Ухвала суду № 56355507, 25.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/2764/14 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 22-ц/783/824/16 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н.П.

суддів: Бойко С.М., Берези В. І.

при секретарі: Куцику І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь ПАТ «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ 0039019, заборгованість за договором кредиту № 620/30-308 від 25.06.2008 року в сумі 376 521,29 гривень. Вирішено питання судових витрат.

Заочне рішення суду оскаржив ОСОБА_2

Вважає його незаконним, необгрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У апеляційній скарзі зазначає, що умови підписаного ним договору поруки передбачали відповідальність лише за заборгованістю по договору кредиту, а не ще й за заборгованістю по договору відновлювальної кредитної лінії з іншою відсотковою ставкою. Вказує на те, що підроблення підпису поручителя на договорі, зміна умов договору без погодження з поручителем і як наслідок збільшення зобов»язань поручителя без його згоди є основними елементами нікчемності даного договору поруки.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а також інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов»язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 611 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 553,554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом встановлено, що 25.06.2008 року між Акцінерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № № 620/30-308, який було змінено шляхом підписання Договору про внесення змін № 1 до Договору кредиту від 26.09.2012 року.

На підставі зазначеного кредитного договору банк зобов»язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 38000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору еквівалентно сумі 184288, 60 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 14,00 % річних та комісій, в розмірі та в порядку визначених в Додатку № 1, до цього договору, що є невідємною його частиною. Погашення кредиту повинно було здійснюватися до 10 числа включно, починаючи з липня 2008 року, з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 24 червня 2018 року, на умовах визначених цим договором.

26.09.2012 року між кредитором та позичальником укладено договір про внесення змін №1 до Договору кредиту, відповідно до якого змінено валюту кредиту з долара США на гривню, та внесено зміни до умов кредитування, які викладені в договорі кредиту № 620/30-308. Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 Договору про внесення змін, в результаті здійснення рефінансування заборгованості за договором кредиту з дати укладення цього договору про внесення змін заборгованість за кредитом складає 394607.49 грн. Погашення заборгованості здійснюється згідно з графіком, який є Додатком 1 до договору про внесення змін до 10 числа кожного місяця, починаючи з 10 жовтня 2012 року, та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 25 вересня 2032 року, на умовах визначених договором кредиту з урахуванням положень договору про внесення змін.

На забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором № 620/30-308 від 25.05.2007 року між Акцінерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 620/30-310, до якого 26.09.2012 були внесені зміни згідно Договору про внесення змін № 1 до договору поруки № 620/30-310.

Згідно умов п. 1.1 договору поруки, поручитель зобовязався перед кредитором за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, нарахованих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту.

У зв»язку з невиконанням позичальником кредитних зобов»язань, 18.09.2014 року позивачем направлено вимогу-повідомлення позичальнику ОСОБА_3 та поручителю ОСОБА_2 про необхідність погашення заборгованості в повному обсязі та зміну строку виконання зобов»язання - протягом тридцяти днів з моменту отримання зазначеної вимоги, тобто до 23 жовтня 2014 року.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ПАТ «Укрсоцбанк», встановлено, що відповідач допустив заборгованість перед позивачем на суму 420 669,43 гривень, з яких заборгованість по кредиту - 376 521,29 гривень, заборгованість за відсотками - 40 009,92 гривень, заборгованість по пені - 5436,18 гривень, інфліційні витрати - 4702,03 гривень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором, оскільки матеріалами справи встановлено факт виконання банком умов договору та неналежне виконання його умов позичальником.

Суд підставно стягнув суму заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя солідарно, оскільки порука на час пред»явлення позову не була припинена, оскілький з часу зміни строку виконання зобов»язання банк в межах шестимісячного строку звернувася з позовом до поручителя з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Бойко С. М.

Береза В. І.