Рішення № 56365814, 01.07.2015, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/16/2015

Справа № 134/1922/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 липня 2015 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанський В. Г.

з участю секретаря:Балух О. В.

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 у вересні 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що під час перебування з відповідачем з 12 грудня 1989 року у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 5 березня 2013 року, ними було придбане майно, яке є їхньою спільною власністю і щодо поділу якого вони не можуть дійти згоди. Позивач просила суд поділити спільне майно подружжя і визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району, виділивши їй це майно в натурі. Відповідачу виділити також 1/2 частину житлового будинку і господарських будівель в натурі. В позовній заяві позивач зазначала, що з 1991 року вона з відповідачем та двома дітьми проживала в будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району, де було зареєстроване їх місце проживання, але будинок не введено в експлуатацію і право власності на будинок в державному реєстрі нерухомого майна не зареєстровано.

В послідуючому під час розгляду справи судом позивач подавала суду заяви про збільшення, зміну, уточнення та доповнення позовних вимог (а.с. 26, 27, 35-38, 212) і остаточно визначившись у своїх вимогах, в заяві від 14.05.2015 року просила суд ухвалити рішення, яким визнати спільною сумісною власністю подружжя будівельні матеріали, використані на будівництві житлового будинку з господарськими будівлями, розташовані за адресою по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району на земельній ділянці 0,15 га, наданій під забудову відповідачу, визнати за нею право власності на 1/2 частину вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 на суму 91627 грн. 68 коп., визнати за нею право на введення в експлуатацію зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та отримання правовстановлюючих документів. За відповідачем визнати право власності на 1/2 частину вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, на суму 91627 грн. 68 коп. Представник відповідача подав до суду заперечення та доповнення заперечень на позовну заяву та заяву позивачки про зміну позовних вимог, зазначивши, що до реєстрації новоствореного нерухомого майна право власності виникає лише на матеріали, обладнання та інше майно, використане в процесі будівництва, і суд у рішенні повинен зазначити (поіменувати) ці матеріали чи обладнання, а позивач має надати докази, які саме матеріали було придбано для будівництва будинку, час їх придбання з вказівкою вартості таких матеріалів. До своїх заперечень представник відповідача надав Типовий договір №33 від 12 лютого 1991 року на будівництво житлового будинку в с.Тернівка на ім'я ОСОБА_7, який помер і є батьком відповідача, та довідки, видані приватним підприємцем ОСОБА_8 на будівельні матеріали на суму біля 40000 тисяч гривень, які у 1991-1996 роках придбав батько відповідача на будівництво саме цього будинку по АДРЕСА_1. Представник відповідача у своїх запереченнях просив у позові відмовити. Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Тернівська сільська рада Крижопільського району, не заперечує у задоволенні позовних вимог і подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. З'ясувавши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав. Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, 12 грудня 1989 року позивач ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 у виконкомі Тернівської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Рішенням Крижопільського районного суду від 5 березня 2013 року шлюб між ними розірвано(а.с.10). Під час шлюбу за заявою відповідача рішенням загальних зборів колгоспників колгоспу «Україна» с.Тернівка Крижопільського району від 24.12.1989 року йому було виділено земельну ділянку 0,15 га для будівництва житлового будинку, що відповідало чинному на той час законодавству УРСР. Архівний витяг з протоколу №3 від 24.12.1989р. (а.с. 235) Рішенням виконкому Тернівської сільської ради Крижопільського району від 31.03.1990 року відповідачу було надано дозвіл на будівництво житлового будинку на раніше виділеній земельній ділянці по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району.

