Ухвала суду № 56354470, 09.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 337/4864/15-ц Головуючий у 1 інстанції Кучерук І.Г.

Номер провадження 22-ц/778/1232/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.,

Суддів: Краснокутської О.М.,

ОСОБА_2,

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2016 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району м. Запоріжжя до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Концерн «МТМ» Хортицького району м. Запоріжжя звернувся до суду з позовом, який в процесі розгляду справи уточнював, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 30 вересня 2005 року є власником квартири, розташованої за адресою м. Запоріжжя, вул. Новгородська, б. 22А кв. 17.

Відповідач ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 22А кв.17, що підтверджується довідкою житлового органу.

Згідно з п. 1.1. Статуту Концерн «Міські теплові мережі» створено на підставі рішення Запорізької міської ради від 11.01.02 № 17, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивачем у відповідності з вимогами діючого законодавства України надавались послуги по постачанню централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новгородська, б. 22А кв. 17, але споживачі не виконують належним чином свої зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим: за період з 01 серпня 2012 року по 30 листопада 2015 року утворилася заборгованість, яка складає 10905,07 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком по особовому рахунку.

23 квітня 2015 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя був виданий судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву води) в сумі 7438,87 грн. за період з 01 серпня 2012 року по 31 березня 2015 року.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року вказаний судовий наказ від 23 квітня 2015 року було скасовано.

Позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за період з 01 серпня 2012 року по 30 листопада 2015 року у розмірі 10905,07 грн. та сплачені судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Концерну «МТМ» заборгованість у розмірі 10905,07 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Концерну «МТМ» судовий збір у розмірі 243,60 грн.

З іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги Концерну «МТМ» і стягуючи з ОСОБА_3 заборгованість за період з 01 серпня 2012 року по 30 листопада 2015 року у розмірі 10905,07 грн., суд першої інстанції правильно виходив із того, що при відсутності укладення договору на постачання теплової енергії між позивачем та ОСОБА_3, Концерн «МТМ» має право на стягнення наявної заборгованості за послуги опалення, оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг та їх отримання відповідачем, розмір заборгованості є доведеним.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, виходячи із наступного.

Обов'язок відповідача ОСОБА_3В сплатити борг за надані послуги ґрунтується на вимогах ст.ст. 322, 509, 525, 526 Цивільного Кодексу України, та нормах Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Правовідносини між сторонами також регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року (далі Правила).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 ст. 32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Концерн «МТМ» зареєстрований у державному реєстрі, що підтверджується свідоцтвом про державу реєстрацію юридичної особи від 26 липня 2002 року (а.с.13) .

Відповідно до п. 2.1 Статуту Концерну «МТМ» предметом діяльності цього підприємства є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну «МТМ» та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну «МТМ».

Право Концерну «Міські теплові мережі» на отримання оплати за надані послуги з опалення підтверджено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 5 від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжі», відповідно до якого з 01 січня 2009 року в м. Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності , з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Судом першої інстанції встановлено і здобутими доказами підтверджується те, що відповідач ОСОБА_3 проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та є споживачами послуг Концерну «МТМ».

На підставі заяви Концерну «МТМ» 10 квітня 2015 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя був виданий судовий наказ №2-н/337/462/2015 про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості по оплаті за надані послуги за період з 01 серпня 2012 року по 31 березня 2015 рік у розмірі 7438,87 грн.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2015 року зазначений судовий наказ скасований.

26 серпня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги.

Із розрахунку заборгованості (а.с. 10-11, 93) видно, що, починаючи з серпня 2012 року відповідач періодично не здійснював оплату наданих позивачем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, внаслідок чого станом на 30 листопада 2015 року виникла заборгованість в сумі 10905,07 грн., яка розрахована на підставі тарифів, встановлених відповідними рішеннями Запорізької міської ради 2009, 2011-2012рр. (а.с. 104-106).

Пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року передбачено, що у разі визначення обсягу послуг за показниками засобів обліку обов'язок по їх оплаті покладається на осіб, які проживали у квартирі, а в разі нарахування за нормами споживання, - оплату послуг мають проводити всі зареєстровані у жилому приміщенні особи, крім випадків, коли вони тимчасово відсутні в ньому і подали письмову заяву та офіційний документ, що підтверджує відсутність.

Відповідач від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, однак їх не оплачував та не надав належних та допустимих доказів того, що він не користувався послугами централізованого опалення за вказаний період з дозволу відповідних органів виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у відповідності з Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

Таким чином, заборгованість за несплачені послуги підлягають стягненню з ОСОБА_3, який є споживачем цих послуг.

Судова колегія вважає, що висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги про пропущення позивачем позовної давності є неспроможними.

Доводи відповідача про відсутність укладеного між сторонами у справі договору про надання послуг як на підставу доля відмови у позові є неспроможними.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Оскільки згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема , із дій, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є надання послуг позивачем та їх отримання відповідачем, то підстав для звільнення відповідача від оплати наданих послуг з опалення немає.

Доводи представника відповідача щодо відсутності засобів опалення в квартирі не можуть бути взятими до уваги,оскільки відсутні докази щодо відокремлення у встановленому законом порядку квартири відповідача від системи загального опалення будинку.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_3, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції з їх оцінкою.

Судом повно і всебічно зясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: