжиття всіх можливих та допустимих заходів по встановленню місця проживання та перебування боржника ОСОБА_4

В іншій частині скаргивідмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких було проголошено ухвалу - той же строк з дня отримання її копії.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_6