Рішення № 56354134, 03.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 320/6990/15Головуючий у 1-й інстанції Пономаренко Л.Е.№22-ц/778/299/16Суддя-доповідач Гончар М.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Стрелець Л.Г., Каракуші К.В.

при секретарі Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»(надалі - ЗОКС «Довіра») про захист прав споживача, про стягнення депозитного внеску, невиплачених процентів на внесок, пені за прострочення виконання депозитного договору, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнила та в якому просила стягнути з відповідача на її користь за договором банківського вкладу від 12 червня 2013року №2800, укладеним між нею та відповідачем грошову суму, яка становить суму вкладу у розмірі 22000,00 грн., проценти за користування депозитом у розмірі 1711,18 грн., пеню за прострочення виконання послуги у розмірі 20022,60 грн. та 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 711,33 грн., моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 12 червня 2013 року між нею та відповідачем було укладено договір №2800 про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. На виконання п.1.1 вказаного договору нею було внесено на депозитний рахунок кредитної спілки на умовах строковості, зворотності та платності грошову суму у розмірі 22000,00 грн. на строк до 12.07.2014 року. Згідно записів у членській книжці відповідачем з 12.06.2013 по 08.09.2014 року було сплачено їй відсотки згідно умов Договору. З 08.09.2014 року відповідач припинив виплату їй відсотків. Після спливу строку, на який був укладений вищевказаний договір їй було усно та письмово відмовлено відповідачем у поверненні вкладу у розмірі 22000,00 грн. та процентів за користування вкладом. Вважала таку відмову незаконною. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду першої інстанції.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року позов позивача задоволено частково.

Стягнуто з ЗОКС «Довіра» на користь ОСОБА_2 грошову суму за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 22 000,00 грн., проценти за користування депозитом у розмірі 1711,18 грн., пеню за прострочення виконання послуги за договором у розмірі 20022, 60 грн., 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 711,33 грн.

В іншій частині позову (щодо стягнення моральної шкоди 2000,00 грн.) відмовлено.

Стягнуто з ЗОКС «Довіра» на користь держави судовий збір в розмірі 444,45 грн.

Позивач ОСОБА_2 із зазначеним рішенням суду першої інстанції погодилась, останнє в апеляційному порядку не оскаржувала.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ЗОКС «Довіра» у своїй апеляційній скарзі просила рішення суду першої інстанції скасувати (фактично в частині задоволення позовних вимог позивача щодо пені та 3% річних), ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ЗОКС «Довіра» про захист прав споживача, стягнення депозитного внеску, невиплачених процентів на внесок, пені за прострочення виконання депозитного договору, стягнення моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши із відповідача суму невиплаченого внеску в сумі 22000,00 грн. та процентів в сумі 1711,18 грн. В стягненні пені за прострочення виконання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022,60 грн., та 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 711,33грн. відмовити.

Позивач ОСОБА_2 подала апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача (а.с.91-97).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ЗОКС «Довіра» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача ОСОБА_2 у цій справі в оскаржуємій частині про стягнення з ЗОКС «Довіра» суми невиплаченого внеску 22000,00 грн., процентів у сумі 1711,18 грн., пені за прострочення виконання фінансової послуги у розмірі 20022,60 грн., та 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 711,33грн., керувався ст. ст. 10,60, 212-215 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доказаності позовних вимог позивача у цій справі у цій частині у повному обсязі.

Проте, з такими висновками суду можна погодитись лише частково.

Так, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_2 має право на стягнення з ЗОКС «Довіра» за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № 2800 від 12 червня 2013 року грошової суми внеску (вкладу) 22 000,00 грн., процентів за користування депозитом 1711,18 грн., 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 711,33 грн.

Однак, колегія суддів апеляційного суду вважає неправильними висновки суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ЗОКС «Довіра» щодо стягнення пені за прострочення виконання послуги за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022, 60 грн.

Рішення суду першої інстанції у цій частині прийнято з порушенням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України, ґрунтується на припущеннях.

Має місце недоведеність обставин у цій частині позовних вимог, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду першої інстанції у цій частині не відповідають обставинам справи; мають місце порушення та неправильне застосування норм матеріального права; внаслідок чого, в цій частині, суд першої інстанції неправильно вирішив спір.

Суд першої інстанції у цій частині вимог порушив вимоги ст. 10 ч. 4 ЦПК України, оскільки не сприяв повному і всебічному засуванню фактичних обставин цієї справи у цій частині позовних вимог позивача.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

Доказом, передбачені ст. 303 ч. 2 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Згідно із ст. 58 ч. 1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Підстави для звільнення позивача ОСОБА_2 від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі у вказаній частині вимог (стягнення пені) відсутні.

Позивач ОСОБА_2 не надала суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування свого позову у цій справі в частині позовних вимог до ЗОКС «Довіра» щодо стягнення пені за прострочення виконання послуги за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022, 60 грн.

Так, встановлено, що право нарахування ОСОБА_2 для ЗОКС «Довіра» будь-якої пені за невиконання будь-яких зобов'язань за вищезазначеним договором сторін № 2800 від 12 червня 2013 року (а.с.7-8) не передбачено.

Пеня є видом неустойки (ст. 549 ч. 1 ЦК України), якою може бути забезпечено виконання зобов'язання за договором в силу вимог ст. 546 ч. 1 ЦК України.

Згідно із ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1); правочин щодо забезпечення зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч.2).

Також посилання позивача ОСОБА_2 у позові та суду першої інстанції в оскаржуємому рішенні в обґрунтування нарахування та стягнення позивачем з відповідача пені у цій справі у розмірі 20022, 60 грн. (розрахунок: 3% від 1711,18 грн. = 51,34 грн. * 390 днів з 12.07.2014 року по 07.08.2015 року) на ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

При вищевикладених обставинах, доводи ЗОКС «Довіра» лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, тому рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року у цій справі в частині стягнення з ЗОКС «Довіра» на користь ОСОБА_2 пені за прострочення виконання послуги за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022, 60 грн. слід скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ЗОКС «Довіра» про стягнення пені за прострочення виконання послуги за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022, 60 грн. відмовити; в решті рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині (3 % річних від простроченої суми за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 711,33 грн.) слід залишити без змін.

В решті рішення суду першої інстанції (щодо відмови судом у стягненні з відповідача на користь позивача моральної шкоди 2000,00 грн.) сторонами у цій справі в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року у цій справі в частині стягнення з Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» на користь ОСОБА_2 пені за прострочення виконання послуги за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022, 60 грн. скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» про стягнення пені за прострочення виконання послуги за договором про надання фінансової послуги - залучення страхового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №2800 від 12 червня 2013 року у розмірі 20022, 60 грн. відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Стрелець Л.Г.Каракуша К.В.