Ухвала суду № 56357476, 10.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

10 березня 2016 р.Справа № 816/4757/15

Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Подобайло З.Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016р. по справі № 816/4757/15

за позовом ТОВ "Євростарндарт-Автогаз"

до Київської митниці ДФС

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016р. задоволено позов ТОВ "Євростарндарт-Автогаз" до Київської митниці ДФС про скасування рішення.

На зазначену постанову суду Київською митницею ДФС подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Згідно поштового повідомлення Київською митницею ДФС отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 23.02.2016р.

09.03.2016р. на виконання ухвали суду Київською митницею ДФС подала клопотання, в якому просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що з 01.09.2015р. набрали чинності зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674 , відповідно до яких органи ДФС повинні сплачувати судовий збір на загальних підставах. Згідно із ч.І ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч.2 ст.88 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, на підставі зазначеній у частині першій цієї статті. Слід враховувати право сторони на судовий судового рішення, адже, відповідно до статті 8 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, згідно зі ст.ст. 185, 211, 236 Кодексу адміністративного судочинства України мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Так, Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" № 12-рп/2013 від 28.11.2013, зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Тобто, судом зроблено висновок щодо встановлення саме помірного судового збору, у зв'язку з цим, майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя. Відповідні положення зазначені у статті 8 Закону України "Про судовий збір" , статті 88 Кодексу адміністративного судочинства. Зазначені вище норми законодавства вказують на врахування судом майнового стану сторони. Дане питання знайшло своє відображення у пленумах всіх вищих судових інстанцій (п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"; п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"; Постанова Пленум Вшпого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"). Згідно з ч.І ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Крім того, необхідно враховувати те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст. 87, 88 КАС України, Закону України „Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку. З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Отже, надання органами ДФС належних та допустимих доказів відсутності фінансування з Державного бюджету України (відсутності коштів) на момент звернення із позовом, скаргою (апеляційною, касаційною) або заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України до суду є визначальними для прийняття судом рішення у відповідності до приписів статті 8 Закону. Крім того, звільнення від сплати судового збору з зазначених вище підстав узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена в рішенні від 30.11.2015 по справі №1170/2а-578/12, від 04.12.2015 у справі №1170/2а-1511/12, від 30.11.2015 у справі №804/6861/13-а де було прийнято рішення про звільнення від сплати судового збору органів доходів і зборів. Відповідно до вищевикладеного повідомляємо, що митниця не має фінансової можливості сплатити судовий збір у розмірі 1339 грн. 80 коп., у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань за загальним фондом бюджету за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Для підтвердження цього факту надаємо завірену копію виписки по рахунку з урахуванням КЕКВ та довідку від 01.03.2016р. №331/10-70-05.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі.

Обмежене фінансування державної бюджетної установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору, встановленого законом. Доказів неможливості отримання додаткових коштів на кошторисні призначення відповідач не надає .

Враховуючи наведене та те , що апелянт вважає недоречним подання клопотання про розстрочення або відстрочення сплати судового збору, на підставі матеріалів справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.3 ст.189 та ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

На момент постановлення ухвали, Київською митницею ДФС не були виконані вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Керуючись ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволені клопотання Київської митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016р. по справі № 816/4757/15 за позовом ТОВ "Євростарндарт-Автогаз" до Київської митниці ДФС про скасування рішення повернути скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: (підпис) Подобайло З.Г.