Ухвала суду № 56354274, 02.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/8613/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/8613/15-к Слідчий суддя в 1 інст. Ковальова Ю.В.

Провадження №11сс/778/106/16 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого Дадашевої С.В.,

суддів Тютюник М.С., Рассуждай В.Я.,

при секретарі Параскєвіній Н.П.,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мелітополь Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Коваля Д.П.,

захисника-адвоката Стукалова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

захисник-адвокат Стукалов А.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Першина Д.В. та до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 08 квітня 2016 року, з одночасним визначенням розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що надані матеріали кримінального провадження доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Стукалов А.В. просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою - у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 правопорушення є необґрунтованою та такою, що побудована на припущеннях. Крім того вказує на недоведеність слідчим та прокурором існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на неврахування слідчим суддею під час розгляду клопотання всіх відомостей про особу підозрюваного.

Згідно з ухвалою, слідчий СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, за погодженням з прокурором, звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що 02 серпня 2015 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на вул.Ворошилова у м.Мелітополь Запорізької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, де шляхом пошкодження москітної сітки на вхідних дверях, проник до приміщення кухні вищевказаного будинку, що є житлом, звідки, діючи повторно, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_11, тим самим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 37 458 грн.

03 серпня 2015 року до ЄРДР за №12015080140003739 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

08 лютого 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді; підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Стукалова А.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, заслухавши у судовому засіданні пояснення підозрюваного ОСОБА_2, вислухавши думку прокурора, захисника, слідчого та перевіривши матеріали провадження, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Доводи захисника - адвоката Стукалова А.В., викладені в апеляційній скарзі, про те, що слідчим та прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_2 вчинив вищевказане правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими та передчасними з огляду на наступне.

Обґрунтованість підозри підтверджується документами, доданими до клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 03 серпня 2015 року; протоколом допиту потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_6, протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколами обшуку та огляду предметів, тощо.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Згідно з матеріалами провадження, підозрюваний ОСОБА_2 ніде не працює, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, в т.ч. правопорушень проти власності, на цей час він знову обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому кримінальному правопорушенні, вчиненому у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного йому за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2012 року.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність існування ризику того, що підозрюваний, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проте, поза увагою слідчого судді лишилося те, що слідчим та прокурором не надано доказів на підтвердження іншого ризику, вказаного у клопотанні, а саме того, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а також того, що інші більш м'які ніж тримання під вартою запобіжні заходи можуть не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, на що обґрунтовано вказав захисник - адвокат Стукалов А.В. в апеляційній скарзі.

Слідчим суддею не взято до уваги те, що згідно з матеріалами, доданими до клопотання, ще 03 серпня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вищевказане кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, з зазначенням саме на ОСОБА_2, як на особу, що його вчинила.

06 жовтня 2015 року ОСОБА_2 пред'явлено серед інших осіб для впізнання свідку ОСОБА_6

12 жовтня 2015 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2, в ході якого вилучені певні речі.

Проте, про підозру у вчиненні зазначеного правопорушення останньому повідомлено лише 08 лютого 2016 року.

При апеляційному розгляді встановлено, що у цей день ОСОБА_2 був викликаний до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області у якості свідка по даному провадженню.

З клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий звернувся удень повідомлення останньому про підозру, тобто 08 лютого 2016 року.

Відомостей про те, що ОСОБА_2 ухилявся від виконання своїх процесуальних обов'язків в наданих суду матеріалах немає.

Таким чином, колегія судів вважає, що слідчим суддею при розгляді клопотання не з'ясовані належним чином всі обставини, що мають значення при вирішенні питання щодо застосування до особи запобіжного заходу, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

З врахуванням вищенаведеного, а також того, що підозрюваний ОСОБА_2 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, колегія суддів доходить висновку про те, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із застосуванням до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього певних обов'язків, що не суперечить вимогам п.2 ч.3 ст.407 КПК України.

На думку колегії суддів, зазначений запобіжний захід буде достатньою гарантією для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та зможе запобігти ризику, що існує.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Стукалова А.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого та до ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, - скасувати.

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Першина Д.В. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк з моменту фактичного звільнення з-під варти до 08 квітня 2016 року включно.

Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язати ОСОБА_2:

1) прибувати за викликами до слідчого, прокурора, суду за вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, в період часу з 18-00 години по 07-00 годину наступного дня;

4) носити електронний засіб контролю.

З-під варти ОСОБА_2 звільнити негайно.

Строк дії ухвали встановити до 08 квітня 2016 року.

Копію ухвали направити начальнику Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області та начальнику Запорізького слідчого ізолятора - для виконання, а процесуальному прокурору у кримінальному провадженні - для контролю за виконанням.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 04 березня 2016 року о 14-00 годині.

Судді:

Дадашева С.В. Тютюник М.С. Рассуждай В.Я.