Ухвала суду № 56357445, 10.03.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"10" березня 2016 р. Справа № 806/4888/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Нероді І.В, ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" грудня 2015 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 10.09.2015 року за № 0000382200 та за № 0000392200.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки податкового органу про недійсність вчинення господарських операцій з ТОВ "Промтехбуд" за березень та квітень 2015 року нічим не підтверджуються і спростовуються належними первинними документами.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив реальність виконання операцій з придбання послуг у контрагента ТОВ "Промтехбуд" за березень та квітень 2015 року, податкові наслідки операцій позивача з ТОВ "Промтехбуд" та сформованих платником витрат та податкового кредиту з ПДВ за цими операціями не відповідають критерію документальної підтвердженості.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Судами встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" з питань достовірності визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "НВЦ Оланд" за лютий 2015 року, ТОВ "Промтехбуд" за березень та квітень 2015 року, ТОВ "Проммашредуктор" за березень 2015 року, ТОВ "Аметпром" за квітень 2015 року, за результатами якої було складно акт № 1046/2200/00217426 від 25.08.2015 року (а.с. 18-33).

Актом перевірки встановлено

- порушення позивачем п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 246193 грн., в т. ч. по періодах:

- березень 2015 року - на суму 206802 грн.;

- квітень 2015 року - на суму 39391 грн.

З урахуванням вказаного податковий орган дійшов висновку, що підприємством у березні 2015 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) на суму 206802 грн., а в квітні 2015 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 18) на суму 39 391 грн."

Не погоджуючись з висновками вказаного акту перевірки, позивач надав до контролюючого органу заперечення №346/52 від 03.09.2015 року (а.с. 57-58), на які 09 вересня 2015 року Бердичівська ОДПІ надала відповідь №11980/10/06-03-22-00 (а.с. 112-119), де зазначила, що запереченнями не спростовуються допущенні порушення, а висновок акту перевірки залишено без змін.

При цьому, в ході розгляду заперечень №346/52 від 03.09.2015 року контролюючим органом було виявлено, що при оформленні висновку перевірки мала місце арифметична помилка, а тому абзац 5 висновків акту перевірки викладено в наступній редакції:

"В результаті зазначеного порушення підприємством у березні 2015 року завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 22846 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 18) на суму 183956 грн., а в квітні 2015 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 18) на суму 39391 грн".

На підставі акту №1046/2200/00217426 від 25.08.2015 року, з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем 10 вересня 2015 року винесені податкові повідомлення-рішення №0000382200 (а.с.14), яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 279184 грн., в тому числі за основним платежем - 223347 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55837 грн., та №0000392200 (а.с.16), яким позивачу зменшено розмір суми від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2015 року в сумі 22846 грн.

Як вбачається з акту №1046/2200/00217426 від 25.08.2015 року та відповіді на заперечення, Бердичівська ОДПІ прийшла до висновку про наявність ознак фіктивності вчинення господарських операцій позивача з ТОВ "Промтехбуд", внаслідок чого були прийняті спірні рішення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також відображених відповідачем в акті №1046/2200/00217426 від 25.08.2015 року та відповіді на заперечення суджень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд першої інстанції керувався приписами Податкового кодексу України, зокрема: пунктами 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Водночас, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, та податкового кредиту.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, недоведеність реальності здійснення юридичною особою господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Промтехбуд" укладено договір підряду №2015/03/02 від 18.03.2015 року (а.с. 41-43), за умовами якого ТОВ "Промтехбуд" (Підрядник) зобов"язувався вибрати абразивостійкі або полімочевинне, або поліуретанове покриття, згідно з умовами експлуатації, і виконати роботи по їх нанесенню, а Замовник зобов"язувався їх оплатити. Обсяг, терміни, характер і вартість робіт, визначався специфікаціми до договору, які є його невід"ємною частиною. Підрядник за договором зобов"язувався виконати роботи зі своїх матеріалів, з використанням своїх транспортних засобів, машин, механізмів, своїми інструментами і оснащенням, а так само за участі субпідрядних організацій.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Промтехбуд", позивачем надавались в ході перевірки та суду договір підряду №2015/03/02 від 18.03.2015 року (а.с. 41-43), специфікації до договору № 1 та № 2 (а.с. 44-45), податкові накладні № 50 від 19.03.2015 року (а.с. 54) та № 51 від 19.03.2015 року (а.с. 53), № 14 від 09.04.2015 року (а.с. 56), № 13 від 14.04.2015 року (а.с. 55), рахунки на оплату від 19.03.2015 року № 2015/03/19/1 (а.с. 48) та № 2015/03/19/2 (а.с. 49), акти надання послуг від 09.04.2015 року № 2015/03/19/1 (а.с. 46) та 14.04.2015 року № 2015/03/19/2 (а.с. 47), службова записка начальника ОМТС Качуріна Ю.П. від 05.04.2015 року №68/20-192 (а.с.60), заявка ТОВ "Промтехбуд" на оформлення пропусків (а.с.62).

Як вбачається з актів надання послуг від 09.04.2015 року №2015/03/19/1 та 14.04.2015 року №2015/03/19/2 від ТОВ "Промтехбуд" (Підрядник) акти підписані директором ОСОБА_4

Відповідно до таблиць 5, 6 Звіту ТОВ "Промтехбуд" про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (а.с. 138, 139, 146, 150), витягу з Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців (а.с. 189-191) з 27.03.2015 року ОСОБА_4 звільнена з вказаного підприємства і в квітні 2015 року керівником підприємства була ОСОБА_5

З огляду на те, що вказані акти підписані неуповноваженою особою, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що останні не є належним первинним документом і не можуть свідчити про надання відповідних послуг.

