Рішення № 56358271, 09.03.2016, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 208/3697/15-ц

№ 2/207/39/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Тюлюнової В.Г.

при секретарі Куцевол Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння.

В С Т А Н О В И В:

21.05.2015 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просила суд витребувати у відповідачки, колишньої невістки, майно, меблі, кондиціонер і столешницю, з незаконного володіння. Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 24.07.2015 року цивільну справу після закінчення строку на оскарження даної ухвали передано на розгляд Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, тому що згідно довідки адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області відповідачка мешкає на території Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

При розгляді справи в Баглійському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння у колишньої невістки, відповідачки ОСОБА_2, уточнивши їх при судовому розгляді справи, просила суд стягнути з відповідачки на свою користь вартість вищезазначеного майна, яку вона визначила у розмірі 6000 грн.

Відповідачка ОСОБА_2, її представник адвокат ОСОБА_3, позовні вимоги не визнали, пояснивши, що ніякого майна в користування у позивачки відповідачка ніколи не брала. Позивачка ОСОБА_1, її колишня свекруха, відчуває до неї неприязнь, тому щоб переслідувати її звернулася до суду.

Суд, вислухавши позивачку, відповідачку, її представника, адвоката ОСОБА_3, свідків, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 10, 60 Цивільного процесуального Кодексу України цивільні справи розглядаються з дотриманням засад змагальності сторін у цивільному судочинстві та покладення на позивача обов`язків доводити обставини, на які він посилається як на підстави своїх вимог.

В судовому засіданні встановлено. ОСОБА_4 колишня свекруха ОСОБА_2, яка перебувала у шлюбі з сином позивачки ОСОБА_5 з 30.04.2011 року. Від шлюбу мають спільну дитину, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який живе з матір`ю, відповідачкою по справі.

За рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2014 року, яке набрало законної сили 12.01.2015 року, копія рішення суду приєднана до матеріалів справи і досліджена при судовому розгляді, шлюб між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 розірвано. В заяві, написаній суду 09 грудня 2014 року ОСОБА_5 просив розглядати справу без його участі, згоден на розірвання шлюбу.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2014 року про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_5 підтверджується, що відповідачка не проживає та не веде домашнє господарство з сином позивачки ОСОБА_5 з березня 2013 року.

З 01.07.2014 року відповідачка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

У підтвердження того, що вона передала у тимчасове користування своєму синові ОСОБА_5 і відповідачці, колишній невістці, своє майно, кондиціонер, м`який трикутник, столешницю, надає документи про укладення ОСОБА_1 11.12.2008 року з Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_7 Стандарт» кредитного договору на отримання кредиту в сумі 3812,76 грн. на строк 365 днів, з 11.12.2008 року по 11.12.2009 року, та видаткову накладну № П14-002426 від 27.07.2011 року про отримання в ТОВ «Технополіс-1» Дніпродзержинська філія кондиціонера SAMSUNG вартістю 2777,00 грн.

Однак кредитний договір на отримання кредиту в сумі 3812,76 грн. для придбання м`якої меблі та видаткова накладна щодо отримання кондиціонеру ТОВ Технополіс-1» ОСОБА_1 не є доказом отримання ОСОБА_2 майна в користування.

Свого сина ОСОБА_5 позивачка не залучає для участі у справі як співвідповідача, стверджуючи, що майно було передано сину і відповідачці. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.12.2014 року, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідачка не проживає та не веде господарство з сином позивачки, ОСОБА_5, з березня 2013 року.

Окрім того, ОСОБА_1 не вказує марку, модель майна, яке вона, за її ствердженням, передала синові та відповідачці, що не дає можливості ідентифікувати його з майном, яке вона отримала в кредит.

Відповідачка ОСОБА_2 заперечує отримання вказаного майна від позивачки ОСОБА_1

Суд критично оцінив покази свідків ОСОБА_8, рідної сестри позивачки, ОСОБА_1, ОСОБА_9 доньки позивачки, ОСОБА_5, ОСОБА_10 синів позивачки, і вважає, що їх покази не можуть бути покладені за основу судового рішення, оскільки усі вони рідні люди позивачки, які її підтримують і заінтересовані в ухваленні рішення на користь позивачки.

Критично суд оцінив фото, надані позивачкою після розгляду по суті, на якому відповідачка і син позивачки відображені окремо, сидячи на меблях. Вказані фото також не є доказом того, що відповідачка отримала меблі від позивачки, тому що не зрозуміло, коли і при яких обставинах ці фото створені.

Не може суд взяти як доказ, наданий після розгляду справи по суті в порушення вимог ст. 27 ЦПК України сином позивачки ОСОБА_10 запис на мобільний телефон розмов сина позивачки з співмешканцем відповідачки, тому що цей запис зроблено неофіційно. Відповідачка вважає, що цей запис сфальсифікований родиною позивачки, з якою вона перебуває у неприязних стосунках, тому що живе з колишнім зятем позивачки, чоловіком її доньки. Позивачка підтвердила, що відповідачка підтримує тривалий час близькі стосунки з її колишнім зятем, чоловіком її доньки ОСОБА_9

Оскільки вимоги позивачки не підтверджені доказами щодо отримання майна відповідачкою ОСОБА_2, яке належить ОСОБА_1, суд вважає, що позовні вимоги її не підлягають задоволенню, а витрати, пов`язані з розглядом справи, повинна нести сама позивачка.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 про витребування майна з незаконного володіння.

Витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивачку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В.Г. Тюлюнова