Ухвала суду № 56354366, 02.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 2-1250/14 Головуючий у 1 інстанції: Махіборода Н.О.

Провадження № 22-ц/778/1022/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Мельнику З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2014 року Концерн «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 08 червня 2011 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя постановлено судовий наказ про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в АДРЕСА_1 з зареєстрованих за вказаною адресою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_2

29 серпня 2011 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя вказаний судовий наказ скасовано та роз'яснено заявнику його право на звернення до суду з цивільним позовом.

28 лютого 2014 року Концерн «Міські теплові мережі в особі філії концерну «МТМ» Ленінського району звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення, що утворилася за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2014 року у розмірі 51874,60 грн., із яких: за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2011 року в сумі 22690, 07 грн. та з 01 січня 2011 року по 01 січня 2014 року в сумі 30087, 21 грн. без урахування сплаченої відповідачами суми 902, 68 грн.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 51874, 60 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Концерну «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району заборгованість за поставлену теплову енергію, яка утворилась за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2011 року у розмірі 22690, 07 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_2 на користь Концерн «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району судовий збір в сумі 243, 60 грн.

В іншій частині позов Концерну «МТМ» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03 вересня 2014р. апеляційну скаргу Концерну «МТМ» відхилено, а заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

18.11.2015р. відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 грудня 2015 року заяву відповідача про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду, неповне з»ясування обставин у справі, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї заборгованості за послуги Концерну «МТМ» солідарно з іншими відповідачами скасувати та відмовити в задоволенні позову відносно неї.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_2 та представника позивача ОСОБА_14, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009р. Концерн «МТМ» є виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності м. Запоріжжя, в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ» ( а.с. 20).

Відповідачі, зокрема, ОСОБА_2 є споживачами послуг Концерну «МТМ», оскільки зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою Центру обслуговування абонентів Єдиної абонентської служби Запорізької міської ради № 1495 від 25.02.2014р. ( а.с. 14).

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що з 2008р. не мешкає у вказаній квартирі, тому не користувалась послугами позивача, а відтак не має за них сплачувати

солідарно з іншими мешканцями.

Дослідивши вказані доводи апеляційної скарги, колегія вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно інформації з вищезазначеної довідки Центру обслуговування абонентів Єдиної абонентської служби ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 14), що нею не заперечується.

В апеляційній скарзі та особистих поясненнях ОСОБА_2 вказує, що з серпня 2008р. проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, на підтвердження чому надала копію акту ( а.с. 155).

В Акті про фактичне проживання громадян від 02.11.2015р., складеному комісією у складі фахівців ЦОА, з пояснень мешканців будинку 5 по вул. Ак. Олександрова ОСОБА_15, ОСОБА_16 встановлено, що ОСОБА_2 з серпня 2008р. проживає у квартирі № 176 вказаного будинку.

В такому разі ОСОБА_2 мала знятись з реєстраційного обліку за попередньою адресою та зареєструватись у новому місці проживання. Якщо своїм основним місцем проживання вона вважає квартиру по вул. Звенигородській, то мала надати позивачу відповідну довідку зі свого тимчасового місця проживання про те, що відповідними послугами вона користується та сплачує їх за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Ак. Олександрова, б. 5, кв. 176.

Вказуючи, що Актом підтверджується її місце проживання у квартирі родини чоловіка, остання надала довідку № 8064, згідно з якою у АДРЕСА_2 зареєстровано 7 осіб, серед яких ОСОБА_2 не значиться, а також не мається відомостей про неї як про особу, яка проживає у цій квартирі без реєстрації ( а.с. 156).

Отже, ОСОБА_2, будучи зареєстрованою у ІНФОРМАЦІЯ_4, визнає цим, що вказана квартира є її основним місцем мешкання, та, не сплачуючи за надані комунальні послуги в будь-якому іншому житлі, має нести ці витрати за місцем своєї реєстрації.

Зважаючи на вказані обставини, доводи апеляційної скарги про виключення ОСОБА_2 з числа солідарних боржників по заборгованості з послуг за поставлену теплову енергію до квартири за місцем її реєстрації є неспроможними.

В скарзі ОСОБА_2 посилається також на пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2011 року, але вказані обставини вже були предметом перевірки апеляційного суду при розгляді справи за апеляційною скаргою позивача.

Так, позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу 06 червня 2011р. в межах позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України, а після скасування судового наказу ухвалою від 29 серпня 2011р., з позовом 28.02.2014р. Тому строк позовної давності позивачем не пропущено.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу як необґрунтовану та залишає рішення в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Кочеткова І.В.

ОСОБА_1