Ухвала суду № 56361296, 02.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1803/16 Справа № 199/7340/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.,

суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.,

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилався на те, що 30 грудня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DNH4KP70450322 на суму 1755,17 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних на залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом 19 червня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 19 863,07 грн.

Разом з тим, сума у розмірі 12 527,94 грн. була стягнута з відповідача на підставі судовго наказу від 04.12.2008 року.

Таким чином на теперішній час заборгованість відповідача складає за кредитом 7 335,13 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 366,76 грн., а всього 8 201,89 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також понесені витрати по справі у розмірі 1 218 грн..

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 грудня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем був укладений кредитний договір № DNH4KP70450322 на суму 1 755,17 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% річних на залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим станом 19 червня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 19 863,07 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі судового наказу Амур -Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04 грудня 2008 року сума у розмірі 12 527,94 грн. була стягнута з відповідача.

На теперішній час заборгованість відповідача за кредитом складає 7335,13 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн. та штраф (процентна складова) 366,76 грн., а всього 8 201,89 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції послався на те, що позивачем пропущено строк позовної давності та про застосування якого заявляв відповідач.(ч. 4 ст. 267 ЦК України)

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментам вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (правова позиція ВСУ України 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року)

Оскільки 04 грудня 2008 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська було винесено судовий наказ про стягнення заборгованості з відповідача за спірним кредитним договором, отже з 05 грудня 2008 року розпочався строк позовної давності для звернення банку за захистом свої порушених прав, однак з позовом про стягнення кредитної заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось лише 22 вересня 2015 року, тобто після закінчення строків позовної давності, про застосування якого заявляв відповідач в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості, у звязку з тим, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав після закінчення строків позовної давності, передбачених ст. ст. 257, 258 ЦК України.

В апеляційній скарзі заявник посилається на кредитний договір б/н від 28 лютого 2006 року та на платіжну картку, умови та правила надання банківських послуг, проте згідно кредитного договору № DNH4KP70450322 від 30 грудня 2005 року, який міститься в матеріалах справи та згідно якого стягується заборгованість, платіжна картка відповідачу не видавалась та до спірного кредитного договору додані зовсім інші умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка» (Стандарт), ніж ті на які посилається в апеляційній скарзі заявник. Крім того, в апеляційній скарзі заявник вказує інший кредитний договір, ніж той по якому позивач стягує заборгованість.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування або зміни колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.П.Волошин

Судді: Е.Л.Демченко

ОСОБА_3