Ухвала суду № 56359723, 10.03.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1695/16-ц

Провадження № 2/204/1062/16

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2016 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про припинення права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про припинення права власності.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, її подано та підписано представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, однак позивачем зазначено лише ОСОБА_1, без зазначення в особі кого подається позов до суду, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, крім вимоги немайнового характеру, позивачем заявлена вимога майнового характеру про визнання права власності на 1/5 частку домоволодіння.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року N 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір».

ЗгідноЗакону України «Про судовий збір»останній сплачується за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, відповідно, розмір судового збору повинен розраховуватися з ціни позову.

Згідно з п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власностідійсною вартістю нерухомого майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви позивачем ціна позову визначена у розмірі 30000,00 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості вказаного в позові спірного майна.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майнавизначається за згодою сторін, а при його відсутностіпо дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Враховуючи наведене, суд попередньо визначає розмір судового збору у розмірі 4000,00 грн., оскільки згідно ЗУ «Про судовий збір», судовий збір сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 6890,00 грн.

Приймаючи до уваги сплату позивачем судового збору за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 551,20 грн., сума яку позивачу слід сплатити за вимоги майнового характеру становить 4000,00 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, Банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, Код банку отримувача (МФО) 805012, Рахунок отримувача 31216206700008, Кодкласифікації доходів бюджету 22030001, Призначенняплатежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891345 (суду, де розглядається справа)».

Відповідно дост. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і 120ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин,суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України та зазначити в особі кого подається позов до суду; сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру у встановленому судом розмірі та надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд,

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про припинення права власності залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з моменту отримання копії ухвали.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез