Рішення № 56364410, 01.03.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/16995/15-ц

Провадження № 2/643/1075/16

01.03.2016 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Поліщук Т.В.,

при секретарі Литвиненко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 про визнання дійсним договору оренди автомобіля та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, про визнання дійсним договору оренди автомобіля від 25.09.2012 року та додаткову угоду до даного договору від 20.08.2013 року та стягнення орендної плати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25 вересня 2012 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди автомобіля, за яким позивач, передала в строкове платне користування відповідачу вантажний автомобіль: марка ТАТА, 2008 року випуску, державний № НОМЕР_1, шасі № Y6D38132795700224.

Протягом з 25.09.2012 по 25.09.2015 відповідач користувалася транспортним засобом на основі договору оренди, але не зважаючи на чисельні вимоги позивача сплатити заборгованість по договору та оформити цей договір нотаріально відповідач відмовляється виконувати зобовязання, які вона взяла на себе.

3 даною позицією відповідача позивач не погоджується, адже укладаючи договір оренди автомобіля від 25.09.2012 року між позивачем і відповідачем було досягнути згоди з усіх істотних умов договору та відбулося його часткове виконання, тому вважає, що її права як орендодавця було порушено.

Виходячи з цього позивач просить визнати договір оренди автомобіля б/н від 25.09.2012 року, додаткову угоду до даного договору від 20.08.2013 року укладених між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 дійсним з моменту їх укладання та стягнути з ОСОБА_2 орендну плату в розмірі 3600,00 грн. за період з 25.09.2012 по 25.09.2015 р.

Позивач позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, справу розглядати за її відсутністю, про що надала письму заяву.

Відповідач у судове засіданні не зявилася, надала письмові заперечення та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки ТАТА, 2008 року випуску (держ. № НОМЕР_2, шасі Y6D38132795700224) (а.с. 23).

25 вересня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди автомобіля, за яким позивач, передала в строкове платне користування відповідачу вантажний автомобіль: марка ТАТА, 2008 року випуску, державний № НОМЕР_1, шасі № Y6D38132795700224 (а.с. 6).

Зважаючи на те, що зазначений транспортний засіб терміново був необхідний відповідачу для здійснення підприємницької діяльності, між позивачем і позивачем було досягнуто домовленості про те, що договір оренди спочатку буде укладатись у простій письмовій формі, пізніше, при наявності у ОСОБА_2 вільного часу, договір оренди мав бути посвідчений нотаріально.

Згідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку істотних умов для договорів оренди (найму), у ЦК не зазначено, та виходячи зі змісту статей 759-762 ЦК України можна дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Згідно до ч.2 ст 799 ЦК України, договір оренди (найму) транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному засвідченню.

25.09.2012 року, в день укладання даного договору позивач, як Орендодавець передала, а відповідач, як Орендатор прийняла, вантажний автомобіль держ. № AX 5715 ВО, шасі № Y6D38132795700224), паспорт транспортного засобу та ключі за актом приймання-передачі вантажного автомобілю держ. № AX 5715 ВО, шасі No Y6D38132795700224), про що свідчить акт прийому-передачі (а.с. 7).

Під час експлуатації орендованого автомобілю орендатором ОСОБА_2 було втрачено технічний паспорт на транспортний засіб, у зв'язку з чим власником ОСОБА_1 було замінено державний номер орендованого авто на державний BH 6017 ЕН та виготовлено новий технічний паспорт, який було передано ОСОБА_3 за актом приймання-передачі від 20.08.2013 р. З цього ж приводу 20.08.2013 року було укладено додаткову угоду до Договору оренди автомобіля від 25.09.2012 року. В іншій частині умови основного договору оренди автомобіля не змінювались (а.с. 8,9).

Згідно п.3.1. даного договору оренди автомобіля строк оренди складає 2 роки. В той же час, згідно п.3.3 даного Договору оренди автомобіля, якщо жодна із сторін до закінчення дії даного Договору оренди автомобіля письмово не повідомить про намір розірвати даний договір, договір оренди подовжується на новий строк - два роки. До теперішнього часу ані з боку ОСОБА_2, ані з боку ОСОБА_1 письмового повідомлення про намір розірвати договір не надходило.

Отже, правовідносини між позивачем і позивачем щодо оренди вантажного автомобілю досі існують, строк дії договору автоматично пролонговано до 25.09.2016 року.

Згідно п.4.1. та п.4.2. даного Договору оренди автомобіля орендна плата за весь період оренди складає 2400,00 (дві тисячі чотириста грн.) та виплачується за письмовою вимогою Орендодавця тобто ОСОБА_1, в десятиденний строк пропорційно часу оренди, але не пізніше закінчення договору оренди. Оскільки ставка орендної плати визначена в розмірі 2400.00 грн. за два роки, то щомісячна оренда складає 100,00 грн. в місяць. Автомобіль в оренді перебуває 36 місяців тож станом на 25.09.2015 рік заборгованість по оренді складає 3 600,00 грн.

Позивач у письмовій формі неодноразово зверталася на адресу до ОСОБА_2 про внесення орендної плати та запрошувала до нотаріуса для укладення договору оренди (а.с. 10-14).

Вимоги відповідач отримала. Однак, листом від 29.08.2015 року вона зазначила, що правових підстав для сплати орендної плати не вбачає, адже договір оренди 25 серпня 2012 року та додаткова угода до даного договору від 20.08.2013 року не були нотаріально посвідчені, отже, вони не мають юридичної сили, хоча факт передачі автомобіля в оренду та його використання вона не спростовує (а.с. 24).

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове, виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним

Позивач неодноразово вчиняла дії, спрямовані на те, щоб нотаріально посвідчити договір оренди автомобіля.

Позивач у письмовій формі звернулася за адресою проживання ОСОБА_4 з письмовим повідомленням, де зазначила час, місцезнаходження нотаріуса, куди відповідачу необхідно було з'явитися для нотаріального посвідчення договору оренди.

Відповідач бажання не виявила укласти договір оренди нотаріально посвідчений.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Виходячи за вищезазначеного, керуючись ст.. ст. 10,11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати договір оренди автомобіля марки ТАТА, 2008 р. випуску, державний номер № НОМЕР_1, укладений 25.09.2012 р. та додаткову угоду від 20.08.2013 року між ОСОБА_5 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 дійсними з моменту їх укладання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 орендну плату у розмірі 3600 ( три тисячі шістсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через районний суд до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - Т.В. Поліщук