Крім того, відповідно до службової записки начальника ОМТС Качуріна Ю.П. від 05.04.2015 року № 68/20-192 (а.с. 60), заявка ТОВ "Промтехбуд" на оформлення пропусків (а.с.62) та пояснень представників позивача послуги в квітні 2015 року позивачу на виконання умов договору підряду № 2015/03/02 від 18.03.2015 року від ТОВ "Промтехбуд" надавали ОСОБА_6 (робочий), ОСОБА_7 (робочий) та ОСОБА_8 (прораб). Проте відповідно до таблиць 5, 6 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів поданого до податкового органу (а.с. 138, 139, 146, 150), вказані особи в березні-квітні 2015 року в трудових відносинах, відносинах за договорами цивільно-правового характеру з ТОВ "Промтехбуд" не перебували і заробітну платню не отримували, що також свідчить про не надання послуг ТОВ "Промтехбуд" на виконання умов договору підряду № 2015/03/02 від 18.03.2015 року.

Також, в матеріалах справи містяться вироки по справі № 757/22628/15-к від 18.09.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_9 (а.с. 168-173) та по справі №757/26818/15-к від 15.09.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_10 (а.с. 174-179).

З окрема, вироком Печерського районного суду м.Києва у справі №757/22628/15-к від 18.09.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_9 (а.с. 168-173) встановлено, що ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.28 та ч.2 ст.205 КК України, який полягає у фіктивному підприємництві, тобто створенні (придбанні) ряду суб"єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності , вчиненими повторно.

Крім того, ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що створивши та придбавши в період 2013-2015 років з метою прикриття незаконної діяльності підпримства: ТОВ "Промтехбуд" та інші надав послуги суб"єктам підприємницької діяльності реального сектору екноміки в проведені безтоварних фінансових операцій з грошовими коштами за допомогою незаконного переведення їх з безготівкової форми розрахунку в готівку, внаслідок чого на рахунках зазначених фіктивних підприємств накопичувались протиправно отримані грошові кошти, які ОСОБА_9 умисно, з корисливих мотивів легалізував шляхом вчинення з ними фінансових операцій. Так, протягом 2013-2015 років з метою незаконного переведення безготівкових коштів у готівку на розрахункові рахунки підконтрольних ОСОБА_9 фіктивних підприємств: ТОВ "Промтехбуд" та інш. від підприємств реального сектору економіки надходили безготівкові кошти за начебто реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, які фактично не реалізовувались та не поставлялись.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_9 в подальшому вказані вище кошти знімав у касі ПАТ "КБ "Євробанк" за дорученням осіб, які формально значились службовими особами вказаних підприємств, втому числі ТОВ "Промтехбуд" та використовував зняті готівкові кошти на забезпечення власних потреб, підтримання протиправної діяльності та забезпечення потреб невстановлених слідством осіб- службових осіб підприємств реального сектору економіки.

Вироком Печерського районного суду м.Києва від 15.09.2015 року встановлено, що 06.02.2013 року ОСОБА_10, вступивши в змову з ОСОБА_9 створили (перереєстрували) суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Промтехбуд" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні псевдо-господарських операцій та подальшому отриманні безготівкових коштів.

ОСОБА_9 були надані свої особисті документи, а саме паспорт та ідентифікаційний код, які в подальшому невстановленими слідством особами були використані для розробки статутних та реєстраційних документів, в тому числі і протоколу № 1/2013 Загальних зборів учасників ТОВ "Промтехбуд" від 06.02.2013 року, до якого були внесені заздалегідь неправдиві відомості, а саме про звільнення ОСОБА_9 з посади директора ТОВ "Промтехбуд" з 06.02.2013 року, призначення ОСОБА_10 на посаду директора ТОВ "Промтехбуд" з 07.02.2013 року та призначення ОСОБА_9 на посаду креативного директора ТОВ "Промтехбуд" з 07.02.2013 року.

Установлені у вказаних вироках обставини свідчать про фіктивний характер діяльності ТОВ "Промтехбуд" в цілому, що підтверджує доводи податкового органу як щодо неможливості виконання цим суб'єктом господарювання задекларованих послуг для позивача, так і незаконність відображення останнім результатів таких операцій у податковому обліку.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що встановлені у вироках суду обставини не є обов"язковими при оцінці адміністративним судом правомірності дій юридичної особи-контрагента (позивача у справі) з огляду на те, що у вироках позивач не згадується і правовідносини ТОВ "Промтехбуд" з позивачем не проаналізовано, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідач послався на фіктивність Контрагента позивача як суб'єкта господарювання і свої доводи підтверджував вироками Печерського районного суду міста Києва, копії яких містяться у справі.

Колегія суддів виходить з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Отже, з урахуванням наведених вище обставин справи, колегія суддів вважає, що доводи позивача про те, що подані ПАТ первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) є достатніми доказами фактичного виконання операцій, а спірні господарські операції підтверджені належними первинними документами, у сукупності з встановленими вироками суду фактами щодо фіктивної діяльності Контрагента позивача - є неспроможними і свідчить про безтоварність спірних господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у Постанові від 01.12.2015 року у справі №826/15034/14.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані позивачем документи на підтвердження реальності господарської операції, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фактично спростовують достовірність даних податкового обліку платника податків та правомірність формування позивачем податкового кредиту, не підтверджують факту здійснення між позивачем та його контрагентом господарських операцій, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Отже, судом першої інстанції дотримано вимоги ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого висновок про правомірність визначення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ є обґрунтованим.

За таких обставин рішення суду першої інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" грудня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" березня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Публічне акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" вул. Європейська,79,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-А,м.Бердичів,Житомирська область,13313

- ,