У судовому засіданні було також встановлено, що відповідачу у той же час було видано у встановленому законом порядку будівельний паспорт на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями на земельній ділянці 0,15 га по АДРЕСА_1 в с.Тернівка, який він утримує у себе, про що в суді пояснили свідки ОСОБА_10 - працівник бюро технічної інвентаризації, та ОСОБА_11 - працівник відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Крижопільської райдержадміністрації. За час шлюбу на наданій відповідачу земельній ділянці 0,15 га по АДРЕСА_1 сторонами було побудовано житловий будинок з господарськими будівлями, у якому зареєстроване їх місце проживання, і у якому, як було встановлено в судовому засіданні, сторони фактично проживали з 1996 року, що також підтверджується довідками та витягами з погосподарських книг виконкому Тернівської сільської ради (а.с.5,39). Будинок за відповідними договорами на ім'я відповідача, підключений до мережі електропостачання та централізованого комунального водопостачання (а.с.224-227,230,231,). На будинок та господарські будівлі за зверненням позивача у 2013 році КП «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» виготовило технічний паспорт, який виготовляється тальки на завершені будівництвом об'єкти нерухомого майна, і в якому зазначено рік забудови та відсоток зносу будівель, який складає від 27 до 41%, що також свідчить про тривалу експлуатацію цих об'єктів сторонами.(а.с.13-16). Відповідачем, який являється забудовником житлового будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району будинок на даний час не введено в експлуатацію і не зареєстровано в державному реєстрі нерухомого майна, що суд розцінює як ухилення від поділу житлового приміщення у будинку та господарських будівель і земельної ділянки в натурі. По справі судом було призначено будівельно-технічну експертизу на предмет вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в селі Тернівка Крижопільського району, вартість яких згідно Висновку № 97 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи складає 181 255 грн. 68 коп.(а.с.60-95). Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_12 надав роз'яснення, що будинок, незважаючи на відсутність деяких внутрішніх оздоблень у кімнаті житлового будинку, може бути прийнятий в експлуатацію і придатний для проживання в ньому. Згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року встановлено, що прийняття в експлуатацію зведених до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій вони розташовані. Порядок введення в експлуатацію житлових будинків, побудованих до 5 серпня 1992 року, спрощений і проводиться за технічним паспортом на житловий будинок згідно «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», (затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 24.06.2011 N 91, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. за N 830/19568). Таким чином, за відсутності будівельного паспорта сторони самостійно і незалежно одна від одної зможуть провести реєстрацію нерухомого майна у державному реєстрі нерухомого майна за наявним технічним паспортом на будинок та відповідним рішенням суду про надання права на введення будинку в експлуатацію і отримання правовстановлюючих документів на нього. В судовому засіданні відповідач позов не визнав, пояснивши суду, що ні позивач, ні її батьки участі в будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка, не брали. Земельну ділянку під будівництво отримав його батько, і він без участі позивача, яка на той час доглядала малолітню дитину, побудував будинок. Будівельні матеріали на будинок були придбані за кошти його батьків. Пояснив суду, що з 1996 року він та позивач перейшли від його батьків, де з 1989 року проживали, у побудований його батьками будинок по АДРЕСА_1 в с.Тернівка. З того часу проживали у будинку разом з дітьми, а у 2013 році позивач сама пішла від нього до іншого чоловіка. Будь-яких документів на будинок і земельну ділянку у нього немає. Надані суду представником відповідача Типовий договір № 33 від 12.02.1991 року на ремонт і будівництво житлових будинків, квартир, господарських, побутових будівель і споруд за замовленням населення укладений ОСОБА_7 невідомо з якою будівельною організацією і на яке будівництво, та Розрахункова відомість об'ємів і вартості робіт не стосуються будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка, оскільки об'єкт будівництва в цих документах не зазначено. Довідки приватного підприємця ОСОБА_8 про кількість і вартість отриманих у нього батьком відповідача в 1991-1996 роках будівельних матеріалів на будівництво будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка не підтверджені будь-якими документами на відпуск цих матеріалів та їх вартість. В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_8 не підтвердив підставність надання ним довідок на будівельні матеріали, їх призначення, і взагалі здійснення підприємницької діяльності по продажу будівельних матеріалів у 1991-1996 роках. Допитані у справі на вимогу сторін свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які є односельцями, родичами сторін, пояснювали у судовому засіданні, притримуючись позицій сторін, на вимогу яких вони були запрошені, про те, що участь у будівництві приймали як сторони, так і їх батьки, а по закінченні будівництва до будинку вселились і постійно в ньому проживали разом лише позивач з відповідачем та їх двоє дітей. За час проживання у будинку і на даний час будь-які треті особи не заявили до сторін вимоги щодо права власності на будинок чи будівельні матеріали, витрачені на будівництво будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка. Суд вважає це майно спільною сумісною власністю подружжя. Суд вважає, що на час виникнення майнових правовідносин між сторонами, які виникли у 1989 - 1996 роках під час будівництва будинку по АДРЕСА_1 в с.Тернівка, слід застосовувати законодавство, що діяло на час їх виникнення, а саме відповідні положення Кодексу про шлюб і сім'ю УРСР, що стосуються спільної сумісної власності подружжя, та відповідні положення Сімейного кодексу України. Відповідно до ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України 1969 року майно придбане в шлюбі визнається спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу в рівних частках. Згідно зі ст. 60 СК України (чинного з 1 січня 2004 року) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року N 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», роз'яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. При цьому належить виходити з того, що відповідно до ст. ст. 22, 25, 27-1 КпШС України спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу). Згідно з роз'ясненнями, що містяться в пп. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані. Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом перебачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За таких обставин суд вважає, що за сторонами слід визнати право спільної сумісної власності на майно подружжя: вартість будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в селі Тернівка Крижопільського району на суму 183255,36 грн. по 1/2 частині вартості на суму 91627 грн. 68 коп кожному із подружжя, а оскільки виділити в натурі будівельні матеріали кожній із сторін без завдання шкоди майну - житловому будинку з господарськими будівлями, на будівництво якого вони використані, неможливо, то за сторонами слід визнати право на введення новоствореного нерухомого майна в експлуатацію та отримання на нього правовстановлюючих документів.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК, на підставі ст.ст.325, 334, 355, 356, 357, 358, 361, 364, 365, 367, 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 22,28,29 КпШС України, ст.ст.27,30,60,61,63,64,65,67,69,70,71 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати спільною сумісною власністю подружжя будівельні матеріали, використані на будівництві житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району Вінницької області на земельній ділянці 0,15 га, виділеній під забудову ОСОБА_21 згідно рішення виконкому Тернівської сільської ради Крижопільського району від 31.03.1990 р., та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в селі Тернівка Крижопільського району в сумі 91627 грн. 68 коп., визнати за ОСОБА_2 право на введення в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району, розташованого на земельній ділянці площею 0,15 гектари, і отримання правовстановлюючих документів на цей будинок. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину вартості будівельних матеріалів, будівельно-монтажних робіт та експлуатації машин і механізмів, використаних на будівництво житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в селі Тернівка Крижопільського району Вінницької області, на суму 91627 грн. 68 коп., визнати за ОСОБА_4 право на введення в експлуатацію житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в с.Тернівка Крижопільського району, розташованого на земельній ділянці площею 0,15 гектари, і отримання правовстановлюючих документів на цей будинок. Стягнути з ОСОБА_4 користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 916 грн. 28 коп., за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 3100 грн., за надання правової допомоги 6191,60 грн. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через місцевий суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя