Вирок № 56353806, 11.03.2016, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 1-кп/325/39/2016 (325/190/16-к)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Олексюк І.В., прокурора Стефанкової Ю.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні Приазовського районного суду Запорізької області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015080330000769 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що наприкінці 2011 року, в денний час, знаходячись в приміщенні гаражу, розташованого за місцем свого проживання на території домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом привласнення знайденого, в медичній аптечці, яка знаходилась на полиці виявив та привласнив непошкоджених п'ять упакувань з маркуванням на поверхнях «Sonnat 10 таблеток, вкритих плівкою оболонкою ARTERIUM ПАТ «Київмедпрепарат» СОННАТ зопіклону 7,5 мг Sonnat», що містять сильнодіючий лікарський засіб зопіклон, загальною масою 0,177 грам, який переніс до приміщення житлового будинку, за вищевказаною адресою, де продовжував зберігати, після чого вчинив умисний злочин, пов'язаний з незаконним обігом сильнодіючих лікарських засобів, при наступних обставинах.

08 грудня 2015 року о 14 год. 45 хв., ОСОБА_1, знаходячись на території автостанції, розташованій по вул. Фрунзе в смт. Приазовське Запорізької області, під час розмови з ОСОБА_3, в ході раптово виниклого умислу на незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів, запропонував останньому придбати у нього лікарський препарат «Соннат», на що той погодився. Після чого, з метою реалізації свого злочинного наміру, діючи з корисливих мотивів, без спеціального на те дозволу, незаконно, шляхом продажу за 100 гривень, збув ОСОБА_3 сильнодіючий лікарський засіб - п'ять полімерних блістерів лікарського препарату «Соннат», з десятьма пігулками у кожному, що містять сильнодіючий лікарський засіб зопіклон, загальною масою 0,177 грам. Згідно висновку судової хімічної експертизи № 1787 від 16.12.2015 року, у складі таблеток, які знаходяться у непошкоджених ланках п'яти упакувань з маркуванням на поверхнях «Sonnat 10 таблеток, вкритих плівкою оболонкою ARTERIUM ПАТ «Київмедпрепарат» СОННАТ зопіклону 7,5 мг Sonnat», загальна маса якого у наданих п'ятдесяти таблетках склала 0,177 грамів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 321 КК України, як незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів, вчинений без спеціального на те дозволу.

В підготовчому судовому засіданні сторонами кримінального провадження було надано суду угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим від 05.02.2016 року, згідно якої начальник Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Стефанкова Юлія Михайлівна, якій на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12015080330000769 та обвинувачений ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.

«ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 321 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Прокурор в судовому засіданні підтримав укладену угоду на викладених в ній умовах, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), і пояснив, що він розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Захисник ОСОБА_2 висловив думку про відповідність угоди вимогам закону, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України, між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості.

Судом встановлено, що правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена правильно за частиною 1 ст. 321 КК України, як незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів, вчинений без спеціального на те дозволу.

Вказаний злочин є злочином середньої тяжкості.

Зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України.

Міра покарання узгоджена між прокурором та обвинуваченим, визначена в санкції ч. 1 ст. 321 КК України і суд з нею погоджується.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Згідно пояснень сторін у судовому засіданні, укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зобов'язання за угодою, взяті на себе обвинуваченим, можливі ним до виконання, підстави для визнання його невинуватим відсутні, а тому підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди між прокурор і обвинуваченим і вважає, що виправленню та перевихованню ОСОБА_1 може сприяти узгоджене сторонами покарання, та є недоцільним призначення обвинуваченому більш суворого покарання.

Підстави для обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу, який під час досудового розслідування не обирався, відсутні.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта в сумі 460 грн. 80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на корить держави, оскільки вони підтверджені довідкою про витрати від 16.12.2015 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376, 475 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 05 лютого 2016 року, укладену між начальником Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Стефанковою Юлією Михайлівною та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/р 31116115700009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код банку 813015, ЄДРПОУ 38025367, ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта в сумі 460 (чотириста шістдесят) грн. 80 коп.

Речові докази у справі: п'ять пластин із таблетками «Соннат», які передано на зберігання до Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією № 000142 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя Є.В Діденко